Про затвердження інструктивної бази

- контроль/аудит операцій.

3.3. Взаємозв'язок між системою внутрішнього контролю та внутрішнім аудитом

Внутрішній аудит - це незалежний підрозділ, який не бере участі у виконанні операцій, а періодично здійснює перевірки та оцінює:

- адекватність і ефективність заходів та системи внутрішнього контролю;

- повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності;

- дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку;

- відповідність регулятивним вимогам.

Створення ефективної системи внутрішнього фінансового контролю досягається шляхом оптимізації взаємовідносин та обміну інформацією між внутрішнім контролем, зовнішніми та внутрішніми аудиторами Державного казначейства.

3.4. Надання права підпису

Право підпису розрахункових документів надається працівникам органу Державного казначейства з оформленням спеціального розпорядження керівника органу Державного казначейства, де вказується прізвище, ім'я та по батькові працівника, його посада і зразок підпису.

Право контрольного підпису (без обмеження сумою операції) на розрахункових документах, які підлягають додатковому контролю, мають керівники та головні бухгалтери, їх заступники.

Надання прав контрольного підпису посадовій особі не виключає можливості виконання нею (крім головного бухгалтера) функцій відповідального виконавця по визначеному колу операцій. В такому випадку ним контролюються документи за операціями, які виконуються іншими працівниками.

Комплекти зразків підпису посадових осіб, які мають право підпису на розрахункових документах, передаються під розписку операційним і контролюючим працівникам та іншим службам, де використовуються документи.

Перелік операцій, які підлягають додатковому контролю, визначається окремими порядками.

Розрахункові документи за операціями, які підлягають додатковому контролю, відповідальний виконавець передає у необхідній кількості примірників контролюючому працівнику, який перевіряє правильність оформлення операцій та переконується в повній відповідності (тотожності) першого і інших примірників документа, після чого підписує їх. Після додаткового контролю платіжний документ направляється відповідальному виконавцю для відображення операцій за відповідними рахунками.

3.5. Встановлення достовірності підписів

Для перевірки достовірності підписів посадових осіб органу Державного казначейства на розрахункових документах, що приймаються до виконання, відповідальні працівники повинні мати зразки їх підписів.

Перелік посадових осіб, які мають право підписувати первинні облікові документи, затверджуються наказом відповідного органу Державного казначейства.

Контролери користуються своїми примірниками зразків підпису працівників органу Державного казначейства та зразками підписів і відбитків печаток клієнтів.

Первинний контроль здійснюється відповідальним виконавцем (бухгалтер, контролер), який виходячи із змісту наданих документів, перевіряє правильність їх оформлення та правил розрахунків. Після перевірки відповідності цим вимогам, документ підписується відповідальним виконавцем. При цьому процедури первинного контролю за окремими процедурами виконання бюджетів встановлюються окремими порядками.

4.1. Фінансова звітність

Фінансова (бухгалтерська) звітність - це система взаємопов'язаних узагальнювальних показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам для прийняття економічних рішень.

Основними формами фінансової звітності є: баланс, звіт про виконання бюджету, звіт про рух грошових коштів і примітки до звітів (додатки залежно від потреб користувачів звітів).

Потреби окремих користувачів (Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, податкових органів, органів статистики) можуть бути задоволені шляхом встановлення інших (спеціальних) звітів, які базуються на даних бухгалтерського обліку органів Державного казначейства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

4.1.1. Загальні вимоги до фінансової звітності

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів виходячи з принципів безперервності, обачливості, превалювання суті над формою та інших принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівнянною.

Інформація повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того, має бути можливість співставлення фінансових звітів за різні періоди, а також порівнювання звітності різних органів Державного казначейства.

Органи казначейства складають консолідовану (зведену) фінансову звітність, включаючи звітність підвідомчих органів по виконанню державного та місцевих бюджетів.

Форми фінансової звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання затверджуються Державним казначейством України з урахуванням вимог Міністерства фінансів України відповідно до особливостей процесу виконання бюджету у поточному бюджетному році.

Зміни даних фінансової звітності внаслідок допущених помилок, що належать як до поточного, так і до минулого року (після затвердження цієї звітності), проводяться у тому звітному періоді, в якому були виявлені помилки.

4.1.2. Інвентаризація активів та зобов'язань бюджетів:

Складанню річного звіту про виконання бюджетів має передувати обов'язкова інвентаризація активів, зобов'язань, включаючи і облік на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка.

Відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника. Контроль за проведенням інвентаризації покладається на внутрішній аудит.

Об'єкти і строки проведення інвентаризації визначаються керівником органу Державного казначейства, крім тих випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, а також не раніше 1 жовтня звітного року перед складанням річної бухгалтерської звітності.

Для проведення інвентаризаційної роботи згідно з розпорядчим документом керівника Державного казначейства створюються інвентаризаційні комісії.

За результатами інвентаризації органів Державного казначейства вживають заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей.

У бухгалтерському обліку відображення інвентаризаційних різниць здійснюється після затвердження керівником Державного казначейства пропозицій інвентаризаційної комісії в тому місяці, в якому вона була закінчена, але не пізніше звіту за грудень.

4.1.3. Коригуючі проведення

Для складання достовірної звітності органам Державного казначейства надається право щомісячно (при потребі) проводити коригуючі проведення. В період складання річного бухгалтерського звіту з метою включення всіх операцій у фінансову звітність та виправлення помилкових записів минулого року можуть проводитися коригуючі проведення.

Особливості оформлення документів, перелік рахунків, порядок та строки проведення коригуючих проведень встановлюється Державним казначейством України.

4.1.4. Консолідація звітності органів Державного казначейства та фінансових органів

Правила складання консолідованої (зведеної) фінансової звітності органами Державного казначейства визначається окремими інструкціями, в яких передбачається:

- мета консолідації;

- процедурні питання консолідації;

- відповідальність за достовірність консолідованої фінансової звітності;

- правила подання органами Державного казначейства звітів для подальшої консолідації.

Консолідовані (зведені) фінансові звіти складаються шляхом послідовного об'єднання відповідних статей фінансових звітів органів Державного казначейства.

У процесі консолідації (зведення) виключаються рахунки, за якими відображаються внутрішні розрахунки між органами Державного казначейства.

4.1.5. Подання фінансових звітів

Органи Державного казначейства подають фінансову звітність зовнішнім користувачам у межах діючого законодавства.

4.1.6. Відповідальність за достовірність фінансової звітності

Фінансова звітність про виконання бюджетів підписується керівником і головним бухгалтером органу Державного казначейства, розглядається і затверджується у порядку, встановленому документами, що регламентують бюджетний процес.

Керівництво Державного казначейства несе відповідальність за перекручування фінансової звітності, порушення строків її подання та оприлюднення.

Відповідальність за фінансову звітність органів Державного казначейства, що ліквідуються (реорганізуються), включаючи облік операцій по виконанню бюджетів, проведених у період ліквідації органу казначейства, оцінку активів і зобов'язань бюджетів та складання ліквідаційного балансу, покладається на ліквідаційну комісію.

Звітність органу Державного казначейства, що ліквідується (реорганізується) надається Державному казначейству України за окремою схемою.

4.1.7. Контроль за достовірністю звітів

Контроль за достовірністю звітності має поєднувати в собі логічний та арифметичний контролі, а також звірку з іншими формами звітності.

Контроль за дотриманням правил відображення операцій органами Державного казначейства у бухгалтерському обліку та звітності здійснюється Державним казначейством України, державними контролюючими органами.

4.2. Управлінська звітність

Управлінська звітність - це звітність про стан та результати діяльності органів Державного казначейства, яка використовується керівництвом Державного казначейства України для планування, контролю та прийняття відповідних управлінських і економічних рішень. Метою управлінської звітності є надання можливості оперативно управляти бюджетними ресурсами та оцінювати ризики.

Порядок складання і формування управлінської звітності встановлюється окремими порядками.