Митний кодекс України

Протокол підписується службовою особою, що його склала, а також особою, що вчинила порушення митних правил, якщо її встановлено. При наявності свідків протокол може бути підписаний також і цими особами.

У разі відмови особи, яка вчинила порушення митних правил, від підписання протоколу у протоколі робиться запис про це. Особа, яка вчинила порушення митних правил, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, а також пояснити мотиви своєї відмови від його підписання. Пояснення, зауваження, а також мотиви відмови від підписання протоколу, власноручно викладені особою, додаються до протоколу.

При складанні протоколу особі, яка вчинила порушення митних правил, роз'яснюються її права, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол, а також вилучені на підставі статті 128 цього Кодексу предмети та документи доставляються у митний орган України, службова особа якого веде провадження у справі про порушення митних правил.

Службова особа митного органу України, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, або начальник цього органу чи його заступник мають право доручити провадження окремих дій службовій особі іншого митного органу України.

Доручення повинно бути виконано у строк не більше п'яти днів з дня його одержання.

Службова особа митного органу України, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також службова особа, яка розглядає таку справу, мають право провадити опитування осіб по суті справи.

Опитувані особи повинні повідомити все, що їм відомо про обставини, які мають відношення до справи про порушення митних правил.

Про опитування осіб складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України.

З метою припинення порушення митних правил, складання протоколу про таке порушення при неможливості його складення на місці, забезпечення вчасного і правильного розгляду справи та виконання постанови по ній допускається адміністративне затримання особи, яка вчинила порушення митних правил, на строк до трьох годин.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила порушення митних правил, провадиться службовими особами митних органів України за рішенням начальника митного органу України чи особи, яка його заміщає.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення особи, яка вчинила порушення митних правил, в службове приміщення митного органу України чи інше приміщення, де виконання необхідних дій для цілей, передбачених частиною першою цієї статті, виявиться можливим, а особи, яка була у стані сп'яніння, - з часу її витвереження. Щодо особи, яка знаходиться у вказаному приміщенні у зв'язку із здійсненням митного контролю, строк адміністративного затримання обчислюється з моменту закінчення такого контролю.

Про адміністративне затримання складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України.

Службова особа митного органу України, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи.

Особа, якій адресовано вимогу про подання документів, зобов'язана не пізніш як у п'ятиденний строк надіслати їх службовій особі митного органу України, яка вимагає подати документи.

Службові особи митних органів України, які мають достатні підстави вважати, що на території або в приміщеннях підприємств, або у транспортних засобах, що їм належать, знаходяться предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, або предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, можуть проводити митне обстеження таких територій, приміщень або транспортних засобів.

Митне обстеження проводиться у присутності службових осіб підприємств, зазначених у частині першій цієї статті.

Службові особи митних органів України мають право запросити до участі у митному обстеженні спеціалістів.

Про проведення митного обстеження складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України.

Предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, вилучаються.

При вчиненні порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення речей, валюти та цінностей у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу, або вартості предметів, зазначеної у частині третій статті 149 цього Кодексу.

Вилучені предмети та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених цією главою випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих предметів та документів, а також вартості предметів.

Митний орган України проводить оцінку предметів, вилучених згідно з статтею 128 цього Кодексу, на підставі державних роздрібних цін, що діють в Україні, а при відсутності таких цін - на підставі висновків експертів.

Перерахунок іноземної валюти, вилученої згідно із статтею 128 цього Кодексу, у валюту України провадиться митним органом України за діючим на день виявлення порушення митних правил курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях.

За рішенням службової особи митного органу України, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, особі, яка вчинила це порушення, а також свідку можуть бути пред'явлені предмети та документи для впізнання.

Особу, яка бере участь у впізнанні, спочатку опитують про обставини, за яких вона бачила предмети та документи, зазначені у частині першій цієї статті, ознаки, за якими вона може провести впізнання.

Предмети та документи пред'являються у групі однорідних предметів та документів.

Пред'явлення для впізнання проводиться у присутності понятих.

Про пред'явлення предметів та документів для впізнання складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України.

У разі коли при провадженні у справі про порушення митних правил виникає потреба у спеціальних знаннях, призначається експертиза.

Рішення про призначення експертизи, прийняте службовою особою митного органу України, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, є обов'язковим для експерта, якому цим рішенням доручено експертизу, або службової особи підприємства, якому надіслано рішення про призначення експерта.

Начальник митного органу України, службова особа якого здійснює провадження у справі про порушення митних правил, вчинене підприємством, або його заступник мають право відповідною постановою призначити перевірку діяльності підприємства, пов'язаної з порушенням митних правил.

Про результати перевірки сповіщається підприємство протягом трьох днів з дня її завершення.

Матеріали у справі про порушення митних правил може бути розголошено до її розгляду лише з дозволу службової особи митного органу України, у провадженні якої знаходиться ця справа, або начальника цього органу чи його заступника.

Службова особа митного органу України, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, по закінченні підготовки справи до розгляду передає матеріали начальнику цього органу чи його заступнику, а службова особа Державної митної служби України - уповноваженій особі цієї Служби.

Митні органи України розглядають справи про порушення митних правил. Справи про порушення митних правил розглядаються:

від імені Державної митної служби України - уповноваженою службовою особою цієї Служби;

від імені митниць України - начальниками митниць чи їх заступниками.

Справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу України, службова особа якого здійснювала провадження у справі.

Справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом чи службовою особою, зазначеними у статті 135 цього Кодексу, матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Справа про порушення митних правил розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи, але від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду або є дані про те, що на час розгляду справи особа знаходиться поза межами України, а також у випадках, коли особу, яка вчинила порушення митних правил, не встановлено, або у випадках вчинення порушення митних правил під час пересилання предметів у міжнародних поштових відправленнях.

Адміністративні стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше двох місяців з дня вчинення порушення митних правил, а при триваючому порушенні митних правил - не пізніше двох місяців з дня його виявлення.

У випадках, передбачених статтею 141 цього Кодексу, при наявності в діях порушника ознак порушення митних правил адміністративне стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше місяця з дня прийняття рішення про припинення кримінальної справи.

Конфіскація предметів, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, і предметів із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, проводиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил.

Після розгляду справи про порушення митних правил службова особа митного органу України, зазначена у статті 135 цього Кодексу, виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про припинення провадження у справі;

3) про порушення кримінальної справи і провадження дізнання у справі про контрабанду.

Постанова повинна містити:

найменування митного органу України, від імені якого винесено постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, щодо якої розглядається справа, якщо цю особу встановлено;

викладення обставин, встановлених при розгляді справи;

посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене порушення митних правил;

прийняте по справі рішення;

строки та порядок оскарження постанови.

Копія постанови протягом трьох днів з дня її винесення вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Постанова вважається врученою, хоч би особа, якій було вислано постанову, не знаходилась у вказаному нею місці проживання, перебування або тимчасового проживання або це місце було вказано нею невірно.

У разі коли особу, що вчинила порушення митних правил, не встановлено, сповіщення заінтересованих організацій та осіб про прийняте по справі рішення здійснюється у порядку, що визначається Державною митною службою України.

У разі припинення кримінальної справи службова особа митного органу України, зазначена у статті 135 цього Кодексу, залежно від підстав для відмови у порушенні або припиненні кримінальної справи, виносить одну з постанов, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 140 цього Кодексу.

При малозначності вчиненого порушення митних правил службова особа митного органу України, яка розглядає справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Постанову митного органу України про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

На постанову митниці України про накладення адміністративного стягнення скаргу може бути подано у Державну митну службу України або в районний (міський) народний суд за місцезнаходженням митниці України, що винесла постанову. Протягом десяти днів з дня прийняття Державною митною службою України рішення скаргу на це рішення може бути подано в районний (міський) народний суд за місцезнаходженням Державної митної служби України. Рішення суду є остаточним.

На постанову Державної митної служби України про накладення адміністративного стягнення скаргу може бути подано у районний (міський) народний суд за місцезнаходженням Державної митної служби України. Рішення суду є остаточним.

У разі пропуску зазначених у даній статті строків з поважних причин ці строки за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено відповідно Державною митною службою України або судом.

Державна митна служба України при розгляді постанови про накладення адміністративного стягнення у зв'язку із скаргою або протестом прокурора, а також у порядку контролю за додержанням службовими особами митних органів України законності при провадженні у справах про порушення митних правил приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і припиняє справу;

4) змінює міру стягнення у межах, передбачених цим Кодексом, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення розглядається протягом місяця з дня надходження в Державну митну службу України, а така, що не потребує додаткового вивчення і перевірки, - негайно, але не пізніше п'ятнадцяти днів з дня її надходження. Строки розгляду скарги можуть бути, як виняток, продовжені Головою Державної митної служби України або особою, яка його заміщає, але не більш як на один місяць з повідомленням про це особи, яка подала скаргу.

Протест прокурора підлягає розгляду протягом десяти днів з дня його надходження у Державну митну службу України. Про наслідки розгляду протесту повідомляється прокурору.

Предмети, вилучені з метою забезпечення стягнення штрафу або вартості предметів, зазначеної у частині третій статті 149 цього Кодексу, можуть бути одержані особою, у якої їх було вилучено, у митному органі України протягом шести місяців з дня сплати штрафу.

Предмети, безпідставно вилучені для забезпечення стягнення штрафу чи вартості предметів, зазначеної в частині третій статті 149 цього Кодексу, або як безпосередні об'єкти порушення митних правил чи предмети контрабанди, або як предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, можуть бути одержані особою, у якої їх було вилучено, у митному органі України протягом шести місяців з дня надсилання їй відповідного повідомлення або повинні бути переслані цій особі за її заявою у зазначений строк.

Витрати, пов'язані з одержанням або пересилкою предметів, зазначених у частині другій цієї статті, несе митний орган України, що безпідставно вилучив предмети.

Службова особа митного органу України, яка розглядає справу про порушення митних правил, у разі виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню такого порушення, вносить відповідним підприємствам пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Підприємства зобов'язані протягом місяця з дня надходження пропозицій сповістити службову особу митного органу України, яка внесла пропозиції, про вжиті заходи.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу звертається митним органом України, що виніс постанову, до виконання:

1) після закінчення строку на її оскарження;

2) після закінчення строку на оскарження постанови до суду після прийняття рішення щодо скарги Державною митною службою України;

3) у день прийняття судом рішення щодо скарги на постанову митного органу України.

Митний орган України, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, звертає її до виконання самостійно або шляхом надсилання фінансовому органу або установам банків України повідомлення про звернення постанови до виконання, а у випадку, передбаченому статтею 148 цього Кодексу, - через державного виконавця.

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил надсилається до виконання через державного виконавця районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців від дня винесення, виконанню не підлягає.

У разі зупинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у зв'язку з поданням у встановлений строк скарги або принесенням протесту протягом строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, виконання зупиняється до розгляду скарги або протесту.

Штраф має бути сплачено особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення або надіслання їй постанови митного органу України або судді, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня винесення рішення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Штраф вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, у митний орган України, який виніс постанову по справі, або в установи банків України як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України за курсом, що застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях та діє на день сплати штрафу.

У разі коли штраф не буде сплачено в установлені цією статтею строки, постанова митного органу України та суду (судді) надсилається для примусового виконання районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділу державної виконавчої служби.

Постанова митного органу України або судді, по якій стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається до митного органу України або до суду, що виніс постанову.

Штраф вноситься до державного бюджету.

Особа, яка вчинила порушення митних правил, повинна, незважаючи на стягнення штрафу, сплатити мито та інші митні платежі у випадках, передбачених цим Кодексом і Законом України "Про Єдиний митний тариф".

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в порядку, встановленому законом.

Предмети, вилучені митним органом України, щодо яких винесена постанова судді про конфіскацію, передаються державному виконавцеві.

У разі коли неможливо конфіскувати предмети, що є безпосереднім об'єктом порушення митних правил, а також предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для прихованого переміщення цих предметів через митний кордон, з осіб, які вчинили порушення митних правил, стягується вартість зазначених предметів у порядку, встановленому законодавством України.

Витрати митного органу України, пов'язані із зберіганням предметів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил у порядку, встановленому законом України.

При здійсненні митного контролю та оформлення не допускається заподіяння іншим державним органам, громадянам та підприємствам шкоди, приниження честі і гідності громадян та вчинення інших неправомірних дій.

Митні органи України та їх службові особи, які допустили неправомірні дії щодо інших державних органів, громадян та підприємств, несуть відповідальність перед ними відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України.

Шкода, заподіяна іншому державному органу, громадянину та підприємству неправомірними діями митних органів України та їх службових осіб при виконанні цими особами службових обов'язків, відшкодовується на загальних підставах.

Скарги на неправомірні дії митних органів України та їх службових осіб, які порушують права громадян, подаються та розглядаються у порядку, що встановлюється цим Кодексом, законами України, що визначають порядок оскарження до суду неправомірних дій органів державного управління та службових осіб, які порушують права громадян, та іншими законодавчими актами України.

Скарги підприємств на неправомірні дії митних органів України та їх службових осіб подаються, якщо інше не передбачено цим Кодексом, у Державну митну службу України.

Скарга розглядається і рішення по ній виноситься у п'ятнадцятиденний строк, а якщо скарга потребує додаткового вивчення - у місячний строк.

На службу до митних органів України приймаються на добровільній договірній основі громадяни, які здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я виконувати покладені на митні органи України завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено іспитовий строк до шести місяців. Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Не можуть бути прийняті на службу в митні органи особи, які були засуджені за вчинення злочину.

Суміщення служби в митних органах з роботою на підприємствах, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової або педагогічної діяльності.

Службовими особами митних органів України можуть бути лише громадяни України.

Службові особи митних органів підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Головою Державної митної служби України.

Службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи. Порядок присвоєння і позбавлення персональних звань визначається Положенням про персональні звання працівників митних органів України, що затверджується Верховною Радою України.

Службовим особам митних органів України, які мають персональні звання, встановлюється строк вислуги: для жінок - 20 років, для чоловіків - 25 років з правом виходу на пенсію жінок у 50 років, а чоловіків - у 55 років.

Службові особи митних органів України мають єдиний формений одяг з відповідними відзнаками, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, а правила носіння - Державною митною службою України. Формений одяг видається безплатно.

Службовим особам митних органів України надається право зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю.

Застосування спеціальних засобів та зброї регулюється Положенням про застосування спеціальних засобів та зброї службовими особами митних органів України, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Працівник митного органу України є представником державного органу.

Законні вимоги працівників митних органів України є обов'язковими для виконання громадянами та службовими особами.

Працівники митних органів України при виконанні покладених на них обов'язків керуються тільки законом, діють в його рамках і підпорядковуються тільки своїм безпосередньому та прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у випадках, передбачених законом, не вправі втручатися в законну діяльність працівників митних органів України.

Втручання в діяльність працівників митних органів України тягне за собою відповідальність за законами України.

Працівники митних органів України перебувають під захистом закону. Законом гарантується захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна працівників митних органів та членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Непокора законному розпорядженню або вимозі працівника митного органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків -

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців, а на службових осіб - до п'ятисот карбованців.

Образа працівника митного органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків, якщо це не тягне за собою кримінальної відповідальності, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців і на службових осіб - у розмірі до п'ятисот карбованців або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а у разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Погроза нанесення легких тілесних ушкоджень, побоїв або інших насильницьких дій щодо працівника митного органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків -

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців і на службових осіб - у розмірі до п'ятисот карбованців або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а у разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Справи про порушення, передбачені статтями 158, 159, 160 цього Кодексу на підставі протоколів, складених службовими особами митних органів, розглядаються районним (міським) народним судом або суддею по адміністративному і виконавчому провадженню відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Заробітна плата службових осіб митних органів України, які мають персональні звання, складається з посадових окладів, надбавок за персональні звання, вислугу років, знання іноземних мов і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків.

Службовим особам митних органів України, які мають персональні звання, надається щорічна відпустка тривалістю не менше тридцяти календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і у зворотному напрямку.

Держава гарантує працівникам митних органів України соціальний захист.

Працівник митного органу України підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає.

Порядок та умови страхування працівників митних органів України встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі загибелі працівника митного органу України при виконанні службових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі місячного окладу.

У разі каліцтва, заподіяного працівникові митного органу при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога у розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

Збитки, завдані майну працівника митного органу України чи його близьким у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, компенсуються у встановленому законом порядку в повному обсязі.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Кодексі та інших актах законодавства України про митну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.