Угода про основні напрямки співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі захисту прав споживачів

Статус Угоди

Уряди держав-учасниць цієї угоди, далі - Сторони,

враховуючи необхідність активізації торгових зв’язків між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав,

з метою розвитку економічної інтеграції держав-учасниць Співдружності,

діючи в напрямі реалізації Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року та Протоколу про внесення змін і доповнень до нього від 2 квітня 1999 року,

прагнучи постійного підвищення рівня життя населення своїх держав,

усвідомлюючи важливість взаємодії держав-учасниць Співдружності в забезпеченні захисту прав споживачів від неякісних товарів, робіт, послуг,

беручи до уваги значимість діяльності громадських об’єднань в галузі захисту прав споживачів,

визнаючи і враховуючи чинні норми міжнародного права, зокрема Резолюції Генеральною Асамблеї ООН від 9 квітня 1985 року "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів",

з метою проведення узгодженої політики в галузі захисту прав споживачів

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди застосовуються такі визначення:

національне законодавство про захист прав споживачів - сукупність правових норм, що діють в державі і регулюють відносини в галузі захисту прав споживачів;

споживач - громадянин, який має намір замовити або придбати чи замовляє, купує або використовує товари (роботи, послуги) виключно для особистих (побутових) потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності;

виробник - організації, незалежно від її форми власності, а також індивідуальний підприємець, які виконують роботи або які надають послуги споживачам;

виконавець - організація, незалежно від її форми власності, а також індивідуальний підприємець, які виконують роботи або які надають послуги споживачам;

продавець - організація, незалежності від її форми власності, а також індивідуальний підприємець, які реалізують товари споживачам за договором купівлі-продажу;

недобросовісні господарюючі суб’єкти - продавці, виробники, виконавці, що допускають у своїй діяльності порушення законодавства про захист прав споживачів, звичаїв ділового обороту, якщо ці порушення можуть заподіяти або заподіяли майнової або немайнової шкоди громадянам-споживачам і/або навколишньому середовищу;

громадські об’єднання споживачів - зареєстровані відповідно до національних законодавств держав-учасниць цієї Угоди некомерційні об’єднання (організації) громадян і/або юридичних осіб, створені з метою захисту законних прав та інтересів споживачів, а також міжнародні неурядові організації, що діють на територіях всіх або декількох держав-учасниць цієї Угоди.

Метою цієї Угоди є створення правових та організаційних засад співробітництва Сторін з проведення узгодженої політики в галузі захисту прав споживачів, спрямованої на формування рівних умов для громадян держав-учасниць Співдружності щодо захисту їхніх інтересів від недобросовісної діяльності господарюючих суб’єктів, що діють на територіях держав-учасниць цієї Угоди.

Права споживачів і їхній захист гарантуються національним законодавством про захист прав споживачів, а також цією Угодою.

громадяни кожної держави-учасниці СНД, а також інші особи, які проживають на її території, користуються на територіях інших держав-учасників Співдружності щодо своїх споживачів прав таким самим правовим захистом, як і громадяни цих держав, та мають право звертатись в державні і громадські організації із захисту прав споживачів, інші організації, пред’являти позови до судів і здійснювати інші процесуальні дії на тих самих умовах, що і громадяни інших держав.

Сторони здійснюють співробітництво із захисту прав споживачів з урахуванням національного законодавства про захист прав споживачів, загальноприйнятих норм міжнародного права в цій сфері за таким основним напрямами:

забезпечення споживачів, державних органів і громадських об’єднань споживачів оперативною і достовірною інформацією про товари (роботи, послуги), виробників (продавців, виконавців);

вжиття заходів щодо запобігання діяльності недобросовісних господарюючих суб’єктів і потрапляння неякісних товарів (послуг) на території держав-учасниць цієї Угоди;

створення умов для споживача, що сприяють вільному вибору товарів (робіт, послуг), шляхом розвитку добросовісної конкуренції;

здійснення програм освіти в галузі захисту прав споживачів як невід’ємної частини навчання громадян в освітніх системах держави;

залучення коштів маосовї інформації, в тому числі радіо і телебачення, до пропаганди і систематичного висвітлення питань захисту прав споживачів;

зближення національних законодавств держав-учасниць цієї Угоди в галузі захисту прав споживачів в тій мірі, в якій це необхідно для реалізації цієї Угоди.

Сторони сприяють створенню умов, в тому числі правових, для діяльності незалежних громадських об’єднань споживачів, розробці нормативних правових актів, які зачіпають законні права та інтереси споживачів, і процедуру розгляду скарг споживачів, а також у створенні систем обміну споживчою інформацією між Сторонами.

Реалізацією цієї Угоди здійснюють відповідні національні органи держав-учасниць цієї Угоди в межах, встановлених їхнім національним законодавством.

Координацією діяльності Сторін з реалізації цієї Угоди здійснює Міждержавна рада з антимонопольної політики.

Міждержавна рада з антимонопольної політики взаємодіє з громадськими об’єднаннями споживачів в процесі реалізації цієї Угоди.

Громадських об’єднання споживачів можуть брати участь в реалізації цієї Угоди згідно зі своїми статутами і національними законодавствами.

Положення цієї Угоди не зачіпають прав і зобов’язань, прийнятих Сторонами відповідно до інших міжнародних договорів.

Ця Угода набирає чинності з моменту підписання, а для держав, законодавство яких вимагає виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності, - з дня здачі на зберігання до депозитарію відповідних документів.

До цієї Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення за спільною згодою Сторін, які оформлюються окремими протоколами, які є невід’ємною частиною Угоди.

Спірні питання, пов’язані із застосуванням або тлумаченням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів зацікавлених Сторін.

Ця Угода діє протягом п’яти років з дня набрання нею чинності. Після закінчення цього строку Угода автоматично продовжується на наступні п’ятирічні періоди, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

Кожна Сторона може вийти з цієї Угоди, направивши письмове повідомлення про це депозитарію не пізніше ніж на шість місяців до дати виходу.

Ця Угода відкрита для приєднання інших держав, які поділяють її цілі та принципи, шляхом передачі до депозитарію документів про таке приєднання.

Вчинено в місті Москві 25 січня 2000 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберагається в архіві Уряду комітету Співдружності незалежних Держав, який направить кожній державі, яка підписала цю Угоду, її засвідчену копію.