Про затвердження Інструкції про порядок прийняття уповноваженим підрозділом Національної поліції України рішень про заборону вїзду в Україну іноземцям та особам без громадянства

Відповідно до абзацу другого частини першої та частини третьої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", пункту 3 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280, з метою визначення порядку прийняття уповноваженим підрозділом Національної поліції України рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок прийняття уповноваженим підрозділом Національної поліції України рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, що додається.

2. Директорату публічної безпеки, протидії злочинності та забезпечення правопорядку Міністерства внутрішніх справ України (Науменко О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція визначає порядок прийняття міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції), який забезпечує реалізацію повноважень Національної поліції України щодо участі в боротьбі з організованою злочинністю, рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - іноземець).

2. Рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в’їзду) приймається уповноваженим підрозділом поліції відповідно до абзацу другого частини першої та частини третьої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" в інтересах боротьби з організованою злочинністю.

Не приймається рішення про заборону в’їзду стосовно іноземця, що має статус біженця в Україні, або особи, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту.

3. Для прийняття уповноваженим підрозділом поліції рішення про заборону в’їзду відповідно центральним органом управління поліцією, територіальними (у тому числі міжрегіональними) органами поліції, їх відокремленими підрозділами (далі - органами (підрозділами) поліції) готується довідка, у якій зазначаються:

дані про іноземця, якому передбачається заборонити в’їзд: прізвище, ім’я (імена) та по батькові (за наявності) іноземця в називному відмінку латинськими літерами, число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані паспортного документа іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання (перебування), номери засобів зв’язку;

відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в’їзду, зокрема, обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в’їзду;

результати перевірки іноземця за інформаційними системами й обліками, у тому числі функціональними підсистемами єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, банками даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол;

відомості про наявність майнових зобов’язань перед юридичними та фізичними особами в Україні;

строк заборони в’їзду в Україну іноземцю.

Довідка готується окремо стосовно кожного іноземця, щодо якого приймається рішення про заборону в’їзду.

4. Підготовлена органами (підрозділами) поліції (крім уповноваженого підрозділу поліції) довідка разом з матеріалами, що підтверджують обставини і характер вчинення іноземцем діяння, яке суперечить інтересам боротьби з організованою злочинністю (далі - матеріали), надсилається до уповноваженого підрозділу поліції.

На підставі відомостей, викладених у довідці, уповноваженим підрозділом поліції не пізніше п’яти робочих днів готується рішення про заборону в’їзду у формі постанови про заборону в’їзду в Україну (додаток 1).

Якщо інформація, викладена в довідці та в матеріалах, є недостатньою для прийняття рішення про заборону в’їзду, довідка та матеріали надсилаються органу (підрозділу) поліції із зауваженнями та пропозиціями щодо усунення недоліків.

5. У постанові про заборону в’їзду в Україну не допускається викладення інформації з обмеженим доступом.

6. Постанова про заборону в’їзду в Україну підписується працівником підрозділу за напрямом діяльності уповноваженого підрозділу поліції, погоджується керівником такого підрозділу та затверджується керівником уповноваженого підрозділу поліції.

7. Рішення про заборону в’їзду приймається уповноваженим підрозділом поліції строком на три роки.

Строк заборони в’їзду в Україну іноземцю обчислюється з дати затвердження постанови про заборону в’їзду в Україну.

8. Перед наданням Держприкордонслужбі доручень щодо заборони в’їзду в Україну іноземцям, визначеним в абзаці першому пункту 10 Порядку, таке рішення уповноваженим підрозділом поліції погоджується з Міністерством закордонних справ України.

Строк погодження матеріалів Міністерством закордонних справ України - п’ять робочих днів.

Уповноважений підрозділ поліції інформує Міністерство закордонних справ України про прийняття рішення про заборону в’їзду іноземцям, які є засновниками, власниками або керівниками юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, представникам іноземних релігійних або громадських організацій.

9. Після затвердження постанови про заборону в’їзду в Україну уповноважений підрозділ поліції готує у двох примірниках доручення щодо заборони в’їзду в Україну іноземцю (далі - доручення), форму якого наведено в додатку до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2018 року № 1035) (далі - Порядок).

10. Перший примірник доручення та постанова про заборону в’їзду в Україну протягом двох робочих днів надсилаються уповноваженим підрозділом поліції на адресу органу Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), визначеного Адміністрацією Держприкордонслужби, з дотриманням вимог Порядку. Копія постанови про заборону в’їзду в Україну, другий примірник доручення та довідка з матеріалами зберігаються в уповноваженому підрозділі поліції.

11. У разі припинення існування обставин, на підставі яких іноземцю було заборонено в’їзд в Україну, органи (підрозділи) поліції інформують уповноважений підрозділ поліції про:

припинення існування обставин, на підставі яких іноземцю було заборонено в’їзд в Україну;

винесення судом рішення, яке набрало законної сили, про скасування рішення про заборону в’їзду.

Уповноважений підрозділ поліції з дотриманням вимог пунктів 3-6 цієї Інструкції готує постанову про скасування рішення про заборону в’їзду в Україну (додаток 2) та повідомлення Держприкордонслужбі про відкликання доручення за підписом посадової особи, яка підписала доручення.

12. У разі невиконання рішення про заборону в’їзду іноземцю забороняється подальший в’їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в’їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в’їзду.

Питання необхідності продовження строку заборони в’їзду в Україну іноземцю розглядається уповноваженим підрозділом поліції за один місяць до закінчення встановленого строку заборони.

Рішення про продовження строку заборони в’їзду в Україну іноземцю готується в порядку, визначеному пунктами 3-6 цієї Інструкції.

13. Матеріали, пов’язані із забороною в’їзду в Україну іноземцю, зберігаються в уповноваженому підрозділі поліції протягом трьох років після закінчення строку заборони йому в’їзду в Україну.