Про внесення змін і доповнень до Цивільного процесуального кодексу Української РСР

З метою приведення цивільного процесуального законодавства Української РСР у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Указами Президії Верховної Ради СРСР від 9 жовтня 1979 року "Про внесення змін і доповнень до законодавства Союзу РСР про цивільне судочинство" і від 29 червня 1979 року "Про державну пошлину" та дальшого його вдосконалення Президія Верховної Ради Української РСР

Внести до Цивільного процесуального кодексу Української РСР такі зміни і доповнення:

1. Доповнити Кодекс статтею 291-1 такого змісту:

"Стаття 291-1. Строки розгляду справи у касаційній інстанції

Суд касаційної інстанції повинен розглянути справу, що надійшла за касаційною скаргою або протестом, у день, призначений судом першої інстанції. В разі особливої складності справи або в інших виняткових випадках розгляд справи може бути перенесено відповідно головою обласного, Київського міського суду в межах десятиденного строку, Головою Верховного Суду Української РСР або його заступниками - в межах місячного строку.

Про перенесення розгляду справи суд касаційної інстанції повідомляє осіб, які беруть участь у справі".

2. Статті 6, 21, 24, 64, 70, 95, 100, 114, 120, 122, 187, 229, 230, 308, 317, 320, 321, 330, 334, 335, 389, 415, 416, 419 і 428 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Здійснення правосуддя тільки судом і на засадах рівності громадян перед законом і судом

Правосуддя в цивільних справах здійснюється тільки судом і на засадах рівності перед законом і судом усіх громадян незалежно від їх походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин";

"Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи

Суддя, який брав участь у розгляді цивільної справи по першій інстанції, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в касаційному порядку або в порядку нагляду, а так само в новому розгляді справи по першій інстанції в разі скасування рішення, постановленого з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі у розгляді тієї ж справи по першій інстанції або в порядку нагляду.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в порядку нагляду, не може брати участі в розгляді тієї ж справи по першій інстанції і в касаційному порядку.

Суддя, який брав участь у розгляді справи по першій інстанції, в касаційному порядку або в порядку нагляду в судовій колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР, не може брати участі в розгляді цієї справи на Пленумі Верховного Суду Української РСР. Участь у розгляді справи на Пленумі не є перешкодою для участі судді в розгляді справи у складі судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР";

Судам підвідомчі:

1) справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і колгоспних правовідносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, колгосп, міжколгоспне, державно-колгоспне підприємство, організація або їх об'єднання, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання адміністративних або інших органів;

справи по спорах, що виникають з договорів перевозки вантажів у прямому міжнародному залізничному і повітряному вантажному сполученні між державними підприємствами, установами, організаціями, кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями, з одного боку, і органами залізничного або повітряного транспорту, з другого боку, що випливають з відповідних міжнародних договорів;

2) справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, перелічені у статті 236 цього Кодексу;

3) справи окремого провадження, перелічені у статті 254 цього Кодексу.

Судам підвідомчі й інші справи, віднесені законом до їх компетенції.

Суди також розглядають справи, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації";

"Стаття 64. Розмір державної пошлини

Кожна позовна заява, первісна і зустрічна, заява по переддоговірних спорах, заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в уже розпочатому процесі, заява (скарга) в справах окремого провадження оплачується державною пошлиною в таких розмірах:

1) при ціні позову до 20 карбованців - 30 копійок;

2) при ціні позову понад 20 до 50 карбованців - 50 копійок;

3) при ціні позову понад 50 до 500 карбованців - 2 проценти ціни позову;

4) при ціні позову понад 500 карбованців - 6 процентів ціни позову;

5) по спорах колгоспів, міжколгоспних, державно-колгоспних підприємств, організацій або їх об'єднань з державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами і організаціями, а також між собою - 1 процент ціни позову, але не менше 10 копійок;

6) по позовах про розірвання шлюбу - 10 карбованців;

7) по позовах про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства, чи з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менш як три роки, - 30 копійок;

8) по позовах про зміну або розірвання договору найму жилих приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про звільнення майна від арешту і по інших позовах немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці), а також заяви (скарги) в справах окремого провадження - 30 копійок;

9) по переддоговірних спорах - 5 карбованців.

Касаційні скарги на рішення судів оплачуються державною пошлиною у розмірі 50 процентів ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (заяви у справі окремого провадження), а по майнових спорах - ставки, обчислюваної зі спірної суми.

За видачу копії документа, що є в справі, а також за повторну видачу копії судового рішення, ухвали та іншої постанови суду державна пошлина оплачується в розмірі 20 копійок.

Звільняються від сплати державної пошлини громадяни, підприємства, установи та організації за видачу їм документів у зв'язку з справами про стягнення аліментів.

Скарги на ухвали суду державною пошлиною не оплачуються";

"Стаття 70. Звільнення від сплати судових витрат

Від сплати судових витрат у доход держави звільняються:

1) позивачі-робітники і службовці - за позовами про стягнення заробітної плати та за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; колгоспники - за позовами до колгоспів про оплату праці та за іншими вимогами, зв'язаними з трудовою діяльністю;

2) позивачі - за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію і промислові зразки;

3) позивачі - за позовами про стягнення аліментів;

4) позивачі - за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

5) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, що заподіяла шкоду, сум допомоги і пенсій, виплачених потерпілому, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги і пенсій;

6) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином;

7) громадяни - з касаційних скарг у справах про розірвання шлюбу;

8) органи прокуратури, а також органи державного управління, профспілки, державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації та окремі громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, з заявами до суду на захист прав та інтересів інших осіб;

9) фінансові органи - за подачу в суд заяв у справах окремого провадження;

10) громадяни, адміністративні органи і службові особи - по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин;

11) позивачі та відповідачі в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Суд або суддя, виходячи з майнового стану громадянина, вправі звільнити його від сплати судових витрат у доход держави";

"Стаття 95. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну своєї адреси та про причини неявки в судове засідання

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження справи. При відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає.

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов'язані також повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. В разі неповідомлення ними суду про причини неявки питання про розгляд справи вирішується за правилами статей 172, 173 цього Кодексу";

"Стаття 100. Цивільна процесуальна правоздатність

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки (цивільна процесуальна правоздатність) визнається за всіма громадянами СРСР незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин, а також за державними підприємствами, установами, організаціями, колгоспами, іншими кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями, які користуються правами юридичної особи";

"Стаття 114. Оформлення довіреності на ведення справи в суді

Довіреності від імені державних підприємств, установ, організацій видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої ним службової особи і з прикладенням печатки підприємства, установи, організації.

Довіреності від імені колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій видаються за підписом службових осіб, уповноважених статутом (положенням), і з печаткою колгоспу, організації.

Письмові довіреності громадян посвідчуються нотаріально.

Громадяни можуть також посвідчити довіреність на ведення справи в суді на підприємстві, в установі, організації, де вони працюють, або в управлінні будинками, де вони проживають; військовослужбовці - у відповідній військовій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, - у виконавчому комітеті міської, селищної, сільської Ради народних депутатів; особи, які перебувають на лікуванні, - у відповідному лікувальному закладі.

Довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, можуть бути посвідчені начальниками місць позбавлення волі";

"Стаття 120. Процесуальні права прокурора

Здійснюючи нагляд за виконанням законів при розгляді цивільних справ у суді, прокурор користується процесуальними правами, зазначеними в статті 99 цього Кодексу, і, крім того, має право:

1) давати висновки з окремих питань, що виникають при розгляді справ, а також по суті справи в цілому;

2) підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до суду на захист державних або громадських інтересів або прав та охоронюваних законом інтересів громадян, чи відмовлятись від них;

3) опротестовувати незаконні і необгрунтовані рішення, ухвали і постанови суду;

4) в межах своєї компетенції витребувати з суду будь-яку цивільну справу або категорію справ, по яких рішення, ухвала чи постанова набрали законної сили;

5) перевіряти законність звернення до виконання рішень, ухвал і постанов суду, опротестовувати незаконні дії судового виконавця;

6) вносити подання про перегляд рішень, ухвал і постанов суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав та охоронюваних законом інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи по суті. Судові витрати в такому разі оплачуються на загальних підставах";

"Стаття 122. Процесуальні права органів державного управління, профспілок, підприємств, установ, організацій і окремих громадян, які захищають права інших осіб

Коли органи державного управління, профспілки, державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації і окремі громадяни починають справу в суді в інтересах інших осіб, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою.

Відмова зазначених органів і громадян від поданої ними заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист прав та охоронюваних законом інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи по суті. Судові витрати в такому разі оплачуються на загальних підставах";

"Стаття 187. Оголошення особистого листування і телеграфних повідомлень громадян

З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомлень особисте листування та особисті телеграфні повідомлення громадян можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими це листування і телеграфні повідомлення відбувалися. В противному разі таке листування і телеграфні повідомлення оголошуються та досліджуються у закритому судовому засіданні";

"Стаття 229. Підстави залишення заяви без розгляду

Суд залишає заяву без розгляду:

1) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи і можливість застосування цього порядку не втрачена;

2) якщо заяву подано недієздатною особою;

3) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) у випадку повторної неявки в судове засідання позивача чи обох сторін або неповідомлення ними про причини неявки на другий виклик (статті 172 і 173 цього Кодексу);

5) якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді.

"Стаття 308. Участь у касаційній інстанції представників громадських організацій і трудових колективів

До участі в розгляді справи в касаційному порядку за ухвалою суду допускаються представники громадських організацій і трудових колективів, які не є стороною в справі. При цьому, якщо вони брали участь у суді першої інстанції, повторних повноважень не потребується";

"Стаття 317. Ухвала касаційної інстанції

По справі, розглянутій у касаційному порядку, суд постановляє і проголошує ухвалу з додержанням правил, викладених у статтях 210 і 212 цього Кодексу";

"Стаття 320. Окремі ухвали касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції, виявивши під час розгляду справи в касаційному порядку окремі помилки, допущені судом першої інстанції, а також недоліки в роботі підприємств, установ, організацій і службових осіб, може разом з касаційною ухвалою постановити окрему ухвалу з приводу цих недоліків та помилок і надіслати її відповідним підприємствам, установам, організаціям, службовим особам або трудовим колективам, які зобов'язані в місячний строк повідомити суд про вжиті ними заходи.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення";

"Стаття 330. Суди, що розглядають протести

Справи в порядку нагляду розглядають:

1) президія обласного, Київського міського суду - за протестами Генерального прокурора СРСР, Голови Верховного Суду Української РСР, Прокурора Української РСР та їх заступників, голови обласного, Київського міського суду, прокурора області, прокурора міста Києва на рішення і ухвали районних (міських) народних судів та касаційні ухвали обласних судів, Київського міського суду;

2) судова колегія в цивільних справах Верховного Суду Української РСР - за протестами Генерального прокурора СРСР, Голови Верховного Суду Української РСР, Прокурора Української РСР та їх заступників - на рішення і ухвали районних (міських) народних судів, обласних судів, Київського міського суду, а також на постанови президій обласних судів, Київського міського суду;

3) Пленум Верховного Суду Української РСР - за протестами Генерального прокурора СРСР, Голови Верховного Суду Української РСР, Прокурора Української РСР та їх заступників - на рішення і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР, а також за протестами Голови Верховного Суду СРСР та його заступників - на рішення, ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР, винесені як судом першої інстанції, в разі, коли вони суперечать законодавству Союзу РСР або порушують інтереси інших союзних республік";

"Стаття 334. Відкликання протесту

Службова особа, яка принесла протест у порядку нагляду, має право відкликати його до початку розгляду справи судом. Протест, принесений прокурором, може бути відкликаний також вищестоящим прокурором. Про відкликання протесту суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі. В ході розгляду справи протест не може бути ні відкликаний, ні змінений.

При розгляді справ у порядку судового нагляду застосовуються правила, викладені в статтях 301 - 307 цього Кодексу, з винятками і доповненнями, зазначеними в цій статті.

Справа за протестом на рішення, ухвалу, постанову, що набрали законної сили, розглядається в президії обласного. Київського міського суду не пізніш як через двадцять днів, а в судовій колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР - не пізніш як через один місяць з дня надходження справи з протестом.

Справи за протестами в порядку судового нагляду в президії обласного, Київського міського суду доповідає голова, заступник голови, член президії або член обласного, Київського міського суду, в судовій колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР - Голова, заступник Голови або один з членів суду, а в Пленумі Верховного Суду Української РСР - Голова, заступник Голови або члени Пленуму, які раніше не брали участі в розгляді цієї справи.

Доповідач викладає обставини справи, рішення, ухвали і постанови в даній справі та зміст протесту.

Особи, які брали участь у справі та були повідомлені про час і місце розгляду справи, якщо вони з'явились в судове засідання, дають пояснення після доповіді справи.

У розгляді справи в порядку судового нагляду бере участь прокурор, який підтримує принесений ним або вищестоящим прокурором протест або дає висновок у справі, яка розглядається за протестом голови суду або його заступника";

"Стаття 389. Реалізація цінностей

Вилучені у боржника і передані на зберігання установам Державного банку СРСР валютні цінності, ювелірні та інші побутові вироби з золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом таких виробів оплачуються Державним банком СРСР або державним підприємством, установою чи організацією, яким передано ці цінності, за встановленими цінами. Облігації державних позик оплачуються державними трудовими ощадними касами";

"Стаття 415. Реалізація майна

Реалізація майна державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій провадиться в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

При ліквідації державного підприємства, установи, організації, колгоспу, іншої кооперативної організації, їх об'єднання, іншої громадської організації стягнення заборгованості провадиться в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР";

"Стаття 419. Наслідки невиконання рішення про поновлення на роботі

В разі затримки адміністрацією підприємства, установи, організації виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника суд, що постановив рішення, за заявою позивача виносить ухвалу про стягнення з підприємства, установи, організації середнього заробітку або різниці в заробітку за весь час з дня винесення рішення по день його виконання.

Шкоду, заподіяну виплатою працівникові грошових сум внаслідок невиконання рішення суду, може бути стягнено з службової особи, винної в невиконанні рішення про поновлення на роботі, за позовом підприємства, установи, організації або вищестоящого в порядку підлеглості органу, а також з ініціативи суду або за заявою прокурора. Розмір присуджуваних у цих випадках з службових осіб сум визначається законодавством про працю";

"Стаття 428. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором СРСР або Української РСР встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство Української РСР про цивільне судочинство, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору".

3. Частину першу статті 2 викласти в такій редакції:

"Завданнями радянського цивільного судочинства є правильний і швидкий розгляд і вирішення цивільних справ з метою охорони суспільного ладу СРСР, соціалістичної системи господарства і соціалістичної власності, захисту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР і радянськими законами, та охоронюваних законом інтересів громадян, а також прав та охоронюваних законом інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій".

"У справах позовного провадження подаються позовні заяви, у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і в справах окремого провадження - скарги і заяви".

5. Частину другу статті 7 викласти в такій редакції:

"Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Народні засідателі користуються рівними правами з головуючим у судовому засіданні у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і постановленні рішення".

6. Частини першу і другу статті 9 викласти в такій редакції:

"Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості.

Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати пояснення і показання, виступати на суді і заявляти клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом".

7. У статті 10:

а) частину другу доповнити словами "а також забезпечення таємниці усиновлення";

б) частину п'яту викласти в такій редакції:

"Слухання справи в закритому засіданні суду ведеться з додержанням усіх правил судочинства. Рішення судів у всіх випадках проголошуються прилюдно".

8. Частину третю статті 12 викласти в такій редакції:

"Обласні суди, Київський міський суд здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) народних судів даної області, міста Києва".

9. Частину першу статті 13 викласти в такій редакції:

"Відповідно до статті 14 Основ цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік нагляд за точним і однаковим виконанням законів Союзу РСР, союзних і автономних республік у цивільному судочинстві здійснюється Генеральним прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором Української РСР і нижчестоящими прокурорами".

10. Частину четверту статті 17 і частину другу статті 22 після слів "суддя" і "відвід судді" доповнити відповідно словами "або народний засідатель" і "або народного засідателя".

11. Частину другу статті 23 викласти в такій редакції:

"У разі відводу члена суду, народного засідателя або всього складу суду під час розгляду справи у Верховному Суді Української РСР, обласному, Київському міському суді справу розглядає той самий суд, але в іншому складі суддів".

12. У частині другій статті 25 слова "угодами" і "Всесоюзній торговій палаті" замінити відповідно словами "договорами" і "Торгово-промисловій палаті СРСР".

13. У статті 67 слова "залишення позову" замінити словами "залишення заяви".

14. У статті 69:

а) частину першу викласти в такій редакції:

"Сплачена державна пошлина повертається за ухвалою суду або судді у випадках:

1) внесення пошлини в більшому розмірі, ніж потрібно за чинним законодавством;

2) відмови в прийнятті заяви;

3) повернення позивачу позовної заяви з підстав, передбачених статтею 139 цього Кодексу;

4) закриття провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 статті 227 цього Кодексу;

5) залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 статті 229 цього Кодексу";

б) доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:

"Відповідно до законодавства Союзу РСР державна пошлина підлягає поверненню і в інших випадках, що визначаються Міністерством фінансів СРСР".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.

15. У заголовку і частині першій статті 71 слова "заробітної плати (заробітку)" і "середня заробітна плата" замінити відповідно словами "середнього заробітку" і "середній заробіток".

16. Частину другу статті 76 доповнити словами "або в доход держави".

17. Частину першу статті 79 викласти в такій редакції:

"При відмові повністю або частково в позові органам прокуратури, а також органам державного управління, профспілкам, державним підприємствам, установам, організаціям, колгоспам, іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, іншим громадським організаціям або окремим громадянам, які звернулися до суду на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідачеві відшкодовуються з коштів бюджету понесені ним судові витрати повністю або пропорціонально тій частині позовних вимог, в якій позивачеві відмовлено".

18. Пункт 5 статті 92 доповнити словами "або неповідомлення про причини неявки в судове засідання".

19. Частини другу і третю статті 97 викласти в такій редакції:

"Якщо невідоме місце фактичного перебування відповідача по справах за позовами про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника, суддя зобов'язаний оголосити розшук відповідача.

Розшук відповідача провадиться за ухвалою суду або судді органами внутрішніх справ".

20. У статті 109:

а) виключити слова "або на попередній посаді";

б) слова "неправильно звільнених" замінити словами "незаконно звільнених";

в) слова "державній установі, підприємству, колгоспу або іншій кооперативній чи громадській організації збитки, заподіяні виплатою звільненому винагороди за вимушений прогул або виплатою переведеному різниці в заробітній платі" замінити словами "державному підприємству, установі, організації, колгоспу, іншій кооперативній організації, їх об'єднанню, іншій громадській організації шкоду, заподіяну в зв'язку з оплатою за час вимушеного прогулу або за час виконання нижчеоплачуваної роботи".

21. Пункти 1 і 2 статті 112 викласти в такій редакції:

"1) члени органів управління, працівники державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій - в справах цих підприємств, установ і організацій;

2) уповноважені професійних спілок - у справах робітників, службовців, членів колгоспу, а також інших осіб, захист прав і інтересів яких здійснюється професійними спілками".

22. Пункти 1 і 2 частини першої статті 113 викласти в такій редакції:

"1) членів колегіальних органів управління колгоспами, іншими кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями - витягом з протоколу засідання належного органу управління, що уповноважив вести справу в суді;

2) працівників підприємств, установ, організацій - довіреністю від імені підприємства, установи, організації".

23. Пункт 3 частини першої статті 116 викласти в такій редакції:

"3) адвокати, які прийняли доручення про подання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР про адвокатуру, а також особи, виключені з колегії адвокатів, у випадку, зазначеному в пункті 6 статті 112 цього Кодексу".

24. У статті 118 слова "пред'явити позов" замінити словами "звернутися до суду з заявою на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб".

25. У пункті 3 статті 119 слова "подав позов" замінити словами "звернувся до суду з заявою".

26. Частину першу статті 121 викласти в такій редакції:

"У випадках, передбачених законом, органи державного управління, профспілки, державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації або окремі громадяни можуть звернутися до суду з заявою на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб".

27. У частині дев'ятій статті 126 слова "засудженими до тривалого позбавлення волі (на строк не менш як три роки)" замінити словами "засудженими за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки".

28. У частині другій статті 130 виключити слова "передані з товариських судів".

29. У статті 136;

а) у частині першій і абзаці першому частини другої виключити слово "позовної";

б) пункти 1, 2, 3 і 9 частини другої викласти в такій редакції:

"1) якщо заява не підлягає розглядові в судах;

2) якщо заінтересованою особою, що звернулася до суду, не додержано встановленого законом для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи, зокрема:

а) якщо у трудових спорах працівник у передбачених законом випадках не звертався до комісії по трудових спорах, а також до фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки;

б) якщо у спорах, що випливають з договору перевозки у випадках, передбачених законом, заінтересована особа, яка звернулася до суду, не зверталася до транспортної організації з претензією;

в) якщо у спорах з підприємствами зв'язку чи Союздруку у випадках, передбачених Статутом зв'язку СРСР, заінтересована особа, яка звернулася до суду, не зверталася до підприємства зв'язку або Союздруку з претензією або коли і зверталася, але ще не минув встановлений строк для одержання відповіді на претензію;

г) якщо у спорах з підприємствами, установами та організаціями, які є страхувальниками потерпілого, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника, це питання у передбачених законом випадках не розглядалось фабричним, заводським, місцевим комітетом професійної спілки;

д) якщо у спорах винахідників і раціоналізаторів з питань розміру, порядку обчислення і строків виплати винагороди за винахід і раціоналізаторську пропозицію та факту їх використання автор не звертався до керівника підприємства, установи, організації, міністерства, державного комітету чи відомства або коли і звертався, але ще не минув встановлений строк для одержання відповіді на його заяву;

е) якщо у спорах раціоналізаторів з питань про першість раціоналізаторської пропозиції це питання не вирішувалось керівником підприємства, установи, організації, міністерства, державного комітету чи відомства;

є) якщо у спорах авторів промислових зразків з питань розміру, порядку обчислення і строків виплати винагороди за використання промислових зразків це питання не вирішувалось адміністрацією підприємства, установи, організації разом з фабричним, заводським, місцевим комітетом професійної спілки і за скаргою автора - керівником вищестоящої організації;

3) якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін";

"9) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи".

30. У частині третій статті 137 слова "можуть бути також включені вимоги про поділ спільного майна подружжя та про присвоєння дошлюбного прізвища" замінити словами "може бути також включено вимогу про поділ спільного майна подружжя".

31. Частину першу статті 161 викласти в такій редакції:

"Представники громадських організацій і трудових колективів, які не є стороною в справі, допускаються за ухвалою суду до участі в судовому розгляді для викладення судові думки організацій або колективів, що, уповноважили їх, з приводу справи, яка розглядається судом".

32. Частину четверту статті 172 викласти в такій редакції:

"В разі повторної неявки позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки на другий виклик з зазначенням потреби дати особисті пояснення, а по справі про розірвання шлюбу - також у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки на другий виклик, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутністю, суд залишає заяву без розгляду (пункт 4 статті 229 цього Кодексу). В разі повторної неявки без поважних причин відповідача або неповідомлення ним про причини неявки на другий виклик справа вирішується на підставі наявних у ній даних".

33. У статті 173:

а) частину першу після слів "без поважних причин" доповнити словами "або неповідомлення ними про причини неявки";

б) частину другу викласти в такій редакції:

"При повторній неявці обох сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неявки на другий виклик суд залишає заяву без розгляду, якщо він не вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних матеріалів".

34. Частину четверту статті 194 викласти в такій редакції:

"Прокурор, а також уповноважені органів державного управління, профспілок, державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій або окремі громадяни, які звернулися до суду на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, виступають у судових дебатах першими".

35. У статті 195 слова "пред'явив він позов" замінити словами "звернувся він до суду з заявою на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб".

36. Частину шосту статті 203 викласти в такій редакції:

"В резолютивній частині рішення по справі про розірвання шлюбу суд, крім того, повинен: визначити, при кому з подружжя, що розлучається, і хто з дітей залишається, а також з кого з батьків і в якому розмірі стягуються кошти на утримання дітей; встановити порядок поділу майна в натурі або в частковому відношенні між подружжям, що розлучається; визначити суму в розмірі від 50 до 200 карбованців, яка підлягає сплаті подружжям (одним або обома) при реєстрації розірвання шлюбу, за винятком справ про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки, по яких зазначена сума не стягується".

37. Пункт 4 статті 217 викласти в такій редакції:

"4) про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника".

38. Пункт 1 статті 219 викласти в такій редакції:

"1) у справах, в яких відповідачем є державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації, крім справ, передбачених пунктами 2, 3, 4, і 5 статті 217 і пунктом 1 статті 218 цього Кодексу".

39. Статтю 222 доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) призначення судом експертизи".

40. Статтю 224 доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) у випадку, передбаченому в пункті 5 статті 222 цього Кодексу, - на час проведення експертизи".

41. Статтю 225 доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) у випадку, передбаченому пунктом 5 тієї ж статті, - з дня надходження до суду висновку експертизи".

42. Пункти 1, 2 і 3 статті 227 викласти в такій редакції:

"1) якщо справа не підлягає розглядові в судах;

2) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачено;

3) якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін".

43. У статті 231:

а) частину другу викласти в такій редакції:

"Рішення Верховного Суду Української РСР набирають законної сили негайно після їх проголошення";

б) у частині четвертій слова "установою, підприємством, організацією" замінити словами "державним підприємством, установою, організацією, колгоспом, іншою кооперативною організацією, їх об'єднанням, іншою громадською організацією".

44. У статті 235:

а) частину першу викласти в такій редакції:

"Суд, виявивши при розгляді цивільної справи порушення законності або правил соціалістичного співжиття окремими службовими особами чи громадянами або істотні недоліки в роботі державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій, постановляє окрему ухвалу і надсилає її відповідним підприємствам, установам, організаціям, службовим особам чи трудовим колективам";

б) у частині другій слова "Установи, підприємства, організації" і "колективи трудящих" замінити відповідно словами "Підприємства, установи, організації" і "трудові колективи".

45. У статті 236:

а) пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) по скаргах на дії адміністративних органів у зв'язку з накладенням штрафу; у випадках, передбачених законом, - по скаргах на дії службових осіб, які вчинено з порушенням закону, з перевищенням повноважень і які ущемляють права громадян";

б) доповнити статтю частиною другою такого змісту: "Суд розглядає й інші справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, віднесені законом до компетенції судів".

46. У статті 249 слова "районної чи міської Ради депутатів трудящих" і "сільської Ради депутатів трудящих" замінити відповідно словами "районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів" і "селищної або сільської Ради народних депутатів".

47. Частини другу і третю статті 289 викласти в такій редакції:

"Прокурор або заступник прокурора приносить протест на незаконне або необгрунтоване рішення суду незалежно від того, чи брав він участь у даній справі. Помічники прокурорів, прокурори управлінь і відділів приносять протести тільки по справах, у розгляді яких вони брали участь.

Касаційну скаргу та касаційний протест подають на рішення районних (міських) народних судів - до обласного, Київського міського суду, а на рішення обласних судів, Київського міського суду - до Верховного Суду Української РСР".

48. Частину першу статті 291 викласти в такій редакції:

"Касаційні скарги, протести на рішення районних (міських) народних судів, обласних судів, Київського міського суду може бути подано протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення".

49. Частину другу статті 294 викласти в такій редакції:

"По закінченні касаційного строку суд надсилає касаційну скаргу, протест разом із справою до суду касаційної інстанції, призначивши в межах місячного строку день її розгляду".

50. Пункти 2, 4 і 6 статті 328 викласти в такій редакції:

"2) Голова Верховного Суду СРСР - рішення і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР, яка діє як суд першої інстанції, а також постанови Пленуму Верховного Суду Української РСР";

"4) заступники Голови Верховного Суду СРСР - рішення і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР, яка діє як суд першої інстанції";

"6) прокурор області, прокурор міста Києва, голова обласного, Київського міського суду - рішення, ухвали районного (міського) народного суду, а також касаційні ухвали судової колегії в цивільних справах відповідно обласного, Київського міського суду".

51. У частині першій статті 329 слова "прокурори районів і міст" замінити словами "районні і міські прокурори".

52. Заголовок і частину першу статті 345 викласти в такій редакції:

"Стаття 345. Суди, що переглядають рішення, ухвали чи постанови, та строки подання заяв

Рішення, що набрало законної сили, переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який виніс це рішення. Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвал і постанов касаційної або наглядної інстанції, якими змінено рішення суду першої інстанції чи постановлено нове рішення, провадиться судом, який змінив рішення або виніс нове рішення.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі (стаття 344 цього Кодексу), заяви про перегляд рішень, ухвал та постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть подавати протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що стала підставою для перегляду рішення, ухвали або постанови".

В зв'язку з цим частину другу цієї статті вважати частиною третьою.

53. Пункти 3, 7, 14 і 15 статті 348 викласти в такій редакції:

"3) постанови судді або суду в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення";

"7) рішення Морської і Зовнішньоторгової арбітражних комісій при Торгово-промисловій палаті СРСР і арбітражів, спеціально утворюваних для розгляду окремих справ";

"14) рішення виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів про примусовий продаж другого будинку, що належить громадянинові на праві особистої власності;

15) рішення виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів про стягнення з державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій шкоди за потрави посівів і пошкодження насаджень".

54. Частину третю статті 353 викласти в такій редакції:

"За розпорядженням начальника відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів судовий виконавець провадить виконавчі дії відповідно в межах області, міста Києва".

55. У статті 356:

а) у частині першій слова "пред'являти позови на захист прав і інтересів інших осіб" замінити словами "звертатись до суду з заявами на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб";

б) у частині другій слова "державним підприємствам, установам, колгоспам та іншим кооперативним і громадським організаціям" і "неправильному звільненні" замінити відповідно словами "державним підприємствам, установам, організаціям, колгоспам, іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, іншим громадським організаціям" і "незаконному звільненні".

56. У статті 377 слова "слідчими чи судовими органами" замінить словами "органами попереднього слідства чи судами".

57. У статтях 379 і 380 слова "одноосібного селянського господарства" замінити словами "господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві".

58. Частину першу статті 383 викласти в такій редакції:

"Вилучені у боржника валютні цінності, ювелірні та інші побутові вироби з золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом таких виробів здаються судовим виконавцем на зберігання в установу Державного банку СРСР".

59. У статті 392 слова "районної (міської) Ради депутатів трудящих, а в сільських місцевостях - виконавчий комітет сільської Ради депутатів трудящих" замінити словами "виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів або виконавчий комітет селищної, сільської Ради народних депутатів".

60. Частину першу статті 396 викласти в такій редакції:

"У прилюдних торгах не мають права брати участь державні підприємства, установи, організації, кооперативні організації (крім колгоспів), їх об'єднання, інші громадські організації, а також службові особи місцевих органів державної влади і управління, прокуратури, судів, органів внутрішніх справ, члени колегій адвокатів і члени їх сімей".

61. Частину другу статті 400 викласти в такій редакції:

"При наявності кількох стягувачів привілеєве право на залишення за собою будинку, що продається, мають державні підприємства, установи, організації, а при їх відмові - колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації".

62. У частинах другій, третій і шостій статті 403 слова "установ, підприємств і організацій", "державних установ і підприємств, колгоспів та інших кооперативних і громадських організацій", "установи, підприємства, організації", "органами міліції" і "народного суду" замінити відповідно словами "підприємств, установ і організацій", "державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій", "підприємства, установи, організації", "органами внутрішніх справ" і "районного (міського) народного суду".

63. Частину третю статті 404 після слів "виправні роботи" доповнити словами "без позбавлення волі".

64. У частині другій статті 408 виключити слово "утримання".

65. З найменування розділу VI виключити слова "і угоди".

66. У частині другій статті 425 слова "угодах" і "угодами з відповідними державами" замінити відповідно словами "договорах СРСР" і "міжнародними договорами СРСР".

67. У частині третій статті 426 слово "угодами" замінити словом "договорами".

68. У статті 427 слова "угодами СРСР з іноземними державами або міжнародними конвенціями, учасником яких є" замінити словами "міжнародними договорами".

69. Статті 61 і 131 виключити з Кодексу.

70. У статтях 35, 216, 232, 311, 315, 337, 338 і найменуванні глави 26 слова "позову" і "позов" замінити відповідно словами "заяви" і "заяву".

71. У статтях 94, 96, 238, 239, 240, 242, 243, 263, 285 і 381 слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів", а в статті 362 слова "місцевої (сільської, селищної) Ради депутатів трудящих" - словами "селищної, сільської Ради народних депутатів".

72. У статтях 5, 10, 12, 14, 47, 48, 82, 90, 94, 97, 98, 102, 104, 125, 143, 152, 161, 192, 194, 198, 203, 205, 228, 255, 351, 352, 376, 386, 409, 410 і найменуваннях глав 3 і 48 слова "державні установи, підприємства, колгоспи та інші кооперативні та громадські організації", "державна установа, підприємство, колгосп та інша кооперативна і громадська організація", "колективи трудящих", "колектив трудящих" і "судові органи" замінити відповідно словами "державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації", "державне підприємство, установа, організація, колгосп, інша кооперативна організація, їх об'єднання, інша громадська організація", "трудові колективи", "трудовий колектив" і "суди".

73. У статтях 44, 263, 265, 278, 280, 281, 290, 360, 362, 366, 379, 383, 386, 388, 395 і 400 слова "народні суди", "народний суд" і "органи міліції" замінити відповідно словами "районні (міські) народні суди", "районний (міський) народний суд" і "органи внутрішніх справ".

74. У статтях 295, 297, 298, 300, 309, 316, 319, 322, 323 і 326 слова "другої інстанції" замінити словами "касаційної інстанції".

75. У статтях 65, 361, 404 і 411 слова "громадського", "і громадським" і "і громадські" замінити відповідно словами "іншого громадського", "та іншим громадським" і "та інші громадські".

76. У статтях 254, 266, 267, 268, 269, 270 і найменуванні глави 36 слова "у книгах актів" замінити словами "в актах".

77. Статті 16, 17, 23, 124, 133, 332, 339, 340 і 342 після слів "обласного", "обласному", "обласний" і "обласних судів" доповнити відповідно словами "Київського міського", "Київському міському", "Київський міський" і "Київського міського суду".

78. У статті 55 слова "установам, підприємствам чи організаціям" і "установи, підприємства або організації" замінити відповідно словами "підприємствам, установам чи організаціям" і "підприємства, установи або організації"; в статті 56 слова "установам або підприємствам" замінити словами "підприємствам, установам або організаціям", а в найменуванні глави 14, статтях 407 і 412 слова "установ, підприємств, організацій" - словами "підприємств, установ, організацій".

79. У статтях 218 і 405 слова "та за раціоналізаторську пропозицію" замінити словами "раціоналізаторську пропозицію та за промисловий зразок", а в статті 422 слова "і раціоналізаторську пропозицію" - словами "раціоналізаторську пропозицію і промисловий зразок".

80. У статтях 212, 213, 216, 243 і 323 слова "оголошення" і "оголошується" замінити відповідно словами "проголошення" і "проголошується".

81. У пунктах 10 і 11 Додатка N 1 до Цивільного процесуального кодексу УРСР слова "сільськогосподарських артілей" і "селянського двору (колгоспного чи одноосібного)" замінити відповідно словами "колгоспів" і "колгоспного двору чи господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві".