Щодо коригування фінансового результату до оподаткування та податкових наслідків з ПДВ при проведенні переоцінки основних засобів

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування та податкових наслідків з ПДВ при проведенні переоцінки основних засобів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство розглядає можливість проведення переоцінки об'єктів основних засобів, якщо залишкова вартість таких об'єктів суттєво відрізняється від їх справедливої вартості на дату балансу.

У підприємства виникли наступні питання:

Як відобразиться зазначена операція на фінансовому результаті до оподаткування підприємства та в декларації з податку на прибуток?

Як вплине розрахунок амортизації в податкових цілях, якщо після переоцінки основних засобів термін корисного використання за даними бухгалтерського обліку стане більшим, ніж мінімальний термін, установлений Кодексом, чи буде цей факт необхідністю розраховувати амортизацію за збільшеними термінами в податковому обліку?

Які саме податкові наслідки від проведення переоцінки виникнуть з ПДВ?

Основними засобами вважаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Згідно п. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлений п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів, яка проведена відповідно до положень бухгалтерського обліку, не враховуються при нарахуванні амортизації основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 статті 138 розділу ІІІ Кодексу відображаються у відповідних рядках розділу 1. "Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138 розділу ІІІ Кодексу)" додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897(зі змінами і доповненнями).

У пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

У бухгалтерському обліку згідно з п. 24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92 при визначенні строку корисного використання (експлуатації) враховується очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності.

Таким чином, Кодексом не передбачено зміну строку корисного використання об'єктів основних засобів у податковому обліку у разі зміни термінів корисного використання таких об'єктів в бухгалтерському обліку внаслідок проведення переоцінок.

Водночас пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено, що мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Таким чином, якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об'єкта або окремого компонента основних засобів), дорівнює або є більшим, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для групи, до якої включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухгалтерському обліку.

Щодо податкових наслідків від проведеної переоцінки по ПДВ.

Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, операції з переоцінки (уцінки/дооцінки) основних засобів не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі операції не є операціями з постачання товарів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).