Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття

Конференція Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, на своєму першому засіданні розглядає і затверджує процедури співробітництва та організаційні механізми з метою сприяння дотриманню положень цього Протоколу та розгляду випадків їх недотримання. Такі процедури і механізми передбачають положення щодо надання, у відповідних випадках, консультативних послуг або допомоги. Вони використовуються незалежно від процедур і механізмів врегулювання спорів, встановлених згідно зі статтею 27 Конвенції, і застосовуються без шкоди для них.

Конференція Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, через п'ять років після набуття чинності цим Протоколом і згодом щонайменше через кожні п'ять років проводить оцінку ефективності Протоколу, включаючи оцінку процедур і додатків.

Цей Протокол відкритий для підписання державами і регіональними організаціями економічної інтеграції у Відділенні Організації Об'єднаних Націй у Найробі з 15 по 26 травня 2000 року та в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку з 5 червня 2000 року по 4 червня 2001 року.

1. Цей Протокол набуває чинності на дев'яностий день з дня здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання державами або регіональними організаціями економічної інтеграції, які є Сторонами Конвенції.

2. Для держави або регіональної організації економічної інтеграції, яка ратифікує, приймає або схвалює цей Протокол або приєднується до нього після набуття ним чинності відповідно до пункту 1 вище, Протокол набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання такою державою або регіональною організацією економічної інтеграції своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання або в той день, коли Конвенція набуває чинності для такої держави або регіональної організації економічної інтеграції, залежно від того, що відбудеться пізніше.

3. Для цілей пунктів 1 та 2 вище жодний з документів, зданих на зберігання регіональною організацією економічної інтеграції, не вважається додатковим до документів, зданих на зберігання державами-членами такої організації.

Жодні застереження до цього Протоколу не допускаються.

1. У будь-який час після закінчення двох років з дня набуття чинності цим Протоколом для будь-якої Сторони ця Сторона може вийти з Протоколу, надіславши письмове повідомлення Депозитарію.

2. Будь-який такий вихід набуває чинності після закінчення одного року з дати одержання повідомлення Депозитарієм або у такий пізніший термін, який може бути зазначений у повідомленні про вихід.

Дійсний примірник цього Протоколу, тексти якого англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами є рівно автентичними, здається на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цей Протокол.

ВЧИНЕНО у Монреалі двадцять дев'ятого січня двохтисячного року.

a) Назва, адреса і контактні дані експортера.

b) Назва, адреса і контактні дані імпортера.

c) Назва, ідентифікаційні дані та національна класифікація рівня біобезпеки живого зміненого організму, якщо така є, в державі експорту.

d) Передбачувана дата або дати здійснення транскордонного переміщення, якщо відомо.

e) Таксономічний статус, загальноприйнята назва, пункт збору або придбання, а також характеристики організму-реципієнта або батьківських організмів, що стосуються біобезпеки.

f) Центри походження і центри генетичного різноманіття, якщо такі є, організму-реципієнта та/або батьківських організмів та опис місць існування, в яких організми можуть вижити або швидко розмножитися.

g) Таксономічний статус, загальноприйнята назва, пункт збору або придбання, а також характеристики організму-донора або організмів-донорів, що стосуються біобезпеки.

h) Опис нуклеїнової кислоти або інтродукованої модифікації, використаного методу, а також отриманих характеристик живого зміненого організму.

i) Передбачуване використання живого зміненого організму або продуктів, що входять до його складу, зокрема, оброблених матеріалів, що походять від живого зміненого організму, і містять здатні до виявлення нові комбінації відтворюючого генетичного матеріалу, одержані в результаті застосування сучасної біотехнології.

j) Кількість або об'єм живого зміненого організму, що підлягає передачі.

k) Попередня та існуюча доповідь про оцінку ризиків, проведену відповідно до додатка III.

l) Методи, що пропонуються для забезпечення безпечної обробки, зберігання, транспортування і використання, включаючи у відповідних випадках процедури щодо пакування, маркірування, документації, видалення та вжиття заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

m) Регламентаційний статус живого зміненого організму в межах території держави експорту (наприклад, чи заборонений він у державі експорту; є інші обмеження; або чи наданий дозвіл на його загальне вивільнення) та, у разі заборони живого зміненого організму в державі експорту, виклад причини або причин такої заборони.

n) Результат та мета будь-якого повідомлення, направленого експортером іншим державам щодо живого зміненого організму, який підлягає передачі.

о) Заява про підтвердження фактичної достовірності вищезгаданої інформації.

a) Назва і контактні дані суб'єкту, який подає заявку щодо внутрішнього використання.

b) Назва і контактні дані органу, відповідального за прийняття рішення.

c) Назва та ідентифікаційні дані живого зміненого організму.

d) Опис генної модифікації, застосованого методу й отриманих у результаті цього характеристик живого зміненого організму.

e) Будь-які виняткові ідентифікаційні дані живого зміненого організму.

f) Таксономічний статус, загальноприйнята назва, пункт збору або придбання, а також характеристики організму-реципієнта або батьківських організмів, що стосуються біобезпеки.

g) Центри походження і центри генетичного різноманіття, якщо відомо, організму-реципієнта та/або батьківських організмів та опис місць існування, в яких організми можуть вижити або швидко розмножитися.

h) Таксономічний статус, загальноприйнята назва, пункт збору або придбання, а також характеристики організму-донора або організмів-донорів, що стосуються біобезпеки.

i) Затверджені види застосування живого зміненого організму.

j) Доповідь про оцінку ризиків відповідно до додатка III.

k) Методи, що пропонуються для забезпечення безпечної обробки, зберігання, транспортування і використання, включаючи у відповідних випадках процедури щодо пакування, маркірування, документації, видалення та вжиття заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

1. Мета проведення оцінки ризиків згідно з цим Протоколом полягає у виявленні й оцінці потенційного несприятливого впливу живих змінених організмів на збереження і стале використання біологічного різноманіття в потенційному приймаючому середовищі, з урахуванням також ризиків для здоров'я людини.

2. Результати оцінки ризиків використовуються, зокрема, компетентними органами для прийняття обґрунтованих рішень щодо живих змінених організмів.

3. Оцінка ризиків повинна проводитися у науково обґрунтований та прозорий спосіб. При її проведенні можуть враховуватися експертні рекомендації та керівні принципи, розроблені відповідними міжнародними організаціями.

4. Недостатність наукових знань або наукового консенсусу не повинна неодмінно тлумачитися як вказівка на наявність певного рівня ризику, відсутність ризику або прийнятність ризику.

5. Ризики, пов'язані з живими зміненими організмами або продуктами, які входять до їх складу, зокрема, з обробленими матеріалами, які походять від живого зміненого організму, і містять здатні до виявлення нові комбінації відтворюваного генетичного матеріалу, одержані в результаті використання сучасної біотехнології, повинні розглядатися в контексті ризиків, викликаних немодифікованими реципієнтами або батьківськими організмами у імовірному потенційному приймаючому середовищі.

6. Оцінка ризиків повинна здійснюватися для кожного окремого випадку. Необхідна інформація може відрізнятися за характером і рівнем деталізації у кожному конкретному випадку залежно від відповідного живого зміненого організму, його передбачуваного використання та імовірного потенційного приймаючого середовища.

7. З одного боку, для оцінки ризиків можливо буде потрібна додаткова інформація з конкретних питань, яка може бути виявлена і запитана в ході проведення оцінки, а з другого - у деяких випадках інформація про інші аспекти може бути неактуальною.

8. Для досягнення поставленої мети оцінка ризиків повинна включати, де це необхідно, такі етапи:

a) виявлення будь-яких нових генотипних та фенотипних характеристик, пов'язаних із живим зміненим організмом, який може несприятливо вплинути на біологічне різноманіття в імовірному потенційному приймаючому середовищі, з урахуванням також ризиків для здоров'я людини;

b) оцінку рівня можливості фактичного виникнення таких несприятливих наслідків, з урахуванням інтенсивності та характеру впливу живого зміненого організму на імовірне потенційне приймаюче середовище;

c) оцінку наслідків у тому разі, якщо такий несприятливий вплив дійсно матиме місце;

d) оцінку сукупного ризику, який викликається живим зміненим організмом, на підставі оцінки імовірності виникнення та наслідків виявленого несприятливого впливу;

e) винесення рекомендації щодо того, чи є ризики прийнятними або регульованими, включаючи, якщо це необхідно, визначення стратегій для управління такими ризиками; та

f) у тих випадках, коли немає ясності відносно рівня ризику, ситуація може бути вирішена шляхом запиту додаткової інформації з конкретних питань, які викликають занепокоєння, або за рахунок реалізації відповідних стратегій управління ризиками та/або моніторингу живого зміненого організму в приймаючому середовищі.

9. Залежно від випадку, при проведенні оцінки ризиків враховуються детальні відповідні науково-технічні дані, що стосуються характеристик з таких елементів:

a) організм-реципієнт або батьківські організми. Біологічні характеристики організму-реципієнта або батьківських організмів, включаючи інформацію про таксономічний статус, загальноприйняту назву, походження, центри походження та генетичного різноманіття, якщо відомо, та опис місць існування, в яких організми можуть вижити та швидко розмножитися;

b) організм-донор або організми-донори. Таксономічний статус і загальноприйнята назва, джерело і відповідні біологічні характеристики організмів-донорів;

c) вектор. Характеристики вектора, включаючи його ідентифікаційні дані, якщо такі є, його джерело або походження та коло його хазяїв;

d) вставка або вставки та/або характеристики модифікації. Генетичні характеристики інтродукованої нуклеїнової кислоти і функція, що визначається нею, та/або характеристики інтродукованої модифікації;

e) живий змінений організм. Ідентифікаційні дані живого зміненого організму і відмінності між біологічними характеристиками живого зміненого організму та характеристиками організму-реципієнта або батьківських організмів;

f) виявлення та ідентифікація живого зміненого організму. Методи, що пропонуються для виявлення та ідентифікації, їх точність, чутливість і надійність;

g) інформація щодо запланованого використання. Інформація щодо запланованого використання живого зміненого організму, включаючи новий або змінений вид використання у порівнянні з організмом-реципієнтом або батьківськими організмами; та

h) приймаюче середовище. Інформація про місцезнаходження, географічні, кліматичні та екологічні характеристики, включаючи відповідну інформацію про біологічне різноманіття та центри походження в імовірному потенційному приймаючому середовищі.