Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.

Договірна держава при виникненні обставин, передбачених положеннями Статті 69, може укладати угоду з Радою з метою здійснення таких рекомендацій. Держава може прийняти рішення взяти на себе всі видатки, пов'язані з будь-якою такою угодою. Якщо держава не приймає такого рішення, Рада може на прохання цієї держави дати згоду покрити всі або частину цих видатків.

Якщо Договірна держава про те просить, Рада може дати згоду на надання, укомплектування персоналом, утримання і адміністративне керівництво діяльністю аеропортів та інших аеронавігаційних засобів, повністю або частково, включаючи засоби радіо- і метеорологічного обслуговування, які необхідні на її території для безпечної, регулярної, ефективної та економічної експлуатації міжнародних повітряних сполучень інших Договірних держав, і може встановити справедливі й розумні збори за користування наданими засобами.

Якщо потрібні земельні ділянки під засоби, повністю або частково фінансовані Радою на прохання якої-небудь Договірної держави, то ця Держава або надає самі земельні ділянки, зберігаючи за своїм бажанням право власності, або сприяє використанню цих земельних ділянок Радою на справедливих і розумних умовах і згідно із законодавством цієї Держави.

У межах фондів, які можуть бути надані їй Асамблеєю згідно з Главою XII, Рада може робити поточні видатки для цілей цієї Глави із спільних фондів Організації. Рада розподіляє покриття основних видатків, потрібних для цілей цієї Глави, із спільних фондів Організації. Рада розподіляє покриття основних видатків, потрібних для цілей цієї Глави, у попередньо погоджених пропорціях на розумний період часу між Договірними державами, які дали на це згоду і авіапідприємства яких користуються вищезгаданими аеронавігаційними засобами. Рада може також розподіляти між державами, що дали на це згоду, покриття будь-яких необхідних оборотних фондів.

Коли Рада на прохання Договірної держави авансує фонди або надає повністю чи частково аеропорти або інші засоби, угода може передбачати за згодою цієї Держави технічну допомогу в управлінні діяльністю і в експлуатації цих аеропортів та інших засобів і оплату поточних видатків по експлуатації цих аеропортів та інших засобів і відсоткові та амортизаційні відрахування за рахунок прибутків від експлуатації аеропортів та інших засобів.

Договірна держава може у будь-який час відмовитися від зобов'язань, прийнятих нею згідно зі Статтею 70, і взяти в своє відання аеропорти та інші засоби, надані Радою на її території згідно з положеннями Статей 71 і 72, сплативши Раді суму, яка, на думку Ради, є розумною за даних обставин. Якщо Держава визнає, що призначена Радою сума виходить за розумні межі, вона може оскаржити рішення Ради перед Асамблеєю і Асамблея може затвердити або змінити рішення Ради.

Фонди, отримані Радою в порядку відшкодування згідно зі Статтею 75, а також за рахунок відсотків і амортизаційних відрахувань згідно зі Статтею 74, у випадку, якщо внески первісно внесені державами згідно зі Статтею 73, повертаються всім державам, для яких первісно визначені внески, пропорційно розмірам їх внесків, встановлених Радою.

Ніщо в цій Конвенції не перешкоджає двом або більше Договірним державам засновувати авіатранспортні підприємства спільної експлуатації або міжнародні експлуатаційні агентства та об'єднувати в пул їхні повітряні сполучення на будь-яких маршрутах і в будь-яких районах. Однак на такі організації або агентства, а також пульні сполучення поширюються всі положення цієї Конвенції, в тому числі ті, які стосуються реєстрації угод у Раді. Рада визначає порядок застосування положень цієї Конвенції, що стосуються національності повітряних суден, до повітряних суден, експлуатованих міжнародними експлуатаційними агентствами.

Рада може пропонувати зацікавленим Договірним державам створювати спільні організації для експлуатації повітряних сполучень на будь-яких маршрутах або у будь-яких районах.

Держава може брати участь в організаціях спільної експлуатації або в пульних угодах чи через свій уряд, чи через одну або декілька авіатранспортних компаній, призначених її урядом. Ці компанії виключно на розсуд зацікавленої держави можуть перебувати або в державній власності повністю, чи частково, або в приватній власності.

Кожна Договірна держава зобов'язується негайно після набуття чинності цією Конвенцією зробити заяву про денонсацію Конвенції про регулювання повітряної навігації, підписаної в Парижі 13 жовтня 1919 року, або Конвенції про комерційну авіацію, підписаної в Гавані 20 лютого 1928 року, якщо вона є учасником будь-якої з них. У відносинах між Договірними державами ця Конвенція замінює вищезгадані Паризьку і Гаванську конвенції.

Усі угоди з питань аеронавтики, які існують на дату набуття чинності цією Конвенцією та укладені між Договірною державою і будь-якою іншою державою, або між авіапідприємством Договірної держави і будь-якою іншою державою або авіапідприємством будь-якої іншої держави, підлягають негайній реєстрації в Раді.

Договірні держави визнають, що ця Конвенція скасовує всі зобов'язання та угоди між ними, несумісні з її положеннями, і зобов'язуються не брати на себе будь-які такі зобов'язання і не вступати в подібні угоди. Договірна держава, яка до вступу в Організацію взяла на себе будь-які зобов'язання стосовно недоговірної держави або громадянина Договірної держави або недоговірної, не сумісні з положеннями цієї Конвенції, негайно вживе заходів до того, щоб звільнитися від цих зобов'язань. Якщо авіапідприємство будь-якої Договірної держави взяло на себе будь-які такі несумісні зобов'язання, держава його національності робить все можливе, щоб забезпечити їх негайне припинення, і в будь-якому випадку домагається їх припинення, як тільки така дія може бути здійснена на законній підставі після набуття чинності цією Конвенцією.

За умови дотримання положень попередньої Статті будь-яка Договірна держава може укладати угоди, які не є несумісними з положеннями цієї Конвенції. Будь-яка така угода підлягає негайній реєстрації в Раді, яка робить про неї публікацію в якомога коротший термін.

Якщо яка-небудь розбіжність між двома або більше Договірними державами, що стосується тлумачення або застосування цієї Конвенції та її Додатків, не може бути врегульована шляхом переговорів, вона на прохання будь-якої держави, втягнутої в цю розбіжність, вирішується Радою. Жоден член Ради, який є стороною в якому-небудь спорі, не бере участь у голосуванні при розгляді Радою цього спору. Будь-яка Договірна держава може за умови дотримання положень Статті 85 оскаржити рішення Ради в третейський суд ad hoc, створений за погодженням з іншими сторонами в спорі, або в Постійну Палату Міжнародного Правосуддя. Про будь-яке таке оскарження Рада повідомляється протягом шістдесяти днів після отримання повідомлення про рішення Ради.

Якщо яка-небудь Договірна держава - сторона в спорі, за яким оскаржується рішення Ради, не визнає Статут Постійної Палати Міжнародного Правосуддя та якщо Договірні держави - сторони в спорі не можуть дійти згоди про вибір третейського суду, то кожна з Договірних держав - сторін у спорі називає по одному арбітру, а арбітри обирають суперарбітра. Якщо яка-небудь з Договірних держав - сторін у спорі не назве арбітра протягом тримісячного періоду з дня оскарження рішення, то арбітр від імені цієї держави призначається Президентом Ради із списку, що веде Рада, кваліфікованих осіб, яких Рада може мати у своєму розпорядженні. Якщо протягом тридцяти днів арбітри не зможуть домовитися про суперарбітра, Президент Ради призначає його з вищевказаного списку. Після цього арбітри і суперарбітр спільно створюють третейський суд. Будь-який третейський суд, заснований згідно з цією або попередньою Статтями, встановлює свою власну процедуру і виносить свої рішення більшістю голосів за умови, що Рада може вирішувати процедурні питання у випадку будь-якої затримки, яка, на думку Ради, є надмірною.

Якщо Рада не вирішить інакше, будь-яке рішення Ради про те, чи експлуатує авіапідприємство міжнародні авіаційні лінії згідно з положеннями цієї Конвенції, залишається в силі за умови, що воно не скасоване в порядку оскарження. Рішення Ради з будь-якого іншого питання у випадку їх оскарження зупиняються до прийняття рішення по оскарженню. Рішення Постійної Палати Міжнародного Правосуддя і третейського суду є остаточними та обов'язковими.

Кожна Договірна держава зобов'язується не дозволяти діяльність авіапідприємства будь-якої Договірної держави в повітряному просторі над своєю територією, якщо Рада прийняла рішення, що дане авіапідприємство не виконує остаточне рішення, винесене згідно з попередньою Статтею.

Асамблея зупиняє право голосу в Асамблеї та в Раді будь-якої Договірної держави, що визначена як така, що не виконує зобов'язань, передбачених положеннями цієї Глави.

У разі війни положення цієї Конвенції не зачіпають свободу дій будь-якої зачепленої війною Договірної держави, як воюючої, так і нейтральної. Такий самий принцип застосовується у випадку, коли будь-яка Договірна держава оголошує у себе надзвичайний стан і повідомляє про це Раду.

a) Прийняття Радою Додатків, згаданих у підпункті 1) Статті 54, вимагає дві третини голосів Ради на скликаному з цією метою засіданні, після чого вони направляються Радою кожній Договірній державі. Будь-який такий Додаток або будь-яка поправка до Додатка набуває чинності протягом трьох місяців після направлення їх Договірним державам або після закінчення такого більш тривалого періоду часу, який може встановити Рада за умови, що протягом цього часу більшість Договірних держав не повідомить Раду про свою незгоду.

b) Рада негайно повідомляє всі Договірні держави про набуття чинності будь-яким Додатком або поправкою до нього.

a) Ця Конвенція підлягає ратифікації державами, які її підписали. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання в архіви уряду Сполучених Штатів Америки, який повідомляє про дату такої здачі на зберігання кожну з держав, які підписали цю Конвенцію і приєдналися до неї.

b) Як тільки двадцять шість держав ратифікують цю Конвенцію або приєднаються до неї, вона набуде для них чинності на тридцятий день після здачі на зберігання двадцять шостого документа. Надалі вона набуває чинності для кожної держави, що її ратифікувала, на тридцятий день після здачі на зберігання її ратифікаційної грамоти.

c) Обов'язок повідомляти уряд кожної з держав, які підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї, про дату набуття чинності цією Конвенцією лежить на уряді Сполучених Штатів Америки.

a) Ця Конвенція відкрита для приєднання членів Об'єднаних Націй і держав, що до них приєдналися, а також держав, які залишалися нейтральними протягом цього світового конфлікту.

b) Приєднання здійснюється шляхом повідомлення, яке направляється уряду Сполучених Штатів Америки і набуває чинності на тридцятий день з дня отримання повідомлення урядом Сполучених Штатів Америки, який сповіщає про це всі Договірні держави.

Окрім держав, згаданих у Статтях 91 і 92 a), до участі в цій Конвенції, за умови схвалення будь-якою загальною міжнародною організацією, заснованою народами світу для збереження миру, можуть бути допущені інші держави чотирма п'ятими голосів Асамблеї і на таких умовах, які може встановити Асамблея; при цьому в кожному окремому випадку необхідна згода кожної держави, яка зазнала вторгнення або нападу під час цієї війни з боку держави, що домагається допуску.

a) Будь-яка запропонована поправка до цієї Конвенції має бути схвалена двома третинами голосів Асамблеї і після цього набуває чинності щодо держав, які ратифікували таку поправку, після того, як її ратифікує встановлена Асамблеєю кількість Договірних держав. Встановлена таким чином кількість становить не менше двох третин загального числа Договірних держав.

b) Якщо, на думку Асамблеї, характер поправки виправдовує цей захід, то Асамблея в своїй резолюції, яка рекомендує прийняття поправки, може передбачити, що будь-яка держава, яка не ратифікує поправку протягом встановленого періоду після набуття нею чинності, внаслідок цього перестає бути членом Міжнародної організації цивільної авіації та учасником Конвенції.

a) Будь-яка Договірна держава може повідомити про денонсацію цієї Конвенції через три роки після набуття нею чинності шляхом повідомлення, яке направляється уряду Сполучених Штатів Америки, який негайно повідомляє про це кожну Договірну державу.

b) Денонсація набуває чинності через рік з дня отримання повідомлення і діє тільки щодо держави, яка денонсувала Конвенцію.

У цілях цієї Конвенції:

a) "Повітряне сполучення" означає будь-яке регулярне повітряне сполучення, здійснюване повітряними суднами з метою суспільних перевезень пасажирів, пошти або вантажу.

b) "Міжнародне повітряне сполучення" означає повітряне сполучення, здійснюване через повітряний простір над територією більше ніж однієї держави.

c) "Авіапідприємство" означає будь-яке авіатранспортне підприємство, яке пропонує або експлуатує міжнародні повітряні сполучення.

d) "Зупинка з некомерційними цілями" означає посадку з будь-якою метою, іншою ніж прийняття на борт або вивантаження пасажирів, вантажу або пошти.

На посвідчення чого повноважні представники, що нижче підписалися, належним чином уповноважені, підписали цю Конвенцію від імені своїх відповідних урядів у дати, вказані проти їх підписів.

Здійснено в Чикаго сьомого дня грудня 1944 року на англійській мові. Текст, складений на англійській, іспанській і французькій мовах, кожний з яких є однаково автентичним, відкривається для підписання у Вашингтоні, округ Колумбія. Обидва тексти здаються на зберігання в архіви уряду Сполучених Штатів Америки, а завірені копії направляються цим урядом урядам усіх держав, які можуть підписати цю Конвенцію або приєднатися до неї.

Поправка до Статті 45

( Протокол, підписаний у Монреалі 14 червня 1954 року

У кінці Статті 45 Конвенції крапка замінюється комою і додається таке:

"а по іншому, ніж тимчасово, - за рішенням Асамблеї, причому таке рішення повинно бути прийняте числом голосів, установленим Асамблеєю. Встановлене таким чином число голосів буде становити не менше трьох п'ятих від загального числа Договірних держав".

Поправки до Статей 48 a), 49 e) і 61

( Протокол, підписаний у Монреалі 14 червня 1954 року

У Статті 48 a) слово "щороку" замінюється висловом "не рідше одного разу на три роки".

У Статті 49 e) вислів "річний бюджет" замінюється висловом "річні бюджети".

У Статті 61 вислови "річний бюджет" і "шляхом голосування приймає бюджет" замінюються висловами "річні бюджети" і "шляхом голосування приймає бюджети".

Поправка до Статті 48 a)

( Протокол, підписаний в Римі 15 вересня 1962 року

У Статті 48 a) Конвенції друге речення скасовується і замінюється на:

"Надзвичайні сесії Асамблеї можуть проводитися у будь-який час на вимогу Ради або на прохання не менше однієї п'ятої від загального числа Договірних держав, направленої Генеральному секретарю".

Поправка до Статті 50 a)

( Протокол, підписаний у Монреалі 21 червня 1961 року

У Статті 50 a) Конвенції вислів "двадцяти одного" скасовується і замінюється висловом "двадцяти семи".

Поправка до Статті 50 a)

( Протокол, підписаний у Нью-Йорку 12 березня 1971 року

У пункті a) Статті 50 Конвенції друге речення скасовується і замінюється на:

"Він складається з тридцяти Договірних держав, обраних Асамблеєю".

Поправка до Статті 50 a)

( Протокол, підписаний у Монреалі 16 жовтня 1974 року

У Статті 50 a) Конвенції змінити друге речення, замінивши "тридцяти" на "тридцяти трьох".

Поправка до Статті 56

( Протокол, підписаний у Відні 7 липня 1971 року)

У Статті 56 Конвенції вислів "дванадцяти членів" замінюється висловом "п'ятнадцяти членів".

Поправка-включення Статті 93 (bis)

( Протокол, підписаний у Монреалі 27 травня 1947 року

Стаття 93 (bis)

a) Незалежно від викладених вище положень вищезазначених Статей 91, 92 і 93

1) держава, уряд якої Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй рекомендувала позбавити права членства в міжнародних установах, що створені Організацією Об'єднаних Націй або що вступили з нею у відносини, автоматично перестає бути членом Міжнародної організації цивільної авіації;

2) держава, виключена з членів Організації Об'єднаних Націй, автоматично перестає бути членом Міжнародної організації цивільної авіації, якщо тільки Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй не доповнить свій акт про виключення рекомендацією про протилежне.

b) Держава, яка перестає бути членом Міжнародної організації цивільної авіації в силу положень вищевказаного пункту a), може після схвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй бути знову допущена в Міжнародну організацію цивільної авіації на її проханню і за схвалення більшості Ради.

c) Якщо здійснення членами даної Організації прав і привілеїв, які належать їм як членам Організації Об'єднаних Націй, призупинено, то, на вимогу останньої, зупиняється здійснення ними прав і привілеїв, що випливають із членства в даній Організації.