Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати

Якщо пропозицій щодо виконання функцій управителя від власників сертифікатів не надійде або запропонована кандидатура не буде відповідати вимогам цього Закону, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у строк не пізніше 40 днів з дня оприлюднення інформації про рішення суду має призначити прилюдні торги з продажу іпотечних активів. Строк проведення торгів - не раніше 50 днів і не пізніше 60 днів з дня опублікування у друкованих засобах масової інформації рішення суду про заміну управителя і відповідних пропозицій національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Порядок проведення прилюдних торгів з продажу іпотечних активів встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Управитель відповідно до цього Закону є довірчим власником іпотечних активів.

Право довірчої власності управителя обмежено установником.

Іпотечні активи передаються у довірчу власність управителю на підставі договору, укладеного у письмовій формі між установником та управителем. Цей договір засвідчує право довірчої власності управителя на такі іпотечні активи та встановлює обмеження цього права власності.

Особа, яка визнала умови інформації про випуск іпотечних сертифікатів участі, стає власником таких сертифікатів за умови сплати коштів за них та укладення договору про придбання іпотечних сертифікатів участі, в якому вона встановлює управління іпотечними активами або приєднується до установника управління іпотечними активами.

Іпотечні активи, що знаходяться у власності емітента сертифікатів участі, яка виникла у нього з моменту реформування основного зобов'язання в іпотечні активи відповідно до вимог цього Закону або придбання іпотечних активів, з моменту реєстрації звіту про випуск сертифікатів участі переходять у довірчу власність управителя.

Умови управління іпотечними активами, обмеження права довірчої власності та порядок виконання зобов'язань емітента встановлюються емітентом в інформації про випуск сертифікатів та у договорі про придбання іпотечних сертифікатів.

Обмеження права довірчої власності обумовлюють зобов'язання управителя щодо розпорядження платежами в інтересах власників сертифікатів.

У разі, якщо емітент після реєстрації інформації про випуск сертифікатів приймає рішення про внесення змін до цієї інформації, ці зміни мають бути надруковані у тому ж друкованому засобі масової інформації, в якому була розміщена інформація про випуск сертифікатів.

Одночасно з цим емітент направляє цю інформацію до Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Іпотечні активи, що знаходяться у власності емітента сертифікатів з фіксованою дохідністю, яка виникла у нього з моменту реформування основного зобов'язання в іпотечні активи відповідно до вимог цього Закону або придбання іпотечних активів, переходять у довірчу власність управителя відповідно до договору управління іпотечними активами, укладеного між емітентом та управителем.

Управитель не може відповідати за своїми боргами іпотечними активами, які знаходяться у нього в управлінні, та не має права використовувати ці активи для забезпечення виконання власних зобов'язань.

Метою управління іпотечними активами є отримання доходу власниками сертифікатів відповідно до умов інформації про їх випуск.

Суб'єктами управління іпотечними активами за цим Законом є установник та управитель.

При випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю установником виступає емітент.

При випуску сертифікатів участі установником довірчої власності виступають власники сертифікатів участі даного випуску. Суб'єкти управління іпотечними активами взаємодіють між собою на підставі договорів з дотриманням вимог цього Закону.

Об'єктом управління за цим Законом є іпотечні активи, які передані установником у довірчу власність управителя.

Управління іпотечними активами здійснює фінансова установа відповідно до вимог цього Закону на підставі укладених договорів з іншими суб'єктами управління такими активами для забезпечення виконання зобов'язань емітента перед власниками сертифікатів.

Фінансова установа, яка має намір стати емітентом, зобов'язана:

розробити фінансову модель перетворення платежів, що надходять за іпотечними активами, у виплати за сертифікатами;

визначити вимоги до іпотечних активів та порядок розпорядження платежами;

прийняти рішення та підготувати інформацію про випуск сертифікатів;

сформувати або придбати іпотечні активи;

визначити банки, які будуть виконувати функції керуючих іпотекою, якщо емітент не здійснює ці функції самостійно;

визначити повноваження управителя, якщо емітент передає іншій особі функції розпорядника платежами;

подати для державної реєстрації інформацію про випуск сертифікатів;

організувати взаємодію суб'єктів управління іпотечними активами.

Особливості взаємодії суб'єктів управління іпотечними активами визначаються відповідно до цього Закону в залежності від обраної емітентом фінансової моделі перетворення платежів, що надходять за іпотечними активами, у платежі за сертифікатами.

Такі моделі можуть передбачати випуск сертифікатів з фіксованою дохідністю або сертифікатів участі.

Модель, за якою випускаються сертифікати участі, передбачає, що власники сертифікатів передають управителю іпотечні активи у довірчу власність.

Модель, за якою випускаються сертифікати з фіксованою дохідністю, передбачає, що власником іпотечних активів є емітент.

Фінансова установа, яка відповідно до цього Закону є емітентом та одночасно - кредитодавцем за договорами про іпотечний кредит, зобов'язання за якими реформовані в іпотечні активи, є розпорядником платежів, які надходять за іпотечними активами.

Розпорядження платежами здійснюється з метою виконання емітентом своїх зобов'язань перед власниками сертифікатів.

Розпорядження платежами передбачає:

забезпечення в достатніх обсягах своєчасних надходжень грошових коштів за іпотечними активами;

обслуговування іпотечних активів або контроль за діяльністю керуючих іпотекою;

своєчасний розподіл платежів, які надходять за іпотечними активами, між власниками сертифікатів відповідно до умов інформації про їх випуск;

проведення своєчасної заміни частин іпотечних активів відповідно до цього Закону.

Емітент сертифікатів участі може укласти з фінансовою установою, яка відповідає вимогам цього Закону, договір та передати цій установі функції довірчого власника. Така фінансова установа стає довірчим власником та управителем. При цьому емітент сертифікатів участі продовжує виконувати свої зобов'язання перед власниками сертифікатів відповідно до інформації про випуск сертифікатів.

Емітент сертифікатів участі або його управитель може укласти з одним або декількома банками договір доручення про обслуговування іпотечних активів. У такому разі ці банки стають повіреними за договорами доручення, керуючими іпотекою та іпотекодержателями.

Емітент сертифікатів з фіксованою дохідністю може самостійно виконувати функції розпорядника платежами за іпотечними активами або довірити виконання цих функцій іншій фінансовій установі відповідно до цього Закону. Розпорядник платежами може доручити виконання функцій керуючого іпотекою одному чи декільком банкам.

Кошти, отримані управителем для здійснення платежів за сертифікатами, підлягають передачі власникам цих сертифікатів, за винятком коштів, спрямованих на виплату винагороди управителю.

Фінансова установа, яка відповідно до цього Закону розподіляє платежі за іпотечними активами, відповідно до положень інформації про випуск сертифікатів має самостійно здійснювати обслуговування іпотечних активів або укласти з одним або декількома банками договір доручення про обслуговування іпотечних активів.

Обслуговування іпотечних активів керуючий іпотекою здійснює як повірений розпорядника платежів.

Обслуговування іпотечних активів полягає у виконанні таких функцій:

контроль за своєчасною сплатою боржниками платежів за договорами про іпотечний кредит;

отримання на користь кредитодавця платежів за договорами про іпотечний кредит;

розподіл отриманих платежів за договорами про іпотечний кредит між власниками сертифікатів у разі, якщо керуючий іпотекою є розпорядником платежів;

перерахування розпоряднику платежів загальної суми платежів за договорами про іпотечний кредит для подальшого розподілу таким розпорядником цих коштів між власниками сертифікатів у разі, якщо керуючий іпотекою не є розпорядником платежів;

здійснення заходів щодо примусового стягнення платежів за договором про іпотечний кредит та щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, встановленому законодавством;

обслуговування обігу, у тому числі депозитарну діяльність щодо іпотечних сертифікатів, ведення реєстру власників іменних іпотечних сертифікатів;

здійснення заходів щодо виконання боржниками їх зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив;

здійснення інших дій з метою виконання зобов'язань перед емітентом та власниками сертифікатів.

Керуючий іпотекою повідомляє емітента, а емітент зобов'язаний повідомляти власників іпотечних сертифікатів про хід обслуговування іпотечних активів.

Керуючий іпотекою, який є іпотекодержателем, може здійснювати будь-які юридичні та фактичні дії щодо іпотек, передбачені в інформації про випуск сертифікатів.

Керуючий іпотекою не має права передавати іпотеки, що становлять іпотечний пул, у наступну іпотеку для забезпечення зобов'язань третіх осіб або власних зобов'язань.

Керуючий іпотекою самостійно і від свого імені здійснює стосовно боржників за договорами про іпотечний кредит, зобов'язання за якими входять до складу консолідованого іпотечного боргу, усі передбачені законодавством юридичні та фактичні дії щодо обслуговування цих зобов'язань.

Кошти, отримані керуючим іпотекою за іпотечними активами, підлягають передачі розпоряднику платежів, за винятком коштів, спрямованих на виплату винагороди керуючому іпотекою.

Управителем може бути:

банк, який має дозвіл Національного банку України на виконання операцій з довірчого управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам, встановленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Управитель несе відповідальність за:

дотримання визначених установником процедур управління іпотечними активами;

дотримання комерційної таємниці щодо власників сертифікатів.

Керуючим іпотекою може бути банк, який задовольняє такій вимозі: загальний обсяг заборгованості за договорами про іпотечний кредит, наданими цим банком у національній валюті, які можуть бути реформованими у консолідований іпотечний борг, становить суму, еквівалентну не менше ніж 5 мільйонам євро за курсом Національного банку України.

Керуючий іпотекою відкриває рахунок для здійснення операцій з обслуговування іпотечних активів у своєму балансі.

Якщо управитель є небанківською фінансовою установою, він відкриває рахунок для здійснення операцій з управління іпотечними активами в обслуговуючих банках.

Якщо управитель є банком, він відкриває такий рахунок у своєму балансі.

За рішенням суду або за ініціативою емітента іпотечні активи можуть бути передані в управління особі, яка відповідає вимогам цього Закону та стає управителем, з переходом до неї всіх зобов'язань щодо власників сертифікатів.

У такому разі емітент зобов'язаний:

протягом 5 робочих днів з моменту виникнення підстав для припинення управління іпотечними активами оприлюднити у друкованих засобах масової інформації відомості про виникнення підстав для призначення або заміни управителя і визначити термін для дострокового погашення сертифікатів, який не може бути більшим 30 днів з дня опублікування такого повідомлення;

протягом визначеного терміну прийняти від власників сертифікатів вимоги щодо дострокового погашення сертифікатів;

протягом 60 днів з дня опублікування повідомлення про виникнення підстав для призначення або заміни управителя у разі відсутності вимог про дострокове погашення сертифікатів або при обсязі пред'явлених до погашення сертифікатів менше 50 відсотків від загального обсягу випуску передати активи, що є забезпеченням випуску сертифікатів участі, новому управителю;

якщо пред'явлено до погашення більше 50 відсотків від загального обсягу випуску, погасити всі сертифікати випуску та здійснити таке погашення пред'явлених власниками сертифікатів протягом 90 днів з дня опублікування цього повідомлення.

Управління іпотечними активами може бути припинено у разі:

виконання усіх зобов'язань перед установником;

анулювання дозволу емітенту сертифікатів участі на здійснення діяльності з управління іпотечними активами, при цьому протягом трьох місяців з моменту прийняття рішення про анулювання такого дозволу його права та обов'язки не передані іншій особі, яка буде виконувати функції управителя;

прийняття рішення про добровільну ліквідацію емітента сертифікатів участі, при цьому протягом трьох місяців з моменту прийняття такого рішення права та обов'язки не передані іншій особі, яка буде виконувати функції управителя;

набуття чинності рішенням суду про припинення управління іпотечними активами.

Якщо інформацією про випуск сертифікатів передбачена можливість відмови емітентом сертифікатів участі від управління іпотечними активами, а також можливість відмови передати функції управителя іншій особі, то управління іпотечними активами може бути припинено.

У випадках припинення управління іпотечними активами, передбачених цією статтею, емітент сертифікатів участі здійснює дострокове погашення іпотечних сертифікатів участі.

Емітент або його управитель можуть виконувати функції керуючого іпотекою лише за умови їх відповідності вимогам до керуючого іпотекою, визначених статтею 34 цього Закону.

Забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю є іпотечні активи.

Забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами участі є іпотеки, які становлять іпотечний пул та забезпечують виконання зобов'язань, реформованих у консолідований іпотечний борг.

При випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, забезпечених іпотечними активами, іпотеки, що забезпечують виконання основних зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, реформованих у відповідний консолідований іпотечний борг, не можуть бути одночасно забезпеченням випуску сертифікатів участі.

У разі невиконання боржником основного зобов'язання керуючий іпотекою здійснює заходи щодо стягнення платежів за цим зобов'язанням та звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема щодо примусового стягнення. Керуючий іпотекою перераховує кошти, що надійшли від реалізації предмета іпотеки, розпоряднику платежів.

Не можуть виступати забезпеченням випуску сертифікатів вимоги за зобов'язаннями, забезпеченими наступною іпотекою, вимоги за зобов'язаннями, забезпеченими іпотекою, яка перебуває у власності обмежено дієздатних чи недієздатних осіб. Забезпеченням випуску іпотечних сертифікатів не можуть виступати іпотечні активи, які перебувають у заставі або обмежені іншим чином та є забезпеченням виконання інших зобов'язань, ніж зобов'язання емітента за відповідним випуском іпотечних сертифікатів, та іпотечні активи, які входять до складу забезпечення іншого випуску іпотечних сертифікатів.

Заміна часток іпотечних активів здійснюється емітентом у випадках, визначених в інформації про випуск сертифікатів.

В інформації про випуск сертифікатів можуть встановлюватися умови заміни зобов'язань, включених до складу консолідованого іпотечного боргу, або заборони такої заміни.

З метою заміни часток іпотечних активів розпорядник платежами або за його дорученням керуючий іпотекою може в інтересах власників іпотечних активів продати частину іпотечного активу і придбати інші основні зобов'язання, забезпечені іпотеками, які відповідають вимогам цього Закону та умовам інформації про випуск сертифікатів.

У разі необхідності розпорядник платежами або за його дорученням керуючий іпотекою може обміняти частину іпотечного активу на основні зобов'язання, забезпечені іпотекою, які належать одному з них та які відповідають вимогам цього Закону і умовам інформації про випуск сертифікатів.

Не допускається заміна іпотечних активів, якщо її проведення призведе до збитків власників іпотечних сертифікатів.

Заміна іпотечних активів відображається в реєстрі забезпечення сертифікатів шляхом внесення запису про виключення з реєстру основного зобов'язання і відповідної іпотеки та включення до реєстру основного зобов'язання за іншим договором про іпотечний кредит і відповідної іпотеки.

Реєстром забезпечення сертифікатів є систематизований перелік зобов'язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та перелік іпотек, що становлять іпотечний пул. Реєстр має вестися на паперовому та електронному носіях.

Ведення реєстру забезпечення сертифікатів за кожним консолідованим іпотечним боргом може здійснювати емітент чи за його дорученням управитель або за дорученням останнього - керуючий іпотекою.

Якщо кількість власників сертифікатів перевищує 500 осіб або обсяг сертифікатів, які перебувають в обігу, перевищує 50 мільйонів гривень, ведення реєстру забезпечення сертифікатів має бути доручено керуючому іпотекою, з яким емітент укладає договір у письмовій формі на ведення такого реєстру.

Реєстр забезпечення сертифікатів має містити сукупність відомостей про основні зобов'язання, які є забезпеченням випуску сертифікатів, та про зобов'язання емітентів.

Кожний запис у реєстрі про основне зобов'язання має містити таку інформацію:

номер договору про іпотечний кредит, прізвище, ім'я та по батькові боржника, дата його укладення;

строк дії договору про іпотечний кредит, суми та терміни внесення платежів за цим договором;

ціна і вартість зобов'язання та умови забезпечення іпотекою;

сума зобов'язань, що забезпечує даний випуск сертифікатів;

найменування та коротка характеристика предмета іпотеки;

стан виконання основних зобов'язань;

відмітки про випадки порушення боржником умов договору про іпотечний кредит;

інші відомості на розсуд емітента.

Кожний запис у реєстрі про зобов'язання за сертифікатами має містити таку інформацію:

для сертифікатів з фіксованою дохідністю:

сума зобов'язань (номінальна вартість сертифікатів та сумарний розмір процентів);

строки сплати емітентом процентів за сертифікатами або їх періодичність;

стан виконання емітентом зобов'язань за сертифікатами;

для сертифікатів участі:

сума платежів за сертифікатом;

строки сплати емітентом платежів залежно від строків виконання зобов'язань;

стан виконання емітентом зобов'язань за сертифікатами;

інші відомості на розсуд емітента.

Емітент зобов'язаний щоквартально повідомляти реєструючий орган про зміни, які відбулися в реєстрі забезпечення сертифікатів.

Емітентом іпотечних сертифікатів може бути фінансова установа, яка від свого імені випускає такі сертифікати відповідно до вимог цього Закону та зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з інформації про їх випуск.

Емітентом може бути фінансова установа, якій відповідним державним органом видано дозвіл на право здійснення емісії сертифікатів.

Емітент, якщо він є банком та відповідає вимогам статей 33 і 34 цього Закону, може виконувати функції керуючого іпотекою.

Емітент сертифікатів з фіксованою дохідністю здійснює випуск таких сертифікатів, забезпечений іпотечними активами, та приймає на себе ризик щодо порушення термінів виконання основних зобов'язань, реформованих в іпотечні активи.

Емітент сертифікатів участі здійснює випуск таких сертифікатів, платежі за якими забезпечені надходженнями платежів від боржників за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив. Ризик порушення термінів виконання основних зобов'язань приймає на себе власник сертифікатів участі.

Емітент може придбавати випущені ним сертифікати.

Кошти, що надходять у рахунок оплати за іпотечними активами до емітента протягом строку обігу сертифікатів від керуючого іпотекою, якщо функції розпорядника платежів виконує емітент, акумулюються на окремому рахунку емітента в банку, в разі, якщо емітентом є банк, - на окремому рахунку в його балансі.

Емітент іпотечних сертифікатів зобов'язаний діяти відповідно до вимог та процедур, передбачених інформацією про випуск цих сертифікатів.

Емітент у порядку та строки, що передбачені інформацією про випуск сертифікатів участі, передає їх власникам пропорційно їх частці частину платежів, що надходять за іпотечними активами, які знаходяться в довірчій власності емітента.

Емітент у порядку та строки, що передбачені інформацією про випуск сертифікатів з фіксованою дохідністю, зобов'язаний повернути власникам таких сертифікатів їх номінальну вартість та проценти за сертифікатами.

Емітент відповідає за своїми зобов'язаннями за сертифікатами участі як довірчий власник іпотечних активів.

Емітент сертифікатів участі може гарантувати мінімальну дохідність за сертифікатами участі, якщо це передбачено інформацією про випуск цих сертифікатів. У цьому разі емітент відповідає за забезпечення мінімальної дохідності усім своїм майном.

Емітент відповідає за своїми зобов'язаннями за сертифікатами з фіксованою дохідністю за рахунок набутих ним прав на іпотечні активи та всім своїм майном.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки, що є забезпеченням виконання зобов'язань за консолідованим іпотечним боргом та сертифікатами, власники сертифікатів мають переважне перед іншими кредиторами право на задоволення своїх вимог за сертифікатами за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки.

У разі, якщо це передбачено інформацією про випуск сертифікатів, емітент за свій рахунок на вимогу та на користь власників сертифікатів здійснює страхування ризику виникнення збитків власників сертифікатів, зумовлених змінами курсу національної валюти до іноземної валюти, зазначеної в умовах випуску.

У разі реорганізації емітента його права на іпотечні активи разом із зобов'язаннями за сертифікатами передаються лише одній юридичній особі, що створена в результаті такої реорганізації. У такому випадку власники сертифікатів мають право на їх дострокове погашення відповідно до вимог статті 36 цього Закону.

У разі ліквідації емітента виконання зобов'язань перед власниками сертифікатів переходить до управителя або за його відсутності - до керуючого іпотекою відповідно до договору доручення.

У разі ліквідації керуючого іпотекою, який не є емітентом сертифікатів, його обов'язки керуючого переходять до іншого банку, визначеного емітентом.

У разі визнання емітента банкрутом права на іпотечні активи на дату прийняття господарським судом рішення про банкрутство емітента не включаються до ліквідаційної маси і відокремлюються до особливої ліквідаційної маси, з якої задовольняються виключно вимоги власників сертифікатів.

У разі ліквідації керуючого іпотекою, який є емітентом, його обов'язки керуючого переходять до іншого банку чи іншої установи, визначених ліквідатором.

За порушення вимог цього Закону посадові особи емітентів та керуючих іпотекою несуть відповідальність у порядку, передбаченому законом.

Шкода, завдана в результаті порушення вимог цього Закону, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Державний нагляд і регулювання іпотечного кредитування та емісії іпотечних сертифікатів здійснюють Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Метою нагляду і регулювання іпотечного кредитування та емісії іпотечних сертифікатів є дотримання вимог цього Закону та забезпечення прав власників сертифікатів.

Нагляд і регулювання діяльності банків та інших фінансових установ, які виконують операції з іпотечного кредитування, є емітентами іпотечних сертифікатів та суб'єктами управління іпотечними активами, здійснюють Національний банк України та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах своїх повноважень.

Нагляд за виконанням діяльності з емісії сертифікатів та їх обігом і виконанням зобов'язань за ними здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Основними напрямами нагляду і регулювання діяльності емітента з випуску сертифікатів та виконання зобов'язань за ними є:

визначення відповідності розміру та строків виконання зобов'язань, включених до іпотечних активів, розмірові та строкам виконання зобов'язань за сертифікатами;

перевірка виконання зобов'язань перед власниками сертифікатів;

перевірка ведення реєстру забезпечення сертифікатів та обґрунтованості внесених до нього записів;

відповідність порядку визначення грошової оцінки нерухомості, що є предметом іпотеки, порядку надання та/або обслуговування наданих іпотечних кредитів, а також ведення реєстру забезпечення сертифікатів внутрішнім документам емітента в разі, якщо емітентом є банк;

перевірка повноти й об'єктивності ведення обліку і подання звітності стосовно емісії сертифікатів та виконання зобов'язань за ними.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:

здійснює контроль за випуском та обігом сертифікатів, а також за дотриманням нормативно-правових актів, що регулюють виготовлення бланків сертифікатів;

проводить перевірки виконання зобов'язань емітентом, який є розпорядником платежів, або управителем, який діє за дорученням емітента перед власниками сертифікатів;

проводить планові і позапланові перевірки ведення реєстру забезпечення сертифікатів;

вживає заходів до призупинення подальшого розміщення сертифікатів, випущених у результаті несумлінної емісії;

публікує у засобах масової інформації відомості про факти порушення емітентами законодавства;

письмово сповіщає про необхідність усунення порушень, внесення змін в інформацію про випуск сертифікатів та рішення про їх випуск, реєстр забезпечення сертифікатів, а також встановлює терміни усунення порушень;

направляє матеріали перевірки за фактами порушення законодавства України до суду для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб емітента відповідно до законодавства;

направляє матеріали перевірки за фактами порушення законодавства до правоохоронних органів за наявності в діях посадових осіб емітента ознак складу злочину;

видає письмове розпорядження про дозвіл на подальше розміщення сертифікатів у разі усунення емітентом порушень, пов'язаних з несумлінною емісією сертифікатів;

звертається з позовом до суду щодо:

- усунення емітентом і професійними учасниками ринку сертифікатів порушень законодавства;

- захисту власників сертифікатів, у тому числі про відшкодування завданих збитків.

У разі порушення емітентом у ході емісії сертифікатів законодавства України орган, який надав дозвіл на право здійснення емісії сертифікатів, або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах своїх повноважень вправі призупинити емісію сертифікатів на будь-якому її етапі до етапу розкриття інформації, що міститься у звіті про підсумки випуску сертифікатів, та дію цього дозволу. Поновлення емісії сертифікатів здійснюється після відновлення дії дозволу на право здійснення емісії сертифікатів та за спеціальним рішенням органу, що реєструє емісію сертифікатів, після усунення емітентом виявлених порушень.

Порядок та умови поновлення емісії сертифікатів встановлюються тим органом, що призупинив емісію сертифікатів.

Дозвіл на здійснення емісії сертифікатів банками та іншими фінансовими установами видається відповідним державним органом в установленому законодавством порядку.

У разі відмови у видачі дозволу на здійснення емісії сертифікатів орган, що надає такий дозвіл, зобов'язаний у письмовій формі повідомити емітентові про підстави відмови.

Емітент має право оскаржити у суді рішення органу, що надає дозвіл, про відмову у видачі дозволу на здійснення емісії сертифікатів.

Дозвіл видається на весь строк здійснення емітентом діяльності щодо емісії сертифікатів.

У разі порушення визначених цим Законом вимог до емітента орган, який видав дозвіл, може призупинити його дію.

Для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів емітент надає такі документи:

заяву на отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів;

установчі документи з усіма доповненнями і змінами до них;

бухгалтерську звітність за останній звітний рік, підтверджену аудиторським висновком;

бухгалтерську звітність на останню звітну дату перед подачею заяви на одержання дозволу на здійснення емісії сертифікатів;

порядок ведення реєстру забезпечення сертифікатів;

положення про внутрішній контроль за додержанням вимог законодавства щодо здійснення емісії іпотечних сертифікатів та захисту прав їх власників, затверджене у встановленому заявником порядку.

У ході розгляду документів орган, який надає дозвіл, може направити заявникові повідомлення про необхідність внесення змін і доповнень у надані документи. У цьому випадку датою надання документів для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів вважається дата надання оформленого належним чином останнього документа.

Реєструючий орган може відмовити в державній реєстрації випуску сертифікатів з таких причин:

порушення емітентом вимог цього Закону, в тому числі наявність у наданих документах відомостей, що дозволяють зробити висновок про невідповідність умов випуску та обігу сертифікатів законодавству;

невідповідність законодавству наданих на державну реєстрацію випуску сертифікатів документів і складу відомостей, що містяться у них;

внесення до інформації про випуск сертифікатів або рішення про випуск сертифікатів недостовірних відомостей;

відмова у видачі дозволу на здійснення емісії сертифікатів.

У разі відмови в державній реєстрації випуску сертифікатів орган, що здійснює реєстрацію, зобов'язаний у письмовій формі повідомити емітента про підстави відмови.

Емітент не пізніше 30 днів після завершення розміщення сертифікатів окремого випуску або окремого траншу випуску, якщо це передбачено інформацією про випуск сертифікатів, зобов'язаний з урахуванням проведеної трансформації надати в реєструючий орган звіт про підсумки даного випуску сертифікатів.

Звіт про підсумки випуску сертифікатів має містити таку інформацію:

зазначений у грошовому вимірі в реєстрі забезпечення цієї емісії сертифікатів обсяг іпотечних активів;

строки виконання зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечні активи, які забезпечують цей випуск сертифікатів.

Реєструючий орган зобов'язаний розглянути звіт про підсумки випуску сертифікатів і у 10-денний строк зареєструвати цей звіт або відмовити в його реєстрації.

Підставою для відмови в реєстрації звіту про підсумки випуску сертифікатів є:

порушення емітентом у процесі емісії сертифікатів вимог законодавства;

здійснення недобросовісної реклами сертифікатів;

порушення умов розміщення сертифікатів, встановлених зареєстрованою інформацією про випуск сертифікатів;

визнання судом недійсним рішення уповноважених органів емітента про розміщення або випуск сертифікатів;

виявлення в документах, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію випуску сертифікатів, або у звіті про підсумки випуску сертифікатів недостовірної інформації.

У разі відмови в реєстрації звіту про підсумки випуску сертифікатів реєструючий орган зобов'язаний у письмовій формі повідомити емітенту підстави відмови.

Емітент вправі оскаржити рішення реєструючого органу про відмову в реєстрації звіту про підсумки випуску сертифікатів у суді.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

До запровадження Державного реєстру прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень майна заборона на відчуження предмета іпотеки накладається у порядку, визначеному чинним законодавством України.

До створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, а також до формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація іпотек проводиться згідно з Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Переважне право щодо раніше незареєстрованого предмета іпотеки чи його обтяження визначається на підставі дати виникнення зобов'язання за іпотечним договором, а переважне право у задоволенні вимог за рахунок забезпечення - на підставі пріоритету в часі реєстрації у відповідному Державному реєстрі.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Національному банку України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити відповідні нормативно-правові акти на виконання цього Закону.

5. Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку:

протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом затвердити положення щодо відповідальності депозитаріїв та їх керівників перед емітентами і держателями іпотечних сертифікатів за будь-які збитки, яких останні зазнали в результаті невиправданого невиконання депозитаріями та їх керівниками своїх обов'язків або їх неналежного виконання при обслуговуванні обігу іпотечних сертифікатів;

організаційно забезпечити вільний обіг іпотечних сертифікатів у Національній депозитарній системі та інших елементах інфраструктури фондового ринку України.

Дотримуючись положень, за якими здійснюється обіг цінних паперів, установити, що для мінімізації відповідних ризиків на іпотечні сертифікати стандарти Національного депозитарію не поширюються.

Протягом місяця після набрання чинності цим Законом затвердити положення про порядок реєстрації випуску іпотечних сертифікатів.

6. Спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом затвердити нормативно-правовий акт про порядок виконання цього Закону учасниками ринків фінансових послуг (крім професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів).

7. Банки після набрання чинності цим Законом до 1 січня 2006 року мають право спрямовувати залучені у фонди банківського управління кошти на придбання цінних паперів, випущених емітентом з метою набуття права вимоги за кредитами, забезпеченими заставою нерухомості, збудованої холдинговою компанією "Київміськбуд", до конвертації таких цінних паперів в іпотечні сертифікати.