МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ щодо проведення польового оцінювання насіннєвих посівів цукрових, кормових буряків

1. Ці Методичні вимоги встановлюють процедуру польового оцінювання репродукційних, маточних посівів, насінників цукрових і кормових буряків під час вирощування їх як висадковим, так і безвисадковим способом за показниками сортових якостей, рівня засміченості бур’янами, ураженості хворобами та ушкодженості (заселеності) шкідниками, що застосовується аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) на сортах, компонентах, гібридах цукрових та кормових буряків, унесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

2. Ці Методичні вимоги розроблено для забезпечення належної організації робіт з польового оцінювання репродукційних, маточних посівів, насінників цукрових і кормових буряків під час вирощування їх як висадковим, так і безвисадковим способом з метою імплементації положень Директиви Ради від 13 червня 2002 року 2002/54/ЄС про реалізацію насіння буряка та Схем ОЕСР сортової сертифікації або контролю насіння, призначеного для міжнародної торгівлі, переглянутих та схвалених рішенням Ради ОЕСР від 28 вересня 2000 року C(2000)146.

3. У цих Методичних вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

безвисадковий спосіб - спосіб вирощування насіння (від насіння до насіння), згідно з яким рослини літніх маточних посівів цукрових буряків зимують у ґрунті, весною відростають, утворюють репродуктивні органи та плодоносять;

висадковий спосіб - спосіб вирощування насіння з коренеплодів буряків, викопаних восени і висаджених навесні в ґрунт;

гібрид на ЦЧС основі - перше покоління від схрещування материнського чоловічостерильного компонента і батьківського фертильного запилювача;

густота сходів (маточних і фабричних буряків) - кількість рослин на одиницю довжини рядка в фазі повних сходів;

густота стояння (маточних буряків) - кількість рослин на одиницю площі (на квадратний метр, гектар тощо) або на одиницю довжини рядка;

диплоїдний гібрид - перше покоління буряків від схрещування материнського і батьківського компонентів на диплоїдному рівні;

запилювач "О тип" - самозапильна лінія, яка під час схрещування з формами, яким притаманні властивості цитоплазматичної чоловічої стерильності, у потомстві не відновлює їх фертильність, а закріплює стерильність;

коефіцієнт виходу садивних коренеплодів - співвідношення площі посівів репродукційних/маточних буряків та насінників;

маточні буряки - буряки, які вирощуються для отримання з них насіння;

маточний посів - ділянка для розмноження компонентів схрещування гібридів, сортів-популяцій для отримання маточних коренеплодів;

насіннєвий посів - ділянка, засіяна насінням сорту самозапильної лінії або гібрида з метою використання урожаю з нього на насіннєві цілі;

насінник (висадок) - рослина буряка, яка вирощена з маточного коренеплоду;

неплідник - рослина буряка, яка не утворює квітконосних пагонів на другому році життя;

репродукційний посів - ділянка розмножування супереліти, селекційної еліти сортів-популяцій або компонентів схрещування гібридів (буряків першого року життя);

сортова чистота (типовість) - відношення типових рослин сорту (самозапиленої лінії, гібрида) до загальної кількості рослин однойменної культури в посіві;

схема посіву - чергування рядків батьківських компонентів на ділянці гібридизації або ділянці розмноження стерильного аналога самозапильної лінії;

триплоїдний гібрид - гібрид буряка із трьома основними (моноплоїдними) наборами хромосом від схрещування диплоїда та тетраплоїда;

цитоплазматична чоловіча стерильність - одна із форм пилкової стерильності, яку контролює взаємодія генетичних чинників цитоплазми і ядра та яка передається лише за материнською лінією;

цвітушність - утворення квітконосних стебел на рослині буряка першого року життя.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про насіння і садивний матеріал" та "Про охорону прав на сорти рослин".

4. У цих Методичних вимогах уживаються скорочення, що мають такі значення:

БН - базове насіння;

ДН - добазове насіння;

СН - сертифіковане насіння;

СН1 - сертифіковане насіння першої генерації;

СН2 - сертифіковане насіння другої генерації;

ЦЧС - цитоплазматична чоловіча стерильність;

F1 - насіння першого покоління гібриду.

1. Польове оцінювання насіннєвих посівів репродукційних або маточних посівів цукрових, кормових буряків (далі - насіннєві посіви) для подальшого виробництва насіння категорії БН, призначеного для реалізації, проводяться виключно аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які є посадовими особами державного підприємства, що входить до сфери управління Мінекономіки.

Польові оцінювання насіннєвих посівів для подальшого виробництва насіння категорії СН можуть проводитися будь-якими аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), який є посадовою особою державного підприємства, що входить до сфери управління Мінекономіки.

У разі необхідності до цих робіт можуть залучатися фахівці із захисту та карантину рослин, а також представник організації-замовника насіннєвої продукції.

Польові обстеження насіннєвих посівів для подальшого виробництва насіння категорії БН, не призначеного для реалізації, здійснюються спеціалістами науково-дослідних установ, селекціонерами, власниками або підтримувачами сортів і гібридів.

2. Польове оцінювання насіннєвих посівів сортів-популяцій гібридів (роздільно за компонентами) проводиться:

для висадкового способу - у другій половині вересня;

для безвисадкового способу - у першій половині жовтня.

3. До початку проведення польового оцінювання насіннєвих посівів аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) перевіряються:

документи на висіяне насіння;

документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин);

відповідність сортових посівів заявленій площі;

наявність офіційного опису заявленого сорту (гібрида, гібридної популяції, батьківського компонента);

дотримання вимог технології виробництва насіння щодо:

попередника;

просторової ізоляції;

засміченості посіву сортовою і видовою домішками, бур’янами та важковідокремлюваними рослинами.

4. Під час оцінювання насіннєвих посівів аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) проходиться поле в кількох напрямах і візуально визначається вирівняність рослин. Якщо спостерігається значна різниця у вирівняності щодо густоти, ступеня розвитку рослин та ураження їх хворобами, аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) ділиться поле за визначеними ознаками на дві, три ділянки і проводиться польове обстеження посівів на кожній із них окремо.

5. Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) проходиться все поле чи кожну окрему ділянку по двох діагоналях і через кожні 10 м (без вибору кращих або гірших місць) робиться зупинка (позиція), підраховуючи на двометровому відрізку наявні рослини, відмічаючи серед них кількість цвітушних, з ознаками столових або кормових буряків, а також уражених пероноспорозом, іржею, церкоспорозом, еризіфозом, мозаїкою, вірусною жовтухою, ризоманією, пошкоджених шкідниками.

6. Щоб визначити ступінь розвитку коренеплодів та пошкодження їх шкідниками і хворобами, викопуються всі рослини на визначеній двометровій позиції, залежно від розміру поля, а саме:

на площі поля до 10 га викопується кожна третя позиція;

на площі від 11 до 15 га - кожна четверта позиція;

на площі від 16 до 20 га - кожна п’ята позиція;

на площі від 21 до 25 га - кожна шоста позиція;

на площі від 26 до 50 га - кожна сьома позиція;

на площі понад 50 га - кожна десята позиція.

Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) викопуються коренеплоди у визначених пунктах, підраховується кількість, визначається загальна маса викопаних коренеплодів, розділяються за розміром з виділенням браку за масою, формою, цвітушністю і забарвленням з ознаками столових і кормових буряків, перевіряються всі коренеплоди на ураженість хворобами (ризокто-ніоз, бура гниль, фузаріоз, бактеріоз, хвостовий і слизистий рак, різоманія та інші).

Оскільки захворювання, ураження кореневими гнилями можуть мати характер вогнищ, аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) встановлюється площа таких посівів, включаючи в їх межі триметрову смугу здорових рослин. Усі вогнища помічаються віхами.

7. До браку належать коренеплоди масою менше 50 г і більше 600 г.

Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), крім вибракування коренеплодів за масою, визначається брак за іншими показниками: формою, забарвленням, цвітушністю, ураженням хворобами, шкідниками та зазначається відповідна інформація в акті польового оцінювання репродукційних/маточних цукрових, кормових буряків (далі - акт польового оцінювання посівів), за формою, наведеною в додатку 1 до цих Методичних вимог.

8. Загальна кількість коренеплодів на площі один га визначається таким чином:

підраховується кількість коренеплодів, одержаних на двометрових відрізках;

половина одержаної суми ділиться на кількість позицій;

отримується кількість рослин на одному погонному метрі рядка;

кількість рослин на одному погонному метрі рядка множать на загальну довжину рядків в одному га (при ширині міжрядь 45 см вона дорівнює 22,2 тис.м);

різниця між отриманим результатом і кількістю вибракованих рослин вказує на вихід маточних коренеплодів з площі один га.

Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) визначається можливий вихід маточних коренеплодів з одного га, придатних для садіння, та з урахуванням 15 % запасу посадкових коренеплодів (середній відхід їх під час зберігання взимку), площі їх живлення і схеми садіння компонентів, розраховується площа насінників, що забезпечується в наступному році садивним матеріалом.

9. Коефіцієнт виходу садивних коренеплодів визначається за формулою:

10. В акті польового оцінювання посівів зазначаються роботи, які необхідно виконати під час збирання і кагатування та визначається можливість віднесення посівів, на яких проведено польове оцінювання, до категорії репродукційних або маточних буряків чи переведення їх до категорії фабричних.

11. Посіви належать до категорії репродукційних або маточних, якщо за результатами польового оцінювання встановлена:

густота рослин не менше 100 тисяч рівномірно розміщених рослин на один га;

середня маса коренеплоду не менше 150 г під час весняної сівби, 100 г під час пересіву, 50-80 г під час літньої сівби;

ураженість переноспорозом не більше п’яти відсотків рослин;

відсутність ураження посівів карантинними хворобами.

12. Особливостями польового оцінювання маточних посівів кормових буряків є визначення типовості сорту (гібрида) за зовнішніми морфологічними ознаками (забарвлення, форми коренеплодів, рівня виступу коренеплодів над поверхнею ґрунту).

1. Польове оцінювання висадкових насінників сортів (гібридів) цукрових, кормових буряків (далі - насінники буряків) проводиться перед збиранням насіння, а польове оцінювання компонентів гібридів на стерильній основі, крім цього, проводиться і на початку цвітіння.

2. Польове оцінювання насінників буряків для виробництва насіння категорії БН, призначеного для реалізації, проводяться виключно аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які є посадовими особами державного підприємства, що входить до сфери управління Мінекономіки.

Польові оцінювання насінників буряків для виробництва насіння категорії СН можуть проводитися будь-якими аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), який є посадовою особою державного підприємства, що входить до сфери управління Мінекономіки.

У разі необхідності до цих робіт можуть залучатися фахівці із захисту та карантину рослин, а також представник організації-замовника насіннєвої продукції.

Польові обстеження насінників буряків для подальшого виробництва насіння категорії ДН, не призначеного для реалізації, здійснюються спеціалістами науково-дослідних установ, селекціонерами, власниками або підтримувачами сортів і гібридів.

3. До початку проведення польового оцінювання аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) перевіряються:

документи що встановлюють походження висіяного насіння репродукційних і маточних посівів та насіннєву документацію суб’єкта господарювання, що засвідчує походження коренеплодів, використаних для садіння насінників (про збирання та укладання коренеплодів на зберігання);

акти польового оцінювання репродукційних або маточних цукрових, кормових буряків;

дотримання просторової ізоляції та встановлюється площа насінників;

дотримання рекомендованої агротехніки вирощування насіння і заходів поліпшуючого добору.

4. Плоїдність компонентів насінників визначають на основі офіційного опису сорту (гібриду), унесеного до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Якщо для будь-якого сорту (гібриду) цю інформацію не внесено, плоїдність вважають невідомою і обов’язкова мінімальна відстань просторової ізоляції становить 600 м.

5. Стерильність та однонасінність ЦЧС компонента диплоїдного і триплоїдного гібрида визначають на початку масового цвітіння насінників. У цей час визначають також рівномірність розвитку, цвітіння та густоту рослин запилювача. З цією метою аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), йдучи по діагоналі, на кожній шостій смузі ЦЧС компонента аналізується 10 нормально розвинених насінників, відмічається кількість фертильних (що мають пилок) та багатонасінних.

Для характеристики запилювача аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) на кожній шостій смузі відраховується підряд 20 місць, відмічається кількість нормально розвинених насінників, порожніх гнізд, неплідників, уражених хворобами і шкідниками.

6. За вирощування базового насіння насінники однонасінних компонентів ЦЧС гібридів і сортів обстежують на початку цвітіння.

Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) робляться зупинки (позиції) на кожній четвертій смузі ЦЧС компонента із закріплювачем стерильності, а для сортів - через кожні 60 рядків. Аналізується підряд по 100 нормально розвинених насінників, окремо ЦЧС компонента та закріплювача стерильності або сорту на початку, в середині і кінці поля.

7. До стерильних відносять насінники з повністю стерильним пилком та напівстерильним першого типу (що не мають пилку), до фертильних - напівстерильні другого типу (що мають пилок) та власне фертильні.

8. За вирощування базового багатонасінного компонента до багатонасінних відносять насінники, якщо на пагонах першого і другого порядків квітки розміщуються не окремо, а суцвіттями.

За результатами обстежень насінників на початку цвітіння складається акт польового обстеження висадкових/безвисадкових насінників ЦЧС гібридів цукрових, кормових буряків на початку цвітіння за формою, наведеною у додатку 2 до цих Методичних вимог.

9. Перед збиранням базового і гібридного насіння оцінюють насінники лише материнського ЦЧС компонента, оскільки рослини запилювача "О типу" та багатонасінного компонента після цвітіння знищуються.

Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) оглядається площа або виділені ділянки по двох діагоналях, для гібридів - через кожну смугу ЦЧС компонента, для сортів - через кожні 25 м робиться зупинка і в рядку на 100 посаджених коренеплодів підраховується кількість насінників, порожніх місць, неплідників, передчасно засохлих, уражених хворобами.

Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) встановлюється площа вогнищ (переноспороз, повитиця та інші) і позначається віхами, включаючи у вогнища триметрову смугу здорових насінників. Встановлюють наявність карантинних рослин та рослин, насіння яких важко відокремити від насіння буряків.

За результатами польового оцінювання складається акт польового оцінювання висадкових насінників цукрових, кормових буряків (далі - акт польового оцінювання висадкових насінників) за формою, наведеною у додатку 3 до цих Методичних вимог, у якому аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) робляться висновки про:

знищення запилювачів після цвітіння;

дотримання просторової ізоляції;

обов’язкове проведення негативного добору на насінниках при вирощуванні базового насіння (видалення на ЦЧС компоненті рослин, що мають пилок та багатонасінних);

окреме збирання, обмолот і очищення насіння з вогнищ, уражених хворобами;

знищення карантинних та інших бур’янів, насіння яких важко відокремлюються при очищенні вороху (дика редька, повитиця, калачики, пшениця, ячмінь та ін.).

10. Якщо насінники мають відхилення по одному із показників, аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) спільно з селекціонером (за необхідності - із залученням фітопатолога) робиться висновок про бракування насінників, що зазначається у акті польового оцінювання висадкових насінників.

1. Польове оцінювання безвисадкових насінників цукрових, кормових буряків проводиться чотири рази шляхом польового обстеження рослин: восени - перед зимівлею (в першій половині листопада), весною - на початку фази розетки листків, на початку масового цвітіння та перед збиранням насіння.

2. Підготовчі роботи та польове обстеження безвисадкових насінників здійснюються так само, як і маточних буряків та насінників під час вирощування насіння висадковим способом.

3. Перед зимівлею аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) підраховується густота, кількість рослин уражених хворобами і пошкоджених шкідниками, визначається загальна маса викопаних коренеплодів з листками і без листків, розподіляючи їх на фракції за масою: менше 7 г, 7-10 г, 11-20 г, 21-30 г і понад 30 г. Перевіряються всі викопані рослини на ураження листовими хворобами (переноспороз, церкоспороз).

4. В разі наявності вогнищ таких небезпечних шкідників, як озима і капустяна совки, мінуюча муха, аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) встановлюються відповідні площі вогнищ, пошкоджених шкідниками та за результатами обстеження вказуються заходи, які необхідно вжити для захисту посівів від шкідників, зазначивши інформацію в акті польового обстеження стану безвисадкових насінників цукрових, кормових буряків перед зимівлею за формою, наведеною в додатку 4 до цих Методичних вимог.

5. Весною, після перезимівлі - на початку відростання розетки листків у рослин буряків, аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) шляхом польового обстеження визначається густота, відсоток збережених рослин і площа насінників, що перезимували.

Методика підрахунків така, як під час польового оцінювання маточних буряків. Кількість збережених після перезимівлі рослин на 1 га аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) підраховується шляхом множення середньої кількості здорових рослин в одному погонному метрі рядка на загальну довжину рядків на 1 га (для ЦЧС гібридів за компонентами).

Під час проходження по діагоналі аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) відмічаються вогнища, на яких рослини насінників цукрових буряків повністю загнили, заміряється їх площа і позначається віхами. Установлюється причина загибелі: несприятливі умови перезимівлі, пошкодження мишовидними гризунами та інші.

Безвисадкові насінники вибраковуються, якщо густота стояння після перезимівлі становить менше 50 тис./га нерівномірно розміщених на площі рослин.

6. За результатами проведених обстежень аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) складається акт польового обстеження стану безвисадкових насінників цукрових, кормових буряків після перезимівлі за формою, наведеною в додатку 5 до цих Методичних вимог, де зазначається необхідність проведення робіт на ділянках (боронування, розпушення, підживлення, проріджування, знищення бур’янів, шкідників, протидія хворобам тощо) чи пересів площ іншими культурами.

7. Підготовчі роботи і польове оцінювання безвисадкових насінників на початку цвітіння та перед збиранням проводяться так само, як і висадкових насінників.

За результатами проведеного польового оцінювання аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) складається акт польового оцінювання безвисадкових насінників цукрових, кормових буряків за формою, наведеною в додатку 6 до цих Методичних вимог.