Про Державний бюджет України на 2000 рік

Стаття 1. Державний бюджет України на 2000 рік складається із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд Державного бюджету України включає:

доходи Державного бюджету України, визначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не призначені на конкретну мету (загальні доходи);

видатки Державного бюджету України, здійснення яких передбачається за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (загальні видатки).

Надходження від здійснених запозичень, забезпечення виконання державних гарантій та інших державних боргових зобов'язань включаються тільки до загального фонду Державного бюджету України.

Спеціальний фонд Державного бюджету України включає доходи Державного бюджету України на конкретну мету (спеціальні доходи) та видатки Державного бюджету України, які провадяться за рахунок цих доходів (спеціальні видатки).

Стаття 2. Установити, що починаючи з 1 січня 2000 року всі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, включаються до спеціального фонду Державного бюджету України як власні надходження цих установ і організацій та відповідні спеціальні видатки.

Стаття 3. Установити доходи Державного бюджету України на 2000 рік у сумі 33.946.526,9 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 29.508.025,6 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 4.438.501,3 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього Закону.

Затвердити видатки Державного бюджету України на 2000 рік у сумі 33.946.526,9 тис. гривень, у тому числі загальний фонд у сумі 29.508.025,6 тис. гривень та спеціальний фонд у сумі 4.438.501,3 тис. гривень.

Стаття 4. Врахувати у складі спеціального фонду Державного бюджету України Фонд соціального страхування України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Стаття 5. Установити, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2000 рік зараховуються:

1) у повному обсязі:

податок на додану вартість;

акцизний збір з ввезених на територію України товарів;

ввізне мито;

надходження сум відсотків, що сплачуються уповноваженими банками за користування тимчасово вільними коштами державного бюджету;

дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності;

рентна плата за нафту і природний газ власного видобутку;

плата за оренду державного майна;

кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України;

кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безхазяйного майна, валютних цінностей, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях з порушенням норм актів Всесвітнього поштового союзу, невручених міжнародних та внутрішніх поштових відправлень, майна з обмеженим терміном зберігання, майна, вилученого для забезпечення сплати штрафів або з метою відшкодування належних державному бюджету платежів, з наступним відшкодуванням з державного бюджету витрат, пов'язаних із зберіганням, транспортуванням, експертною оцінкою, сертифікацією, розпорядженням зазначеним майном за рахунок надходження зазначених коштів;

надходження коштів від реалізації природного газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територію України;

відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами;

відрахування від плати за транзит аміаку через територію України;

суми в рахунок відшкодування обов'язкових платежів, які стягуються при митному оформленні, з коштів, отриманих від реалізації відповідно до законодавства вантажів, вантажобагажів, багажів, інших товарів та предметів, які перебувають під митним контролем та знаходяться у морських портах, аеропортах, на залізничних та автомобільних станціях, складах підприємств і митниць, за якими не звернувся власник у терміни, встановлені законодавством;

надходження коштів від продажу квот на здійснення зовнішньоекономічних операцій;

єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

збори на обов'язкове пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з виробництва та імпорту тютюнових виробів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

кошти, що надійдуть у рахунок сплати реструктуризованої податкової заборгованості за станом на 31 березня 1997 року і заборгованості за минулі роки (крім реструктуризованої) за станом на 1 січня 2000 року із збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

збір до Державного інноваційного фонду;

грошовий (ліцензійний) збір за видачу ліцензій на кабельне мовлення, ретрансляцію, проводове (кабельне) мовлення і час мовлення;

надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних залишків бюджетних коштів, які обліковуються на рахунках Державного казначейства України;

кошти, отримані від сплати державного мита згідно з пунктом 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", за винятком підпунктів "ї", "й", "п", "р", "с", "т", "у";

митні збори;

кошти, що передаються з бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Києва;

2) частина податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності), визначена на підставі статті 46 цього Закону, та податок на прибуток, що сплачується дочірнім підприємством Національної енергетичної компанії "Укренерго", апаратом управління філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", апаратом управління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", розташованими у місті Києві, після проведення відрахувань відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

3) акцизний збір з нафтопродуктів, вироблених в Україні, та частина акцизного збору з інших вироблених в Україні товарів, визначена на підставі статті 46 цього Закону;

4) 80 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами і організаціями за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, та 50 відсотків коштів - за здане у вигляді брухту та відходів срібло;

5) 93 відсотки коштів, що надійдуть до позабюджетного Державного фонду приватизації від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств;

6) 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

7) 10 відсотків портового (адміністративного) збору;

8) інші доходи, що зараховуються до Державного бюджету України у розмірах, установлених законодавством, крім доходів, визначених статтею 6 цього Закону.

Стаття 6. Установити, що до доходів спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік зараховуються:

1) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

2) 10 відсотків коштів в іноземній валюті, отриманих за вчинення консульських дій за межами України;

3) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

4) 90 відсотків коштів, що надійдуть від приватизації (продажу) об'єктів незавершеного будівництва відповідно до Чорнобильської будівельної програми;

5) плата за пробірування і клеймування виробів та сплавів із дорогоцінних металів;

6) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

7) 80 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

8) власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі: спеціальні кошти бюджетних установ і організацій; кошти, отримані бюджетними установами і організаціями на виконання окремих доручень; інші власні надходження бюджетних установ і організацій;

9) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

10) платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів;

11) надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині, що належить Державному бюджету України;

12) надходження до Фонду соціального страхування України;

14) 90 відсотків портового (адміністративного) збору.

Стаття 7. Установити, що нафтогазодобувні підприємства (крім державного виробничого підприємства "Чорноморнафтогаз") вносять до Державного бюджету України рентну плату за природний газ у розмірі 28,9 гривні за 1000 куб. метрів та за нафту - у розмірі 17,34 гривні за 1 тонну.

Стаття 8. Установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України нафти та аміаку, вносять до Державного бюджету України:

відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі, еквівалентному 0,685 долара США за 1 тонну нафти, що транспортується;

відрахування від плати за транзит аміаку в розмірі, еквівалентному 0,23 долара США за 1 тонну на кожні 100 кілометрів відстані.

Сплата зазначених платежів здійснюється щодекадно виходячи із обсягів нафти та аміаку, що транспортуються територією України, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у національній валюті України за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день, що передує дню сплати платежу.

Стаття 9. Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" забезпечити у 2000 році надходження до Державного бюджету України частини виручки у сумі не менше 1.005.422 тис. гривень від реалізації природного газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територію України згідно з укладеними угодами. Установити, що реалізація природного газу, який отримується як плата за транзит природного газу територією України, здійснюється, як правило, на аукціонах.

Кабінету Міністрів України затвердити порядок отримання зазначених доходів до Державного бюджету України.

Стаття 10. Установити, що у разі, коли законами України не визначено, до якого бюджету зараховуються адміністративні штрафи, накладені на громадян та посадових осіб відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України, адміністративні штрафи зараховуються до бюджетів у такому співвідношенні: 50 відсотків - до загального фонду Державного бюджету України та 50 відсотків - до загальних фондів відповідних місцевих бюджетів (міських (міст без районного поділу), районних у містах, селищних та сільських) за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Стаття 11. Установити, що з метою формування Державного інноваційного фонду суб'єкти підприємницької діяльності, що відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є платниками податку на прибуток підприємств (крім підприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, визначених пунктом 7.12 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), незалежно від форм власності сплачують до Державного бюджету України збір в розмірі 1 відсотка обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору.

Суб'єкти підприємницької діяльності, для яких запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, сільськогосподарські підприємства, які сплачують фіксований податок, та бюджетні установи і організації не сплачують зазначеного збору.

Платники збору, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують збір з обсягу реалізації (виручки) продукції власного виробництва, зменшеного на суму податку на додану вартість і акцизного збору.

У торговельній, посередницькій і постачальницько-збутовій діяльності збір сплачується від сум торговельної або збутової націнки (надбавки) на реалізовані товари, у банківській і страховій сферах діяльності - від суми валового доходу, за винятком відрахувань до обов'язкових резервів, визначених законодавством.

Стаття 12. Фонду державного майна України забезпечити в 2000 році надходження до загального фонду Державного бюджету України коштів у сумі не менш як 2.575.000 тис. гривень, отриманих від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств.

У разі перевиконання зазначених надходжень понад обсяги, передбачені цією статтею, додатково отримані кошти зараховуються до загального фонду Державного бюджету України і спрямовуються у порядку, визначеному Міністерством фінансів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для підвищення грошового і пенсійного забезпечення з метою компенсації витрат військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, ветеранів військової служби внаслідок зупинення дії положень законодавчих актів України у частині надання їм пільг щодо оплати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ і паливо, а також погашення заборгованості за минулі роки з виплати грошового забезпечення і заробітної плати.

Стаття 13. Установити, що Національний банк України у 2000 році вносить перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками Національного банку України до Державного бюджету України в обсязі 500.000 тис. гривень.

Порядок перерахування зазначених платежів визначається спільним рішенням Міністерства фінансів України і Національного банку України.

Стаття 14. Установити, що порядок надходження та використання відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування, які нараховані за результатами діяльності у період до 1 січня 2000 року, здійснюється у порядку, що діяв у 1999 році.

Стаття 15. Заборонити в 2000 році провадити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами) до бюджету, що виникла з 1 січня 2000 року, а також заборонити надавати відстрочку щодо термінів їх сплати.

Державній податковій адміністрації України розробити та затвердити графік реалізації майна, вилученого у суб'єктів оподаткування як податкова застава.

Стаття 16. Зупинити на 2000 рік дію:

статті 3 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238); частини другої статті 4; частини десятої статті 7 в частині розміру податку на земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання; частини другої статті 8 щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; частини першої статті 17 щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції); статті 19 в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди; статей 20, 21 і 22 цього Закону;

частини третьої статті 90 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 17, ст. 99) в частині визначення розміру орендної плати на користування земельними ділянками лісового фонду у договорі оренди;

частини п'ятої статті 19 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 46-47, ст. 280) в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання;

статті 17 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181) в частині зарахування сум податку на прибуток виключно до бюджету територіальної громади;

частини другої статті 2 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 14, ст. 60; 1999 р., N 40, ст. 361) в частині формування дорожніх фондів;

абзаців другого - четвертого пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 19, ст. 81; 1999 р., N 36, ст. 327);

частини третьої статті 5 Закону України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238).

Стаття 17. Установити граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1 січня 2001 року в сумі 29 278 315,3 тис. гривень та в сумі 1 317 121 068 доларів США.

Стаття 18. Установити граничний розмір державного зовнішнього боргу України на 1 січня 2001 року в сумі, еквівалентній 12.492.214,3 тис. доларів США.

Стаття 19. Установити, що державні внутрішні і зовнішні запозичення здійснюються в межах загального обсягу встановлених граничних розмірів державного внутрішнього боргу України та державного зовнішнього боргу України. У разі надходження коштів із внутрішніх або зовнішніх джерел державного запозичення у неповному обсязі допускається зменшення (збільшення) граничного розміру державного внутрішнього боргу України за рахунок відповідного збільшення (зменшення) граничного розміру державного зовнішнього боргу України.

Стаття 20. Установити, що в 2000 році для відшкодування витрат Державного бюджету України, які виникли внаслідок невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок з державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками, органи державної податкової служби України застосовують механізм безспірного стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законодавством для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Стаття 21. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати в 2000 році на відкритих аукціонах продаж права вимоги за простроченою більше двох років заборгованістю юридичних осіб-резидентів щодо відшкодування витрат Державного бюджету України, пов'язаних із виконанням гарантійних та кредитних зобов'язань Кабінету Міністрів України. При цьому дозволяється зниження ціни продажу права вимоги за борговими зобов'язаннями до 50 відсотків суми заборгованості.

Кабінету Міністрів України розробити і затвердити порядок проведення відкритих аукціонів.

Стаття 22. Кредитні угоди та інші документи, згідно з якими Україна здійснює запозичення в межах граничного розміру державного зовнішнього боргу України, встановленого статтею 18 цього Закону, набирають чинності з моменту підписання.

З метою управління державним боргом України (у тому числі його погашення, обслуговування, реструктуризації) Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України в межах граничного розміру державного зовнішнього боргу, встановленого статтею 18 цього Закону. Такі рішення Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх прийняття.

Кабінет Міністрів України має право брати зобов'язання, які випливають з визначених у частинах першій та другій цієї статті документів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних з поверненням позик та звільненням платежів згідно з угодами від будь-яких комісій протягом дії кредитної угоди.

Стаття 23. Державні гарантії (поручительства, векселі, інші гарантійні інструменти) покриття ризиків нерезидентів, пов'язаних з кредитуванням суб'єктів підприємницької діяльності України, можуть надаватися виключно під зустрічні безвідкличні та безумовні гарантії банків України, фінансові показники яких відповідають вимогам, визначеним Національним банком України. Зазначені зустрічні гарантії мають видаватися на повну суму виданих державних гарантій, загальний обсяг яких у 2000 році не може перевищувати 600 млн. гривень.

Суб'єкти підприємницької діяльності України - позичальники іноземних кредитів, щодо яких надані державні гарантії (поручительства, векселі, інші гарантійні інструменти), сплачують до Державного бюджету України плату за їх отримання, розмір якої встановлюється Міністерством фінансів України.

Стаття 24. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2000 рік згідно з додатком N 2 до цього Закону.

Установити, що розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов'язання на здійснення видатків або платежів Державного бюджету України тільки в межах відповідних бюджетних асигнувань, встановлених їм на 2000 рік у порядку, визначеному Міністерством фінансів України. Облік бюджетних асигнувань та контроль за їх дотриманням здійснюється Державним казначейством України.

Якщо після прийняття цього Закону повноваження щодо виконання функцій або надання послуг, на які затверджене бюджетне призначення, передаються відповідно до законодавства України від одного головного розпорядника коштів державного бюджету іншому, то дія бюджетного призначення не припиняється і може застосовуватися в межах, визначених цим Законом для виконання тих же функцій чи надання тих же послуг головним розпорядником коштів державного бюджету, якому це повноваження передано.

Дозволити Міністерству фінансів України у виключних випадках за обгрунтованим поданням головного розпорядника коштів Державного бюджету України здійснювати перерозподіл його бюджетних призначень по загальному фонду в межах їх загального обсягу за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

При цьому забороняється збільшення бюджетних призначень на:

державне управління за рахунок зменшення бюджетних призначень по інших розділах функціональної класифікації видатків бюджету;

оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;

капітальні видатки за рахунок зменшення бюджетних призначень на поточні видатки.

Стаття 25. Установити, що видатки спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік здійснюються виключно через спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ і організацій в органах Державного казначейства України та рахунки закордонних дипломатичних установ України.

Видатки спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх незалежно від обсягів, затверджених згідно з додатком N 2 до цього Закону, в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно із законодавством, якщо цим Законом не встановлено інших обмежень, та використовувати залишки коштів спеціального фонду на кінець бюджетного року за цільовим призначенням у наступному бюджетному році.

Стаття 26. Затвердити такий перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2000 рік за економічною структурою видатків:

оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);

нарахування на заробітну плату (код 1120);

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132);

забезпечення продуктами харчування (код 1133);

виплата процентів за державним боргом (код 1200);

трансферти населенню, пов'язані з соціальним захистом та соціальним забезпеченням (в тому числі пенсії, повернення заощаджень громадян) (код 1340);

трансферти місцевим бюджетам (код 1320).

Установити, що фінансування витрат Державного бюджету України по захищених статтях та по соціальному захисту інвалідів провадиться в першочерговому порядку та пропорційно по розпорядниках коштів Державного бюджету України.

При формуванні місцевих бюджетів оплата праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату та погашення заборгованості по цих статтях за минулі роки плануються в повному обсязі.

Заборонити здійснення оплати праці працівників бюджетних установ та виплату пенсій, в тому числі погашення заборгованості за минулі роки, в негрошовій формі.

Стаття 27. Установити, що у 2000 році 10 відсотків коштів в іноземній валюті, отриманих за вчинення консульських дій за межами України відповідно до пункту 2 статті 6 цього Закону, спрямовуються в установленому порядку на непередбачені витрати, пов'язані з наданням матеріальної допомоги потерпілим за кордоном громадянам України; оформленням та оплатою послуг іноземних ритуальних служб у випадку смерті громадян України, що настала під час їх перебування за кордоном; оплатою праці тимчасово прийнятих на місці (за трудовою угодою) працівників для виконання термінових робіт в консульських відділах посольств України за кордоном; придбанням обладнання, включаючи транспортні засоби, для консульських відділів дипломатичних представництв України за кордоном.

З метою належного технічного оснащення консульських установ по всій системі Міністерства закордонних справ України в цілому надати йому право перерозподіляти зазначені видатки підвідомчих закордонних установ, а також централізовано використовувати їх для розвитку консульської служби.

Решта суми коштів в іноземній валюті, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, зараховується до доходів загального фонду Державного бюджету України і використовується на поточне утримання дипломатичних представництв України за кордоном та придбання і будівництво приміщень для їх розміщення в межах загальних видатків, передбачених в Державному бюджеті України на ці цілі.

Стаття 28. Фінансування витрат, пов'язаних з утриманням працівників дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, провадиться виключно через Міністерство закордонних справ України.

Стаття 29. Установити, що у 2000 році кошти, отримані згідно з окремими пунктами статті 6 цього Закону, спрямовуються відповідно на:

фінансування в установленому порядку державних капітальних вкладень на пускових об'єктах Чорнобильської будівельної програми відповідно до переліків, затверджених Кабінетом Міністрів України (за рахунок доходів, визначених пунктом 4 статті 6 цього Закону);

здійснення державного пробірного контролю (за рахунок доходів, визначених пунктом 5 статті 6 цього Закону);

потреби Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів відповідно до кошторисів, затверджених у встановленому порядку (за рахунок доходів, визначених пунктом 6 статті 6 цього Закону);

авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (за рахунок доходів, визначених пунктом 7 статті 6 цього Закону);

здійснення видатків Фонду соціального страхування України (за рахунок доходів, визначених пунктом 12 статті 6 цього Закону);

морську і річкову транспортну діяльність та участь України у міжнародних організаціях морського і річкового транспорту (за рахунок доходів, визначених пунктом 14 статті 6 цього Закону).

Стаття 30. Кабінету Міністрів України у першому кварталі 2000 року до завершення процесу реорганізації системи органів державної влади здійснювати видатки за відомчою класифікацією державного бюджету, що діяла до введення в дію цього Закону, з подальшим перерозподілом фактично проведених видатків між головними розпорядниками коштів державного бюджету відповідно до затвердженого цим Законом переліку головних розпорядників коштів державного бюджету.

Стаття 31. Зупинити на 2000 рік дію окремих положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначених статтею 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 8, ст. 59).

Стаття 32. Починаючи з 1 січня 2000 року, відшкодування відповідно до законів України шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, та відшкодування збитків, заподіяних знищенням або пошкодженням майна, що належало суддям чи працівникам правоохоронних органів, членам їх сімей або близьким родичам, здійснюється з Державного бюджету України Головним управлінням Державного казначейства України за рахунок коштів на утримання судів, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також інших центральних органів виконавчої влади, незаконними діями працівників яких була завдана шкода громадянам, або працівниками яких є постраждалі.

Стаття 33. Установити, що у 2000 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 150 гривень, інвалідам війни II групи - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 55 гривень, інвалідам війни III групи, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 40 гривень.

Стаття 34. Зупинити на 2000 рік дію статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 45, ст. 397) в частині проведення бюджетними установами та організаціями відрахувань профспілковим організаціям на культурно-масову і фізкультурну роботу.

Стаття 35. Дозволити Кабінету Міністрів України зробити у 2000 році внесок у розмірі 50.000 тис. гривень до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за рахунок коштів Державного бюджету України, отриманих від управління державним майном.

Стаття 36. При формуванні державного замовлення з виготовлення речового майна та постільних речей у 2000 році для установ та організацій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, органів і установ виконання покарань в першу чергу враховуються можливості виробничих потужностей щодо виконання цих замовлень на підприємствах пенітенціарної системи України та підприємствах громадських організацій інвалідів.

Стаття 37. Установити, що закупівля сільськогосподарської продукції та продовольства для Збройних Сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також інших бюджетних установ, що здійснюють заготівлю сільськогосподарської продукції і продовольства, проводиться тільки у вітчизняних товаровиробників на конкурсній основі.

Стаття 38. Фінансування витрат у 2000 році з Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в обсязі, визначеному статтею 24 цього Закону.

Доходи, додатково отримані від погашення заборгованості (недоїмки) із збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, понад обсяги, визначені у статті 3 цього Закону, у сумі 68.000 тис. гривень, спрямовуються на державні капітальні вкладення зазначеного Фонду.

Кабінету Міністрів України забезпечити першочергове фінансування видатків на заходи, пов'язані із соціальним захистом громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Стаття 39. Установити, що у 2000 році у разі недоотримання загальних доходів або державних запозичень для фінансування загального фонду Державного бюджету України порівняно із затвердженими більш як на 10 відсотків, Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства фінансів України не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому сталося фактичне недоотримання зазначених загальних доходів або державних запозичень, може обмежувати загальні видатки розпорядників коштів Державного бюджету України з урахуванням першочерговості та повноти фінансування захищених статей видатків, визначених статтею 26 цього Закону, про що у день прийняття такого рішення повідомляється Верховна Рада України.

Стаття 40. Установити, що положення статей 1, 2 та частини другої статті 25 цього Закону застосовуються при складанні, затвердженні і виконанні бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських бюджетів.

Стаття 41. Установити, що до доходів загального фонду бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у 2000 році зараховуються:

прибутковий податок з громадян;

податок на прибуток підприємств комунальної власності та частина податку на прибуток інших підприємств, визначена на підставі статті 46 цього Закону з урахуванням пункту 2 статті 5 цього Закону, після проведення відрахувань відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

частина акцизного збору з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з нафтопродуктів), визначена на підставі статті 46 цього Закону;

плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

плата за землю;

податок на промисел;

90 відсотків коштів, що надійдуть до позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим від приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, та до відповідних позабюджетних фондів приватизації від відчуження комунального майна, а також інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств;

інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів, у розмірах, встановлених законодавством, крім доходів, визначених статтею 42 цього Закону.

Стаття 42. Установити, що до доходів спеціального фонду бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя на 2000 рік зараховуються:

1) частина податку на прибуток підприємств, визначена відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (в тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих в місті Києві, - до доходів спеціального фонду Київського міського бюджету);

3) власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, у тому числі: спеціальні кошти бюджетних установ і організацій; кошти, отримані бюджетними установами і організаціями на виконання окремих доручень; інші власні надходження бюджетних установ і організацій;

4) надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища і грошові стягнення за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством в частині, що належить республіканському Автономної Республіки Крим та місцевим фондам охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 43. Установити, що до 1 квітня 2000 року будь-які цільові та позабюджетні фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами, включаються до відповідних бюджетів і витрачаються на заходи, передбачені законодавством.

Кабінету Міністрів України забезпечити контроль за виконанням цієї статті.

Стаття 44. Установити, що нормативи відрахувань від прибуткового податку з громадян до бюджетів міст обласного та районного значення не можуть бути меншими 40 відсотків. При цьому збалансування бюджетів областей і районів забезпечується шляхом затвердження обсягів коштів, що передаються з бюджетів міст до обласних і районних бюджетів.

Стаття 45. Установити, що в 2000 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені в 2,4 раза.

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошова оцінка яких проведена і уточнена за станом на 1 січня 2000 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю".

Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним.

Звільнити, як виняток у 2000 році, від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань та Київський державний авіаційний завод "Авіант" і Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова та Харківське державне авіаційне виробниче підприємство. Перелік зазначених підприємств затверджується Кабінетом Міністрів України з визначенням розмірів земельних ділянок. При цьому земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду, або земельні ділянки під будівлями (спорудами), наданими в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку.

Кабінету Міністрів України забезпечити проведення інвентаризації земель, які звільняються в 2000 році від земельного податку, та передачу лишків землі до сільськогосподарського обороту.

Стаття 46. Затвердити на 2000 рік згідно з додатком N 3 до цього Закону:

нормативи відрахувань від податку на прибуток підприємств та акцизного збору з вироблених в Україні товарів до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

дотації обласним та Севастопольському міському бюджетам у сумі 3.993.227,5 тис. гривень;

субвенції на ліквідацію наслідків стихійного лиха у Закарпатській області в обсязі 20.000 тис. гривень та Івано-Франківській області в обсязі 14.650 тис. гривень;

кошти, що передаються до Державного бюджету України з бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Києва, у сумі 1.274.091,5 тис. гривень.

Стаття 47. Установити такий порядок перерахування дотацій обласним та Севастопольському міському бюджетам.

Суми дотацій перераховуються управліннями Державного казначейства України в областях та місті Севастополі шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду державного бюджету, що надійшли на транзитні рахунки обліку доходів державного бюджету на території областей та міста Севастополя згідно з додатком N 3 до цього Закону.

До доходів загального фонду державного бюджету, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій, включаються:

податок на прибуток підприємств, крім надходжень податку на прибуток підприємств комунальної власності, та атомних електростанцій;

плата за використання лісових ресурсів;

плата за спеціальне користування водними ресурсами;

платежі за користування надрами;

плата за використання інших природних ресурсів;

податок на додану вартість, крім податку на додану вартість, що сплачується суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами при митному оформленні товарів, які ввозяться на митну територію України;

акцизний збір з вироблених в Україні товарів, крім акцизного збору з нафтопродуктів;

плата за ліцензії на підприємницьку та професійну діяльність;

плата за надання послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон;

штрафи та фінансові санкції, сплачені за порушення податкового законодавства;

єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва;

збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України;

плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ;

плата за оренду державного майна;

державне мито.

Частина дотацій відповідним бюджетам, що не забезпечується надходженнями доходів державного бюджету на відповідній території, перераховується з фонду дотацій Державного бюджету України шляхом застосування додаткових нормативів щоденних відрахувань згідно з додатком N 3 до цього Закону. Цей фонд формується у процесі виконання Державного бюджету України за рахунок фактичних надходжень доходів загального фонду державного бюджету на єдиний рахунок Державного бюджету України в Головному управлінні Державного казначейства України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо суми, перераховані відповідним управлінням Державного казначейства України в областях та місті Севастополі, не забезпечать річної суми дотації, визначеної у додатку N 3 до цього Закону, Головне управління Державного казначейства України зобов'язане перерахувати на рахунок відповідного фінансового органу недоотриману суму дотації не пізніше 20 грудня поточного року за рахунок надходжень до загального фонду Державного бюджету України.

Стаття 48. Установити, що перерахування коштів до Державного бюджету України з бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Києва у розмірі 1.274.091,5 тис. гривень здійснюються відповідними фінансовими органами за щоденними нормативами, встановленими згідно з додатком N 3 до цього Закону, але не більше однієї дванадцятої річної суми платежів на місяць.

Стаття 49. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, районним, селищним, сільським радам при затвердженні відповідних бюджетів забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію та природний газ, які споживаються бюджетними установами і організаціями, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених послуг. Встановити ліміти споживання енергоносіїв по кожній бюджетній установі виходячи з обсягів фінансування, передбачених кошторисами видатків на 2000 рік.

Спрямувати на погашення заборгованості із соціальних виплат надходження до місцевих бюджетів від:

погашення заборгованостей платників податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли за станом на 1 січня 2000 року по зобов'язаннях до місцевих бюджетів;

сплати суб'єктами оподаткування коштів, пов'язаних із отриманням у 1999 році права на розстрочки і відстрочки платежів, які не були внесені в строк;

повернення коштів, отриманих у попередні роки з резервного фонду Кабінету Міністрів України на зворотній основі;

повернення бюджетних позичок, наданих з місцевих бюджетів суб'єктам підприємницької діяльності у попередні роки.

Заборонити у 2000 році надання бюджетних позичок суб'єктам підприємницької діяльності.

Стаття 50. Обласним, Київській і Севастопольській міським радам забезпечити до 1 липня 2000 року погашення заборгованостей перед Державним бюджетом України з отриманих у 1999 році бюджетних позичок та за взаємними розрахунками між Державним бюджетом України та обласними, Київським і Севастопольським міськими бюджетами.

Стаття 51. Установити, що трансферти іншим бюджетам з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських та районних бюджетів перераховуються з фонду дотацій, утвореного у відповідних бюджетах, у порядку, визначеному Міністерством фінансів України.

Стаття 52. Установити, що надходження доходів у грошовій формі на транзитні рахунки обліку доходів Державного бюджету України в територіальних управліннях Державного казначейства України понад річні розрахункові обсяги, визначені у додатку N 3 до цього Закону, розподіляються між Державним бюджетом України та відповідним місцевим бюджетом у рівних частках. Порядок перерахування додаткових коштів відповідним місцевим бюджетам встановлюється Кабінетом Міністрів України.