Регламент Комісії (ЄС) № 1850/2006 від 14 грудня 2006 року про встановлення детальних правил сертифікації хмелю та хмелепродуктів

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства,

Беручи до уваги Регламент Ради (ЄС) № 1952/2005 від 23 грудня 2005 року щодо спільної організації ринку хмелю та скасування регламентів (ЄЕС) № 1696/71, (ЄЕС) № 1037/72, (ЄЕС) № 879/73 і (ЄЕС) № 1981/82 (- 1), зокрема його статтю 17,

Оскільки:

(1) Стаття 4(1) Регламенту (ЄС) № 1952/2005 передбачає, що продукти, зазначені у статті 1 згаданого Регламенту, зібрані або підготовлені в межах Співтовариства, повинні підлягати процедурі сертифікації.

(2) Детальні правила сертифікації хмелю встановлені у Регламенті Ради (ЄЕС) № 1784/77 від 19 липня 1977 року щодо сертифікації хмелю (- 2) та Регламенті Комісії (ЄЕС) № 890/78 від 28 квітня 1978 року про встановлення детальних правил сертифікації хмелю (- 3). З огляду на необхідність внесення подальших змін, з міркувань ясності, доцільно скасувати регламенти (ЄЕС) № 1784/77 і (ЄЕС) № 890/78 та замінити їх єдиним регламентом.

(3) Щоб забезпечити значною мірою однакове застосування процедури сертифікації в державах-членах, необхідно точно визначити продукти, які підлягають сертифікації, задіяні операції та інформацію, що має бути надана в документах, які супроводжують продукти.

(4) Деякі продукти, з огляду на їх специфічну природу та їх використання, слід виключити з процедури сертифікації.

(5) Щоб уможливити здійснення контролю стосовно шишок хмелю, підписана виробником декларація повинна супроводжувати шишки хмелю, що їх пред’являють для сертифікації. Ця декларація повинна містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати хміль із моменту його пред’явлення для сертифікації до моменту видачі сертифіката.

(6) Стаття 4(2) Регламенту (ЄС) № 1952/2005 передбачає, що сертифікати можуть бути видані лише для продуктів, які мають мінімальні якісні характеристики. Отже, слід передбачити положення, яке гарантуватиме, що шишки хмелю відповідають мінімальним вимогам щодо реалізації від початкового етапу реалізації і далі.

(7) Для цілей визначення якісних характеристик, що їх повинен мати хміль, слід враховувати вміст вологи та вміст домішок. З огляду на репутацію якості, якої набув хміль Співтовариства, за основу слід взяти наявні процедури, загальноприйняті у комерційних операціях.

(8) Вибір методу перевірки вмісту вологи у хмелі слід залишити на розсуд держав-членів за умови, що ухвалені методи дають порівнянні результати. У разі виникнення спорів, слід використовувати метод Співтовариства.

(9) Необхідно встановити суворі правила, що регулюють суміші. Отже, суміші шишок хмелю повинні бути дозволені лише у разі, якщо вони складаються із сертифікованих продуктів того самого сорту, що походять із того самого врожаю і того самого району вирощування. Слід також обумовити, що змішування повинно здійснюватися під наглядом і що суміші повинні підлягати такій самій процедурі сертифікації, що й їхні компоненти.

(10) З огляду на вимоги користувачів, повинно бути, за певних умов, дозволено змішувати сертифікований хміль, який не належить до того самого сорту та не походить з того самого району вирощування, у випадку виробництва порошку та екстрактів хмелю.

(11) Хміль, підготовлений із сертифікованого непідготовленого хмелю, сам може бути сертифікований лише у разі, якщо підготовлення здійснюють у рамках закритого операційного циклу.

(12) Щоб забезпечити дотримання процедури сертифікації у випадку хмелепродуктів, слід передбачити нагляд згідно з відповідними правилами.

(13) Слід також спростити подальшу процедуру сертифікації для хмелепродуктів, якщо продукт перепаковують під офіційним наглядом і без оброблення.

(14) Щоб гарантувати, що сертифіковані продукти можуть бути ідентифіковані, слід встановити правила, згідно з якими на пакованнях повинні бути нанесені дані, необхідні для цілей офіційного нагляду і для інформування покупців.

(15) Щоб забезпечити користувачів точною інформацією про походження та характеристики продуктів, розміщених на ринку, слід встановити загальні правила маркування паковань та нумерації сертифікатів.

(16) Щоб врахувати поточну комерційну практику в деяких регіонах Співтовариства, слід дати означення хмелю з насінням і без насіння, призначеного для реалізації, і передбачити внесення відповідного запису в сертифікаті.

(17) Дослідні сорти хмелю, розробка яких триває, можуть бути ідентифіковані за назвою або номером.

(18) До продуктів, які виключені з процедури сертифікації, слід застосовувати особливі вимоги, щоб гарантувати, що такі продукти не можуть порушити звичайну схему реалізації сертифікованих продуктів і що вони відповідають заявленому призначенню та використовуються лише тими, кому їх відправлено.

(19) Держави-члени повинні сертифікувати продукцію відповідно до цього Регламенту через спеціально призначені з цієї метою уповноважені органи. Списки таких органів повинні бути надані Комісії.

(20) Держави-члени повинні визначити зони або регіони, які вважають районами вирощування хмелю, і надати їх список Комісії.

(21) Передбачені в цьому Регламенті інструменти відповідають висновку Керівного комітету з питань хмелю,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цей Регламент встановлює детальні правила стосовно сертифікації хмелю та хмелепродуктів.

2. Цей Регламент застосовується до:

(a) продуктів, зазначених у статті 1 Регламенту (ЄС) № 1952/2005, якщо вони зібрані у Співтоваристві;

(b) продуктів, підготовлених із продуктів, зазначених у статті 1 згаданого Регламенту, які були або зібрані в Співтоваристві, або імпортовані з третіх країн згідно зі статтею 9 згаданого Регламенту.

3. Цей Регламент не застосовується до:

(a) хмелю, зібраного на землі, що належить пивоварні, і використовуваного такою пивоварнею в натуральному або обробленому стані;

(b) продуктів, отриманих із хмелю і перероблених на підставі договору на замовлення пивоварні, за умови, що такі продукти будуть використовуватися самою пивоварнею;

(c) хмелю та продуктів, отриманих із хмелю, що розфасовані у маленькі пакети і призначені для продажу приватним особам для їх власного використання;

(d) продуктів, виготовлених з ізомеризованих хмелепродуктів.

Однак стаття 20 застосовується до продуктів, зазначених у пунктах (a), (b) і (c) цього параграфа.

4. Без порушення параграфа 3(a), тільки сертифікований хміль, сертифіковані хмелепродукти, підготовлені з сертифікованого хмелю, та хміль, імпортований з третіх країн згідно зі статтею 9 Регламенту (ЄС) № 1952/2005, можуть використовуватися у виробництві продуктів, підготовлених із хмелю.

Для цілей цього Регламенту застосовуються такі терміни та означення:

(a) "непідготовлений хміль" означає хміль, який пройшов лише попереднє висушування та пакування;

(b) "підготовлений хміль" означає хміль, який пройшов остаточне висушування та остаточне пакування;

(c) "хміль із насінням" означає хміль, який реалізовують із вмістом насіння, що перевищує 2 % його маси;

(d) "хміль без насіння" означає хміль, який реалізовують із вмістом насіння, що не перевищує 2 % його маси;

(e) "пломбування" означає закривання паковання під офіційним наглядом і в такий спосіб, що засіб закриття буде пошкоджено під час відкривання паковання;

(f) "закритий операційний цикл" означає процес підготовлення або оброблення хмелю, що здійснюється під офіційним наглядом і в такий спосіб, що ні хміль, ні оброблені продукти не можуть бути додані або вилучені під час операції. Закритий операційний цикл починається з відкривання опломбованого паковання, що містить хміль або хмелепродукти, які необхідно підготувати або обробити, і закінчується опломбуванням паковання, що містить оброблений хміль або хмелепродукт;

(g) "партія" означає кілька паковань із хмелем або хмелепродуктами з тими самими характеристиками, пред’явленими для сертифікації у той самий час тим самим індивідуальним чи асоційованим виробником або тим самим переробником;

(h) "райони вирощування хмелю" означає зони або регіони вирощування, вказані у списку, підготовленому відповідними державами-членами;

(i) "концентрований порошок хмелю" означає продукт, отриманий дією розчинника на продукт, одержаний шляхом помелу хмелю, який містить усі його природні елементи;

(j) "компетентний орган сертифікації" означає орган або підрозділ, уповноважений державою-членом проводити сертифікацію та затверджувати і контролювати сертифікаційні центри;

(k) "маркування" означає етикетування та ідентифікацію;

(l) "сертифікаційний центр" означає місце, де проводять сертифікацію;

(m) "представники компетентного органу сертифікації" означає персонал, найнятий компетентним органом сертифікації або найнятий третьою стороною та уповноважений компетентним органом сертифікації здійснювати обов’язки, пов’язані з сертифікацією;

(n) "офіційний нагляд" означає нагляд за діяльністю з сертифікації, здійснюваний компетентним органом сертифікації або його представниками;

(o) "ізомеризований хмелепродукт" означає хмелепродукт, у якому альфа-кислоти були майже повністю ізомеризовані.

1. Кожна партія хмелю, пред’явлена для сертифікації, повинна супроводжуватися письмовою декларацією, підписаною виробником, із зазначенням таких даних:

(a) найменування/ім’я та адреса виробника;

(b) рік збору врожаю;

(c) сорт;

(d) місце виробництва;

(e) реєстраційний номер земельної ділянки в інтегрованій системі управління і контролю (IACS), що передбачено у статті 17 Регламенту Ради (ЄС) № 1782/2003 (- 4), або кадастровий номер земельної ділянки чи його офіційний еквівалент;

(f) кількість паковань у партії.

2. Декларація, передбачена у параграфі 1, повинна супроводжувати партію хмелю протягом усіх операцій перероблення або змішування та у будь-якому випадку до моменту видачі сертифіката.

1. Щоб бути сертифікованим, хміль повинен відповідати умовам, зазначеним у статті 2(a) Регламенту (ЄС) № 1952/2005 та мінімальним вимогам щодо реалізації, встановленим у додатку I до цього Регламенту.

2. Відповідність мінімальним вимогам щодо реалізації стосовно вмісту вологи у хмелі перевіряють представники компетентного органу сертифікації, застосовуючи один із методів, описаних у додатку II(B).

Метод, описаний у додатку II(B)(2), схвалює компетентний орган сертифікації і такий метод повинен давати результати зі стандартним відхиленням, що не перевищує 2,0. У разі виникнення спору, відповідність перевіряють за методом, описаним у додатку II(B)(1).

3. Відповідність мінімальним вимогам щодо реалізації, іншим ніж вміст вологи, перевіряють відповідно до звичайної комерційної практики.

Однак, у разі виникнення спору, використовують метод, описаний у додатку II(C).

Для цілей застосування методів перевірки, зазначених у статті 4(2) і (3), проби відбирають та обробляють згідно з методом, описаним у додатку II(A).

У кожній партії проби відбирають щонайменше з одного паковання із кожних десяти та, у будь-якому випадку, не менше ніж з двох паковань у партії.

1. Процедура сертифікації включає видання сертифікатів та маркування і пломбування паковань.

2. Сертифікацію проводять перед тим, як продукт пропонують для продажу та, у будь-якому випадку, перед його переробленням.

Її проводять не пізніше 31 березня року, наступного за роком збирання врожаю. Держави-члени можуть встановити більш ранню дату.

3. Марковання наносять згідно з додатком III, під офіційним наглядом та після пломбування, на одиницю паковання, в якому продукт будуть реалізовувати.

4. Процедуру сертифікації проводять у фермерському господарстві або в сертифікаційних центрах.

5. Якщо, після сертифікації, паковання хмелю змінюють, незалежно від того, чи з подальшим обробкою чи без неї, хміль підлягає новій процедурі сертифікації.

1. Хміль, сертифікований відповідно до цього Регламенту, може бути змішаний тільки під офіційним наглядом у сертифікаційних центрах.

2. Хміль, призначений для змішування, повинен походити з одного району вирощування хмелю і бути одного року збору врожаю та одного сорту.

3. Як відступ від параграфа 2, сертифікований хміль, що походить зі Співтовариства, отриманий з того самого врожаю, але різних сортів і з різних районів вирощування хмелю, може бути змішаний під час виробництва порошку та екстрактів за умови, що у сертифікаті, який супроводжує продукт, зазначено:

(a) використані сорти, райони вирощування хмелю та рік збору врожаю;

(b) масову частку кожного сорту, використану в суміші; якщо хмелепродукти використовували у поєднанні з шишками хмелю для виробництва хмелепродуктів, або якщо використовували різні хмелепродукти - масову частку кожного сорту на основі кількості шишок хмелю, що була використана для підготовлення вхідних продуктів;

(c) референтні номери сертифікатів, виданих на використаний хміль та хмелепродукти.

У випадку перепродажу хмелю в межах Співтовариства, після того, як сертифікована партія була поділена на частини, продукт повинен супроводжуватися рахунком-фактурою або комерційним документом, складеним постачальником із зазначенням референтного номера сертифіката.

Рахунок-фактура або комерційний документ також повинен містити таку інформацію, взяту із сертифіката:

(a) найменування продукту;

(b) маса брутто та/або маса нетто;

(d) місце виробництва;

(d) рік збору врожаю;

(e) сорт.

1. Процедура сертифікації включає видання сертифікатів та маркування і пломбування паковань.

2. Сертифікацію проводять перед тим, як продукт пропонують для продажу.

3. Марковання наносять згідно з додатком III, під офіційним наглядом та після пломбування, на одиницю паковання, в якому продукт будуть реалізовувати.

4. Процедуру сертифікації здійснюють у сертифікаційних центрах.

5. Якщо після сертифікації відбувається зміна упаковки хмелепродуктів із подальшою обробкою чи без неї, продукт підлягає новій процедурі сертифікації.

1. Підготовлений хміль, виготовлений із хмелю, який був сертифікований непідготовленим, може бути сертифікований лише у разі, якщо підготовлення здійснено в рамках закритого операційного циклу.

Перший підпараграф також застосовується до продуктів, підготовлених із хмелю, як зазначено у статті 1(4).

2. Якщо підготовлення хмелю здійснюють у сертифікаційному центрі:

(a) сертифікат видається тільки після підготовлення;

(b) первинний непідготовлений хміль повинен супроводжуватися декларацією, зазначеною у статті 3(1).

3. Партії первинного непідготовленого хмелю повинен бути наданий ідентифікаційний номер перед його підготовленням. Цей номер повинен бути вказаний у сертифікаті, виданому на підготовлений хміль.

4. За винятком речовин, перелічених у додатку IV, лише сертифікований хміль та хмелепродукти, зазначені у статті 1(4) цього Регламенту, можуть бути введені у закритий операційний цикл. Вони можуть бути введені лише у тому стані, в якому були сертифіковані.

5. Якщо під час виробництва екстрактів, виготовлених з використанням діоксиду вуглецю, оброблення в закритому операційному циклі має бути перервано з технічних причин, представники компетентного органу сертифікації повинні забезпечити опломбування паковання, що містить проміжний продукт, у момент переривання. Пломби можуть бути зняті лише представниками компетентного органу сертифікації, коли оброблення поновлюють.

1. У випадку виробництва хмелепродуктів, представники компетентного органу сертифікації повинні бути присутніми протягом вcього часу, коли відбувається процес перероблення. Вони повинні здійснювати належний нагляд за переробленням на кожному етапі, від відкривання опломбованого паковання, яке містить хміль або хмелепродукт, призначений для перероблення, і до завершення пакування, пломбування та маркування хмелепродукту. Відсутність представників компетентного органу сертифікації допускається за умови, що за допомогою технічних засобів, схвалених компетентним органом сертифікації, може бути забезпечено дотримання положень цього Регламенту.

2. Перед введенням іншої партії у системі перероблення, представники компетентного органу сертифікації повинні пересвідчитися шляхом офіційного нагляду, що система перероблення є порожньою, принаймні настільки, наскільки необхідно, щоб унеможливити змішування елементів двох різних партій.

Якщо хміль, хмелепродукти, відпрацьований хміль або будь-який інший продукт, отриманий із хмелю, залишаються в частинах системи перероблення, таких як контейнери для змішування або консервування, під час перероблення хмелю іншої партії, ці частини повинні бути від’єднані від системи перероблення за допомогою відповідних технічних засобів та під офіційним наглядом. Вони можуть бути знову під’єднані до системи перероблення тільки під офіційним наглядом.

Технологічні лінії з виробництва концентрованого порошку хмелю та неконцентрованого порошку хмелю повинні не бути фізично зв’язані між собою, коли будь-яка з них працює.

1. Оператори підприємств із переробки хмелю надають представникам компетентного органу сертифікації всю інформацію, пов’язану з технологічною картою переробного підприємства.

2. Оператори підприємств з переробки хмелю ведуть точний облік масового обсягу переробленого хмелю. Для кожної партії хмелю, призначеного для перероблення, складають облікові записи, які містять детальні дані про маси вхідного продукту та переробленого продукту.

Що стосується вхідного продукту, облікові записи повинні додатково містити референтний номер сертифіката для всіх використовуваних партій хмелю та зазначення сорту хмелю. Якщо в одній партії використовують більше ніж один сорт, відповідно їх масові частки повинні бути вказані в облікових записах.

Що стосується переробленого продукту, в облікових записах також вказують сорт, або, якщо перероблений продукт є сумішшю - його склад за сортами.

Усі величини маси можуть бути округлені до найближчого кілограма.

3. Облікові записи щодо масового обсягу переробленого хмелю ведуть під офіційним наглядом і підписують представники компетентного органу сертифікації, як тільки перероблення певної партії завершено.

Оператор переробного підприємства повинен зберігати їх щонайменше три роки.

1. Поки порошки хмелю та екстракти хмелю перебувають в обігу, зміна їх паковання - незалежно, чи вони при цьому проходять подальше оброблення, чи ні - може здійснюватися тільки під офіційним наглядом.

2. Якщо зміну паковання здійснюють без будь-якого оброблення продукту, нова процедура сертифікації повинна включати тільки:

(a) маркування нового паковання;

(b) внесення запису в оригінальний сертифікат про таке маркування та зміну упаковки.

1. Хмелепродукти, сертифіковані відповідно до цього Регламенту, можуть бути змішані лише під офіційним наглядом у сертифікаційних центрах.

2. Сертифіковані хмелепродукти, підготовлені з сертифікованого хмелю, що походить із Співтовариства, з того самого врожаю, але з різних сортів і з різних районів вирощування хмелю, можуть бути змішані при виробництві порошку та екстрактів за умови, що у сертифікаті, який супроводжує продукт, зазначено:

(a) використані сорти, райони вирощування хмелю та рік збору врожаю;

(b) масову частку кожного сорту, використану в суміші; якщо хмелепродукти використовували у поєднанні з шишками хмелю для виробництва хмелепродуктів, або якщо використовували різні хмелепродукти - масову частку кожного сорту на основі кількості шишок хмелю, що була використана для підготовлення вхідних продуктів;

(c) референтні номери сертифікатів, виданих на використаний хміль та хмелепродукти.

У випадку перепродажу хмелепродуктів у межах Співтовариства, після того, як сертифікована партія була поділена на частини, продукт повинен супроводжуватися рахунком-фактурою або комерційним документом, складеним продавцем із зазначенням референтного номера сертифіката. Рахунок-фактура або комерційний документ також повинен містити таку інформацію, взяту із сертифіката:

(a) найменування продукту;

(b) маса брутто та/або маса нетто;

(d) місце виробництва;

(d) рік збору врожаю;

(e) сорт;

(f) місце і дата перероблення.

1. Сертифікат видають на етапі реалізації, до якого застосовуються мінімальні вимоги щодо реалізації.

2. У випадку шишок хмелю, сертифікат повинен містити щонайменше такі дані:

(a) опис продукту;

(b) референтний номер сертифіката;

(c) масу нетто та/або масу брутто;

(d) район вирощування хмелю або місце виробництва, як зазначено у статті 4(3)(a) Регламенту (ЄС) № 1952/2005;

(e) рік збору врожаю;

(f) сорт;

(g) позначення "хміль із насінням" або "хміль без насіння", у відповідних випадках;

(h) принаймні один із записів, наведених у додатку V, застосований компетентним органом сертифікації.

3. У випадку продуктів, підготовлених із хмелю, сертифікат повинен містити крім даних, перелічених у параграфі 2, місце і дату перероблення.

4. Референтний номер сертифіката, згаданий у параграфі 2(b), складається з кодів, що позначають, згідно з додатком VI, сертифікаційний центр, державу-член, рік збору врожаю та відповідну партію.

Референтний номер повинен бути таким самим для всіх паковань у партії.

На кожному пакованні повинні бути щонайменше такі дані, наведені однією з мов Співтовариства:

(a) опис продукту, включаючи позначення "хміль із насінням" або "хміль без насіння", у відповідних випадках, та "підготовлений хміль" або "непідготовлений хміль", у відповідних випадках;

(b) сорт або сорти;

(c) референтний номер сертифіката.

Ці дані повинні бути нанесені розбірливими незмивними літерами однакового розміру.

У випадку хмелю з дослідних сортів у стадії розробки та створених науково-дослідним інститутом на його власних потужностях або виробником на замовлення такого інституту, дані, зазначені у статті 16(2)(f) і статті 17(b), можуть бути замінені назвою або номером, що ідентифікує відповідний сорт.

Підтвердженням сертифікації є дані, нанесені на кожній упаковці, та сертифікат, що супроводжує продукт.

1. У випадку, зазначеному в статті 1(3)(a), стосовно кожної культури, пивоварня зобов’язана, до 15 листопада кожного року щонайпізніше, надсилати до компетентного органу сертифікації декларацію з даними про вирощені сорти, кількість зібраного врожаю, місця вирощування та засаджені хмелем площі, із зазначенням номера в системі IACS або кадастрового номера земельної ділянки чи його офіційного еквівалента.

Крім того, параграфи 2(a)-(d) і (f) застосовують mutatis mutandis, за винятком випадків, коли хміль обробляють або використовують у натуральному стані на самій пивоварні.

2. У випадку, зазначеному в статті 1(3)(b), компетентний орган сертифікації повинен, коли хміль надходить на підприємство, де він буде перероблятися, видати документ на запит пивоварні, в якому принаймні наведені нижче дані будуть зазначені у процесі здійснення операцій перероблення:

(a) посилання, що ідентифікує договір;

(b) пивоварня-одержувач;

(c) переробне підприємство;

(d) опис переробленого продукту;

(e) референтний номер сертифіката або підтвердження еквівалентності первинного хмелю;

(f) маса переробленого продукту.

Документу, згаданому в першому підпараграфі, присвоюють референтний номер, який також повинен бути зазначений на пакованні.

У випадку сумішей хмелю, у документі та на пакованні повинно бути таке додаткове позначення:

"Суміш хмелю для власного використання; не підлягає реалізації".

3. У випадку, зазначеному в статті 1(3)(c), маса паковання не може перевищувати:

(a) 1 кг для шишок або порошку;

(b) 300 г для екстракту, порошку та нових ізомеризованих продуктів;

Опис продукту та його маса повинні бути зазначені на пакованні.

1. Держави-члени призначають компетентний орган сертифікації та забезпечують наявність необхідних засобів контролю та процедурних інструкцій, щоб гарантувати мінімальну якість хмелю та хмелепродуктів, а також простежуваність.

2. Сертифікацію здійснює компетентний орган сертифікації або його представник(и). Він повинен мати адекватні ресурси для виконання своїх обов’язків.

3. Компетентний орган сертифікації відповідає за забезпечення дотримання положень цього Регламенту. Постійність або періодичність контролю відповідності визначається державою-членом на основі аналізу ризиків, з мінімальною періодичністю раз на місяць. Дієвість параметрів аналізу ризиків, використовуваних у попередні роки, оцінюється щороку.

1. Компетентний орган сертифікації затверджує сертифікаційні центри, які мають статус юридичної особи або достатню правосуб’єктність, щоб, згідно з національним законодавством, користуватись правами та виконувати обов’язки, і які можуть гарантувати, що мають адекватні засоби для виконання необхідних завдань з відбирання проб, а також аналітичних, статистичних та реєструвальних завдань.

На основі аналізу ризиків, але щонайменше два рази на календарний рік, компетентний орган сертифікації проводить вибіркові перевірки сертифікаційних центрів на місці, щоб верифікувати їх відповідність вимогам попереднього абзаца. Дієвість параметрів аналізу ризиків, використовуваних у попередні роки, оцінюється щороку.

2. Якщо виявляють, що під час підготовлення хмелепродуктів були використані недозволені компоненти або що використані компоненти не відповідають записам у сертифікаті, як передбачено у статті 16, і якщо це можна пояснити навмисними діями або серйозною провиною відповідного сертифікаційного центру, компетентний орган сертифікації відкликає затвердження такого сертифікаційного центру.

Затвердження не може бути відновлене протягом щонайменше 12 місяців після дати відкликання. На запит сертифікаційного центру, затвердження якого було відкликано, затвердження повинно бути відновлено через два роки або, у серйозних випадках, через три роки з дати відкликання.

1. Держави-члени, які є виробниками, не пізніше 30 червня кожного року нотифікують Комісії:

(a) список районів вирощування хмелю;

(b) список сертифікаційних центрів і код кожного центру;

(c) найменування та адреси компетентних органів сертифікації.

2. Нотифікації, зазначені в параграфі 1, повинні бути зроблені відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) № 792/2009 (- 5).

Комісія забезпечує щорічне оновлення списку районів вирощування хмелю і списку сертифікаційних центрів та їх кодових номерів, а також їх публікацію на веб-сайті Комісії (- 6).

Регламент (ЄЕС) № 1784/77 та Регламент (ЄЕС) № 890/78 скасовано.

Покликання на скасовані регламенти необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної в додатку VII.

Цей Регламент набуває чинності на 20-ий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 01 квітня 2007 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Щоб відібрати проби шишок хмелю для визначення вмісту вологи та, у відповідних випадках, вмісту сторонніх домішок, застосовують таку процедуру:

1. Відбирання проб

(a) Запакований хміль

Проби хмелю масою, пропорційною масі паковання, беруть із кількості паковань, визначених у статті 5. Необхідно відібрати достатню кількість проб, щоб переконатися, що кількості шишок достатньо, щоб бути репрезентативними для паковання.

(b) Хміль насипом

Беруть рівні порції хмелю з п’яти-десяти різних місць насипу, як із поверхні, так із різних глибин, щоб скласти пробу. Поміщають пробу в контейнер якомога швидше. Щоб уникнути швидкого погіршення якості проби, кількість хмелю повинна бути достатньо великою, щоб він був сильно спресований при закриванні контейнера.

Маса проби повинна бути не менша ніж 250 г.

2. Змішування

Проби повинні бути ретельно змішані, щоб бути репрезентативними для партії.

3. Відбирання підпроб

Після змішування беруть одну або більше репрезентативних проб і поміщають їх у водонепроникний і герметичний контейнер, такий як металева коробка, скляна банка або пластиковий пакет, окрім випадків, коли потрібно перевірити лише вміст домішок.

4. Зберігання

Проби повинні зберігатись у холодному місці, окрім під час транспортування. Необхідно дати пробам нагрітись до кімнатної температури всередині контейнера, перш ніж його відкривати, для проведення випробувань або аналізу.

1. Метод (i)

Проби на вміст вологи не повинні бути подрібнені. Важливо, щоб вони були в контакті з повітрям тільки протягом мінімального часу, необхідного для їх переміщення з контейнера у ємність для зважування (яка повинна мати кришку).

Апаратура

Ваги з точністю зважування до 0,005 г.

Сушильна піч з електричним нагріванням і терморегулюванням від 105 до 107 °C (ефективність печі перевіряють випробовуванням із використанням сульфату міді).

Металеві бюкси діаметром від 70 до 100 мм, глибиною від 20 до 30 мм і з кришками, що щільно прилягають.

Звичайні ексикатори, які підходять для вміщення бюксів і містять десикант, такий як індикаторний силікагель.

Метод

Переміщають від 3 до 5 г хмелю у бюкс і закривають кришкою перед зважуванням. Зважують максимально швидко. Знімають кришку і ставлять бюкс у сушильну піч рівно на годину. Знову закривають кришкою, поміщають бюкс в ексикатор для охолодження щонайменше на 20 хвилин і потім зважують бюкс.

Обчислення

Обчислюють втрату маси як відсоток початкової маси хмелю. Максимальний відхил для одного розрахункового значення становить 1 %.

2. Метод (ii)

Метод із використанням або електронної зважувальної машини, яка висушує хміль за допомогою інфрачервоних променів чи гарячого повітря, або електричного вимірювального приладу, який відображає на шкалі ступінь вологості взятої проби.

1. Визначання вмісту листків, стебел та відходів

Просівають п’ять проб по 100 грамів (або одну пробу у 250 грамів) через сито з вічками діаметром 2-3 мм. Збирають лупулін, відходи і насіння та відокремлюють насіння вручну. Просіяні проби відкладають убік. Вміст сита з вічками діаметром 2-3 мм перекладають у сито з вічками діаметром 8-10 мм і знову просівають.

Шишки хмелю, листки, стебла та домішки збирають вручну із сита, тоді як пелюстки шишок, насіння, відходи лупуліну та деякі листки і стебла проходять крізь нього. Все це сортують вручну і поділяють на такі групи:

1. листки і стебла,

2. хміль (пелюстки шишок, шишки хмелю та лупулін),

3. відходи,

4. насіння.

Надзвичайно складно точно відділити відходи від лупуліну, але за допомогою сита, що має сітку з вічками діаметром 0,8 міліметра, можна приблизно визначити відносні пропорції відходів та лупуліну.

Під час визначення пропорції лупуліну слід враховувати, що густина лупуліну є в чотири рази більшою, ніж густина відходів.

Різні групи зважують і визначають відсоток, який кожна група становить у масі первинної проби.

2. Визначення вмісту насіння

Поміщають 25 г проби у металевий контейнер із кришкою та нагрівають у сушильній печі протягом двох годин за 115 °C, щоб нейтралізувати липку смолу.

Висушений зразок загортають у грубу бавовняну тканину та енергійно перетирають або механічно збивають, щоб відокремити насіння від хмелю. Висушений і дрібно подрібнений хміль відокремлюють від насіння за допомогою млинка або металевого сита з вічками діаметром 1 мм.

Відокремлюють будь-які залишки хмелю з насінням, використовуючи або похилу поверхню, покриту наждачним папером, або будь-який інший метод, що забезпечує такий самий результат, тобто затримує стебла та інші домішки і дає насінню скочуватися вниз.

Насіння зважують і визначають відсоток насіння відносно маси початкової проби.

Марковання, залежно від типу паковання, повинно бути нанесене у такий спосіб:

(a) для шишок хмелю у тюках або балотах:

- друкуванням на пакованні, або

- друкуванням на пломбувальній клейкій стрічці;

(b) для порошку хмелю у пакетах:

- друкуванням на пакеті, або

- друкуванням на пломбувальній клейкій стрічці;

(c) для порошку хмелю або екстракту хмелю у металевих банках:

- друкуванням на металевій банці, або

- друкуванням на пломбувальній клейкій стрічці або тисненням у металі;

(d) для опломбованих паковань, що містять партію пакетів чи коробок порошку або екстракту:

- друкуванням на опломбованому пакованні або на пломбувальній клейкій стрічці, та

- друкуванням на кожному пакеті чи коробці порошку чи екстракту в опломбованому пакованні, або на його пломбувальній клейкій стрічці.

Речовини, дозволені при стандартизації екстрактів хмелю:

1. сиропи глюкози;

2. гарячої водної витяжки, підготовленої з хмелю.

Цифра у діапазоні від 0 до 100, присвоєна державами-членами.

Останні дві цифри року збору.

Номер, присвоєний партії компетентним органом сертифікації (наприклад, 12 BE 77 170225).