Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1370/2007 від 23 жовтня 2007 року про громадські послуги пасажирських перевезень залізничним і дорожнім транспортом та скасування регламентів Ради (ЄЕС) № 1191/69 та № 1107/70

1. Метою цього Регламенту є визначення у рамках правил згідно з положеннями права Співтовариства того, як можуть діяти компетентні органи у сфері громадських пасажирських перевезень для гарантування такого рівня надання послуг загального інтересу, який, серед іншого, передбачає надання послуг у більшому обсязі, більш безпечних та вищої якості або зниження їх вартості порівняно з послугами, які ринкові сили здатні запропонувати самостійно.

З цією метою цим Регламентом визначено умови, на яких компетентні органи у разі встановлення спеціальних обов’язків з надання громадських послуг або замовлення послуг у рамках спеціальних обов’язків з надання громадських послуг повинні компенсувати витрати, що виникають у операторів громадських послуг, та/або надавати виключні права в обмін на виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг.

2. Цей Регламент застосовується до національної або міжнародної діяльності у сфері надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничними та іншими видами рейкового або дорожнього транспорту, за винятком послуг, які надаються переважно завдяки тому, що вони становлять історичний інтерес та мають туристичну цінність. Держави-члени мають право застосовувати цей Регламент до громадських пасажирських перевезень на внутрішніх водних шляхах та, без обмеження Регламенту Ради (ЄЕС) № 3577/92 від 7 грудня 1992 року про застосування принципу вільного надання послуг морських перевезень у межах держав-членів (морський каботаж) (- 1), у національних морських водах.

У разі схвалення з боку компетентних органів держав-членів, на території яких відбувається надання послуг, спеціальні обов’язки з надання громадських послуг можуть стосуватися громадських послуг перевезень на транскордонному рівні, в тому числі таких послуг, що відповідають місцевим та регіональним транспортним потребам.

3. Цей Регламент не застосовується до концесій на виконання робіт у розумінні статті 1(3)(a) Директиви 2004/17/ЄС або статті 1(3) Директиви 2004/18/ЄС.

Для цілей цього Регламенту:

(a) "громадські пасажирські перевезення" означає послуги пасажирських перевезень загального економічного інтересу, що надаються громадськості на недискримінаційній та безперервній основі;

(b) "компетентний орган" означає будь-який орган публічної влади або групу органів публічної влади держави-члена чи держав-членів, які мають повноваження втручатися у надання громадських пасажирських перевезень у відповідному географічному регіоні, або будь-який орган, який наділено такими повноваженнями;

(c) "місцевий компетентний орган" означає будь-який компетентний орган, географічна територіальна компетенція якого не є загальнонаціональною;

(d) "оператор громадських послуг" означає будь-яке публічне або приватне підприємство або групу таких підприємств, що надають громадські послуги пасажирських перевезень, або будь-який публічний орган, який надає громадські послуги пасажирських перевезень;

(e) "спеціальний обов’язок з надання громадських послуг" означає вимогу, визначену або встановлену компетентним органом, щодо забезпечення надання громадських послуг пасажирських перевезень загального інтересу, надання яких оператор, зважаючи на власні комерційні інтереси, не здійснював би взагалі або не здійснював би в такому самому обсязі та на таких самих умовах без отримання при цьому винагороди;

(f) "виключне право" означає право, що дозволяє оператору громадських послуг здійснювати певні види діяльності в сфері громадських послуг пасажирських перевезень на певному маршруті, в мережі або у певному регіоні, за винятком будь-яких інших таких операторів;

(g) "компенсаційна виплата за надання громадських послуг" означає будь-яку виплату, зокрема фінансову, прямо чи опосередковано виділену компетентним органом з публічних фондів, яку надають протягом періоду виконання спеціального обов’язку з надання громадських послуг або у зв’язку з таким періодом;

(h) "пряме укладення договору" означає укладення договору про надання громадських послуг з певним оператором громадських послуг без попереднього проведення будь-якої процедури конкурсних торгів;

(i) "договір про надання громадських послуг" означає один або декілька юридично зобов’язальних актів, що підтверджують домовленість між компетентним органом та оператором громадських послуг про доручення такому оператору громадських послуг здійснювати управління громадськими послугами пасажирських перевезень та надавати їх відповідно до спеціальних обов’язків з надання громадських послуг; залежно від законодавства держави-члена, таким договором може також бути рішення, ухвалене компетентним органом:

- у формі окремого законодавчого чи нормативного акта, або

- з наведенням умов, за яких компетентний орган самостійно надає послуги або доручає надання таких послуг внутрішньому оператору;

(j) "внутрішній оператор" означає юридично відокремлений суб’єкт, заснований у законному порядку, над яким місцевий компетентний орган, або, у разі групи органів, принаймні один компетентний місцевий орган здійснює контроль, подібний до контролю над своїми власними підрозділами;

(k) "вартість" означає вартість послуги, маршруту, договору про надання громадських послуг або схеми компенсаційних виплат для операторів громадських пасажирських перевезень, що дорівнює загальній сумі виплат без ПДВ, належної оператору або операторам громадських послуг, зокрема, будь-який вид компенсаційних виплат, що виплачуються органами публічної влади, та дохід від продажу квитків, який не повертається такому компетентному органу;

(l) "загальне правило" означає інструмент, що застосовується на недискримінаційній основі до всіх громадських послуг пасажирських перевезень однакового типу у певному географічному регіоні, за який відповідає компетентний орган;

(m) "інтегровані громадські послуги пасажирських перевезень" означає взаємопов’язані послуги перевезень у межах визначеного географічного регіону з єдиною інформаційною службою, системою продажу квитків і розкладом;

(aa) "громадські послуги пасажирських перевезень залізничним транспортом" означають громадські пасажирські перевезення залізничним транспортом, за винятком пасажирських перевезень іншими видами рейкового транспорту, такими як метро або трамваї.

1. Компетентний орган повинен визначити специфікації спеціальних обов’язків з надання громадських послуг у сфері громадських послуг пасажирських перевезень та сферу їх застосування згідно зі статтею 2(e). Це включає можливість групування послуг, що покривають витрати, разом із послугами, що не покривають витрати.

При визначенні зазначених специфікацій та сфери їх застосування компетентний орган повинен належним чином дотримуватися принципу пропорційності, передбаченого правом Союзу.

Специфікації повинні відповідати цілям політики, заявленим у документах про політику в сфері громадських перевезень у державах-членах.

Зміст та формат документів про політику в сфері громадських перевезень та процедур щодо проведення консультацій з відповідними стейкхолдерами повинні бути визначені згідно з національним правом.

2. Специфікації спеціальних обов’язків з надання громадських послуг та відповідної компенсації сумарного фінансового результату від виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг повинні:

(a) бути спрямованими на досягнення цілей політики у сфері громадських перевезень у результативний за витратами спосіб; та

(b) забезпечувати фінансову стабільність здійснення громадських пасажирських перевезень відповідно до вимог, встановлених у політиці у сфері громадських перевезень у довгостроковій перспективі.

1. Якщо компетентний орган ухвалює рішення надати оператору, якого він обере на власний розсуд, виключне право та/або компенсацію будь-якого характеру в обмін на виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, це повинно бути зроблено в рамках договору про надання громадських послуг.

2. Як відступ від параграфа 1, спеціальні обов’язки з надання громадських послуг, спрямовані на встановлення максимальних тарифів для всіх пасажирів або для певних категорій пасажирів, можуть також бути предметом загальних правил. Згідно з принципами, встановленими в статтях 4 і 6 та в додатку, компетентний орган повинен компенсувати операторам громадських послуг сумарний позитивний або негативний фінансовий результат від витрат та доходів, що виникли в результаті виконання спеціальних тарифних обов’язків, встановлених через загальні правила у спосіб, що дає змогу уникнути надання надлишкових компенсаційних виплат. Це не повинно обмежувати право компетентних органів інтегрувати спеціальні обов’язки з надання громадських послуг шляхом встановлення максимальних тарифів у договорах про надання громадських послуг.

3. Без обмеження положень статей 73, 86, 87 та 88 Договору, держави-члени мають право виключити зі сфери застосування цього Регламенту загальні правила про фінансову компенсацію для спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, які встановлюють максимальні тарифи для школярів, студентів, учнів та осіб з обмеженою рухливістю. Про такі загальні правила повинно бути повідомлено згідно зі статтею 88 Договору. Будь-яке таке повідомлення повинне містити повну інформацію про інструмент та, зокрема, дані про методику розрахунку.

1. У договорах про надання громадських послуг та загальних правилах необхідно:

(a) чітко визначати спеціальні обов’язки з надання громадських послуг, визначених у цьому Регламенті та встановлених відповідно до його статті 2a, яких повинен дотримуватися оператор громадських послуг, та щодо відповідних географічних регіонів;

(b) заздалегідь встановити, в об’єктивний і прозорий спосіб:

(i) параметри для обчислення компенсаційного платежу, якщо такий є; та

(ii) характер і обсяг будь-яких наданих виключних прав, у спосіб, що дає змогу уникнути надлишкових компенсаційних виплат.

У разі неукладення договорів про надання громадських послуг відповідно до статей 5(1), (3) або (3b), ці параметри повинні визначатися таким чином, щоб компенсаційний платіж не перевищував суму, необхідну для покриття сумарного фінансового результату щодо витрат та доходів, отриманих під час виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, з урахуванням пов’язаного з ними доходу оператора громадських послуг та обґрунтованого прибутку;

(c) визначити механізми розподілу витрат, пов’язаних із наданням послуг. Зокрема, такі витрати можуть включати витрати на персонал, енергію, податки і збори на інфраструктуру, технічне обслуговування та ремонт громадських транспортних засобів, парк рухомого складу та установки, необхідні для надання послуг пасажирських перевезень, постійні витрати та відповідну окупність капіталу.

2. У договорах про надання громадських послуг та загальних правилах повинно бути визначено механізми розподілу доходу від продажу квитків, який може залишатися у операторів громадських послуг, відшкодовуватися компетентному органу або розподілятися між ними.

3. Строк дії договорів про надання громадських послуг повинен бути обмеженим та не перевищувати 10 років для послуг нерегулярних і регулярних автобусних перевезень, 15 років для послуг пасажирських перевезень залізничними або іншими видами рейкового транспорту. Строк дії договорів про надання громадських послуг, пов’язаних із декількома видами транспорту, повинен бути обмежений до 15 років, якщо перевезення залізничними або іншими видами рейкового транспорту становлять більше ніж 50% від вартості відповідних послуг.

4. За необхідності, зважаючи на умови амортизації активів, строк дії договорів про надання громадських послуг може бути подовжений щонайбільше на 50%, якщо оператор громадських послуг надає активи, що є значущими відносно всіх активів, необхідних для надання послуг пасажирських перевезень, передбачених у договорі про надання громадських послуг та пов’язаних переважно з наданням послуг пасажирських перевезень за договором.

Якщо це обґрунтовано витратами, зумовленими, зокрема, географічною ситуацією, строк дії договорів про надання громадських послуг, вказаний у параграфі 3, у найбільш віддалених регіонах може бути подовжений щонайбільше до 50%.

Якщо це обґрунтовано амортизацією капіталу у зв’язку з винятковою інфраструктурою, рухомим складом або інвестиціями в автотранспортне спорядження, і якщо можливість для укладення договору про надання громадських послуг отримано в порядку проведення справедливої процедури конкурсних торгів, строк дії договору про надання громадських послуг може бути подовжений на більш тривалий період. У такому разі для забезпечення прозорості компетентний орган протягом одного року після укладення договору повинен передати Комісії договір про надання громадських послуг та основні дані, що підтверджують необхідність його подовження.

4a. Під час виконання договорів про надання громадських послуг оператори громадських послуг повинні дотримуватися обов’язків, передбачених у трудовому законодавстві та законодавстві із соціального забезпечення, встановлених правом Союзу, національним правом або колективними угодами.

4b. Директива 2001/23/ЄС застосовується до зміни оператора громадських послуг у випадках, коли така зміна полягає у переданні підприємства в розумінні зазначеної Директиви.

5. Без обмеження національного законодавства та права Співтовариства, в тому числі колективних угод між соціальними партнерами, компетентні органи мають право вимагати від обраного оператора громадських послуг надання персоналу, раніше залученому до надання послуг, прав, які вони могли мати, якби мало місце передання у розумінні Директиви 2001/23/ЄС. Якщо компетентні органи вимагають, щоб оператори громадських послуг дотримувалися певних соціальних стандартів, у тендерній документації та договорах про надання громадських послуг повинен бути наданий список відповідних працівників та повинні бути надані прозорі дані про їхні договірні права та умови, відповідно до яких працівники вважаються такими, що залучені до надання послуг.

6. Якщо компетентні органи згідно з національним правом вимагають від операторів громадських послуг дотримання вимог певних стандартів якості та соціальних стандартів, або встановлюють критерії щодо соціального забезпечення та якості, такі стандарти та критерії повинні бути включені до тендерної документації та договорів про надання громадських послуг. З одночасним дотриманням положень Директиви 2001/23/ЄС, така тендерна документація та договори про надання громадських послуг, за можливості, повинні також містити інформацію про права та обов’язки щодо передачі персоналу, прийнятого на роботу попереднім оператором.

7. У тендерній документації та договорах про надання громадських послуг повинно бути у прозорий спосіб вказано, чи допускається можливість субпідряду, та якою мірою. У разі використання субпідряду, до оператора, якому доручено організацію та надання громадських послуг пасажирських перевезень відповідно до цього Регламенту, висувається вимога щодо самостійного надання основної частини громадських послуг пасажирських перевезень. У договорі про надання громадських послуг, що одночасно врегульовує питання розробки, організації та надання громадських послуг пасажирських перевезень, може бути передбачено дозвіл на субпідряд для надання таких послуг у повному обсязі. У договорі про надання громадських послуг відповідно до положень національного права та права Співтовариства повинно бути визначено умови, що застосовуються до субпідряду.

8. У договорах про надання громадських послуг повинна бути передбачена вимога про те, що оператор повинен надавати компетентному органу інформацію, яка має істотне значення для укладання договорів про надання громадських послуг, із одночасним забезпеченням при цьому законного захисту конфіденційної комерційної інформації. Компетентні органи повинні надавати всім заінтересованим сторонам необхідну інформацію для підготовки пропозиції в рамках процедури конкурсних торгів, з одночасним забезпеченням при цьому законного захисту конфіденційної комерційної інформації. Така інформація повинна включати дані про пасажирський попит, тарифи, витрати та доходи, пов’язані з громадськими пасажирськими перевезеннями, яких стосується процедура конкурсних торгів, та дані про інфраструктурні специфікації, пов’язані з експлуатацією необхідних транспортних засобів або рухомого складу, для надання заінтересованим сторонам змоги скласти бізнес-плани на основі релевантної інформації. Менеджери залізничної інфраструктури повинні надавати компетентним органам допомогу шляхом забезпечення всіма необхідними інфраструктурними специфікаціями. Недотримання визначених вище положень повинно бути предметом юридичної перевірки, передбаченої в статті 5(7).

1. Договори про надання громадських послуг укладають відповідно до правил, встановлених у цьому Регламенті. Проте, договори про надання послуг або договори про надання громадських послуг, як визначено у директивах 2004/17/ЄС або 2004/18/ЄС, для громадських послуг пасажирських перевезень, що надаються автобусами або трамваями, укладають відповідно до процедур, передбачених у зазначених директивах, якщо такі договори не оформлено як договори концесії на надання послуг згідно з визначенням, що міститься у зазначених директивах. Якщо договори укладають згідно з положеннями директив 2004/17/ЄС або 2004/18/ЄС, положення параграфів 2-6 цієї статті не застосовуються.

2. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, будь-який місцевий компетентний орган, незалежно від того, чи є він окремим органом або групою органів, що надає інтегровані громадські послуги пасажирських перевезень, має право ухвалити рішення про надання громадських послуг пасажирських перевезень самостійно або про укладання договорів про надання громадських послуг безпосередньо з юридично відокремленою організацією, над якою компетентний місцевий орган, а в разі групи органів - принаймні один компетентний місцевий орган, здійснює контроль, подібний до контролю, який він здійснює над власними підрозділами;

У разі надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, до складу групи органів, вказаних у першому підпараграфі, можуть входити лише такі місцеві компетентні органи, географічна територіальна компетенція яких не є загальнонаціональною. Громадські пасажирські перевезення або договір про надання громадських послуг, зазначені у першому підпараграфі, можуть покривати лише транспортні потреби міських агломерацій або сільських районів, або їх обох разом.

Якщо місцевий компетентний орган ухвалює таке рішення, до такого рішення застосовують наведені нижче положення:

(a) для визначення того, чи здійснює контроль місцевий компетентний орган, до уваги беруть такі фактори, як ступінь представленості в адміністративних, управлінських або наглядових органах, відповідні технічні вимоги, вказані в статуті організації, право власності, ефективний вплив на ухвалення стратегічних рішень та індивідуальних управлінських рішень та контроль над їх ухваленням. Відповідно до положень права Співтовариства, 100% право власності компетентного органу публічної влади, зокрема у разі публічно-приватного партнерства, не є обов’язковою вимогою для визначення факту здійснення контролю в розумінні цього параграфа, за умови що існує домінівний вплив громадськості та що такий контроль може бути встановлений на основі інших критеріїв;

(b) умовою для застосування цього параграфа є здійснення внутрішнім оператором та будь-яким суб’єктом, над яким такий оператор має навіть мінімальний вплив, діяльності зі здійснення громадських пасажирських перевезень на території місцевого компетентного органу, незважаючи на будь-які зовнішні лінії або інші додаткові елементи такої діяльності, що входять до території сусідніх місцевих компетентних органів, та відсутність участі в конкурсних торгах щодо надання громадських послуг пасажирських перевезень, організованих поза межами території місцевого компетентного органу;

(c) незважаючи на пункт (b), внутрішній оператор має право починати брати участь у справедливих конкурсних торгах за два роки до закінчення свого прямо укладеного договору про надання громадських послуг, за умови ухвалення остаточного рішення про проведення справедливих конкурсних торгів щодо громадських послуг пасажирських перевезень, охоплених договором із внутрішнім оператором, та за відсутності будь-якого іншого договору про надання громадських послуг, прямо укладеного із внутрішнім оператором;

(d) за відсутності місцевого компетентного органу, пункти (a), (b) та (c) застосовуються до національного органу на користь географічного регіону, на який не поширюється загальнонаціональна компетенція, за умови що внутрішній оператор не бере участі у конкурсних торгах щодо надання громадських послуг пасажирських перевезень, організованих поза межами території, на користь якої було укладено договір про надання громадських послуг;

(e) у разі можливого залучення субпідряду згідно зі статтею 4(7), внутрішній оператор повинен здійснювати основну частину громадських пасажирських перевезень самостійно.

3. Будь-який компетентний орган, що звернувся до третьої сторони, яка не є внутрішнім оператором, повинен укладати договір про надання громадських послуг на основі процедури конкурсних торгів, за винятком випадків, визначених у параграфах 3a, 4, 4a, 4b, 5 та 6. Процедура, ухвалена для проведення конкурсних торгів, повинна бути відкритою для всіх операторів, справедливою та відповідати принципам прозорості і недискримінаційності. Після подання тендерних пропозицій та будь-якого попереднього вибору, процедура може передбачати проведення переговорів згідно із зазначеними принципами для визначення найкращого способу для дотримання спеціальних або комплексних вимог.

3a. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, щодо договорів про надання громадських послуг для надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, укладених на основі процедури проведення конкурсних торгів, компетентний орган має право ухвалити рішення про надання дозволу на тимчасове пряме укладення нових договорів, якщо компетентний орган вважає, що пряме укладення договору виправдане винятковими обставинами. Такі виняткові обставини включають такі ситуації:

- коли існує певна низка процедур конкурсних торгів, які вже проводять компетентний орган або інші компетентні органи, що можуть вплинути на кількість і якість ймовірних заявок, якщо договір є предметом процедури проведення конкурсних торгів, або

- коли існує необхідність внести зміни до сфери застосування одного або більше договорів про надання громадських послуг з метою оптимізації надання громадських послуг.

Компетентний орган повинен винести обґрунтоване рішення та повідомити про нього Комісію без необґрунтованої затримки.

Тривалість договорів, укладених відповідно до цього параграфа, повинна бути пропорційною відповідній винятковій обставині та в жодному разі не повинна перевищувати 5 років.

Компетентний орган повинен публікувати такі договори. При цьому він повинен враховувати законний захист конфіденційної комерційної інформації та комерційних інтересів.

Наступний (подальший) договір, який стосується тих самих спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, не може бути укладений на основі цього положення.

3b. При застосуванні параграфа 3 компетентні органи можуть ухвалити рішення про застосування такої процедури:

Компетентні органи мають право оприлюднити свої наміри щодо укладення договору про надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом шляхом опублікування інформаційного повідомлення в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Таке інформаційне повідомлення повинне містити детальний опис послуг, що становлять предмет договору, який планується укласти, а також зазначення типу та періоду дії договору.

Оператори мають право висловити свій інтерес протягом періоду, встановленого компетентним органом, що становить не менше 60 днів після публікації інформаційного повідомлення.

Якщо після закінчення такого періоду:

(a) тільки один оператор висловив свій інтерес в участі у процедурі укладання договору про надання громадських послуг;

(b) такий оператор належним чином довів, що дійсно може надавати послугу перевезення, яка відповідає спеціальним обов’язкам, встановленим у договорі про надання громадських послуг;

(c) відсутність конкуренції не є результатом штучного звуження низки параметрів закупівлі; та

(d) не існує прийнятної альтернативи;

компетентні органи можуть розпочати переговори з таким оператором для укладення договору без подальшого публікації щодо проведення процедури відкритих конкурсних торгів.

4. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, компетентний орган має право ухвалити рішення про пряме укладення договору про надання громадських послуг:

(a) якщо середньорічну вартість таких послуг оцінено менш, ніж 1000000 євро, або, у разі договору про надання громадських послуг, в тому числі громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, менше ніж 7500000 євро; або

(b) якщо щорічний обсяг надання таких громадських послуг пасажирських перевезень менше ніж 300000 кілометрів, або, у разі договору про надання громадських послуг, включно з громадськими послугами пасажирських перевезень залізничним транспортом, менше ніж 500000 кілометрів.

У разі договору про надання громадських послуг, прямо укладеного з малим чи середнім підприємством, яке експлуатує більше ніж 23 дорожні транспортні засоби, такі граничні значення можуть бути збільшені, якщо середньорічну вартість оцінено менше ніж у 2000000 євро, або якщо щорічний обсяг надання громадських послуг пасажирських перевезень становить менше ніж 600000 кілометрів.

4a. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, компетентний орган має право ухвалити рішення щодо прямого укладення договору про надання громадських послуг для надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом:

(a) якщо орган вважає, що пряме укладення договору виправдане відповідними структурними та географічними характеристиками зазначеного ринку і мережі та, зокрема, розмірами, особливостями попиту, складністю мережі, технічною та географічною ізоляцією та послугами, що є предметом договору, та

(b) якщо такий договір сприятиме підвищенню якості послуг або зменшенню вартості послуг, або обох разом, порівняно з попередньо укладеним договором про надання громадських послуг.

На основі зазначеного вище, компетентний орган повинен опублікувати обґрунтоване рішення та повідомити про це Комісію протягом одного місяця з дати його публікації. Компетентний орган має право продовжити процес укладання договору.

Держави-члени, для яких станом на 24 грудня 2017 року максимальний річний обсяг ринку становить менше 23 мільйонів поїздо-кілометрів, та які мають лише один компетентний орган на національному рівні та один договір про надання громадських послуг, який охоплює всю мережу, необхідно вважати такими, що відповідають умовам, встановленим у пункті (a). Якщо компетентний орган однієї з таких держав-членів ухвалює рішення щодо прямого укладення договору про надання громадських послуг, відповідна держава-член повинна повідомити про це Комісію. Велика Британія може ухвалити рішення про застосування цього підпараграфа до Північної Ірландії.

Якщо компетентний орган ухвалює рішення щодо прямого укладення договору про надання громадських послуг, повинні бути встановлені вимірювані, прозорі та перевірювані вимоги щодо ефективності. Такі вимоги повинні бути включені до договору.

Зокрема, вимоги щодо ефективності повинні охоплювати пунктуальність послуг, частоту руху поїздів, якість парку рухомого складу та місткість транспорту для пасажирів.

Договір повинен містити спеціальні показники ефективності, які дадуть змогу компетентному органу проводити періодичні оцінювання. Договір також повинен містити дієві та стримувальні заходи для застосування у разі, якщо залізничне підприємство не відповідатиме вимогам щодо ефективності.

Компетентний орган повинен періодично оцінювати, чи досягнуло залізничне підприємство поставлених цілей щодо відповідності вимогам щодо ефективності, встановленим у договорі, та публікувати свої висновки. Такі періодичні оцінювання проводять принаймні кожні 5 років. Компетентний орган повинен застосувати належні та своєчасні заходи, в тому числі накладення дієвих та стримувальних штрафних санкцій, якщо не було досягнуто необхідного покращення якості послуг або зменшення витрат, чи обох разом. Компетентний орган має право в будь-який час повністю або частково тимчасово зупинити або припинити дію договору, укладеного згідно з цим положенням, якщо оператор не відповідає вимогам щодо ефективності.

4b. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, компетентний орган може ухвалювати рішення щодо прямого укладення договору про надання громадських послуг для надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, якщо вони стосуються надання лише послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом оператором, який одночасно управляє всією або більшою частиною залізничної інфраструктури, на основі якої надає послуги, за умови що така залізнична інфраструктура не входить у сферу застосування статей 7, 7a, 7b, 7c, 7d, 8, 13 та глави IV Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/34/ЄС (- 2), відповідно до статті 2(3)(a) або (b) зазначеної Директиви.

Як відступ від статті 4(3), період дії прямо укладених договорів відповідно до цього параграфа та параграфа 4a цієї статті не повинен перевищувати 10 років, за винятком випадків застосування статті 4(4).

Договори, укладені згідно з цим параграфом та параграфом 4a, необхідно публікувати з дотриманням при цьому законного захисту конфіденційної комерційної інформації та комерційних інтересів.

5. У разі порушень у наданні послуг або у разі безпосереднього ризику виникнення такої ситуації компетентний орган має право вживати надзвичайних заходів.

Надзвичайні заходи повинні бути оформлені як пряме укладення офіційного договору на продовження договору про надання громадських послуг або як вимогу забезпечення виконання певних спеціальних обов’язків з надання громадських послуг. Оператор громадських послуг повинен мати право на оскарження рішення про забезпечення виконання певних спеціальних обов’язків з надання громадських послуг. Період укладення договору про надання громадських послуг, продовжений чи примусово встановлений за допомогою надзвичайних заходів, не повинен перевищувати 2 роки.

6. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, компетентний орган може ухвалити рішення щодо прямого укладення договорів про надання громадських послуг, якщо вони стосуються перевезень залізничним транспортом, за винятком інших видів рейкового пасажирського транспорту, таких як метро або трамваї. Як відступ від статті 4(3), строк дії таких договорів не повинен перевищувати 10 років, за винятком випадків застосування статті 4(4).

6a. Для посилення конкуренції між залізничними підприємствами компетентні органи можуть ухвалити рішення щодо того, що договори про надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, які покривають частини однієї і тієї самої мережі або комплексу маршрутів, повинні бути укладені з різними залізничними підприємствами. У зв’язку з цим, перед початком процедури конкурсних торгів компетентні органи мають право ухвалити рішення про обмеження кількості договорів, які може бути укладено з однією залізничним підприємством.

7. Держави-члени повинні вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб рішення, ухвалені згідно з параграфами 2-6, підлягали можливому ефективному та швидкому перегляду на запит будь-якої особи, що має або мала інтерес в отриманні певного договору і постраждала або має ризик постраждати через ймовірне порушення, на підставах того, що ухвалення таких рішень могло призвести до порушення положень права Співтовариства або національних правил, що імплементують таке право.

У випадках, на які поширюються параграфи 4a та 4b, такі заходи повинні включати можливість вимагати оцінювання обґрунтованості рішення, ухваленого компетентним органом, з боку незалежного органу, призначеного відповідною державою-членом. Результат такого оцінювання повинен бути оприлюднений згідно з положеннями національного права.

Якщо органи, відповідальні за контрольні процедури, за своїм характером не є судовими органами, у такому разі стосовно їхніх рішень завжди повинен бути наданий письмовий мотивований висновок. Крім того, у такому разі повинні бути розроблені положення про те, що будь-які ймовірні незаконні заходи, вжиті контрольним органом, або будь-яке ймовірне порушення у виконанні повноважень може бути предметом судового перегляду або перегляду іншим органом, який є судом або трибуналом у розумінні статті 234 Договору, що є незалежним і від організатора тендера, і від контрольного органу.

1. Для запуску процедури проведення конкурсних торгів компетентні органи повинні оцінити необхідність вжиття заходів для забезпечення ефективного та недискримінаційного доступу до придатного рухомого складу. Таке оцінювання повинне враховувати наявність рухомого складу від лізингових компаній або інших учасників, що надають в лізинг рухомий склад, на відповідному ринку. Звіт про оцінювання повинен бути у загальному доступі.

2. Компетентні органи можуть ухвалити рішення згідно з положеннями національного права та відповідно до правил надання державної допомоги стосовно застосування належних заходів для забезпечення ефективного та недискримінаційного доступу до відповідного рухомого складу. Такі заходи можуть включати:

(a) придбання компетентним органом рухомого складу для використання з метою виконання договору про надання громадських послуг, щоб надавати доступ до нього обраному оператору громадських послуг за ринковою ціною або в рамках договору про надання громадських послуг відповідно до статті 4(1)(b), статті 6 та, якщо це застосовно, відповідно до додатка;

(b) надання гарантії компетентним органом для фінансування рухомого складу для використання з метою виконання договору про надання громадських послуг за ринковою ціною або в рамках договору про надання громадських послуг відповідно до статті 4(1)(b), статті 6 та, якщо це застосовно, відповідно до додатка, зокрема, гарантії, що покриває ризик залишкової вартості;

(c) взяття компетентним органом на себе зобов’язання в договорі про надання громадських послуг прийняти рухомий склад за ринковою ціною на попередньо визначених фінансових умовах після завершення виконання договору; або

(d) співпрацю з іншими компетентними органами з метою створення більшого парку рухомого складу.

3. Якщо рухомий склад надається новому оператору громадського транспорту, компетентний орган повинен включити до тендерної документації будь-яку наявну інформацію про витрати на обслуговування рухомого складу та про його фізичний стан.

1. Усі компенсаційні виплати, пов’язані із загальним правилом або договором про надання громадських послуг, повинні відповідати вимогам статті 4, незалежно від того, яким чином було укладено договір. Усі компенсаційні виплати будь-якого характеру, пов’язані з договором про надання громадських послуг, що не був укладений згідно зі статтею 5(1), (3), або (3b), або пов’язані із загальним правилом, також повинні відповідати положенням, встановленим у додатку.

2. На письмовий запит Комісії, протягом трьох місяців або будь-якого тривалішого періоду, що може бути встановлений у такому запиті, держави-члени повинні передати всю інформацію, яку Комісія вважає необхідною для визначення сумісності з цим Регламентом наданих компенсаційних виплат.

1. Кожен компетентний орган повинен один раз на рік публікувати зведений звіт про виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг в межах його відповідальності. Такий звіт повинен містити початкову дату та строк дії договорів про надання громадських послуг, обраних операторів громадських послуг та компенсаційні виплати, ексклюзивні права, надані таким операторам громадських послуг у формі відшкодування витрат. У звіті повинно бути відокремлено автобусні та залізничні перевезення, надано інформацію про дотримання вимог щодо ефективності, якості та фінансування мережі громадського транспорту, що підлягає моніторингу та оцінюванню, та, за необхідності, надано інформацію про характер та обсяг будь-яких наданих ексклюзивних прав. Звіт також повинен описувати досягнення цілей політики, як зазначено в документах щодо політики у сфері громадського транспорту відповідної держави-члена. Держави-члени повинні забезпечити централізований доступ до таких звітів, наприклад, через спільний вебпортал.

2. Кожен компетентний орган повинен вживати необхідних заходів для забезпечення того, щоб щонайменше за один рік перед запуском запрошення до участі в процедурі конкурсних торгів або принаймні за один рік перед прямим укладенням договору, в Офіційному віснику Європейського Союзу було опубліковано наведену нижче інформацію:

(a) найменування та адресу компетентного органу;

(b) тип договору, який передбачено укласти;

(c) послуги та сфери діяльності, на які потенційно поширюватиметься дія укладеного договору;

(d) заплановану дату початку та строк дії договору про надання громадських послуг.

Компетентні органи можуть ухвалити рішення не публікувати таку інформацію, якщо договір про надання громадських послуг стосується річного надання громадських послуг пасажирських перевезень менше ніж на 50000 кілометрів.

У разі, якщо така інформація змінюється після її публікації, компетентний орган повинен якнайшвидше опублікувати відповідні уточнення. Такі уточнення не повинні обмежувати дату початку процедури прямого укладення договору або запрошення до участі в конкурсних торгах.

Цей параграф не застосовується до статті 5(5).

3. У разі прямого укладення договорів про надання громадських послуг перевезення залізничним транспортом, як це передбачено в статті 5(6), компетентний орган повинен опублікувати наведену нижче інформацію протягом одного року після укладення договору:

(a) найменування підрядного суб’єкта, його форму власності та, якщо доцільно, найменування сторони або сторін, що здійснюють юридичний контроль;

(b) строк дії договору про надання громадських послуг;

(c) опис послуг пасажирських перевезень, які надаються;

(d) опис параметрів фінансової компенсації;

(e) якісні цільові показники, такі як точність та надійність, а також застосовні винагороди та штрафні санкції;

(f) умови щодо суттєвих активів.

4. На запит заінтересованої сторони компетентний орган повинен надіслати обґрунтування свого рішення щодо прямого укладення договору про надання громадських послуг.

1. Договори про надання громадських послуг укладають відповідно до правил, встановлених у цьому Регламенті. Проте договори про надання послуг або договори про надання громадських послуг, як визначено у Директиві 2004/17/ЄС або 2004/18/ЄС, для громадських послуг пасажирських перевезень, що надаються автобусами або трамваями, укладають відповідно до процедур, передбачених у зазначених директивах, якщо такі договори не оформлено як договори концесії на надання послуг згідно з визначенням, що міститься у зазначених директивах. Якщо договори укладають згідно з положеннями директив 2004/17/ЄС або 2004/18/ЄС, положення параграфів 2-4 цієї статті не застосовуються.

2. Без обмеження параграфа 3:

(i) стаття 5 застосовується до укладення договорів про надання громадських послуг для послуг пасажирських перевезень дорожніми або іншими видами рейкового транспорту, крім залізничних, таких як метро або трамваї, з 3 грудня 2019 року.

(ii) стаття 5 застосовується до громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом з 3 грудня 2019 року.

(iii) стаття 5(6) та стаття 7(3) втрачає чинність 25 грудня 2023 року.

Строк дії договорів, укладених згідно зі статтею 5(6) у період між 3 грудня 2019 року та 24 грудня 2023 року, не повинен перевищувати 10 років.

До 2 грудня 2019 року держави-члени повинні вжити заходів для поступового досягнення відповідності вимогам статті 5 з метою уникнення серйозних структурних проблем, зокрема щодо місткості транспорту.

Протягом шести місяців після 25 грудня 2020 року держави-члени повинні надати Комісії оперативний звіт з висвітленням виконання будь-яких укладених договорів про надання громадських послуг, що відповідають вимогам статті 5. На підставі оперативних звітів держав-членів, Комісія повинна здійснити перегляд та, за необхідності, подати законодавчі пропозиції.

2a. Договори про надання громадських послуг для надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, прямо укладені на основі процедури, яка відрізняється від справедливої процедури конкурсних торгів, у період з 24 грудня 2017 року до 2 грудня 2019 року, можуть залишатися чинними до закінчення строку дії. Як відступ від статті 4(3), строк дії таких договорів не може перевищувати 10 років, окрім випадків застосування положень статті 4(4).

3. У разі застосування параграфа 2 не повинні враховуватися договори про надання громадських послуг, які укладено згідно з положеннями права Співтовариства та національного права:

(a) до 26 липня 2000 року на підставі справедливої процедури конкурсних торгів;

(b) до 26 липня 2000 року на підставі процедури, яка відрізняється від справедливої процедури конкурсних торгів;

(c) починаючи з 26 липня 2000 року та до 3 грудня 2009 року на підставі справедливої процедури конкурсних торгів;

(d) починаючи з 26 липня 2000 року та до 24 грудня 2017 року на підставі процедури, яка відрізняється від справедливої процедури конкурсних торгів.

Договори, вказані в пункті (a), можуть продовжувати діяти до спливу строку дії. Договори, вказані в пунктах (b) та (c), можуть продовжувати діяти до спливу строку дії, але не довше ніж 30 років. Договори, вказані в пункті (d), можуть продовжувати діяти до спливу строку дії, за умови що вони мають обмежений строк дії, рівнозначний строку дії, зазначеному в статті 4.

Договори про надання громадських послуг можуть продовжувати діяти до спливу строку дії, якщо їх припинення може спричинити надмірні юридичні чи економічні наслідки, та за умови схвалення Комісією.

4. Без обмеження параграфа 3, компетентні органи у другій половині перехідного періоду, зазначеного в параграфі 2, можуть ухвалити рішення виключити з участі в укладанні договорів шляхом запрошення до участі у конкурсних торгах тих операторів громадських послуг, які не можуть надати докази того, що вартість громадських послуг перевезень, за які вони отримують компенсаційні виплати або щодо яких вони користуються виключним правом, наданим відповідно до цього Регламенту, становить принаймні половину вартості від всіх громадських послуг перевезень, за які вони отримують компенсаційні виплати або щодо яких користуються виключним правом. Таке виключення не застосовується до операторів громадських послуг, які надають послуги, що закуповуються через конкурсні торги. Для застосування цього критерію не можна враховувати договори про надання громадських послуг, укладені у зв’язку із вжиттям надзвичайних заходів, як вказано в статті 5(5).

Якщо компетентні органи використовують варіант, вказаний у першому підпараграфі, вони повинні робити це у недискримінаційний спосіб, виключити всіх потенційних операторів громадських послуг, які відповідають цьому критерію, та повідомити потенційних операторів про своє рішення ще до початку процедури укладення договорів про надання громадських послуг.

Відповідні компетентні органи повинні поінформувати Комісію про свій намір застосувати це положення принаймні за два місяці до опублікування запрошення до участі в конкурсних торгах.

1. Компенсаційні виплати за надання громадських послуг, надані в рамках громадських послуг пасажирських перевезень, або за виконання спеціальних тарифних обов’язків, встановлених через загальні правила, виплачені відповідно до цього Регламенту, є сумісними зі спільним ринком. Надання таких компенсаційних виплат повинне бути звільнене від вимог стосовно попереднього повідомлення, як встановлено в статті 88(3) Договору.

2. Без обмеження статей 73, 86, 87 та 88 Договору, держави-члени мають право продовжувати надавати допомогу транспортному сектору згідно зі статтею 73 Договору, що відповідає потребам координації перевезень або є відшкодуванням за виконання певних зобов’язань, властивих сутності громадських послуг, окрім тих, на які поширюється дія цього Регламенту, та зокрема:

(a) до введення в дію спільних правил щодо розподілу витрат на інфраструктуру, якщо допомогу надають підприємствам, які несуть витрати на використовувану ними інфраструктуру, а інші підприємства не є предметом подібного навантаження. У визначенні суми надаваної таким чином допомоги необхідно враховувати витрати на інфраструктуру, які не стосуються конкурентних видів транспорту;

(b) якщо мета допомоги полягає в сприянні або науковому дослідженню, або розвитку транспортних систем та технологій, які є більш вигідними для Співтовариства з економічної точки зору.

Така допомога обмежена етапом дослідження і розробок та не повинна покривати комерційну експлуатацію таких транспортних систем і технологій.

1. Регламент № (ЄЕС) № 1191/69 скасовано. Проте його положення необхідно продовжувати застосовувати до послуг вантажних перевезень протягом трьох років після набуття чинності цим Регламентом.

2. Регламент № (ЄЕС) № 1107/70 скасовано.

Після закінчення перехідного періоду, визначеного в статті 8(2), Комісія повинна надати звіт про імплементацію цього Регламенту та про допомогу в розвитку громадських пасажирських перевезень у Співтоваристві, зокрема про оцінення розвитку якості надання громадських послуг пасажирських перевезень та результатів від прямого укладення договорів та, за необхідності, з відповідними пропозиціями щодо внесення змін до цього Регламенту.

Цей Регламент набуває чинності 3 грудня 2009 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

1. Компенсаційні виплати, пов’язані з договорами про надання громадських послуг, украденими прямо згідно зі статтею 5(2), (4), (5) чи (6), або за загальним правилом, повинні бути розраховані згідно з правилами, встановленими у цьому додатку.

2. Компенсаційні виплати не повинні перевищувати суму, що відповідає сумарному фінансовому результату, еквівалентному загальній сумі позитивних або негативних результатів від виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг в частині витрат та доходів оператора громадських послуг. Результати оцінюють шляхом зіставлення ситуації, за якої спеціальні обов’язки з надання громадських послуг виконано, із можливою ситуацією недотримання відповідних спеціальних обов’язків. Для розрахунку сумарного фінансового результату компетентний орган повинен керуватися такою схемою:

витрати, виниклі у зв’язку зі спеціальними обов’язками з надання громадських послуг або комплексом спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, встановлених компетентним органом/органами, вказаних у договорі про надання громадських послуг та/або у загальному правилі,

мінус будь-які позитивні фінансові результати, утворені в межах мережі, що функціонує згідно з відповідним спеціальними обов’язками з надання громадських послуг,

мінус надходження від тарифу або будь-якого іншого доходу, утвореного під час виконання відповідних спеціальних обов’язків з надання громадських послуг,

плюс обґрунтований прибуток,

дорівнює сумарному фінансовому результату.

3. Виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг може потенційно впливати на інші види перевезень оператора, що виходять за межі відповідних спеціальних обов’язків з надання громадських послуг. Тому під час обчислення сумарного фінансового результату до уваги необхідно брати також вимірювані фінансові результати для відповідних мереж операторів, щоб запобігати наданню надлишкових чи недостатніх компенсаційних виплат.

4. Витрати та доходи повинні розрахуватися згідно з чинними правилами обліку та оподаткування.

5. Для підвищення рівня прозорості та уникнення перехресного субсидування, якщо оператор громадських послуг надає не лише послуги, за які він отримує компенсаційні виплати відповідно до покладених на нього спеціальних обов’язків з надання громадських перевезень, але при цьому він також здійснює інші види діяльності, рахунки зазначених громадських послуг повинні бути відокремлені у такий спосіб, щоб вони відповідали щонайменше таким умовам:

- операційні рахунки, що відповідають кожному виду діяльності, повинні бути відокремлені, а співвідношення відповідних активів та постійних витрат повинно бути розподілено згідно з чинними правилами обліку та оподаткування,

- всі змінні витрати, відповідний внесок у постійні витрати та обґрунтований прибуток, пов’язані з будь-якою іншою діяльністю оператора громадських послуг, в жодному разі не можуть покриватися за рахунок відповідних громадських послуг,

- витрати на надання громадських послуг повинні бути збалансовані у частині покриття за рахунок операційного доходу та виплат від органів публічної влади, без будь-якої можливості перенесення доходу на інший сектор діяльності оператора громадських послуг.

6. "Обґрунтований прибуток" необхідно розуміти як норму окупності капіталу, що є звичайною для сектора в певній державі-члені та враховує ризик або відсутність ризику оператора громадських послуг внаслідок втручання органів публічної влади.

7. Методика розрахунку компенсаційних виплат повинна сприяти технічному обслуговуванню або розвитку:

- ефективного управління оператором громадських послуг, що може бути предметом об’єктивного оцінювання; та

- надання послуг пасажирських перевезень на достатньо високому рівні.