Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР

чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі;

б) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах:

чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більш як півроку враховується за рік роботи, менш як півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 73 цього Закону;

в) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується в порядку, який визначає Рада Міністрів СРСР:

чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі;

г) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах:

чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, які постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення):

чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі;

працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловостіза списком, що затверджується в порядку, який визначає Рада Міністрів СРСР, незалежно від віку:

чоловіки - при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами не менше 25 років;

жінки - при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами не менше 20 років;

е) чабани, зайняті на високогірних пасовищах (вище 2000 метрів), а також в пустельних безводних районах:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 25 років;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) оленярі в районах Крайньої Півночі:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 25 років;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Право на пенсію за вислугу років при стажі творчої діяльності від 20 до 30 років мають окремі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів - за переліком, що затверджується в порядку, який визначає Рада Міністрів СРСР.

До стажу творчої роботи артистів театрів, інших театрально-видовищних підприємств і колективів включається час їхньої військової служби за спеціальністю за умови, якщо не менше двох третин стажу, потрібного для призначення пенсії за вислугу років, припадає на роботу на посадах, які дають право на цю пенсію.

До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності і господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру і тривалості роботи та тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню;

б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом "в" статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників СРСР, Спілки художників СРСР, Спілки композиторів СРСР, Спілки кінематографістів СРСР, Спілки театральних діячів СРСР, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднуються відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується до стажу роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок СРСР або союзних республік починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора;

в) військова служба і перебування в партизанських загонах та з'єднаннях, служба в органах державної безпеки і в органах внутрішніх справ;

г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості і наявності спеціального чи військового звання;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації і перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

е) тимчасова непрацездатність, що почалась у період роботи;

ж) час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку;

з) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною віку 3 років, у межах 6 років у цілому;

и) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де не було можливості їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

При збільшенні розміру пенсії за віком за кожний рік роботи (стаття 20) поряд з роботою враховуються також періоди, передбачені пунктами "б" - "з" цієї статті і статтями 68-70, 72 і 73 цього Закону. Час роботи після призначення пенсії за віком зараховується до стажу, якщо пенсіонер не одержував пенсії за цей період.

При обчисленні стажу підземної роботи, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (стаття 15), час перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, одержаних на цій роботі, включається до зазначеного стажу.

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 14 і 15 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 64 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах та з'єднаннях зараховується до стажу на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Громадянам, необгрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необгрунтовано репресованим і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі і заслання зараховується до стажу в потрійному розмірі.

Робота, в тому числі як вільнонайманого складу у військових частинах, і служба, крім військової служби, передбаченої статтею 68 цього Закону, в роки Великої Вітчизняної війни зараховуються до стажу в подвійному розмірі.

Робота в м. Ленінграді у період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. зараховується до стажу в потрійному розмірі.

Робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зараховується до стажу роботи для призначення і обчислення пенсій з розрахунку один рік роботи за один рік стажу.

Робота в лепрозорних і протичумних закладах зараховується до стажу в подвійному розмірі.

Робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи.

Робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств та організацій, - за списком, який затверджується Радою Міністрів СРСР, зараховується до стажу за рік роботи.

Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їх фактичною тривалістю.

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Радою Міністрів СРСР.

Іноземним громадянам та їхнім сім'ям у тих випадках, коли для призначення пенсії потрібний певний стаж, пенсії призначаються за умови, що дві третини необхідного стажу припадає на роботу в СРСР, якщо угодами (стаття 118) не передбачено інше.

Пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який визначається відповідно до статей 77-83 цього Закону, що його громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

При цьому для розрахунку пенсії береться заробіток у сумі не вище десятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Заробіток у частині, яка не перевищує чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, враховується при призначенні пенсії повністю. Кожна наступна частина заробітку враховується в такому розмірі: в межах п'ятого мінімуму заробітної плати - 85 процентів, шостого - 70 процентів, сьомого - 55 процентів, восьмого - 40 процентів, дев'ятого - 25 процентів, десятого - 15 процентів. Одержаний таким чином заробіток вважається заробітком, з якого обчислено пенсію.

Особам, зазначеним у статті 3 цього Закону (крім членів колгоспів), середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії береться за будь-які 5 років підряд (за вибором того, хто звернувся за пенсією) з останніх 15 років роботи перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.

Середньомісячний заробіток за 5 років визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за 60 календарних місяців роботи підряд (у межах останніх 15 років роботи) на шістдесят. При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місяці з неповним числом робочих днів у зв'язку з влаштуванням на роботу чи звільненням враховуються як повні календарні місяці роботи.

У тих випадках, коли той, хто звернувся за пенсією, пропрацював менше 5 років, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Якщо працівник пропрацював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь пропрацьований час ділиться на кількість пропрацьованих днів і одержана сума множиться на кількість робочих днів за місяць, обчислену в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні і 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні). У цьому разі для обчислення пенсії враховується не більше двох тарифних ставок (окладів). У такому ж розмірі враховується фактичний заробіток працівників, робочий час яких не піддається облікові. Перелік таких працівників визначається Радою Міністрів СРСР.

При призначенні пенсій працівникам, зайнятим на сезонних роботах, середньомісячний фактичний заробіток визначається шляхом поділу заробітку за 5 повних сезонів на шістдесят.

У заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується в порядку, що визначається Радою Міністрів СРСР. При цьому оплата праці за сумісництвом враховується за умови, якщо разом із заробітком за основною роботою вона не перевищує чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати із застосуванням у відповідних випадках до мінімальної заробітної плати встановлених районних коефіцієнтів.

У заробіток для обчислення пенсії включається за відповідні періоди допомога по тимчасовій непрацездатності або середній заробіток, що зберігається за працівником.

Якщо працівник за основною посадою не одержував повного посадового окладу (ставки) і виконував іншу роботу на тому ж або іншому підприємстві, в організації, то пенсія обчислюється із загального заробітку за всіма місцями роботи, але не більше ніж з повного посадового окладу (ставки) за основною посадою (без обмежень для сумісництва, передбачених частиною першою цієї статті). При цьому особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зверх посадового окладу (ставки) за основною посадою враховуються виплати за районним коефіцієнтом і надбавки за роботу в цих районах і місцевостях. Крім того, зверх посадового окладу (ставки) враховуються винагорода за вислугу років (процентна надбавка за безперервну роботу) і винагорода за підсумками роботи підприємства чи організації за рік.

У заробіток для обчислення пенсії особам, які не підлягають державному соціальному страхуванню (пункт "д" статті 3) включаються всі види грошового забезпечення, аналогічні тим видам оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Членам колгоспів середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії береться за будь-які 5 років підряд (за вибором того, хто звернувся за пенсією) з останніх 15 років роботи перед зверненням за пенсією.

Середньомісячний заробіток за 5 років визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за роботу в громадському господарстві колгоспу за 60 календарних місяців роботи підряд (у межах останніх 15 років роботи) на шістдесят.

У тих випадках, коли той, хто звернувся за призначенням пенсії, є членом колгоспу менше 5 років, пенсія обчислюється з середньомісячного фактичного заробітку за весь час перебування в колгоспі. При цьому середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загального заробітку за відповідний період на кількість місяців цього періоду.

У заробіток для обчислення пенсії членам колгоспів включається оплата в усіх її видах за роботу в громадському господарстві колгоспу.

Якщо частина періоду, за який обчислюється середньомісячний заробіток, припадає на роботу як члена колгоспу, а частина - на іншу роботу, то заробіток за кожний період враховується за правилами, встановленими відповідно для членів колгоспів і для інших осіб. Загальна сума заробітку в цьому випадку ділиться на шістдесят або відповідно на фактичну кількість місяців зазначених періодів роботи, якщо ця кількість місяців становить менше шістдесяти.

Членам творчих спілок та іншим особам, зазначеним у пункті "в" статті 3 цього Закону, пенсії обчислюються з авторського гонорару, який розраховується за державними ставками, за будь-які 5 років підряд з останніх 15 років творчої діяльності перед зверненням за пенсією.

Особам, зазначеним у частині першій цієї статті, якщо вони одночасно працюють на підприємствах чи в організаціях, для обчислення пенсії враховується за відповідний період або авторський гонорар, або заробіток. Проте якщо заробіток по роботі на підприємстві чи в організації не досягає чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, то разом із заробітком враховуються суми авторського гонорару, на який нараховуються страхові внески, в межах чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати.

При обчисленні середньомісячного заробітку відповідно до статей 76, 77, 79 і 82 цього Закону за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, не включається у 15-річний період час роботи, протягом якого вона за висновком ЛТЕК була інвалідом або одержувала компенсацію шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, здійснювала догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку, або перебувала у відпустці по догляду за малолітніми дітьми.

Пенсії при неповному стажі роботи (статті 21, 32 і 49) призначаються в розмірі, пропорційному наявному стажеві.

Обчислення пенсії провадиться у такий спосіб: спочатку визначається відповідна повна пенсія, ця пенсія ділиться на кількість місяців потрібного повного стажу роботи, одержана сума множиться на кількість місяців наявного фактичного стажу роботи (у цьому стажі період більше 15 днів заокруглюється до повного місяця, а період до 15 днів включно не враховується).

Якщо пенсія при повному стажі мала б бути у мінімальному розмірі, встановленому цим Законом (статті 20, 31 і 47), то пенсія при неповному стажі призначається пропорційно наявному стажеві виходячи з мінімального розміру пенсії, але в усіх випадках у розмірі не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних (стаття 120).

Пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії за віком або по інвалідності не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за останні 5 років роботи перед зверненням за перерахунком пенсії відповідно до статей 76-83 цього Закону.

На тих же умовах провадиться перерахунок пенсії, призначеної в мінімальному розмірі у зв'язку з відсутністю заробітку.

В разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожен наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Якщо пенсіонер, якому при неповному стажі призначено пенсію за віком або по інвалідності I або II групи, пропрацював після призначення пенсії не менш як 2 роки, то за його заявою провадиться перерахунок пенсії виходячи із стажу, наявного на час перерахунку. Кожен наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, здобув стаж, достатній для призначення повної пенсії, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі. При цьому повна пенсія по інвалідності встановлюється за умови, якщо пенсіонер має стаж, достатній для призначення повної пенсії відповідно до віку пенсіонера на час настання інвалідності (стаття 27).

Перерахунок пенсії провадиться за вибором пенсіонера із заробітку, з якого пенсію було спочатку призначено (або згодом перераховано в порядку, передбаченому статтею 85 цього Закону), або з останнього заробітку.

Членам колгоспів, інших кооперативів, працівникам радгоспів та інших підприємств і організацій, які одержують поряд з грошовою оплатою натуральну, на вартість якої нараховуються страхові внески, ця натуральна оплата при визначенні середньомісячного заробітку враховується за державними роздрібними цінами того періоду, коли провадилась оплата праці.

Учням (пункт "е" статті 3), аспірантам і клінічним ординаторам при обчисленні пенсії за їхнім бажанням за період навчання замість заробітку може враховуватись стипендія.

При обчисленні середньомісячного заробітку працівників, направлених з СРСР на роботу за кордон, враховується заробітна плата, яку вони одержували до направлення за кордон (статті 76-83), або за їхнім вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 90 цього Закону.

Пенсії радянським громадянам - переселенцям з інших країн, які не працювали в СРСР, обчислюються з розрахунку середнього заробітку працівників відповідної професії і кваліфікації в СРСР на час призначення пенсії (за даними відповідної професійної спілки).

Особам, які працюють в окремих громадян за договорами (домашнім робітницям, няням, секретарям, друкаркам, стенографісткам, сторожам, садівникам, водіям та іншим), пенсії обчислюються з фактичного заробітку, але не більше ніж з двох тарифних ставок (окладів) робітників і службовців відповідної професії і кваліфікації, зайнятих на державних підприємствах та в організаціях побутового обслуговування населення.

Тарифна ставка (оклад) відповідних категорій працівників, зайнятих на державних підприємствах та в організаціях побутового обслуговування населення, встановлюється за даними відповідної професійної спілки.

При обчисленні пенсій у зв'язку з втратою годувальника відповідно застосовуються статті 76-84, 87-91 і 96 цього Закону.

Сім'ям пенсіонерів пенсії у зв'язку з втратою годувальника обчислюються з того самого заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника.

Сім'ям тих пенсіонерів, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 85 цього Закону, пенсії обчислюються із заробітку, з якого було проведено або міг бути проведений перерахунок пенсії годувальника.

Мінімальний розмір пенсії (статті 20, 31 і 47) і граничні розміри заробітку, враховуваного для обчислення пенсії (стаття 76), підвищуються у зв'язку із збільшенням мінімальної заробітної плати. При цьому підвищення провадиться з 1 липня, якщо збільшення мінімальної заробітної плати проведено до 1 липня, і з 1 січня наступного року, якщо збільшення мінімальної заробітної плати проведено з 1 липня чи пізніше.

Надбавки до пенсій, встановлені для непрацюючих пенсіонерів, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, нараховуються на членів сім'ї, зазначених у статтях 40, 41, 43 і 44 цього Закону. Ці надбавки не нараховуються на тих членів сім'ї, які одержують трудову чи соціальну пенсію.

При наявності в сім'ї двох чи більше непрацюючих пенсіонерів кожен непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором.

Особам, які проживають у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховується фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

При цьому чотирикратний мінімум заробітної плати і наступні частини заробітку, передбачені статтею 76 цього Закону, обчислюються також із застосуванням районного коефіцієнта, встановленого в даному районі для робітників і службовців невиробничих галузей, але не більше коефіцієнта 1,5.

При вибутті цих осіб у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 і 78 цього Закону.

Особам, які прибули на постійне проживання в райони, зазначені в частині першій цієї статті, з інших регіонів країни, для яких районні коефіцієнти не встановлено чи встановлено в меншому розмірі, заробіток для обчислення пенсії перераховується шляхом застосування районного коефіцієнта з додержанням правил, що діють у цьому районі.

Мінімальні розміри пенсій, які призначаються за цим Законом у районах, де встановлено районні коефіцієнти, визначаються за період проживання в цих районах із застосуванням коефіцієнта, що діє в даному районі для робітників і службовців невиробничих галузей. Порядок застосування районних коефіцієнтів при обчисленні пенсії, а також перерахунку пенсії при вибутті з цих районів визначається Радою Міністрів СРСР.

У тих випадках, коли після призначення пенсії пенсіонер у зв'язку із зміною в сімейному стані, влаштуванням на роботу чи її припиненням здобуває або втрачає право на надбавку на непрацездатних членів сім'ї або розмір цієї надбавки підлягає зміні, провадиться відповідний перерахунок пенсії.

Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Слави всіх трьох ступенів, орденом Трудової Слави всіх трьох ступенів, орденом "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів, особам, які мають почесні звання СРСР, а також іншим громадянам на знак визнання Радянською державою їхніх заслуг у державній, громадській і господарській діяльності, у галузі науки, культури, народної освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту можуть призначатися пенсії за особливі заслуги перед Союзом РСР.

Положення про пенсії за особливі заслуги перед Союзом РСР затверджується Верховною Радою СРСР.

Заява про призначення пенсії робітникам, службовцям і членам їхніх сімей (у зв'язку з втратою годувальника) подається через адміністрацію підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи.

Заява про призначення пенсії членам колгоспів та інших кооперативів та їхнім сім'ям подається через правління колгоспу (кооперативу).

Адміністрація (правління) разом з профспілковим комітетом у 10-денний строк з дня надходження заяви оформляє необхідні документи про стаж і заробіток і разом з поданою заявою і своїм поданням направляє їх у районний (міський) відділ соціального забезпечення чи інший орган соціального забезпечення, який відповідає йому*, за місцем проживання заявника або в порядку, який визначається органами соціального забезпечення союзної республіки, - в районний (міський) відділ соціального забезпечення за місцезнаходженням підприємства чи організації. Якщо працівникові, який звернувся за призначенням пенсії, відмовлено у представленні до призначення пенсії, йому повідомляється про це у письмовій формі із зазначенням причин відмови.

У тих випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, не згодна з рішенням адміністрації (правління) і профспілкового комітету про відмову у представленні її до призначення пенсії, вона може подати заяву про призначення пенсії безпосередньо в районний (міський) відділ соціального забезпечення.

Заява про призначення пенсії іншим громадянам і членам їхніх сімей подається безпосередньо в районний (міський) відділ соціального забезпечення за місцем проживання заявника.

Відділи соціального забезпечення зобов'язані давати роз'яснення і довідки з питань призначення пенсій, а також сприяти заявникові в одержанні необхідних документів.

Відділи соціального забезпечення мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також перевіряти в необхідних випадках обгрунтованість їх видачі.

Пенсії призначаються комісіями по призначенню пенсій, які утворюються районними (міськими) або відповідними їм Радами народних депутатів**. Комісія утворюється у складі, який визначається Радою народних депутатів. Поряд з іншими членами до складу комісії включається завідуючий районним (міським) відділом соціального забезпечення.

За уповноваженням комісії по призначенню пенсій від її імені пенсії можуть призначатися одноособове членом комісії - завідуючим районним (міським) відділом соціального забезпечення. Однак в усіх випадках на вимогу того, хто звернувся за пенсією, та інших заінтересованих осіб і організацій питання призначення пенсії вирішується комісією по призначенню пенсій.

Документи про призначення пенсій розглядаються органами, які призначають пенсії (стаття 100), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Рішення про відмову в призначенні пенсії з мотивів невідповідності умовам, передбаченим цим Законом, в усіх випадках приймається тільки комісією по призначенню пенсій. Відділ соціального забезпечення не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення видає або посилає підприємству, організації або заявникові повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини відмови та порядку оскарження і одночасно повертає всі документи.

Скаргу на рішення комісії по призначенню пенсій може бути подано в районну (міську) Раду народних депутатів або в районний (міський) народний суд.

Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку:

а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності ЛТЕК, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності;

б) пенсії у зв'язку із втратою годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків:

при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа;

при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа.

У випадках, передбачених статтями 37 і 54 цього Закону, перерахунок пенсії провадиться із строків, зазначених у цих статтях.

Переведення з однієї пенсії на іншу провадиться членом комісії по призначенню пенсій - завідуючим районним (міським) відділом соціального забезпечення одноособове.

Переведення провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами (якщо їх немає в пенсійній справі).

При визначенні розмірів трудових пенсій і надбавок до них за нормами соціальних пенсій (статті 22, 35, 47, 49, 84) чоловіки, які досягли 60 років, жінки - 55 років, а також особи, зазначені в пункті "в" статті 40, прирівнюються до осіб, передбачених пунктом "б" статті 120 цього Закону.

Непрацюючим пенсіонерам пенсії виплачуються органами соціального забезпечення за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.

Працюючим пенсіонерам пенсії виплачуються за місцем роботи за рахунок внесків на соціальне страхування.

Виплата пенсій за місцем роботи провадиться за минулий місяць одночасно з виплатою заробітної плати за другу половину місяця.

У тих випадках, коли через наявність заробітку чи іншого доходу призначена пенсія повинна виплачуватись у зниженому розмірі або зовсім не виплачуватись, пенсіонери зобов'язані повідомляти відділи соціального забезпечення про наявність заробітку чи іншого доходу.

Пенсіонери, які одержують пенсію у зв'язку із втратою годувальника, зобов'язані також повідомляти відділи соціального забезпечення про зміни у складі членів сім'ї, на яких виплачується пенсія чи надбавка до пенсії.

Керівники підприємств і організацій зобов'язані повідомляти в 5-денний строк відповідні відділи соціального забезпечення про прийняття на роботу пенсіонерів.

Пенсія може виплачуватися за довіреністю. Довіреність може бути видано на строк не більше трьох років.

Якщо строк у довіреності не зазначено, вона зберігає силу протягом одного року з дня її складення. Довіреність повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку або домоуправлінням, або іншою організацією житлового господарства за місцем проживання пенсіонера, або лікувальним закладом, в якому пенсіонер перебуває на стаціонарному лікуванні.

Нараховані суми пенсій, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Одиноким пенсіонерам, які проживають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для престарілих та інвалідів, виплачується 10 процентів призначеної пенсії, але не менше 20 процентів мінімальної пенсії за віком на місяць. У тих випадках, коли розмір їхньої пенсії перевищує вартість утримання в цих будинках-інтернатах (пансіонатах), виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 10 процентів призначеної пенсії і не менше 20 процентів мінімальної пенсії за віком на місяць. Якщо у пенсіонера, який проживає в будинку-інтернаті (пансіонаті) для престарілих та інвалідів, є непрацездатні члени сім'ї, які перебувають на його утриманні (статті 40, 41, 43 і 44), то пенсія виплачується в такому порядку: 10 процентів пенсії, але не менше 20 процентів мінімальної пенсії за віком, виплачується самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більше 50 процентів призначеного розміру, виплачується зазначеним членам сім'ї.

За час перебування пенсіонера на стаціонарному лікуванні в лікарні, клініці, госпіталі та інших лікувальних закладах, а також у лепрозорії пенсія виплачується повністю.

У випадку позбавлення пенсіонера волі виплата призначеної пенсії припиняється на час позбавлення волі.

Відрахування з пенсій можуть провадитися:

а) на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (в частині майнових стягнень), виконавчих написів нотаріальних контор та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень;

б) на підставі рішень комісій по призначенню пенсій для стягнення сум пенсій, над міру виплачених пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, приховання заробітку чи іншого доходу, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї).

Ніякі інші відрахування з пенсій, крім зазначених вище, не допускаються.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більше 50 процентів пенсії: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств та організацій, на компенсацію шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю годувальника, на повернення переодержаних сум заробітної плати в передбачених законодавством випадках.

За всіма іншими видами стягнень може бути відраховано не більше 20 процентів пенсії.

Відрахування на підставі рішень комісій по призначенню пенсій провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії зверх відрахувань на інших підставах.

В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.

У разі припинення виплати пенсії (наприклад, внаслідок відновлення працездатності) до повного погашення заборгованості щодо над міру виплачених сум пенсії, які відраховуються на підставі рішень комісій по призначенню пенсій, решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Суми пенсій, що їх належало одержати пенсіонерові і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до кола осіб, забезпечуваних пенсією у зв'язку із втратою годувальника (статті 40, 41, 43 і 44). Однак батьки і чоловік (дружина), а також члени сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не входять у коло забезпечуваних пенсією у зв'язку із втратою годувальника.

При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У разі смерті пенсіонера його сім'ї виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.

Якщо похорон пенсіонера здійснюється особами, які не є членами сім'ї, то допомога виплачується цим особам у сумі не вище від фактичних витрат на поховання в межах зазначеного розміру допомоги.

Громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються.

Пенсії, призначені в СРСР до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Порядок переказування пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, в інші країни, визначається Радою Міністрів СРСР.

У тих випадках, коли угодами (договорами) про соціальне забезпечення між СРСР та іншими країнами передбачено інші правила, ніж ті, що їх містить цей Закон, відповідно застосовуються правила, встановлені цими угодами (договорами).

Соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам (крім інвалідів з дитинства) при відсутності права на трудову пенсію:

інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи;

особам, які досягли віку: чоловіки - 65 років, жінки - 60 років;

дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 40);

дітям - інвалідам віком до 16 років.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання соціальної пенсії на дітей-інвалідів віком до 16 років визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.

Соціальні пенсії призначаються в таких розмірах:

а) інвалідам I групи, інвалідам з дитинства I і II груп і дітям-інвалідам віком до 16 років - 100 процентів мінімального розміру пенсії за віком (стаття 20);

б) інвалідам II групи (крім інвалідів з дитинства); особам, які досягли віку: чоловіки - 65 років, жінки - 60 років; дітям (пункт "а" статті 40) у разі втрати годувальника на кожну дитину - 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком;

в) інвалідам III групи - 30 процентів мінімального розміру пенсії за віком.

Матерям-героїням соціальні пенсії призначаються в усіх випадках не нижче 100 процентів мінімального розміру пенсії за віком (стаття 20).

Особам, які проживають у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, розміри соціальних пенсій визначаються на період їх проживання у цих районах із застосуванням коефіцієнта, встановленого в даному районі для робітників і службовців невиробничих галузей.

При наявності одночасно права на соціальну пенсію і надбавку на непрацездатних членів сім'ї до пенсії за віком чи по інвалідності (статті 22 і 35) призначається за вибором того, хто звернувся, або пенсія, або надбавка.

При призначенні і виплаті соціальних пенсій застосовуються відповідно статті 99-105, 107, 109-116 і 118 цього Закону.

Пенсії, обчислені із заробітку за нормами статей 20, 31 і 47 цього Закону, щороку підвищуються відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання заробітної плати в порядку, який визначається Верховною Радою СРСР, але не менш як на 2 проценти заробітку, з якого обчислено пенсію (стаття 76).

Перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням в дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій, призначених за законодавством, що діяло раніше, за вибором пенсіонерів провадиться з середньомісячного заробітку за 5 років (статті 76-83 і 96) перед введенням в дію цього Закону для відповідної категорії пенсіонерів або перед призначенням пенсії, або із заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, із застосуванням частини другої статті 76 і статті 96 цього Закону.

Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених законодавством, що діяло раніше;

б) особам, які не мають повного стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 13, знижується пропорціонально наявному стажу в порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених законодавством, що діяло раніше.

Цим Законом встановлюється гарантований Союзом РСР рівень матеріального забезпечення ветеранів праці і війни, інших непрацездатних громадян.

Законодавством союзних і автономних республік, місцевими Радами народних депутатів, трудовими колективами і громадськими організаціями за рахунок власних коштів можуть встановлюватися додаткові види матеріального забезпечення пенсіонерів з урахуванням мінімального споживчого бюджету для даного регіону.

Законодавством союзних і автономних республік пенсіонерам та інвалідам за рахунок коштів відповідних республіканських бюджетів можуть встановлюватися:

доплати до мінімального розміру пенсій, гарантованого Союзом РСР, до всіх видів державних пенсій відповідно до зміни вартості життя і зростання заробітної плати в республіці;

надбавки на догляд до пенсій одиноких пенсіонерів, які потребують сторонньої допомоги;

більш пільгові порівняно з цим Законом умови виплати пенсій працюючим пенсіонерам, а також виходу на пенсію за віком для жінок, які мають дітей, з урахуванням конкретної демографічної ситуації;

достроковий вихід на пенсію окремих категорій працівників, у тому числі в районах з особливими кліматичними умовами, з урахуванням особливостей їхньої праці і життя;

пенсії за видатні досягнення у праці та заслуги перед республікою в галузі державної, громадської і господарської діяльності, науки, культури, народної освіти, охорони здоров'я і спорту;

пільги щодо медичного обслуговування і санаторно-курортного Лікування;

пільги щодо оплати житлової площі, комунальних послуг і щодо проїзду громадським транспортом;

знижки з вартості індивідуальних засобів пересування (автомобілів, авто-, вело- і крісел-колясок), палива, продуктів харчування, одягу, взуття та інших необхідних пенсіонерам товарів;

пільги щодо оплати вартості квитків при відвідуванні пенсіонерами культурно-освітніх і театрально-видовищних закладів.

Союзні і автономні республіки приймають й інші рішення, спрямовані на поліпшення умов життя пенсіонерів, насамперед менш забезпечених, одиноких, малолітніх, круглих сиріт та інвалідів, учасників війни і трудівників тилу за рахунок коштів відповідного республіканського бюджету.

Ради народних депутатів країв, областей, округів, міст та інших адміністративно-територіальних одиниць за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів у межах своїх прав можуть запроваджувати для пенсіонерів та інвалідів пільги, передбачені статтею 129 цього Закону, а також безплатне або із знижкою громадське харчування для них.

Місцеві Ради народних депутатів приймають й інші рішення, спрямовані на поліпшення умов життя пенсіонерів за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Адміністрація підприємства та організацій разом із профспілковим комітетом і радою трудового колективу має право за рахунок власних коштів, призначених на оплату праці, вирішувати питання, пов'язані з поліпшенням умов життя ветеранів та інвалідів, які працювали в цьому колективі, інших пенсіонерів, і зокрема:

встановлювати доплати до державних пенсій з урахуванням трудового вкладу працівника, тривалості загального і безперервного стажу роботи;

запроваджувати дострокові пенсії для працівників, зайнятих у несприятливих умовах праці або в районах з особливими кліматичними умовами, якщо вони не користуються правом на пільгові пенсії за умовами праці відповідно до цього Закону;

виплачувати пенсію працюючим пенсіонерам на більш пільгових умовах, ніж це встановлено цим Законом;

встановлювати надбавки до пенсій одиноких пенсіонерів, які потребують сторонньої допомоги, на догляд за ними;

запроваджувати персональні надбавки (доплати) до пенсій, виплачувати одноразову допомогу при виході на пенсію працівникам, які мають особливі заслуги перед даним трудовим колективом і насамперед високі досягнення в праці.

Підприємства та організації мають право за рахунок власних коштів, призначених на соціальний розвиток, встановлювати пенсіонерам пільги щодо оплати житлової площі, утримання дітей у дитячих закладах, які перебувають у віданні підприємств та організацій, частково чи повністю оплачувати вартість палива, комунальних послуг, індивідуальних засобів пересування, інших необхідних пенсіонерам товарів, пайових внесків у житлово-будівельних, садових, гаражно-будівельних кооперативах, квитків для проїзду всіма видами громадського транспорту і відвідання культурно-освітніх і театрально-видовищних закладів, подавати пенсіонерам іншу допомогу.

Підприємства та організації зобов'язані надавати пенсіонерам пільги при користуванні спортивно-оздоровчими комплексами, будинками відпочинку, пансіонатами, санаторіями і культурно-освітніми закладами, які перебувають у віданні цих підприємств та організацій.