Регламент Ради (ЄС) № 2015/1589 від 13 липня 2015 року про встановлення детальних правил застосування статті 108 Договору про функціонування Європейського Союзу (кодифікація)

Комісія надсилає скаржнику копію рішення у справі щодо предмету скарги.

3. Будь-яка заінтересована сторона може отримати копію будь-якого рішення згідно зі статтями 4 та 9, статтею 12(3)та статтею 13 за запитом.

1. Якщо наявна інформація підтверджує обґрунтовану підозру про те, що заходи державної допомоги в певному секторі або на основі певного інструмента допомоги можуть суттєво обмежувати або викривляти конкуренцію на внутрішньому ринку в декількох державах-членах, або що чинні заходи допомоги в певному секторі в декількох державах-членах не є або перестали бути сумісними з внутрішнім ринком, Комісія може провести розслідування щодо відповідного сектора економіки або щодо використання відповідного інструмента допомоги в різних державах-членах. Під час такого розслідування Комісія може звертатися до відповідних держав-членів та/або суб’єктів господарювання чи об’єднань суб’єктів господарювання із запитами про надання необхідної інформації для застосування статей 107 і 108 ДФЄС, із належним урахуванням принципу пропорційності.

Комісія зазначає підстави для розслідування і вибору адресатів у всіх запитах про надання інформації, надісланих відповідно до цієї статті.

Комісія публікує звіт про результати розслідування в окремих секторах економіки або щодо певних інструментів допомоги в різних державах-членах, і пропонує відповідним державам-членам та будь-яким суб’єктам господарювання чи об’єднанням суб’єктів господарювання подати коментарі.

2. Інформацію, отриману у процесі розслідувань у певних секторах економіки, можна використовувати в рамках процедур за цим Регламентом.

3. Статті 5, 7 та 8 цього Регламенту застосовують mutatis mutandis.

1. Держави-члени подають Комісії річні звіти про всі чинні схеми допомоги, щодо яких в умовному рішенні відповідно до статті 9(4) не було накладено конкретних обов’язків зі звітування.

2. Якщо, незважаючи на нагадування, відповідна держава-член не подає річного звіту, Комісія може діяти щодо відповідної схеми допомоги згідно зі статтею 22.

1. Якщо Комісія має серйозні сумніви щодо виконання рішень не висувати заперечень, позитивних рішень або умовних рішень щодо індивідуальної допомоги, відповідна держава-член, після надання їй можливості подати коментарі, дозволяє Комісії здійснювати моніторингові візити на місця.

2. З метою перевірки дотримання відповідного рішення, уповноважені Комісією посадові особи мають право:

(a) заходити до будь-яких приміщень і на територію відповідного суб’єкта господарювання;

(b) просити надання усних пояснень на місці;

(c) перевіряти бухгалтерію та інші реєстри господарських операцій і знімати копії або вимагати їх надання.

За потреби Комісії можуть допомагати незалежні експерти.

3. Комісія заздалегідь у письмовій формі інформує відповідну державу-член про моніторинговий візит на місця та надає їй ідентифікаційні дані уповноважених посадових осіб та експертів. Якщо держава-член має належним чином обґрунтовані заперечення щодо експертів, яких обрала Комісія, експертів призначають за спільним погодженням із державою-членом. Посадові особи Комісії й експерти, вповноважені здійснювати моніторингові візити на місця, повинні пред’явити письмовий дозвіл із зазначенням предмета та мети візиту.

4. Під час проведення моніторингових візитів можуть бути присутні посадові особи, уповноважені державою-членом, на території якої здійснюють моніторинговий візит.

5. Комісія повинна надати державі-члену копію будь-якого звіту, складеного за результатами моніторингового візиту.

6. Якщо суб’єкт господарювання чинить опір проведенню моніторингового візиту за рішенням Комісії згідно з цією статтею, відповідна держава-член повинна надати посадовим особам і уповноваженим Комісією експертам допомогу, необхідну для надання їм змоги проведення моніторингового візиту.

1. Якщо відповідна держава-член не виконує умовні або негативні рішення, зокрема у випадках, зазначених у статті 16 цього Регламенту, Комісія може напряму звернутися зі справою до Суду Європейського Союзу відповідно до статті 108(2) ДФЄС.

2. Якщо Комісія вважає, що відповідна держава-член не виконала постанову Суду Європейського Союзу, Комісія може розглядати справу згідно зі статтею 260 ДФЄС.

1. З метою застосування статті 107(1) і статті 108 ДФЄС, суди держав-членів можуть звертатися до Комісії з проханням передати їм наявну в неї інформацію або її висновок щодо застосування правил державної допомоги.

2. Якщо це необхідно для узгодженого застосування положень статті 107(1) або статті 108 ДФЄС, Комісія, діючи за власною ініціативою, може подавати письмові зауваження до судів держав-членів, відповідальних за застосування правил державної допомоги. З дозволу відповідного суду Комісія також може надавати усні зауваження.

Перед тим як офіційно подати зауваження, Комісія повинна поінформувати відповідну державу-член про такі наміри.

Виключно з метою підготовки зауважень, Комісія може звертатися до відповідного суду держави-члена із запитом про передачу документів, які суд має в своєму розпорядженні і які необхідні Комісії для оцінювання справи.

Комісія та держави-члени, їхні посадові особи та інші службовці, у тому числі призначені Комісією незалежні експерти, не повинні розголошувати інформацію, отриману ними у зв’язку із застосуванням цього Регламенту, на яку поширюється обов’язок щодо збереження професійної таємниці.

1. Рішення, ухвалені згідно зі статтею 7(7), статтею 8(1) та(2) і статтею 9(9), адресують відповідному суб’єкту господарювання чи об’єднанню суб’єктів господарювання. Комісія без затримки повідомляє своє рішення адресату і надає йому можливість повідомити Комісії, яку інформацію він вважає такою, на яку поширюється обов’язок щодо збереження професійної таємниці.

2. Усі інші рішення Комісії, ухвалені відповідно до глав II, III, V, VI та IX, адресують відповідній державі-члену. Комісія без затримки повідомляє їх відповідній державі-члену і надає такій державі-члену можливість повідомити Комісії, яку інформацію вона вважає такою, на яку поширюється обов’язок щодо збереження професійної таємниці.

1. Комісія публікує в Офіційному віснику Європейського Союзу стисле повідомлення про рішення, які вона ухвалює згідно зі статтею 4(2) та (3) і статтею 22 разом зі статтею 23(1). У стислому повідомленні зазначають можливість отримати копію автентичної мовної версії чи версій рішення.

2. Комісія публікує в Офіційному віснику Європейського Союзу автентичні мовні версії рішень, які вона ухвалює згідно зі статтею 4(4). В Офіційному віснику, що його публікують мовами, іншими ніж мова автентичної версії, до автентичної мовної версії додають інформативне резюме мовою такого Офіційного вісника.

3. Комісія публікує в Офіційному віснику Європейського Союзу рішення, які вона ухвалює згідно зі статтею 8(1) та (2)і статтею 9.

4. У випадках, у яких застосовують статтю 4(6) або статтю 10(2), в Офіційному віснику Європейського Союзу публікують коротке повідомлення.

5. Рада може, діючи одностайно, вирішувати питання щодо опублікування рішень в Офіційному віснику Європейського Союзу відповідно до третього підпараграфа статті 108(2) ДФЄС.

Комісія, діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 34, має повноваження ухвалювати імплементаційні положення щодо:

(a) форми, змісту й інших деталей нотифікацій/повідомлень;

(b) форми, змісту й інших деталей річних звітів;

(c) форми, змісту й інших деталей скарг, що їх подають відповідно до статті 12(1) і статті 24(2);

(d) детальної інформації про строки та їх розрахунок; та

(e) процентної ставки, зазначеної у статті 16(2).

1. Перед ухваленням будь-яких імплементаційних положень згідно зі статтею 33, Комісія проводить консультації з Дорадчим комітетом з питань державної допомоги, створеним відповідно до Регламенту Ради (ЄС) 2015/1588 (- 4) ("Комітет").

2. Консультації з Комітетом проводять на засіданні, яке скликає Комісія. До повідомлення про проведення засідання додають проекти та документи, які планують розглянути. Засідання відбувається не раніше, ніж через два місяці після надсилання повідомлення. В екстрених випадках, цей строк може бути скорочено.

3. Представник Комісії подає Комітету проект інструментів, які планують ухвалити. Комітет надає висновок щодо проекту у строк, який голова Комітету може встановлювати залежно від ступеня нагальності питання, якщо необхідно - шляхом голосування.

4. Висновок фіксують у протоколі зборів. При цьому кожна держава-член має право просити зафіксувати її позицію в протоколі. Комітет може рекомендувати опублікування висновку в Офіційному віснику Європейського Союзу.

5. Комісія максимально враховує наданий Комітетом висновок. Вона інформує Комітет про те, яким саме чином було враховано його висновок.

Регламент Ради (ЄС) № 659/1999 скасовано.

Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент та читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної в додатку II.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Вчинено у Брюсселі 13 липня 2015 року.