Про затвердження Положення про порядок формування та зберігання обовязкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні

Відповідно до статей 15, 25, 26 та 56 Закону України "Про Національний банк України" , статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , з метою вдосконалення і підвищення ефективності застосування інструментів регулювання грошово-кредитного ринку Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про порядок формування та зберігання обов'язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 16 березня 2006 року № 91 "Про затвердження Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23 березня 2006 року за № 312/12186;

постанову Правління Національного банку України від 02 квітня 2008 року № 88 "Про внесення зміни до Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21 квітня 2008 року за № 337/15028;

постанову Правління Національного банку України від 27 серпня 2009 року № 512 "Про затвердження Змін до Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2009 року за № 887/16903;

постанову Правління Національного банку України від 22 грудня 2010 року № 567 "Про внесення змін до Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 року за № 48/18786;

постанову Правління Національного банку України від 13 квітня 2012 року № 159 "Про внесення зміни до Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 04 травня 2012 року за № 718/21031;

постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2012 року № 303 "Про внесення змін до Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 31 липня 2012 року за № 1295/21607;

постанову Правління Національного банку України від 22 жовтня 2012 року № 441 "Про внесення змін до Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2012 року за № 1892/22204;

постанову Правління Національного банку України від 20 червня 2013 року № 242 "Про внесення змін до нормативно-правового акта Національного банку України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 липня 2013 року за № 1181/23713;

постанову Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 277 "Про внесення зміни до Положення про порядок формування та зберігання обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27 травня 2014 року за № 545/25322.

3. Департаменту інформаційних технологій (Нагорнюк В.В.) доопрацювати програмне забезпечення щодо складання банками України і територіальними управліннями Національного банку України статистичної звітності за формами № 381 "Довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку" і № 381-А "Довідка про залучені кошти і стан перерахування коштів обов'язкових резервів на окремий рахунок у Національному банку України" з урахуванням вимог Положення.

4. Генеральному департаменту грошово-кредитної політики (Арсенюк О.В.) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України і банків України для використання в роботі.

5. Постанова набирає чинності з 31 грудня 2014 року.

6. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.

Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк), з метою підвищення ефективного використання монетарних механізмів під час регулювання грошово-кредитного ринку.

У цьому Положенні Національний банк визначає порядок формування та зберігання банками України та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) обов'язкових резервів.

1. Національний банк використовує нормативи обов'язкового резервування як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

валютний дериватив - форвардний або ф'ючерсний контракт з поставкою або без поставки базового активу, змінною величиною яких є валютний курс або ціна банківського металу;

залучені кошти - кошти юридичних і фізичних осіб у національній та в іноземній валюті (у тому числі в банківських металах);

норматив обов'язкового резервування - установлений Національним банком у процентному значенні розмір обов'язкових резервів до зобов'язань щодо залучених банком коштів;

об'єкт резервування - сума пасивів (далі - склад зобов'язань), а за окремими активно-пасивними рахунками - пасивне сальдо за балансом банку;

період визначення резервної бази (далі - період визначення) - визначений строк, протягом якого обраховується база для резервування;

період утримання обов'язкових резервів (далі - період утримання) - визначений строк, протягом якого кошти резервуються і зберігаються на кореспондентському рахунку банку в Національному банку (далі - кореспондентський рахунок) та/або на окремому рахунку в Національному банку (далі - окремий рахунок) відповідно до встановлених нормативів;

резервна база - середньоарифметична сума коштів, яка обрахована за період визначення згідно з установленими на період утримання нормативами обов'язкового резервування та підлягає обов'язковому резервуванню і зберіганню в період утримання.

Інші терміни та поняття, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку.

3. Зобов'язання щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування і порядку їх формування та зберігання виникає в банків із часу отримання ними банківської ліцензії.

4. Для всіх банків установлюється єдиний порядок визначення, формування та зберігання обов'язкових резервів.

5. Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком кредитів, залучених від банків-резидентів, коштів, залучених від міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу.

6. Банки України формують обов'язкові резерви виходячи із встановлених нормативів обов'язкового резервування до зобов'язань щодо залучених банком коштів у цілому за зведеним балансом банку - юридичної особи з урахуванням усіх філій, за винятком філій банків, створених на території інших держав, що формують обов'язкові резерви відповідно до вимог, визначених законодавством держави за місцезнаходженням філії.

Філії іноземних банків в Україні формують обов'язкові резерви за даними балансу філії.

7. Для всіх банків установлюється єдиний норматив обов'язкового резервування. Для спеціалізованих банків можуть установлюватися окремі нормативи обов'язкового резервування.

8. Національний банк може встановлювати для різних видів зобов'язань диференційовані нормативи обов'язкового резервування залежно від:

строку залучення коштів (короткострокові зобов'язання банку, довгострокові зобов'язання банку);

виду зобов'язань у розрізі валют (національна, іноземна, у тому числі в банківських металах);

суб'єктів (юридичні, фізичні особи).

9. Банки здійснюють формування та зберігання коштів обов'язкових резервів в грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку та/або на окремому рахунку.

Національний банк за залишками коштів обов'язкових резервів, що зберігаються на окремому рахунку, нараховує проценти.

10. Правління Національного банку залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подальшого розвитку приймає окремі рішення щодо:

періоду визначення;

періоду утримання;

нормативів обов'язкового резервування;

складу зобов'язань банку (об'єкт резервування), щодо яких установлюються нормативи обов'язкового резервування;

обсягу обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку;

граничної кількості випадків недотримання банками щоденних залишків обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в окремі дні протягом визначених періодів утримання поспіль;

порядку формування та зберігання коштів обов'язкового резервування на окремому рахунку;

розміру процентної плати за залишками коштів обов'язкових резервів, що перераховані банками на окремий рахунок.

11. За умови встановлення порядку зберігання коштів обов'язкових резервів (або їх частини) на кореспондентському рахунку банк має щоденно на початок операційного дня протягом періоду утримання дотримуватися вимог щодо обсягу залишків коштів на кореспондентському рахунку в розмірі, установленому Правлінням Національного банку і розрахованому згідно з розділом II цього Положення.

12. Обсяг обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку, установлюється для періоду утримання обов'язкових резервів у процентному відношенні (від 0 до 100 процентів) до резервної бази, яка розраховується за період визначення.

13. Національний банк про будь-які зміни в порядку визначення, формування та зберігання банками обов'язкових резервів повідомляє банкам не пізніше ніж за 10 днів до набрання ними чинності.

1. До залучених банками коштів належать кошти, які обліковуються на поточних, вкладних (депозитних) рахунках юридичних та фізичних осіб, а також залучені кошти, що належать юридичним і фізичним особам та відображені в балансі банку на інших рахунках бухгалтерського обліку.

2. Сума зобов'язань банку, що береться для розрахунку обов'язкових резервів, і залишки коштів на кореспондентському рахунку за вихідні й святкові дні визначаються на рівні залишків коштів на кінець того робочого дня банку, що передував вихідним чи святковим дням.

3. Сума залишків коштів, що береться для розрахунку резервної бази за відповідний період її визначення, розраховується за формулою середньоарифметичної величини

де Ld - середньоарифметичні залишки коштів за період визначення, що використовуються для розрахунку резервної бази обов'язкових резервів;

L1, 2, 3,... - сума залишків коштів за об'єктом резервування станом на кожне число (дату) періоду визначення;

Ln - сума залишків коштів за об'єктом резервування на початок останнього календарного дня періоду визначення;

n - кількість календарних днів у періоді визначення.

До розрахунку середньоарифметичного залишку коштів за період визначення, що використовується для розрахунку резервної бази обов'язкових резервів банку, який здійснював діяльність протягом неповного періоду визначення, береться фактична кількість календарних днів діяльності банку в періоді визначення.

4. Сума недорезервованих банком коштів визначається як від'ємна різниця між фактичною середньоарифметичною сумою залишків коштів на кореспондентському рахунку банку за період утримання та розрахованою резервною базою за період визначення.

1. Національний банк може прийняти рішення щодо формування і зберігання банками коштів обов'язкових резервів (або їх частини) на окремому рахунку в разі суттєвого погіршення ситуації на грошово-кредитному ринку внаслідок несприятливих політичних, соціально-економічних обставин, техногенних катастроф, стихійного лиха чи інших подій, що потенційно можуть загрожувати стабільній роботі банківської системи.

2. Банк у разі прийняття Правлінням Національного банку рішення щодо зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку не пізніше трьох робочих днів після набрання чинності цим рішенням має перерахувати у відповідному розмірі кошти обов'язкових резервів, які розраховані за період визначення, на окремий рахунок.

3. Вимоги щодо дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів на окремому рахунку є виконаними, якщо банк своєчасно та в повному обсязі перерахував на окремий рахунок суму обов'язкових резервів у розмірі, установленому Національним банком на відповідний період.

4. Відповідний структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, який виконує функцію щодо контролю за повнотою та своєчасним виконанням банками вимог щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування та резервів за валютними деривативами (далі - структурний підрозділ), протягом трьох робочих днів після закінчення періоду утримання здійснює заходи, пов'язані з поверненням банку з окремого рахунку надлишкової суми коштів, що не підлягає резервуванню в період утримання, що настав (у тому числі готує розпорядження з фінансових питань).

Відповідний структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, на який покладено функції щодо ведення рахунків банків, протягом двох робочих днів із дня отримання розпорядження з фінансових питань повертає банку з окремого рахунку надлишкову суму коштів.

5. Банк протягом чотирьох робочих днів після закінчення періоду утримання зобов'язаний перерахувати на окремий рахунок суму коштів, яких недостатньо для зберігання банком обов'язкових резервів у встановленому обсязі на окремому рахунку в період утримання, що настав.

6. Національний банк сплачує проценти щомісяця після закінчення періоду утримання за умови, що вимоги щодо дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів є виконаними, а саме:

банк своєчасно та в повному обсязі перерахував на окремий рахунок суму обов'язкових резервів у розмірі, установленому Національним банком на відповідний період утримання;

сума коштів, що перерахована банком на окремий рахунок, та фактична середньоарифметична сума залишків коштів за період утримання на кореспондентському рахунку разом дорівнюють або перевищують розраховану резервну базу;

на кореспондентському рахунку щодня протягом періоду утримання на початок операційного дня зберігається обсяг коштів у розмірі, установленому Національним банком.

Якщо сума обов'язкових резервів, що перерахована банком на окремий рахунок, перевищує установлений Національним банком розмір, то проценти на перерахований понад установлений розмір обсяг коштів не нараховуються.

1. Вимоги щодо дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів є виконаними, якщо:

на його кореспондентському рахунку в період утримання зберігається середньоарифметична сума залишків коштів у розмірі, який дорівнює або більший, ніж розрахована резервна база за період визначення;

на його кореспондентському рахунку щоденно на початок операційного дня зберігається обсяг коштів у розмірі, установленому Національним банком, з урахуванням граничної кількості випадків недотримання щоденних залишків обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в окремі дні протягом визначених періодів утримання поспіль;

банк своєчасно та в повному обсязі перерахував на окремий рахунок суму обов'язкових резервів у розмірі, установленому Національним банком на відповідний період.

2. Банк відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань складання статистичної звітності, що подається до Національного банку:

1) щодня протягом періоду утримання подає Національному банку додаткові дані щодо зобов'язань банку за залученими коштами, які використовуються для розрахунку обов'язкових резервів та визначаються відповідним розпорядчим актом Національного банку з питань формування та зберігання обов'язкових резервів (далі - додаткові дані). Банк зобов'язаний подати оновлені додаткові дані в разі заміни даних щоденного балансу, які впливають на розрахунок резервної бази та нормативів обов'язкового резервування;

2) протягом двох робочих днів після закінчення періоду утримання подає Національному банку (структурному підрозділу) дані розрахунку обов'язкових резервів за період утримання (далі - показники), що наведені в додатку до цього Положення.

3. Структурний підрозділ здійснює контроль за повнотою виконання банками вимог щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування на підставі балансу банку, наданих банком додаткових даних та показників виходячи з установленого Національним банком розміру нормативу:

щодня, порівнюючи залишки коштів на кореспондентському рахунку в період утримання із щоденним на початок операційного дня обсягом коштів, що встановлюється Національним банком для відповідного періоду утримання;

за період утримання, порівнюючи резервну базу з фактичною середньоарифметичною сумою залишків коштів на кореспондентському рахунку за період утримання згідно з наданими банком показниками.

4. Структурний підрозділ здійснює контроль за формуванням і зберіганням коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку [у разі прийняття Національним банком рішення щодо формування і зберігання банками коштів обов'язкових резервів (або їх частини) на окремому рахунку] на підставі балансу банку та виходячи з установленого Національним банком розміру нормативу, порівнюючи залишки коштів у період утримання на окремому рахунку із сумою коштів обов'язкових резервів, що має зберігатися на окремому рахунку, обсяг та своєчасність їх перерахування згідно з наданими банком показниками.

5. Структурний підрозділ на четвертий робочий день після періоду утримання надає відповідному структурному підрозділу Національного банку, який здійснює управління грошово-кредитним ринком, інформацію про виконання банками обов'язкових резервів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку та в разі виявлення причин недотримання банками нормативів обов'язкового резервування повідомляє йому про них протягом п'яти робочих днів після закінчення строку утримання.

6 Структурний підрозділ після закінчення періоду утримання подає пропозиції для прийняття відповідних рішень про застосування Національним банком заходів впливу, якщо банк порушує вимоги щодо дотримання порядку формування та зберігання обов'язкових резервів за період утримання та/або більше встановленої граничної кількості випадків (уключаючи вихідні і святкові дні) не дотримується визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня обсягу коштів протягом визначених періодів утримання поспіль (незалежно від дотримання ним вимог обов'язкового резервування за ці періоди утримання в цілому).

1. Банки несуть відповідальність за недотримання порядку формування та зберігання обов'язкових резервів згідно з цим Положенням і про причини невиконання вимог щодо обов'язкового резервування письмово повідомляють структурний підрозділ протягом двох робочих днів після закінчення періоду утримання.

2. Національний банк за недотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів застосовує адекватні заходи впливу відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань застосування до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства.

1. Банк у разі прийняття Правлінням Національного банку рішення щодо формування та зберігання резервів за валютними деривативами повинен протягом періоду утримання формувати та зберігати на кореспондентському рахунку середньоарифметичну суму коштів, яка дорівнює або перевищує загальну суму резервних баз за обов'язковими резервами та резервами за валютними деривативами.

2. Вимоги щодо дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів і резервів за валютними деривативами є виконаними, якщо:

1) на його кореспондентському рахунку в період утримання зберігається середньоарифметична сума коштів у розмірі, який дорівнює або більший, ніж загальна сума розрахованих за період визначення резервних баз обов'язкових резервів і резервів за валютними деривативами;

2) на його кореспондентському рахунку щоденно на початок операційного дня зберігається обсяг коштів у розмірі, установленому Національним банком, з урахуванням граничної кількості випадків недотримання щоденних залишків обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в окремі дні протягом визначених періодів утримання поспіль;

3) банк своєчасно та в повному обсязі перерахував на окремий рахунок суму обов'язкових резервів у розмірі, установленому Національним банком на відповідний період та на кореспондентському рахунку в період утримання зберігається середньоарифметична сума коштів у розмірі, який дорівнює або більший, ніж розрахована за період визначення резервна база резервів за валютними деривативами та частина суми обов'язкових резервів, що повинна зберігатися на кореспондентському рахунку.

3. Вимоги щодо обов'язкового резервування є виконаними в разі перерахування банком на окремий рахунок усієї суми обов'язкових резервів (у разі прийняття Національним банком рішення щодо перерахування банками на окремий рахунок усієї суми обов'язкових резервів), а вимоги резервування за валютними деривативами є невиконаними в разі недорезервування на кореспондентському рахунку суми коштів резервів за валютними деривативами.

4. Структурний підрозділ здійснює контроль за повнотою виконання банками вимог щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування та резервування за валютними деривативами аналогічно до дій, передбачених у розділі IV цього Положення:

1) щодня, порівнюючи залишки коштів на кореспондентському рахунку в період утримання із щоденним на початок операційного дня обсягом коштів, що встановлюється Національним банком для відповідного періоду утримання обов'язкових резервів;

2) за період утримання, порівнюючи резервні бази обов'язкових резервів та валютних деривативів із фактичною середньоарифметичною сумою коштів на кореспондентському рахунку за період утримання згідно з наданими банком показниками.