Про затвердження Порядку розміщення пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря в зонах та агломераціях

Відповідно до пункту 11 Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827 , та з метою вдосконалення системи моніторингу якості атмосферного повітря в Україні

1. Затвердити Порядок розміщення пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря в зонах та агломераціях, що додається.

2. Директорату цивільного захисту, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків Міністерства внутрішніх справ України (Скакун В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає основні вимоги та умови розміщення пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря в зонах та агломераціях, їх мінімальну кількість для проведення фіксованих вимірювань, правила кодування, документування щодо їх розміщення на території України.

2. Цей Порядок призначений для використання суб’єктами моніторингу, визначеними пунктом 6 Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827 .

3. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, уживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про охорону атмосферного повітря", "Про гідрометеорологічну діяльність", постанові Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827 "Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря".

1. Залежно від рівня забруднювальних речовин для всіх зон і агломерацій установлюється режим оцінювання для кожної забруднювальної речовини.

2. У зонах та агломераціях, в яких рівень забруднювальної речовини перевищує верхній поріг оцінювання або довгострокові цілі щодо озону, для оцінки якості атмосферного повітря застосовується режим фіксованих вимірювань.

З метою отримання інформації щодо територіального розподілу рівнів забруднення атмосферного повітря фіксовані вимірювання доповнюють методами моделювання або індикативними вимірюваннями.

3. У зонах та агломераціях, в яких рівень забруднювальної речовини нижчий верхнього порогу оцінювання, для оцінки якості атмосферного повітря застосовується режим комбінації фіксованих вимірювань та методів моделювання або індикативних вимірювань.

4. У зонах та агломераціях, в яких рівень забруднювальної речовини нижчий нижнього порогу оцінювання, для оцінки якості атмосферного повітря застосовується режим моделювання або об’єктивного оцінювання.

5. У зонах і агломераціях із різними режимами оцінювання забруднювальних речовин додатково проводяться вимірювання на ділянках сільської місцевості, що віддалені від значних джерел забруднення атмосферного повітря.

1. Під час вибору ділянок під пункти спостережень необхідно враховувати:

інформацію про джерела забруднення та викиди;

топографічні та метеорологічні дані, що можуть впливати на особливості розсіювання забруднювальних речовин;

статистичні відомості про щільність населення, інтенсивність найближчих транспортних потоків.

2. У разі відсутності на території зони / агломерації даних попереднього моніторингу для визначення місця розміщення пункту спостережень проводяться скринінгові дослідження для отримання інформації про стан забруднення оточуючого середовища на даній території за допомогою пересувних лабораторій моніторингу та за результатами розрахунків полів розсіювання максимальних концентрацій забруднювальних речовин (метод моделювання).

3. Для досягнення репрезентативності відібраної проби пункти спостережень розміщуються на відкритій, провітрюваній з усіх боків ділянці та поділяються на:

міський фоновий - розміщений на території міста, де вплив забруднювальних речовин представляє вплив на загальну частину міського населення, наприклад, міські житлові райони;

промисловий - розміщений у зоні впливу промислового об’єкта або підприємства;

транспортно-орієнтований - розміщений поблизу автомобільних магістралей для визначення рівня забрудненості повітря від викидів автотранспорту;

приміський - розміщений у передмістях агломерацій або промислових міст;

сільський - розміщений у сільській місцевості (неурбанізовані території) не ближче ніж за п’ять кілометрів від агломерації або промислових міст.

4. Пункти спостережень, призначені для отримання інформації про вплив забруднювальних речовин в атмосферному повітрі на життя та здоров’я населення, повинні характеризувати якість атмосферного повітря:

відрізку вулиці довжиною не менше ніж 100 м (на вміст діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту, твердих часток (ТЧ10 і ТЧ2,5), свинцю, бензолу і оксиду вуглецю) та прилеглих територіях площею не менше 200 м-2 (на вміст арсену, кадмію, ртуті, нікелю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів (бенз(а) пірену) на транспортно-орієнтованих ділянках;

промислових ділянок розміром не менше 250 x 250 м;

території міської забудови площею декілька км-2.

5. З метою оцінювання фонового рівня забруднення атмосферного повітря пункт спостережень розміщується в сільській місцевості не ближче ніж за 5 км від агломерації або промислових ділянок.

6. Пункти спостережень, призначені для отримання інформації про вплив рівнів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі на природні екосистеми, зокрема рослинність, розміщуються на відстані:

більше ніж 20 км від агломерацій;

більше ніж 5 км від зон забудови, промислових підприємств, автострад або головних доріг з рухом більше ніж 50 000 транспортних засобів на день.

Пункт спостережень розміщується таким чином, щоб відібрана проба повітря була репрезентативною щодо якості повітря на прилеглій території площею 1000 км-2.

7. Пункти спостережень для вимірювання концентрації озону залежно від типу пункту та мети спостережень розміщуються відповідно до таких умов:

міський пункт спостережень для отримання інформації про вплив озону на міське населення розміщується в житлових районах, парках (на відстані від дерев), на великих вулицях або майданах, де рух транспорту незначний або відсутній;

приміський пункт спостережень для отримання інформації про вплив озону на населення та природні екосистеми, які знаходяться в передмістях агломерацій, розміщується на відстані від району максимальних викидів, за вітром відносно головного напрямку вітру під час умов, які сприяють формуванню озону, та де населення або природні екосистеми знаходяться під впливом агломерації;

сільський пункт спостережень для отримання інформації про вплив озону на населення та природні екосистеми розміщується в невеликих населених пунктах із природними екосистемами, лісами або насадженнями, на відкритих ділянках місцевості якнайдалі від впливу таких безпосередніх місцевих викидів, як промислові об’єкти та дороги.

8. Місця розміщення пунктів спостережень повинні бути репрезентативні для подібних ділянок, які не знаходяться безпосередньо поблизу них.

Конкретне місце взяття проб на транспортно-орієнтованій ділянці вважається репрезентативним для інших місць, які мають схоже планування, інтенсивність руху тощо.

9. Мінімальну кількість пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря в зонах та агломераціях, де фіксовані вимірювання вмісту забруднювальних речовин є єдиним джерелом інформації для оцінювання якості атмосферного повітря, наведено вдодатку 1 до цього Порядку.

1. Під час відбору проб атмосферного повітря дотримуються таких вимог щодо розміщення пунктів спостережень:

потік атмосферного повітря навколо вхідного отвору зонду для відбору проб необмежений, будь-які перешкоди, що впливають на нього під час відбору проби, відсутні;

вхідний отвір зонду розміщується на відстані декількох метрів від будинків, балконів, дерев та інших перешкод і на відстані не менше 0,5 м від найближчої будівлі в разі відбору проб, що характеризують якість повітря на лінії забудови;

вхідний отвір зонду для відбору проб знаходиться на висоті від 1,5 м (зона дихання) до 4 м від землі. Для отримання інформації щодо якості повітря на території більшої площі висота розміщення зонду збільшується;

вхідний отвір зонду для відбору проб не розміщується біля джерела викидів забруднювальних речовин з метою уникнення прямого попадання викидів, не змішаних з атмосферним повітрям;

випускний отвір зонду для відбору проб розміщується так, щоб уникнути рециркуляції відпрацьованого повітря до вхідного отвору зонду;

транспортно-орієнтовані пункти спостережень розміщуються на відстані не менше ніж 25 м від перехрестя головних автомагістралей і не менше ніж 4 м від центру найближчої смуги руху транспортних засобів;

пункти для вимірювання концентрацій озону розміщуються якнайдалі від джерел викидів та на відстані не ближче ніж 10 м від найближчої смуги руху транспортних засобів.

2. Під час розміщення пунктів спостережень дотримуються таких вимог, як доступність та відкритість ділянки, територіальне планування, наявність електроенергії і телефонних комунікацій, безпека населення, захист обладнання від пошкодження.

1. Кожному пункту спостережень орган управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації присвоює позначення (код).

2. Позначення пункту спостережень складається з абревіатури назви України (UA) та семи символів - серійного номера:

1 (позначення зони) або 2 (позначення агломерації);

номер зони/агломерації згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827 "Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" (два знаки 01…99);

порядковий номер пункту зони / агломерації (два знаки 01…99);

тип пункту спостережень:

1 - промисловий;

2 - міський фоновий;

3 - транспортно-орієнтований;

4 - приміський;

5 - сільський;

тип мережі спостережень:

1 - державна (МОЗ, ДСНС, ДАЗВ);

2 - муніципальна (орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, міські держадміністрації, виконавчі органи міських рад)

3 - відомча (підприємства, установи, організації).

У разі закриття, перенесення пункту спостережень в інше місце йому присвоюється новий код, який не співпадає з попереднім.

Обов’язковою умовою є збереження відповідних кодів кожного пункту.

3. Назвою пункту спостережень, яка використовується для підготовки звітності та інформації на місцевому, обласному, регіональному та національному рівнях, є його орієнтовна адреса.

1. Вибір місця розміщення пунктів спостережень визначається відповідно до цього Порядку, погоджується комісією з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря у відповідних зонах та агломераціях та затверджується керівником організації, якій належить пункт спостережень. Під час відкриття пункту спостережень складається Акт про відкриття пункту спостережень за забрудненням атмосферного повітря за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

2. Пункт спостережень має технічний паспорт пункту спостережень за забрудненням атмосферного повітря, який зберігається на цьому пункті.

Технічний паспорт пункту спостережень за забрудненням атмосферного повітря містить інформацію про пункт спостережень:

назву та код пункту спостережень;

дату відкриття, перенесення або закриття пункту;

географічні координати, місцезнаходження організації, якій належить пункт спостережень, контактні номери телефонів;

перелік забруднювальних речовин, за якими проводять спостереження відповідно до програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, визначеної пунктом 18 Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827 ;

відомості про повірку (калібрування) або заміну приладів і обладнання;

схему розміщення пункту спостережень, на якій зазначено автомагістралі, промислові підприємства та інші джерела викидів, масиви зелених насаджень, що знаходяться в радіусі декількох кілометрів (4-5 км) від пункту, відстань від будівель.

Копія технічного паспорта пункту спостережень за забрудненням атмосферного повітря надається до органу управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації.

Технічний паспорт пункту спостережень за забрудненням атмосферного повітря ведеться за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

3. Документальний облік робіт з визначення місць для розміщення пунктів спостережень здійснюється шляхом фотографування прилеглої території та з використанням компаса для створення детальної карти місцевості.

4. Суб’єкт моніторингу здійснює заходи із забезпечення належного функціонування пунктів спостережень.