Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів

- оперативні переговори повинні вестись технічно грамотно, бути гранично короткими, чіткими і зрозумілими. Мова оперативних переговорів повинна унеможливити неправильне розуміння персоналом отримуваних повідомлень і розпоряджень. Усе обладнання, приєднання, пристрої релейного і технологічного захисту, автоматики повинні називатися повністю відповідно до встановлених диспетчерських найменувань. Відступ від технічної термінології і диспетчерських найменувань категорично забороняється;

- працівник, який одержав завдання на перемикання, повинен установити за оперативною схемою чи схемою-макетом порядок операцій, необхідних для його виконання, а також скласти, за потреби, бланк перемикань;

- у розпорядженнях щодо зміни режиму роботи обладнання повинні бути вказані необхідне значення змінюваного режимного параметра та час, до якого має бути досягнуте вказане значення параметра;

- якщо перемикання виконують два працівники, то працівник (старший за посадою), який одержав розпорядження, повинен пояснити за оперативною схемою з'єднань другому працівникові, що бере участь у перемиканнях, порядок і послідовність операцій, які треба виконати;

- у разі, якщо розпорядження вищого оперативного персоналу здається підпорядкованому оперативному персоналу помилковим, він повинен негайно доповісти про це особі, яка дала розпорядження. У разі підтвердження розпорядження підпорядкований оперативний персонал зобов'язаний виконати його;

- якщо виникають сумніви щодо правильності виконання перемикань, їх слід припинити і перевірити послідовність згідно з оперативною схемою з'єднань;

- після виконання завдання на перемикання необхідно про це зробити запис в оперативному журналі;

- за необхідності негайного вимкнення електрообладнання (існує загроза життю людей, пошкодження обладнання, аварій) воно повинно бути вимкнене оперативним персоналом споживача відповідно до вимог діючих інструкцій з попереднім, якщо це можливо, і обов'язковим наступним повідомленням вищого оперативного персоналу. Після зупинення обладнання оформляється термінова заявка із зазначенням причин і орієнтовного терміну ремонту.

5.6.2.26. Оперативним працівникам, які безпосередньо виконують перемикання, виводити самовільно з роботи пристрої блокування забороняється.

У разі виявлення несправності пристроїв блокування працівник зобов'язаний повідомити про це старшого з оперативного персоналу. Виконувати операції з тимчасовим зняттям блокування можна тільки з дозволу та під керівництвом осіб, уповноважених на це.

5.6.2.27. Дозволяється тимчасове деблокування роз'єднувачів з повітряними вимикачами напругою 110 кВ і вище в разі вимкнення (увімкнення) ненавантажених систем шин або приєднань з трансформаторами напруги серії НКФ. Порядок деблокування і введення пристроїв блокування повинен бути відображений у бланках перемикань.

5.6.2.28. Усі складні перемикання повинні виконувати, як правило, два працівники: один безпосередньо виконує перемикання, а другий - контролює правильність виконання і послідовність операцій.

Якщо в зміні перебуває один працівник з числа оперативного персоналу, особою, що контролює, може бути адміністративно-технічний працівник, який знає схему даної електроустановки, правила виконання перемикань та допущений до перемикань.

Бланк перемикань заповнює оперативний персонал, який одержав розпорядження для проведення перемикань. Підписують бланк обидва працівники, які здійснюють перемикання.

Особою, яка контролює правильність перемикань, є старший за посадою.

Відповідальність за правильність перемикань у всіх випадках покладається на обох працівників, які виконують операції з перемикань.

5.6.2.29. У разі виконання складних перемикань допускається залучати для виконання операцій в колах пристроїв РЗАіТ та ПА третього працівника з персоналу служб РЗАіТ. Цей працівник повинен бути попередньо ознайомлений з бланком перемикань і підписати його. Усі операції він повинен виконувати за розпорядженням працівника, який виконує перемикання.

5.6.2.30. Особи оперативного персоналу, що перебувають у резерві, можуть бути залучені до виконання робіт з обслуговування електроустановки в рамках посадової інструкції і тільки з дозволу відповідного керівного оперативного персоналу, який перебуває у зміні, із записом в оперативному журналі.

5.6.2.31. Заміна однієї особи з числа оперативного персоналу іншою до початку зміни, у разі потреби, допускається з дозволу керівника, який затвердив графік, або керівника технологічного підрозділу, в адміністративному підпорядкуванні якого перебувають обидві особи з числа оперативного персоналу. Робота оперативного персоналу протягом двох змін підряд забороняється.

5.6.2.32. Кожен працівник з числа оперативного персоналу, що працює у зміні, заступаючи на робоче місце, повинен прийняти зміну від попереднього працівника, а після закінчення роботи здати зміну за графіком наступному працівникові. Залишати чергування без здавання зміни забороняється.

5.6.2.33. Оперативний персонал з дозволу вищого оперативного персоналу може короткочасно залучатися до ремонтних робіт і випробувань у рамках посадових інструкцій зі звільненням на цей час від виконання обов'язків на робочому місці і записом в оперативному журналі. У цьому разі повинні бути дотримані вимоги ПБЕЕ.

5.6.2.34. Перемикання в комплектних розподільних установках (на комплектних трансформаторних підстанціях), у тому числі викочування і вкочування візків з обладнанням, а також перемикання в розподільних установках, на щитах і збірках напругою до 1000 В дозволяється виконувати одному працівникові з числа оперативних працівників, які обслуговують ці електроустановки.

5.6.2.35. Вимкнення і ввімкнення під напругу, а також уведення в роботу приєднання, яке має у своєму колі вимикач, повинні виконуватись за допомогою вимикача.

Дозволяється вимкнення і ввімкнення відокремлювачами, роз'єднувачами відповідного ступеня напруги (з неперевищенням установлених величин комутуючих струмів):

- трансформаторів напруги, нейтралей силових трансформаторів напругою 110-150 кВ;

- заземлювальних дугогасильних реакторів напругою 6-35 кВ за відсутності в мережі струму замикання на землю;

- намагнічувального струму силових трансформаторів напругою 6-150 кВ;

- зарядного струму і струму замикання на землю повітряних і кабельних ліній електропередавання : до 5 А - для ліній напругою 20-35 кВ і до 30 А - для ліній напругою 10 кВ і нижче;

- зарядного струму системи шин, а також зарядного струму приєднань (електроустаткування), крім конденсаторних батарей.

У кільцевих мережах напругою 6-10 кВ дозволяється вимкнення роз'єднувачами вирівнювальних струмів до 70 А і замикання мережі в кільце за різниці напруг на розімкнених контактах роз'єднувачів не більше 5%.

Допускається вимкнення та ввімкнення навантажувального струму величиною до 15 А триполюсними роз'єднувачами зовнішньої установки напругою 10 кВ і нижче.

Допускається дистанційне вимкнення роз'єднувачами несправного вимикача 110 кВ, зашунтованого одним вимикачем або кільцем з кількох вимикачів інших приєднань системи шин, якщо вимкнення вимикача може спричинити його руйнування і знеструмлення підстанції.

Допустимі значення струмів, що вимикаються і вмикаються роз'єднувачами, повинні бути визначені НД і для основної мережі споживача погоджені з електропередавальною організацією.

Порядок і умови виконання операцій з перемикань для різних електроустановок повинні бути регламентовані виробничою інструкцією споживача.

5.6.2.36. Оперативному персоналові забороняється самовільно виводити споживачів з-під дії системної протиаварійної автоматики (АЧР, САВН), перемикати вимкнене пристроєм АЧР та САВН навантаження на джерела живлення, що залишилися в роботі.

5.6.3. Автоматизовані системи керування

5.6.3.1. Автоматизовані системи керування електрогосподарством (далі - АСКЕ) споживача призначені для вирішення питань диспетчерського, технологічного та організаційного керування енергогосподарством. Структура і рівень розвитку АСКЕ залежить від структури електрогосподарства, особливостей споживання електричної енергії та технології виробництва.

5.6.3.2. АСКЕ споживача входить як підсистема до автоматизованої системи керування підприємством (далі - АСКП) споживача. Необхідний рівень зв'язку між підсистемами різного функціонального призначення, що входять до АСКП, визначається самим споживачем.

АСКЕ повинна мати необхідні засоби зв'язку з диспетчерськими пунктами електропередавальної організації за обсягом, узгодженим з останньою, та забезпечувати передачу інформації на диспетчерський пункт електропередавальної організації.

5.6.3.3. АСКЕ призначені вирішувати такі завдання:

- диспетчерське й технологічне керування електрогосподарством;

- розрахунковий (комерційний) і технічний облік споживання електроенергії;

- контроль та керування режимами електроспоживання;

- розподілення та збут електроенергії;

- техніко-економічне прогнозування і планування;

- управління ремонтом електрообладнання, матеріально-технічним постачанням;

- управління виробничо-технічною діяльністю електрогосподарства;

- підготовка експлуатаційного персоналу, кадрів тощо.

5.6.3.4. Задачі АСКЕ в кожному електрогосподарстві визначаються, виходячи з виробничої та економічної доцільності та з урахуванням раціонального використання наявних типових рішень пакетів прикладних програм і можливостей технічних засобів.

5.6.3.5. До складу комплексу технічних засобів АСКЕ можуть входити:

- засоби збору інформації (лічильники, давачі інформації, пристрої системи контролю та обліку тощо);

- засоби передавання інформації (апаратура передавання даних, канали зв'язку тощо);

- засоби обробки і відображення інформації (електронно-обчислювальні машини), аналогові й цифрові прилади, реєстратори, пристрої друку тощо;

- засоби керування (функціональна клавіатура);

- виконавчі механізми з пристроями керування;

- системоутворювальні мережі;

- кабелі зв'язку з об'єктами контролю і керування, а також внутрішньосистемні кабелі зв'язку і волоконно-оптичні лінії зв'язку;

- різноманітні вузли і блоки, що забезпечують функціонування комплексу;

- пристрої заземлення;

- допоміжні системи (електроживлення, кондиціювання повітря, протипожежні системи тощо).

5.6.3.6. Уведення АСКЕ в експлуатацію повинно здійснюватись відповідно до установленого порядку за актом приймальної комісії. Під час уведення в експлуатацію АСКЕ, інформація якої використовується електропередавальною організацією, до складу приймальної комісії повинні входити її представники.

Приймання АСКЕ в промислову експлуатацію здійснюється після завершення приймання в промислову експлуатацію всіх складових функцій, передбачених для черги АСКЕ, яка вводиться.

5.6.3.7. Під час організації експлуатації АСКЕ обов'язки структурних підрозділів з обслуговування комплексу технічних засобів, програмного забезпечення повинні бути визначені розпорядчим документом.

Експлуатацію і ремонт обладнання (конденсатори зв'язку, реактори високочастотних загороджувачів, заземлювальні ножі, пристрої антенного зв'язку, прохідні ізолятори, розрядники елементів налагодження і фільтрів приєднань тощо) високочастотних каналів телемеханіки і телефонного зв'язку, виконаного лініями електропередавання напругою понад 1000 В, повинні здійснювати працівники, які обслуговують електроустановки напругою понад 1000 В.

5.6.3.8. Технічне обслуговування і перевірку засобів збору, накопичення і передачі інформації (датчики інформації, прилади і системи контролю й обліку, канали зв'язку, пристрої телемеханіки, апаратура передачі даних тощо), що належать або використовуються електропередавальною організацією, повинні виконувати працівники, які займаються експлуатацією цих засобів, за погодженням з електропередавальною організацією.

5.6.3.9. Підрозділи, що обслуговують АСКЕ, повинні забезпечити:

- надійну експлуатацію технічних засобів інформаційного програмного забезпечення;

- надання електропередавальній організації відповідно до встановленого графіка узгодженого обсягу інформації;

- удосконалення і розвиток системи керування (упровадження нових задач; модернізація нових програм, що перебувають в експлуатації; освоєння нових технологій збору і підготовки вихідної інформації);

- організацію взаємодії із суміжними ієрархічними рівнями АСКЕ;

- розробку інструктивних і методичних матеріалів, необхідних для функціонування АСКЕ;

- аналіз роботи АСКЕ, її економічну ефективність, своєчасне надання звітності.

5.6.3.10. Ремонтно-профілактичні роботи на технічних засобах, що належать електропередавальній організації або пов'язані з режимами її роботи, повинні виконуватись відповідно до затвердженого графіка; порядок технічного обслуговування і ремонт систем повинні визначатися відповідним положенням.

Виведення з роботи засобів контролю та обліку електроспоживання, диспетчерського й інформаційного зв'язку та систем телемеханіки необхідно оформляти оперативною заявкою і погоджувати з електропередавальною організацією.

5.6.3.11. Керівник споживача повинен здійснювати заходи щодо організації роботи з проведення аналізу функціонування АСКП, контролю за її експлуатацією і розробки планів з розвитку і вдосконалення зазначеної системи та її своєчасного переозброєння.

5.7. Безпечна експлуатація. Виробнича санітарія. Пожежна і екологічна безпека

5.7.1. Улаштування електроустановок, будівель і споруд, у яких вони розташовані, організація їх експлуатації і ремонту повинні відповідати вимогам ССБП, ПБЕЕ, ПУЭ, а також стандартам і нормативним актам, що стосуються виробничої санітарії, забезпечення пожежної та екологічної безпеки.

5.7.2. Приміщення, у яких розміщуються електроустановки, що створюють шкідливі виробничі фактори, повинні відповідати вимогам діючих санітарних норм щодо проектування промислових підприємств. Рівні освітлення, опалення і вентиляція приміщень повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил.

Мікрокліматичні умови в приміщеннях, наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин, рівень шуму, а також інші несприятливі фактори виробничого середовища повинні відповідати вимогам, указаним у нормативних документах ДСН 3.3.6.042-99, ДСН 3.3.6.037-99, ДСанПіН N 3.3.6.096-2002 та ДСанПіН N 198-97.

5.7.3. Засоби індивідуального захисту, пристрої та інструмент, що застосовують для обслуговування електроустановок, будівель і споруд підприємств, повинні підлягати огляду і випробуванням згідно з ДНАОП 1.1.10-1.04-01, ДНАОП 1.1.10-1.07-01 та іншим НД.

5.7.4. Працівники електрогосподарства споживача під час виконання робіт в електроустановках повинні керуватися ПБЕЕ та інструкціями з охорони праці, що встановлюють вимоги безпеки за обсягом, обов'язковим для працівників даної спеціальності.

5.7.5. Кожний працівник електрогосподарства зобов'язаний знати і виконувати вимоги безпеки праці, що стосуються електроустановок, які він обслуговує, та організацію праці на робочому місці.

5.7.6. На керівника споживача покладається загальне керівництво щодо забезпечення безпечного виконання робіт, виробничої санітарії і персональна відповідальність за належну організацію цих робіт.

Керівник споживача зобов'язаний створити на кожному робочому місці безпечні умови праці відповідно до вимог ДСанПіН N 198-97 ДСанПіН N 3.3.6.096-2002, ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.002-84 та інших чинних санітарних норм і правил, що стосуються електроенергетики.

5.7.7. На технічних керівників споживача та осіб, відповідальних за електрогосподарство, покладається безпосереднє керівництво організаційно-технічною роботою із створення безпечних умов праці в електроустановках.

Особи, відповідальні за електрогосподарство структурних підрозділів споживача, керівники підрозділів (начальники електроцехів, підстанцій, служб, лабораторій, майстри) та інші посадові особи повинні забезпечувати проведення організаційних і технічних заходів щодо створення безпечних і здорових умов праці, інструктажів працівників з наочним показом і навчанням безпечним методам роботи, а також систематичного контролю за відповідністю електроустановок вимогам ССБП, дотриманням працівниками вимог безпеки праці і застосуванням ними інструмента, пристроїв, спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту в залежності від складності роботи, що виконується.

5.7.8. Кожний нещасний випадок, а також випадки порушення вимог безпеки праці повинні бути ретельно розслідувані для виявлення причин і осіб, винних у їх виникненні, та вжиття заходів із запобігання повторенню подібних випадків.

Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, оформлення актів за формою Н-1, виконання заходів, указаних в актах, несуть керівники, а також особи, відповідальні за електрогосподарство.

5.7.9. Відповідальність за нещасні випадки, що сталися на виробництві, несуть відповідно до діючого законодавства як особи, які безпосередньо порушили вимоги правил безпеки та/або інструкції з охорони праці, так і особи, відповідальні за електрогосподарство споживача і його структурних підрозділів, а також інші працівники зі складу керівників і спеціалістів, які не забезпечили дотримання необхідних стандартів безпеки праці й виробничої санітарії і не вжили належних заходів із запобігання нещасним випадкам.

5.7.10. Весь виробничий персонал електрогосподарств структурних підрозділів споживача повинен бути навчений практичним способам вивільнення людини, яка потрапила під дію електричного струму, надання їй долікарської допомоги та прийомам надання долікарської допомоги потерпілому при інших нещасних випадках.

5.7.11. Під час виконання робіт на одному й тому самому обладнанні чи споруді одночасно кількома організаціями повинен бути складений суміщений графік робіт з передбаченням заходів, які б гарантували необхідний рівень безпеки праці. Ці заходи і графік повинні бути затверджені керівником споживача (особою, відповідальною за електрогосподарство).

Відповідальність за організацію підготовки робочого місця, координацію дій з виконання суміщеного графіка робіт і спільних заходів з безпеки праці, а також допуск до робіт несуть особи, відповідальні за електрогосподарство споживача та відповідного структурного підрозділу.

Керівники сторонніх організацій несуть відповідальність за відповідність кваліфікації працівників своїх організацій, дотримання ними вимог безпеки, а також за організацію і виконання заходів з безпеки праці на своїх ділянках роботи.

5.7.12. У кожному підрозділі електрогосподарства споживача, на виробничих дільницях, у кімнатах для оперативного (чергового) персоналу повинні бути аптечки або сумки першої допомоги з постійним запасом медикаментів і медичних засобів.

Працівники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту у відповідності до діючих норм у залежності від характеру робіт, що виконуються, та зобов'язані ними користуватись при виконанні цих робіт.

5.7.13. Працівники, які перебувають у приміщеннях з діючими електроустановками (за винятком щитів керування, релейних щитів та подібних до них), у закритих і відкритих розподільних установках, колодязях, камерах, каналах і тунелях електростанцій та електричних мереж, на будівельному майданчику і в ремонтній зоні, а також у зоні обслуговування повітряних ліній електропередавання, повинні надягати захисні каски.

5.7.14. Споживачі електроенергії, у яких є електроустановки (електрозварювальні, електротермічні та інші), що створюють небезпечні та шкідливі виробничі фактори, указані в державному стандарті ГОСТ 12.3.002-75 (аерозолі, що виникають при зварюванні, підвищена температура поверхонь обладнання, інфра- і ультразвук, неіонізуючі електромагнітні поля, шум та ін.), повинні мати прилади, методики і кваліфікованих працівників для контролю за цими факторами або проводити гігієнічну оцінку цих факторів атестованими лабораторіями. Атестація лабораторій проводиться відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.99 N 91 "Про атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 686/3979.

Результати вимірювання повинні реєструватись. У разі перевищення установлених норм повинні бути вжиті заходи щодо зниження рівнів шкідливих факторів.

5.7.15. Умови праці працівників, що займаються виготовленням, експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом обладнання, при роботі якого виникають постійні ЕМП та ЕМВ частотою від 50,0 Гц до 300,0 ГГц, повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів (ДСанПіН N 3.3.6.096-2002).

При неможливості уникнути впливу на персонал шкідливих і небезпечних факторів керівні посадові працівники зобов'язані забезпечити персонал засобами індивідуального захисту.

5.7.16. Пожежна безпека електроустановок, а також будівель і споруд, у яких вони розміщуються, повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку", НАПБ А.01.001-2004 та розробленим на їх основі галузевим правилам, які враховують особливості пожежної безпеки окремих виробництв.

Споживачі при експлуатації своїх електроустановок за відсутності галузевих правил пожежної безпеки можуть керуватись НАПБ В.01.034-2005/111.

У разі причетності електроустановок до причин виникнення пожеж на підприємствах у комісії з розслідування беруть участь працівники органів Держенергонагляду та Держпожнагляду.

5.7.17. Вибір і встановлення електрообладнання, яке розміщене в пожежонебезпечних зонах усередині і зовні приміщень, необхідно виконувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01.

5.7.18. Будівлі, приміщення, споруди повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння з урахуванням вимог НАПБ А.01.001-2004.

Працівники, які перебувають у цих приміщеннях, повинні бути навчені відповідним діям у разі виникнення пожежі, правилам користування вогнегасниками та іншими первинними засобами пожежогасіння.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватись установками пожежної автоматики відповідно до чинних нормативно-правових документів, а також будівельних норм, правил, які діють у відповідній галузі та в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду.

Технічне утримання установок пожежної автоматики повинно здійснюватись на підставі чинних нормативно-правових документів.

5.7.19. Під час експлуатації електроустановок повинні бути вжиті заходи із запобігання чи обмеження прямої та непрямої дії на навколишнє природне середовище викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря і скидання стічних вод у водні природні об'єкти, зниження звукової потужності та зменшення неекономного використання води з природних джерел.

5.7.20. Викид забруднювальних речовин в атмосферне повітря не повинен перевищувати:

- величин нормативів граничнодопустимих викидів забруднювальних речовин стаціонарних джерел;

- величин технологічних нормативів допустимих викидів забруднювальних речовин для окремих типів обладнання, споруд.

Скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти не повинно перевищувати встановлених нормативів граничнодопустимих скидів забруднювальних речовин.

Напруженість електромагнітних полів не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів цих факторів відповідно до ДСанПіН N 3.3.6.096-2002.

Рівні шуму не повинні перевищувати норм, установлених відповідними санітарними нормами та стандартами відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.

5.7.21. У споживача, що експлуатує електрообладнання з великим об'ємом масла (трансформатори, масляні реактори, вимикачі тощо), повинні бути розроблені заходи із запобігання аварійним та іншим викидам його в навколишнє середовище.

5.7.22. Споживач, у якого під час експлуатації електроустановок утворюються токсичні відходи, зобов'язаний в установленому порядку забезпечити своєчасну їх утилізацію, знешкодження та захоронення.

5.7.23. Експлуатація електроустановок без пристроїв, які забезпечують дотримання встановлених санітарних норм і природоохоронних вимог, або з несправними пристроями, які не забезпечують дотримання цих норм і вимог, забороняється.

6.1. Повітряні лінії електропередавання та струмопроводи

6.1.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на ПЛ напругою до 150 кВ і повітряні струмопроводи напругою до 35 кВ включно, змінного і постійного струму, що обслуговуються споживачами.

Вимоги розділу не поширюються на лінії контактної мережі, на спеціальні струмопроводи для електролізних установок, короткої мережі електротермічних установок, а також на ПЛ і струмопроводи, обладнання яких визначається спеціальними правилами або нормами.

6.1.2. Під час узгодження технічної документації на проектування ПЛ і струмопроводів (спорудження, капітальний ремонт або модернізацію) замовник повинен надати проектним організаціям дані про фактичні умови в зоні проходження ПЛ (кліматичні умови, забруднення та інші дані, що характеризують місцеві умови) і вимагати їх урахування в проектній документації.

6.1.3. Під час спорудження або модернізації ПЛ замовник повинен організувати технічний нагляд за будівельними та монтажними роботами, перевіряючи їх відповідність затвердженій технічній документації. Особливу увагу слід приділяти контролю за якістю виконання прихованих робіт, дотриманню вимог узгодженої і затвердженої проектної документації на відповідність ВБН А.3.1-001-99 та не допускати введення в експлуатацію ПЛ з порушенням установлених правил.

6.1.4. Приймання в експлуатацію ПЛ і струмопроводів необхідно проводити згідно з ДБН і чинними галузевими правилами приймання в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів електромереж.

При здаванні в експлуатацію струмопроводів напругою понад 1000 В, крім документації, передбаченої ДБН і ПУЭ, повинні бути оформлені:

- виконавчі креслення траси із зазначенням місць перетину з різними комунікаціями;

- креслення профілю струмопроводу в місцях перетину з комунікаціями;

- перелік відступів від проекту;

- протокол фазування;

- акт про монтаж натяжних затискачів для гнучких струмопроводів.

6.1.5. Під час уведення в роботу нових повітряних ліній напругою 6-35 кВ необхідно провести перевірку симетричності ємностей окремих фаз. У разі необхідності розробити і впровадити заходи із симетрування фаз.

Перевірку симетричності ємностей фаз здійснюють також після проведення робіт на ПЛ, що могли призвести до порушення симетричності (модернізація лінії, заміна або перестановка конденсаторів зв'язку тощо).

Напруга несиметрії не повинна перевищувати 0,75% фазної напруги.

6.1.6. Під час експлуатації ПЛ необхідно неухильно дотримуватись чинних Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 209 (далі - Правила охорони електричних мереж), і контролювати їх виконання.

Організації, що експлуатують ПЛ, повинні проводити роз'яснювальну роботу з охорони ПЛ серед населення та організацій, розташованих у зоні проходження ПЛ, а також ужити заходів для припинення робіт в охоронній зоні, що проводяться з порушенням Правил охорони електричних мереж.

6.1.7. Охоронну зону ПЛ треба періодично очищати від порослі й дерев з метою збереження просіки відповідної ширини і підтримувати її в безпечному протипожежному стані.

Обрізування дерев, що ростуть безпосередньо біля проводів, здійснює організація, що експлуатує ПЛ.

Роботи з ліквідації аварійних ситуацій відповідно до Правил охорони електричних мереж дозволено проводити без оформлення належного дозволу, але з наступним повідомленням про їх проведення.

6.1.8. На ділянках ПЛ і струмопроводів, що зазнають інтенсивного забруднення, треба застосовувати спеціальну або посилену ізоляцію, а за необхідності очищати (обмивати) ізоляцію, замінювати забруднені ізолятори.

У зонах інтенсивних забруднень ізоляції птахами і в місцях їх масового гніздування необхідно застосовувати спеціальні пристрої, що унеможливлюють сідання птахів над гірляндами або відлякують їх.

6.1.9. Антикорозійне покриття неоцинкованих металевих опор і металевих деталей залізобетонних і дерев'яних опор, а також сталевих тросів і відтяжок опор необхідно оновлювати відповідно до графіка, затвердженого особою, відповідальною за електрогосподарство.

6.1.10. На ПЛ напругою понад 1000 В, що зазнають інтенсивного льодоутворення, необхідно передбачити плавлення ожеледі електричним струмом.

Споживач, що експлуатує ПЛ, повинен контролювати процес льодоутворення на ПЛ і забезпечувати своєчасне введення пристроїв плавлення ожеледі. ПЛ, на яких відбувається плавлення ожеледі, повинні бути обладнані пристроями автоматичного контролю і сигналізації утворення ожеледі.

6.1.11. Під час експлуатації ПЛ у прогонах перетину діючих ліній з іншими ПЛ, у тому числі з самонесучими ізольованими проводами та лініями зв'язку на кожному проводі або тросі ПЛ, що проходить зверху, допускається не більше двох з'єднань, проте при перетині контактної мережі з'єднання проводів не допускається. Кількість з'єднань проводів і тросів на ПЛ, що не перетинаються, не регламентується.

6.1.12. Споживач, що експлуатує ПЛ, має утримувати в справному стані:

- сигнальні знаки на берегах у місцях перетину ПЛ судноплавної або сплавної річки, озера, водосховища, каналу, установлені відповідно до статуту внутрішнього водного транспорту за погодженням з басейновим управлінням водного шляху (управлінням каналів);

- постійні знаки безпеки, установлені на опорах згідно з проектом ПЛ і вимогами НД;

- захист опор від пошкодження у місцях, де можливі потоки води, льодоходи тощо;

- захист опор, установлених біля автомобільних доріг.

6.1.13. Споживач, що експлуатує ПЛ, повинен стежити за справністю габаритних знаків, установлених на перетині ПЛ із шосейними шляхами; габаритних воріт, які встановлюють у місцях перетину ПЛ із залізничними коліями, якими можливе пересування негабаритних вантажів і кранів. Установлення та обслуговування таких знаків здійснюють організації, у віданні яких перебувають залізничні колії та шосейні шляхи.

6.1.14. Під час експлуатації ПЛ і струмопроводів необхідно проводити їх технічне обслуговування, ремонт та аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на забезпечення їх надійної роботи, проводити контроль параметрів електромагнітних полів відповідно до пункту 5.7.14 цих Правил.

Під час обслуговування треба стежити за технічним станом ПЛ і струмопроводів у цілому, їх окремих елементів і траси шляхом проведення оглядів, профілактичних перевірок та усувати виявлені пошкодження й несправності.

Під час капітального ремонту ПЛ необхідно виконати комплекс заходів, спрямованих на підтримання або відновлення початкових експлуатаційних характеристик ПЛ, що досягають ремонтом зношених деталей і елементів або заміною їх більш надійними й економічними, які поліпшують експлуатаційні характеристики лінії.

Обсяг та періодичність робіт, що належить виконувати під час технічного обслуговування та капітального ремонту, визначаються ГКД 34.20.502-97 та ГКД 34.20.503-97. Крім цього, слід ураховувати конкретні умови експлуатації ПЛ.

6.1.15. Аварійно-відновлювальні роботи необхідно виконувати негайно після виникнення аварійної ситуації.

6.1.16. Під час експлуатації ПЛ необхідно проводити періодичні та позачергові огляди ліній. Графік періодичних оглядів затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство.

Періодичність огляду кожної ПЛ на всій довжині має бути не рідше ніж один раз на рік. Крім того, не рідше ніж один раз на рік необхідно спеціалістам проводити вибіркові огляди окремих ділянок ліній, уключаючи всі лінії (ділянки), які підлягають капітальному ремонту.

Верхові огляди з вибірковою перевіркою проводів і тросів у затискачах і в дистанційних розпірках на ПЛ напругою 35 кВ і вище або їх ділянок, термін служби яких становить 20 років і більше або які проходять у зонах інтенсивного забруднення чи на відкритій місцевості, необхідно проводити не рідше ніж один раз на п'ять років; на решті ПЛ 35 кВ і вище (ділянках ліній) - не рідше ніж один раз на десять років.

На ПЛ 0,38-20 кВ верхові огляди необхідно проводити в разі потреби.

6.1.17. Позачергові огляди ПЛ або їх ділянок необхідно проводити:

- у разі утворення на проводах і тросах ожеледі;

- у разі коливань проводів і тросів;

- під час льодоходу і розлиття рік;

- під час лісових і степових пожеж та після інших стихійних явищ;

- після вимкнення ПЛ релейним захистом і неуспішного АПВ, а в разі успішного - за необхідності.

6.1.18. Під час огляду ПЛ необхідно звертати увагу на:

- наявність обривів і оплавлень окремих проводів або накидів на проводи і троси;

- наявність бою, оплавлень і тріщин ізоляторів;

- стан опор, їх нахилів, обгорання, розчеплення деталей та загнивання дерев'яних опор, цілісність бандажів і заземлювальних пристроїв на дерев'яних опорах;

- стан кріплення металевих опор на фундаментах;

- наявність корозійного пошкодження елементів опор;

- наявність іскріння;

- правильність регулювання проводів;

- стан розрядників, обмежувачів перенапруги та захисних проміжків, комутаційної апаратури на ПЛ та кінцевих кабельних муфт на спусках;

- наявність і стан попереджувальних плакатів та інших постійних знаків на опорах;

- наявність болтів і гайок, цілісність окремих елементів, зварних швів і заклепкових з'єднань на металевих опорах;

- стан стояків залізобетонних опор і залізобетонних приставок;

- протипожежний стан траси, наявність дерев, що загрожують падінням на лінію, сторонніх предметів, будівель, відстань від проводів до різних об'єктів тощо.

6.1.19. На лініях із самонесучими ізольованими проводами додатково проводять перевірки та вимірювання:

- стану ізоляції проводів;

- стану підтримувальних затискачів;

- наявності і стану захисних кожухів на з'єднувальних і відгалужувальних затискачах ПЛ напругою до 1000 В.

6.1.20. Профілактичні перевірки та вимірювання на ПЛ і струмопроводах виконуються згідно з табл. 7 додатка 1.

6.1.21. Для виявлення дефектних фарфорових ізоляторів та контактних з'єднань ПЛ під робочою напругою рекомендовано застосовувати портативні тепловізори.

Контроль лінійної ізоляції необхідно проводити не раніше ніж через п'ять - шість год. після подачі напруги на ПЛ.

Контроль контактних з'єднань необхідно проводити під час навантаження не меншого, ніж 30-40% від номінального.

6.1.22. Для визначення місць пошкоджень ПЛ напругою 110-150 кВ, а також місць міжфазових замикань на ПЛ 6-35 кВ повинні бути встановлені спеціальні прилади (пристрої), що фіксують місце пошкодження. На ПЛ напругою 6-35 кВ з відгалуженнями повинні бути встановлені покажчики пошкодженої ділянки.

6.1.23. Дефекти, виявлені під час огляду ПЛ та при проведенні профілактичних перевірок та вимірювань, необхідно відмічати в експлуатаційній документації і залежно від їх характеру усувати в найкоротший строк під час проведення технічного обслуговування або під час капітального ремонту ПЛ.

6.1.24. Капітальний ремонт ПЛ необхідно виконувати залежно від її технічного стану за затвердженим графіком ремонту.

Капітальний ремонт ПЛ на дерев'яних опорах необхідно проводити не рідше ніж один раз на п'ять років, ПЛ на металевих і залізобетонних опорах - не рідше ніж один раз на десять років.

Капітальний ремонт ділянок ПЛ проводять з урахуванням проведеного ремонту всієї ПЛ за міжремонтний період.

Роботи, виконані на лінії під час капітального ремонту, оформляють записом у журналі обліку робіт і внесенням відповідних змін та доповнень у паспорт ПЛ.

6.1.25. Роботи із запобігання порушенню у роботі ПЛ та ліквідації наслідків такого порушення можуть проводитись у будь-яку пору року без погодження із землекористувачами, але з повідомленням їх про проведення робіт у десятиденний термін після їх початку. Після виконання вказаних робіт споживач, що експлуатує ПЛ, повинен привести земельні угіддя у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням.

6.1.26. Конструктивні зміни опор та інших елементів ПЛ, спосіб закріплення опор у ґрунті, а також конструктивні зміни струмопроводів можна проводити лише за наявності затвердженої технічної документації та за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство.

6.1.27. Під час ремонту ПЛ, що мають високочастотні канали телемеханіки і зв'язку, з метою збереження цих каналів у роботі для заземлення потрібно використовувати переносні заземлювальні загороджувачі.

6.1.28. В електричних мережах 6-35 кВ допускається робота із заземленою фазою; при цьому персонал повинен приступити до пошуку місця замикання негайно і усунути його в найкоротший термін.

6.1.29. Організації, що експлуатують ПЛ із спільною підвіскою проводів, планові ремонти повинні проводити в узгоджені терміни. В аварійних випадках ремонтні роботи необхідно проводити з попереднім повідомленням другої сторони (власника лінії).

6.1.30. Бригади, що виконують роботи на ПЛ, повинні бути оснащені засобами зв'язку з диспетчерськими пунктами.

6.1.31. З метою своєчасної ліквідації аварійних пошкоджень на ПЛ споживач, що експлуатує їх, повинен мати аварійний запас матеріалів і деталей згідно з установленими нормами.

6.2. Силові кабельні лінії

6.2.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на силові кабельні лінії (КЛ) напругою від 0,4 до 35 кВ.

6.2.2. Під час здачі в експлуатацію КЛ напругою понад 1000 В повинні бути оформлені та передані замовникові:

- виконавче креслення траси із зазначенням місць установлення з'єднувальних муфт у масштабі 1:200 і 1:500 залежно від розвитку комунікацій в даному районі траси;

- відкоригований проект КЛ;

- креслення профілю КЛ у місцях перетину з дорогами та іншими комунікаціями для КЛ напругою 35 кВ і для особливо складних трас КЛ напругою 6-10 кВ;

- акти стану кабелів на барабанах і, за необхідності, протоколи розбирання й огляду зразків;

- сертифікати, що засвідчують відповідність кабелів і проводів вимогам нормативних документів;

- кабельний журнал;

- інвентарний опис усіх елементів КЛ;

- акти будівельних і прихованих робіт із зазначенням перетинів і зближень кабелів з усіма підземними комунікаціями;

- акти про монтаж кабельних муфт;

- акти приймання траншей, блоків, труб, каналів під монтаж;

- акти про монтаж пристроїв для захисту КЛ від електрохімічної корозії, а також результати корозійних випробувань згідно з проектом;

- протокол вимірювання опору ізоляції та випробування підвищеною напругою КЛ після її прокладання;

- акти огляду кабелів, прокладених у траншеях і каналах перед закриттям;

- протокол нагрівання кабелів на барабанах перед прокладанням, якщо температура повітря нижче від нуля градусів;

- акти перевірки і випробування автоматичних стаціонарних установок систем пожежогасіння та пожежної сигналізації.

При здачі в експлуатацію КЛ напругою до 1000 В повинні бути оформлені і передані замовнику: кабельний журнал, відкоригований проект ліній, акти, протоколи випробувань та вимірювань.

6.2.3. Кожна КЛ повинна мати паспорт з документацією, зазначеною в пункті 6.2.2, диспетчерський номер та назву.

Відкрито прокладені кабелі, а також усі кабельні муфти повинні мати бирки з позначеннями:

- на кінці й на початку ліній на бирках повинні бути вказані марка кабелю, напруга, переріз, номери або найменування ліній;

- на бирках з'єднувальних муфт - номер муфти, дата монтажу.

Бирки повинні бути стійкими до впливу навколишнього середовища.

Бирки потрібно закріпляти по всій довжині КЛ через кожні 50 м на відкрито прокладених кабелях, а також на поворотах траси і в місцях проходження кабелів через вогнестійкі перегородки й перекриття (з обох боків).

6.2.4. Трасу кабельних ліній, прокладену по орних землях і незабудованій місцевості, позначають покажчиками, установленими на відстані не менше 500 метрів один від одного, а також у місцях зміни напрямку траси.

Усі місця проходів кабелів крізь стіни, перегородки та перекриття на підстанціях повинні бути ущільнені негорючим матеріалом.

6.2.5. Для кожної КЛ під час уведення в експлуатацію повинні бути встановлені найбільші допустимі струмові навантаження. Навантаження КЛ повинні бути визначені за даними нагріву кабелю на ділянці траси з найгіршими тепловими умовами, якщо довжина ділянки становить не менше ніж 10 м. Підвищення цих навантажень допускається на підставі теплових випробувань за умови, що нагрів жил не перевищуватиме допустимий за державними стандартами або технічними умовами. Нагрів кабелів необхідно перевіряти на ділянках трас з найгіршими умовами охолодження.

6.2.6. У кабельних спорудах необхідно організувати систематичний контроль за тепловим режимом роботи кабелів, температурою повітря і роботою вентиляційного устаткування.

Температура повітря всередині кабельних тунелів, каналів і шахт улітку не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більш ніж на 10 град.

6.2.7. На період ліквідації післяаварійного режиму допускається перевантаження струмом:

- кабелів напругою до 10 кВ включно з ізоляцією з поліетилену та полівінілхлоридного пластику - на 15%;

- кабелів з гумовою ізоляцією і вулканізованого поліетилену - на 18% від тривалого допустимого навантаження тривалістю не більше ніж 6 год на добу протягом 5 діб, але не більше ніж 100 год на рік, якщо навантаження в інші періоди не перевищує тривало допустимого.

Кабелі напругою до 10 кВ включно з паперовою ізоляцією допускають перевантаження протягом 5 діб у межах, указаних в ПУЭ.

Для кабелів, що експлуатуються понад 15 років, перевантаження струмом не повинне перевищувати 10%.

Перевантаження кабелів з просоченою паперовою ізоляцією напругою 20 і 35 кВ забороняється.

6.2.8. У разі однофазного замикання на землю в мережах з ізольованою або компенсованою нейтраллю необхідно негайно повідомити про це оперативний персонал на живильній підстанції або електропередавальній організації і далі діяти за їх вказівками.

У мережах генераторної напруги, а також на КЛ напругою 35 кВ робота в указаному режимі допускається не більше ніж 2 год. У виняткових випадках з дозволу оперативного персоналу електропередавальної організації цей час може бути збільшений до 6 год.

6.2.9. Вимірювання навантажень КЛ і напруг у різних точках мережі необхідно проводити в терміни, що встановлює особа, відповідальна за електрогосподарство.

На основі цих вимірювань уточнюють режими і схеми роботи кабельних мереж.

6.2.10. Огляди КЛ необхідно проводити один раз у терміни, указані в таблиці 6.1, згідно з графіком, затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство.

Огляд кабельних муфт зовнішньої установки напругою понад 1000 В необхідно проводити при кожному огляді електрообладнання.

Огляд трас підводних кабелів необхідно проводити в терміни, установлені особою, відповідальною за електрогосподарство.

Спеціалістами повинні періодично проводитись вибіркові контрольні огляди трас КЛ та кабельних колодязів.

У період повеней і після злив, а також у разі вимкнення КЛ релейним захистом необхідно проводити позачергові огляди.

Про порушення на КЛ, виявлені під час оглядів, повинні бути зроблені записи в журналі дефектів та неполадок. Порушення повинні бути усунені в найкоротший строк.

6.2.11. Кабельні лінії, для захисту яких застосовувались вогнезахисні матеріали, повинні проходити профілактичний огляд стану кабелів і проводів та вогнезахисних матеріалів, що на них нанесені.

6.2.12. Огляд тунелів (колекторів), шахт і каналів на підстанціях з постійним оперативним обслуговуванням необхідно проводити не рідше ніж один раз на місяць, огляд цих споруд на підстанціях без постійного оперативного обслуговування - за виробничими інструкціями в терміни, установлені особою, відповідальною за електрогосподарство.

6.2.13. Розташування в кабельних приміщеннях будь-яких тимчасових і допоміжних споруд (майстерень, інструментальних, комор тощо), а також зберігання в них будь-яких матеріалів і обладнання забороняється.

6.2.14. Терміни перевірки працездатності пристроїв пожежної сигналізації та пожежогасіння у кабельних спорудах установлюються виробничими інструкціями.

6.2.15. Підприємство, на балансі якого перебувають КЛ, повинно контролювати виконання службами електрифікованого рейкового транспорту заходів із зменшення значень блукаючих струмів у землі відповідно до стандарту ГОСТ 9.602 - 89.

6.2.16. У районах з електрифікованим рейковим транспортом або там, де є агресивні ґрунти, КЛ може бути прийнята в експлуатацію лише після здійснення її антикорозійного захисту.

У цих районах на КЛ необхідно проводити вимірювання блукаючих струмів, складати і систематично корегувати діаграми потенціалів кабельної мережі (або її окремих ділянок), карти ґрунтових корозійних зон. У населених пунктах, де організовано спільний антикорозійний захист для всіх підземних комунікацій, складання діаграм потенціалів не вимагається.

Потенціали кабелів необхідно вимірювати у зонах блукаючих струмів, місцях зближення силових кабелів з трубопроводами і кабелями зв'язку, що мають катодний захист, а також на ділянках кабелів, обладнаних пристроями для захисту від корозії. На кабелях із шланговим захисним покриттям необхідно контролювати стан антикорозійного покриття відповідно до вимог СОУ-Н МПЕ 40.1.20.509:2005.

6.2.17. Тунелі, колектори, канали та інші кабельні споруди необхідно утримувати в чистоті. Металеву неоцинковану броню кабелів, прокладену в кабельних спорудах, і металеві конструкції з неметалізованим покриттям, на яких прокладені кабелі, необхідно періодично покривати негорючими антикорозійними лаками і фарбами.

Кабельні споруди, до яких потрапляє вода, повинні бути обладнані засобами для відводу ґрунтових і поверхневих вод.

6.2.18. Роботи в межах охоронних зон КЛ проводяться відповідно до вимог Правил охорони електричних мереж.

Організацію роботи на КЛ необхідно проводити з урахуванням вимог ПБЕЕ та цих Правил.

6.2.19. Кабельні лінії повинні проходити профілактичні випробування згідно з табл. 5 додатка 1.