• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів

Міністерство аграрної політики України  | Наказ, Вимоги від 12.03.2019 № 118
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Вимоги
  • Дата: 12.03.2019
  • Номер: 118
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Вимоги
  • Дата: 12.03.2019
  • Номер: 118
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
12.03.2019 № 118
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
07 червня 2019 р.
за № 593/33564
Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 2760 від 24.12.2020 Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 № 889 від 10.11.2022 )
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про молоко та молочні продукти", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 (із змінами), НАКАЗУЮ:
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
1. Затвердити Вимоги до безпечності та якості молока і молочних продуктів, що додаються.
2. Директорату безпечності та якості харчової продукції забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Установити, що:
1) Вимоги до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджені цим наказом, застосовуються до операторів ринку молока та молочних продуктів, що здійснюють експорт або заявили компетентному органу про готовність до здійснення такого експорту, з дня набрання чинності цим наказом;
2) до всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги пункту 2 розділу II Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджених цим наказом, застосовуються через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану з урахуванням термінів та допустимих рівнів критеріїв, а саме:
( Абзац перший підпункту 2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 889 від 10.11.2022 )
кількості мікроорганізмів не більше ніж 500 тис. КУО/мл і кількості соматичних клітин не більше ніж 500 тис./мл з 01 січня 2020 року;
кількості мікроорганізмів не більше ніж 300 тис. КУО/мл і кількості соматичних клітин не більше ніж 400 тис./мл через рік з дня припинення або скасування воєнного стану;
( Абзац третій підпункту 2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 889 від 10.11.2022 )
3) критерії для сирого молока безпосередньо перед переробкою, передбачені пунктом 1 розділу IX Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджених цим наказом, застосовуються до всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану з урахуванням термінів та допустимих рівнів, а саме:
( Абзац перший підпункту 3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 889 від 10.11.2022 )
кількості мікроорганізмів не більше ніж 1 500 тис. КУО/мл з 01 січня 2020 року;
кількості мікроорганізмів не більше ніж 900 тис. КУО/мл через рік з дня припинення або скасування воєнного стану.
( Абзац третій підпункту 3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 889 від 10.11.2022 )
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 2760 від 24.12.2020 )
( Пункт 4 виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 2760 від 24.12.2020 )
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Заступник Міністра

В. Топчій

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра охорони здоров’я України
з питань європейської інтеграції

В. о. Голови Державної регуляторної служби України

Голова Державної служби України
з питань безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів




О. Стефанішина

В. Загородній



В. Лапа
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
12 березня 2019 року № 118
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
07 червня 2019 р.
за № 593/33564
ВИМОГИ
до безпечності та якості молока і молочних продуктів
I. Загальні положення
1. Ці Вимоги запроваджують належну практику виробництва, переробки та введення в обіг молока та молочних продуктів, встановлюють критерії до сирого молока, які обумовлюють його придатність для введення в обіг.
Ці Вимоги обов’язкові для всіх операторів ринку незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов’язана з виробництвом, переробкою та введенням в обіг молока та молочних продуктів, і не поширюються на первинне виробництво молочних продуктів, призначених для власного споживання.
2. У цих Вимогах терміни вживаються в таких значеннях:
господарство з виробництва молока - господарство (тваринницька потужність), в якому утримується одна або більше сільськогосподарських тварин для виробництва молока з метою його введення в обіг як харчового продукту;
( Абзац другий пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
кількість мікроорганізмів - загальне бактеріологічне забруднення (кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів) молока та молочних продуктів;
клінічний огляд - комплекс маніпуляцій спеціаліста (спеціалістів) ветеринарної медицини, метою яких є встановлення клінічного стану здоров’я тварини;
молозиво - продукт нормальної секреції молочних залоз самиць ссавців перших 3-5 днів після отелу (окоту) з високим вмістом антитіл і мінералів, що передує секреції молока;
незаконне лікування - лікування тварин речовинами, забороненими до застосування щодо продуктивних тварин, або будь-яке інше втручання у фізіологічні процеси тварини, які впливають на хімічний та соматичний склад молока чи молозива, без відповідного дозволу з боку спеціаліста ветеринарної медицини;
обґрунтовані підозри - підозри, які ґрунтуються на результатах періодичного лабораторного контролю, та/або результатах планових, позапланових діагностичних досліджень, та/або результатах клінічного огляду;
оператор ринку молока та молочних продуктів - суб’єкт господарювання незалежно від форми власності, у тому числі фізична особа, в управлінні якого(якої) перебувають тварини і потужності, на яких здійснюються первинне виробництво, зберігання, виробництво, реалізація та/або обіг молока і молочних продуктів;
переробна потужність - об’єкт оператора ринку, який має виробничі можливості та умови для переробки молочної сировини;
продукти на основі молозива - продукти переробки молозива чи переробки таких перероблених продуктів, які містять харчові добавки, необхідні для виробництва, за умови, що ці добавки ні частково, ні повністю не замінюють складових молозива;
рандомізований метод - нелінійна процедура обробки випадкових вибіркових даних в основних і контрольних групах з метою мінімізації впливу факторів, що не контролюються на результат досліджень. Застосовується для уникнення упередженості та зведення до мінімуму систематичної помилки;
репрезентативний зразок - зразок, у якому зберігаються характеристики партії, з якої він отриманий шляхом простої випадкової вибірки, де кожен зі складових партії має однакову ймовірність бути включеним у зразок.
3. Оператори ринку молока та молочних продуктів повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідно до статті 23 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".
Господарства з виробництва молока підлягають державній реєстрації відповідно до статті 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".
( Пункт 3 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
4. Оператору ринку дозволяється запроваджувати власні вимоги до молочної сировини, які засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках та містять показники і процедури, що еквівалентні та/або мають рівень вищий, ніж визначений цими Вимогами.
5. Оператори ринку, які здійснюють експорт відповідно до вимог країни-імпортера та/або виробництво молока для обігу в Україні відповідно до цих Вимог або інших нормативних документів щодо заявлених характеристик молока, у тому числі добровільних, повинні довести документально та технологічно, що змішування молока, яке відповідає пункту 2 розділу II цих Вимог, із молоком, яке не відповідає цим Вимогам, не відбувається.
( Пункт 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
II. Вимоги до молока та молозива
1. Передбачені цими Вимогами критерії для молока, що використовується для виробництва молочних продуктів (безпосередньо перед переробкою), є абсолютними значеннями, тоді як для сирого молока в місці первинного виробництва та/або зберігання вони обраховуються як змінна середня геометрична величина.
Вміст мікроорганізмів у сирому молоці, яке використовується для виробництва молочних продуктів (безпосередньо перед переробкою), може бути втричі вищим за аналогічний критерій у сирому молоці від корів (дотримання вимог до температури під час транспортування і зберігання не припиняє ріст бактерій).
Критерії щодо кількості мікроорганізмів та соматичних клітин не є максимальними значеннями, у разі перевищення яких сире молоко не може вводитись в обіг. Сире молоко, яке не відповідає допустимим рівням критеріїв щодо кількості мікроорганізмів та соматичних клітин, що передбачені пунктом 2 цього розділу, використовується для виготовлення сирів з періодом дозрівання не менше ніж 60 днів, та молочних продуктів, вироблених з таких сирів.
2. Оператори ринку забезпечують відповідність молока вимогам чинного законодавства України та таким критеріям:
1) молоко сире від корів:
кількість мікроорганізмів за 30 °C менше або дорівнює 100 000 колонієутворюючих одиниць/мл (далі - КУО/мл) (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають з частотою щонайменше двічі на місяць);
кількість соматичних клітин менше або дорівнює 400 000 клітин/мл (за змінною середньою геометричною величиною за тримісячний період з частотою щонайменше за одним зразком на місяць, крім випадків, коли компетентним органом буде визначено іншу методологію з метою врахування сезонних коливань рівнів виробництва);
точка замерзання не вище ніж мінус 0,52 °C або густина не менше ніж 1 028 грамів на літр (незбиране молоко за температури 20 °C) або еквівалент (у повністю знежиреному молоці за температури 20 °C). Дослідження на зазначені в цьому пункті критерії повинні проводитись з частотою, визначеною оператором ринку;
2) у молоці сирому від інших видів сільськогосподарських тварин вміст мікроорганізмів за 30 °C має становити менше або дорівнює 1 500 000 КУО/мл (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають щонайменше двічі на місяць);
3) якщо молоко від інших видів сільськогосподарських тварин призначається для виготовлення продуктів за допомогою процесу, що не передбачає жодної термічної обробки, оператори ринку повинні вжити заходів, щоб забезпечити вміст мікроорганізмів за 30 °C менше або дорівнює 500 000 КУО/мл (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають принаймні двічі на місяць);
4) оператори ринку повинні впровадити процедури, які забезпечують, що молоко чи молозиво не вводиться в обіг, якщо воно містить залишки ветеринарних препаратів та/або інших забруднюючих речовин, щодо вмісту яких встановлено законодавчі обмеження та/або у кількості, що перевищує максимально допустимі рівні. Дослідження на вміст ветеринарних препаратів та/або інших забруднюючих речовин оператори ринку проводять з частотою не рідше одного разу на місяць скринінговими методами та не рідше одного разу на півроку референтними методами.
3. Дотримання вимог пункту 2 цього розділу підлягає перевірці репрезентативною кількістю зразків молока чи молозива, відібраних рандомізованим методом у місці первинного виробництва та/або зберігання молока уповноваженою компетентним органом на відбір зразків особою з метою виконання впроваджених процедур періодичної перевірки сирого молока (національної або регіональної програми контролю сирого молока із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу). Зразки сирого молока підлягають дослідженню (випробуванню) в уповноваженій лабораторії.
4. Частота відбору зразків і проведення досліджень, необхідна як частина процесів санітарного контролю, визначається оператором ринку. Оператор ринку може встановити частоту відбору зразків на рівні господарства або групи господарств, щоб гарантувати, що однаковий рівень контролю є об’єктивним.
При визначенні частоти відбору зразків і проведення досліджень оператори ринку повинні враховувати вимоги країни призначення, якщо сире молоко вироблене на його господарстві та використовується як сировина для виробництва продукції, яка призначена для експорту. Така частота не може бути нижчою, ніж передбачена цими Вимогами.
5. Для перевірки відповідності критеріям пункту 2 цього розділу повинні проводитися лабораторні дослідження (випробування) зразків молока відповідно до таких референс-методів:
1) ДСТУ EN ISO 4833-1:2014 (EN ISO 4833-1:2013) "Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод підрахунку мікроорганізмів. Частина 1. Підрахунок колоній за температури 30 °C методом розливу по чашках";
2) ДСТУ ISO 13366-1/IDF 148-1:2014 (ISO 13366-1:2008/IDF 148-1:2008, ISO 13366-1:2008/Cor 1:2009, IDT) "Молоко. Підрахування соматичних клітин. Частина 1. Мікроскопічний (контрольний) метод".
Дозволяється використовувати альтернативні аналітичні методи:
1) для підрахунку кількості мікроорганізмів за температури 30 °C, якщо методи валідовані відповідно до референс-методу, зазначеного у підпункті 1 пункту 5 цього розділу, відповідно до протоколу, прийнятого на національному або міжнародному рівні;
2) для підрахунку кількості соматичних клітин, якщо методи валідовані відповідно до референс-методу, зазначеного у підпункті 2 пункту 5 цього розділу відповідно до протоколу, прийнятого на національному або міжнародному рівні.
Уповноважені компетентним органом лабораторії беруть участь у порівняльному лабораторному дослідженні (випробуванні) (раунді професійного тестування) за відповідними видами досліджень, що передбачені пунктом 2 розділу II цих Вимог, не рідше 1 разу на рік. Координатором (провайдером) раундів професійного тестування виступає уповноважена компетентним органом референс-лабораторія або нерезидент, акредитований на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 (EN ISO/IEC 17043:2010; ISO/IEC 17043:2010, IDT) "Оцінка відповідності. Загальні вимоги до перевірки професійного рівня" або іншого національного стандарту, яким його замінено.
6. Уповноважена лабораторія негайно повідомляє оператора ринку та компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу. Значення змінних середніх геометричних величин кількості мікроорганізмів та кількості соматичних клітин обраховуються із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу за календарний місяць.
7. Якщо молоко сире не відповідає кількості мікроорганізмів та/або соматичних клітин за результатами обрахунку змінної середньої геометричної величини за календарний місяць, оператор ринку та компетентний орган отримують повідомлення від інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу. Оператор ринку зобов’язаний вжити коригувальних заходів з метою виправлення ситуації. Результати вжитих заходів мають бути задокументовані та доступні для перевірки компетентним органом.
Якщо оператор ринку не вжив відповідних коригувальних заходів протягом трьох місяців з дати першого повідомлення або рішення про встановлення вимог щодо використання такого молока у спосіб, необхідний для захисту здоров’я, головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) приймає рішення про тимчасове припинення обігу сирого молока з відповідного господарства згідно зі статтею 40 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".
Якщо молоко сире не відповідає критеріям щодо кількості мікроорганізмів та/або кількості соматичних клітин та/або за іншими критеріями вимог країни-імпортера або призначене для виробництва дитячого харчування оператор ринку зобов’язаний невідкладно повідомити оператора ринку, який здійснює експорт або виробництво дитячого харчування, та компетентний орган про випадки невідповідності та вжити коригувальних заходів з метою виправлення невідповідності.
8. Якщо молоко сире чи молозиво не відповідає вимогам підпункту 4 пункту 2 цього розділу, оператор ринку та компетентний орган отримують негайно повідомлення через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу. Оператор ринку зобов’язаний вжити коригувальних заходів з метою виправлення ситуації. Результати вжитих заходів мають бути задокументовані та доступні для перевірки компетентним органом.
Територіальний орган компетентного органу невідкладно припиняє в порядку, передбаченому статтею 67 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" обіг такого молока чи молозива.
Записи щодо результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків сирого молока та/або молозива ведуться у паперовому та/або електронному вигляді.
9. Оператори ринку зобов’язані аналізувати тенденції результатів досліджень молока чи молозива. За тенденції до незадовільних результатів вони повинні негайно вживати заходів, спрямованих на виправлення ситуації та запобігання виникненню появи ризиків забруднення.
10. Оператор ринку, який має право здійснювати експорт молочної продукції, зобов’язаний не рідше 1 разу на місяць інформувати оператора ринку, який виробляє та/або зберігає молоко, про вимоги країни призначення та отримувати підтвердження про дотримання сировинною зоною таких вимог.
( Розділ II в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
III. Вимоги до виробництва молока та молозива
1. Молоко та молозиво мають походити від тварин:
які клінічно здорові, перебувають у задовільному фізичному стані, не мають жодних симптомів хвороб і травм вимені, що можуть призвести до забруднення молока та молозива, зокрема не страждають на будь-які інфекції сечостатевих шляхів, які супроводжуються виділеннями, ентеритом з діареєю та лихоманкою, не мають ознак запалення вимені тощо. Оператором ринку забезпечується запровадження програми виявлення прихованих форм маститів та доведення її ефективності;
які не піддавалися незаконному лікуванню;
щодо яких було у разі введення дозволених продуктів чи речовин дотримано терміни очікування (каренції), передбачені для таких продуктів чи речовин;
( Абзац четвертий пункту 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
які належать до господарств, що регулярно перевіряються на лейкоз, бруцельоз та туберкульоз згідно з планом протиепізоотичних заходів, затвердженим компетентним органом, та які офіційно визнані вільними від зазначених хвороб відповідно до чинного законодавства України.
2. Молоко, яке не відповідає вимогам абзацу п’ятого пункту 1 цього розділу, може використовуватися відповідно до чинного законодавства України та за таких умов:
( Абзац перший пункту 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
після термічної обробки, що забезпечує негативну реакцію під час тестування на виявлення лужної фосфатази, якщо молоко походить від корів чи буйволиць, у яких відсутня позитивна реакція тестів на туберкульоз і бруцельоз і які не мають жодних симптомів цих хвороб;
якщо молоко походить від овець чи кіз, у яких відсутня позитивна реакція тестів на бруцельоз у межах затвердженої програми викорінення і які не мають жодних симптомів цієї хвороби, таке молоко використовується для виготовлення сиру з періодом дозрівання не менше ніж два місяці або після термічної обробки, що забезпечує негативну реакцію під час тестування на виявлення лужної фосфатази;
якщо молоко походить від самиць інших видів, у них немає позитивної реакції тестів на туберкульоз і бруцельоз та вони не мають жодних симптомів цих хвороб, але належать до господарств, у яких бруцельоз чи туберкульоз було виявлено після перевірок, визначених у межах затвердженої програми викорінення,- за умови поводження з молоком у спосіб, що не загрожує його безпечності.
3. Молоко від будь-якої тварини, яке не відповідає вимогам пунктів 1 та 2 цього розділу та, зокрема, з індивідуальною позитивною реакцією на туберкульоз чи бруцельоз не може використовуватися для споживання людиною. Поводження з таким молоком здійснюється згідно із чинним законодавством України.
Якщо є обґрунтовані підозри, що стан здоров’я окремих тварин не відповідає вимогам абзацу п’ятого пункту 1 цього розділу, перевірка стану здоров’я проводиться щодо всіх тварин.
( Пункт 3 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
4. Тварини у господарствах із виробництва молока та молозива мають бути ідентифіковані та підлягати державному контролю з метою підтвердження стану здоров’я.
Ліцензований спеціаліст ветеринарної медицини господарства веде облік усіх хворих тварин та застосування до них ветеринарних лікарських засобів, ветеринарних імунобіологічних засобів і лікувальних кормів у цьому господарстві. У разі відсутності спеціаліста ветеринарної медицини оператор ринку забезпечує ведення журналу відвідування ліцензованих спеціалістів ветеринарної медицини, у якому робляться записи про проведені лікування, обробки та інші маніпуляції із зазначенням періодів очікування (каренції) застосованих лікувальних засобів, рекомендації тощо.
( Пункт 4 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
IV. Вимоги до доїльного обладнання та гігієни у господарствах, які виробляють молоко та молозиво
1. Доїльні апарати та приміщення, в яких молоко та молозиво отримується, зберігається, обробляється чи охолоджується, мають розташовуватися та конструюватися так, щоб знизити ризик забруднення молока чи молозива.
2. Доїльні апарати, охолоджувачі молока, насоси, ємності для зберігання молока, транспортні молокопроводи, а також (за наявності) дрібний інвентар (відра, дійниці, молокоміри, цідилки, фільтри тощо) мають підлягати миттю й дезінфекції одразу після закінчення виробничого процесу (доїння, відправляння молока на переробку тощо). Посуд, призначений для обмивання вимені, має бути ідентифікований, легко митися та дезінфікуватися.
3. Мийно-дезінфекційні засоби мають бути зареєстровані згідно з вимогами чинного законодавства України та застосовуватися відповідно до належної виробничої практики й рекомендацій виробника засобу та обладнання.
( Пункт 3 розділу IV в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
4. Для ополіскування молочного обладнання та приготування мийних і дезінфекційних розчинів має використовуватися вода, що відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України для питної води.
5. Приміщення для зберігання молока та молозива мають бути захищені від шкідників, бути належно відокремлені від приміщень для утримання тварин, відповідати вимогам пунктів 3, 4 цього розділу та у разі здійснення охолодження мати придатне холодильне обладнання.
6. Поверхні обладнання, що можуть контактувати з молоком чи молозивом (апарати, контейнери, цистерни тощо, призначені для доїння, збору чи транспортування), мають легко очищуватися, дезінфікуватися та утримуватися в задовільному технічному стані. Слід використовувати гладкі, легкомийні і нетоксичні матеріали.
7. Контроль якості миття та дезінфекції доїльного обладнання і молочного посуду здійснює оператор ринку в порядку проведення внутрішніх процедур контролю шляхом візуального огляду (контролю), хімічного та/або бактеріологічного досліджень змивів (зразків) з їхніх робочих поверхонь та планового або позапланового контролю, визначеного чинним законодавством України.
Візуальний контроль санітарного стану молочного обладнання здійснює відповідальна особа оператора ринку щодня в періоди між доїнням.
Контроль на залишкові кількості мийно-дезінфекційних засобів проводиться з періодичністю, встановленою оператором ринку або вказівкою державного інспектора.
Контроль якості дезінфекції доїльного обладнання методом, встановленим компетентним органом, проводить власна лабораторія оператора ринку або будь-яка інша акредитована лабораторія з періодичністю, що доводить виконання заданого режиму миття та дезінфекції, або частіше (за потреби) у разі з’ясування причин різкого зниження якості молока. Для цілей державного контролю дослідження проводить виключно уповноважена компетентним органом лабораторія.
8. Оператор ринку визначає частоту відбору зразків, за винятком тих випадків, коли чинним законодавством України передбачено певну частоту відбору зразків. У таких випадках частота відбору зразків оператором ринку має бути не нижчою, ніж визначено чинним законодавством України. Оператори ринку приймають таке рішення в межах своїх процедур управління небезпечними факторами та належної гігієнічної практики, враховуючи настанови з використання харчових продуктів із молока або виготовлених із використанням молока.
9. Відбір зразків має здійснюватися на технологічних дільницях та з устаткування, що безпосередньо використовується у виробництві молочної сировини, коли такий відбір зразків необхідний для забезпечення дотримання показників безпечності під час здійснення державного контролю.
10. Результати контролю якості миття та дезінфекції мають досягати достовірного мікробіологічного рівня випробуваного технологічного процесу.
V. Вимоги до доїння і збору молока та молозива
1. Доїння має проводитися з дотриманням належної гігієни, за можливості в окремих приміщеннях, що не передбачають утримання тварин, із забезпеченням, зокрема, таких вимог:
обладнання сучасним технологічним устаткуванням;
технологічне устаткування, інвентар, посуд і тара мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених до застосування для контакту з харчовими продуктами;
перед доїнням вим’я та прилеглі до нього ділянки шкіри слід ретельно очищати та насухо витирати;
розчини чи спреї для обробки дійок мають бути зареєстровані;
молозиво слід здоювати окремо та не перемішувати із молоком.
2. Молоко та молозиво від кожної тварини в перших цівках оператор доїння перевіряє на органолептичні чи фізико-хімічні показники шляхом візуального оцінювання, що дозволяє виявити відхилення, або на фізико-хімічні показники методом, еквівалентним візуальному. У разі виявлення відхилень та/або виявлення ознак хвороб молоко та молозиво не використовують для споживання людиною, а зміна його призначення можлива виключно за рішенням лікаря ветеринарної медицини.
3. Молоко та молозиво від тварин, які проходять лікування, в результаті якого може відбутися потрапляння залишків ветеринарних препаратів до молока чи молозива, до завершення встановленого терміну очікування (каренції) заборонені для споживання людиною. Ліцензований спеціаліст ветеринарної медицини, який здійснює лікування, веде записи про всі проведені маніпуляції з хворою твариною. Самостійне застосування препаратів, які можуть вплинути прямо або опосередковано на властивості або якість молока, заборонене.
( Абзац перший пункту 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
Тварини, які піддаються лікуванню або перебувають в періоді очікування (каренції), візуально або автоматично маркуються (позначаються). Поводження з молоком від тварин на лікуванні здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
( Абзац другий пункту 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
4. Безпосередньо після доїння молоко та молозиво слід перемістити до чистого приміщення, розпланованого та обладнаного так, щоб виключити будь-яке забруднення, у тому числі з повітря.
5. Якщо молоко збирається щодня, його слід одразу після доїння охолоджувати до температури не вище ніж 8 °C, а у разі, якщо воно збирається рідше ніж один раз на добу,- до температури не вище ніж 6 °C.
6. Молозиво має зберігатися окремо. Якщо молозиво збирається щодня, його слід одразу після доїння охолоджувати до температури не вище ніж 8 °C та протягом 24 годин переробляти. Якщо воно збирається не щодня та/або не може одразу перероблятися, молозиво слід охолоджувати до температури не вище ніж 6 °C або заморожувати протягом двох годин після отримання та відповідно маркувати.
7. Оператори ринку можуть не дотримуватися температурних вимог, встановлених у пунктах 5, 6 цього розділу, якщо молоко чи молозиво відповідає вимогам розділу II цих Вимог та переробляється протягом двох годин після доїння або якщо з технологічних причин необхідна вища температура, що пов’язано з виготовленням певних молочних продуктів, та є необхідні погодження компетентного органу.
VI. Вимоги до транспортування молока та молозива
1. Молоко або молозиво завантажується в цистерни, контейнери, резервуари чи інші ємності для молока та молозива за умови відсутності будь-якого забруднення. Ємності, що використовуються для транспортування молока та молозива, не можуть бути використані для транспортування інших продуктів чи речовин.
2. Транспортні засоби та ємності для молока і молозива мають відповідати таким вимогам:
внутрішні поверхні ємностей мають бути виготовлені з нетоксичних матеріалів, дозволених до контакту з молочною сировиною, легко очищуватися, митися та дезінфікуватися;
конструкція ємностей має забезпечувати щільне закриття отворів, що унеможливлює потрапляння сторонніх предметів чи запахів і забруднення молока та молозива ззовні (у тому числі пилом), витікання вмісту, мати систему вентиляції молочних секцій;
транспортні засоби мають бути сконструйовані так, щоб унеможливити несанкціонований доступ до молока та молозива (замки, пломбування тощо);
зовнішня поверхня транспортного засобу має легко митися, бути гладкою і стійкою до накопичення вологи та протікання.
3. Під час транспортування молока та молозива слід дотримуватися такого температурного режиму, щоб температура молока та молозива після прибуття на переробне підприємство не перевищувала 10 °C.
Транспортні засоби мають бути обладнані системами охолодження та підтримання постійної температури, у тому числі у разі повного завантаження. Під час транспортування на відстані, які дозволяють зберігати температуру молока в межах 10 °C, можуть використовуватися термоізольовані ємності без систем охолодження.
4. Ємності для транспортування молока та молозива мають підлягати миттю та дезінфекції після кожного повного розвантаження. Виняток становлять випадки, коли завантаження, транспортування та розвантаження охолодженого молока здійснюються в межах двох годин.
VII. Правила безпеки осіб, які проводять доїння та/або інші операції з молоком та молозивом
1. Особи, які проводять доїння та/або інші операції з молоком та молозивом, мають бути забезпечені спеціальним чистим одягом.
2. Особи, які проводять доїння, повинні дотримуватися високого рівня персональної чистоти. Поблизу місця доїння мають бути доступні придатні засоби, в яких оператори, що проводять доїння та інші операції з сирим молоком та молозивом, можуть вимити руки до ліктів, або має бути передбачена можливість використання одноразових рукавичок. Оператор ринку повинен довести, що процес миття рук не є джерелом перехресної контамінації.
3. Особи, що приймаються на роботу і працюють з тваринами, молоком та молозивом, зобов’язані проходити медичне обстеження (медичний огляд з виключенням з анамнезу захворювань на бруцельоз, туберкульоз та інші захворювання, спільні для людей і тварин, у тому числі паразитарні) згідно з вимогами чинного законодавства України. З такими особами проводять навчання з правил безпеки згідно з цим розділом. За вказівкою компетентного органу у разі підозри на перехресне зараження можуть проводитися додаткові медичні обстеження.
4. Не допускаються до роботи з тваринами, сирим молоком, молозивом та молочними продуктами особи, стан здоров’я яких становить загрозу безпечності харчових продуктів та які не пройшли медичний огляд, результати якого документально підтверджуються.
5. Оператор ринку забезпечує допуск до роботи осіб за умови проходження ними відповідних медичних оглядів.
6. Оператор ринку чи визначена ним відповідальна особа:
здійснює контроль за виконанням персоналом господарства правил особистої гігієни;
забезпечує щоденний огляд відкритих частин тіла осіб, які контактують з тваринами під час доїння, на відсутність гнійничкових захворювань;
відповідає за дотримання чистоти і порядку на виробничих потужностях;
контролює проходження персоналом профілактичних медичних оглядів;
забезпечує наявність аптечки для надання першої долікарської допомоги, ведення журналів реєстрації медичних оглядів, особистих медичних книжок працівників.
7. Особи, які контактують з тваринами під час доїння, з молоком, молозивом та молочними продуктами, повинні стежити за чистотою рук, обличчя, взуття, одягу, стригти коротко нігті та дотримуватися інших правил гігієни.
8. Особи, які контактують із тваринами, сирим молоком, молозивом та молочними продуктами, повинні знімати спецодяг перед відвідуванням туалету, після чого ретельно вимити руки мийним засобом і лише після цього одягти спецодяг.
9. У разі підвищення температури, нудоти, появи гнійничкових та інших пошкоджень шкіри особа не допускається до роботи з тваринами, молоком, молозивом та молочними продуктами.
10. Виходити з доїльної зали у спецодязі заборонено.
11. Особам, які контактують із тваринами, сирим молоком, молозивом та молочними продуктами, заборонено користуватися шпильками і голками, зберігати в кишенях шпильки, люстерка та інші предмети особистого використання з метою запобігання потраплянню сторонніх предметів у корм тварин та/або молоко чи молочні продукти. Приймати їжу та палити слід тільки в спеціально відведених для цього місцях.
12. Оператор ринку чи визначена ним відповідальна особа повинен (повинна):
забезпечити регулярне прання спеціального одягу, заміну спеціального одягу по мірі його забруднення, але не рідше одного разу на три дні;
організувати навчання з питань гігієни усіх новоприбулих працівників та іншого виробничого персоналу не рідше одного разу на два роки;
контролювати наявність та ведення відомостей про проведений медичний огляд та повідомляти про необхідність регулярного медичного огляду працівників господарства;
вести записи щодо положень цього розділу, в тому числі відповідних вказівок і зауважень компетентного органу.
VIII. Молоко, молозиво та молочні продукти, не придатні для споживання людиною
1. Молоко, молозиво та молочні продукти не є придатними для споживання людиною, якщо:
візуально спостерігається забруднення сторонніми домішками або лабораторно підтверджено наявність доданих інших забруднюючих речовин;
( Абзац другий пункту 1 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
містять залишки ветеринарних препаратів та/або інших забруднюючих речовин (у тому числі інгібуючих), щодо вмісту яких встановлено законодавчі обмеження та/або у кількості, що перевищує максимально допустимі рівні;
мають змінений колір, смак чи консистенцію;
не відповідають встановленим мікробіологічним критеріям.
2. Молоко, молозиво та молочні продукти, не придатні для споживання людиною, не мають вводитися в обіг як харчові продукти. Такі продукти після відповідної обробки можуть використовуватися для технічних цілей чи як корм за погодженням компетентного органу або мають бути утилізовані у спосіб, який запобігає розповсюдженню інфекційних хвороб або інших небезпечних для здоров’я людей чи тварин факторів.
IX. Вимоги щодо термічної обробки молока, молозива і молочної сировини
1. Оператори ринку, що здійснюють переробку молока або молозива, повинні виконувати свої обов’язки та здійснювати визначені постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.
Оператори ринку, що здійснюють виробництво молочних продуктів, повинні ввести в дію процедури, що забезпечують дотримання безпосередньо перед переробкою таких критеріїв:
для сирого молока, призначеного для виробництва молочних продуктів,- кількість мікроорганізмів за 30 °C < 300 000 КУО/мл;
для попередньо термічно обробленого молока, призначеного для виробництва молочних продуктів,- кількість мікроорганізмів за 30 °C < 100 000 КУО/мл.
2. Якщо молоко не відповідає критеріям, визначеним пунктом 1 цього розділу, оператором ринку забезпечується фіксація, інформування компетентного органу та вжиття заходів з метою виправлення ситуації. Результати вжитих заходів мають бути задокументовані та доступні для перевірки компетентним органом.
3. Оператори ринку можуть використовувати молоко з максимально допустимою кількістю мікроорганізмів у спосіб, що передбачає термічну обробку, але лише за умови, що воно термічно не оброблялося безпосередньо під час приймання, про що має бути зазначено у процедурах, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю в критичних точках, упроваджених операторами ринку.
4. Оператори ринку харчових продуктів повинні забезпечити, такі умови, щоб після прийняття переробною потужністю:
молоко швидко охолоджувалося до температури не вище ніж 6 °C;
молозиво швидко охолоджувалося до температури не вище ніж 6 °C або заморожувалося та утримувалося за такої температури до переробки.
Оператор ринку на потужності з переробки повинен вживати всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб сире молоко підлягало термічній обробці або було використане відповідно до затверджених технічних умов:
негайно після приймання, якщо молоко не охолоджувалося;
не пізніше ніж через 36 годин після приймання, якщо молоко зберігалося за температури не вище ніж 6 °C;
не пізніше ніж через 48 годин після приймання, якщо молоко зберігалося за температури не вище ніж 4 °C, або протягом 72 годин для молока буйволиць, овець і кіз.
Може допускатися перевищення термінів і температурних показників, зазначених у цьому пункті, за умови зміни технології виробництва окремих продуктів на основі молока. Оператори ринку зобов’язані інформувати територіальний орган компетентного органу про факти відхилення від вищезазначених параметрів, а також про технічні причини зареєстрованих відхилень, про що робляться відповідні записи, які мають бути доступними для перевірки компетентним органом.
5. Оператори ринку можуть зберігати молоко та молозиво за вищих температур, якщо переробка розпочинається одразу після доїння або протягом чотирьох годин після прийняття переробною потужністю.
6. Якщо молоко, молозиво, молочні продукти чи продукти на основі молозива підлягають термічній обробці, оператори ринку повинні забезпечити пастеризацію:
високою температурою протягом короткого часу (принаймні 72 °C протягом 15 секунд);
низькою температурою протягом тривалого часу (принаймні 63 °C протягом 30 хвилин);
будь-якою іншою комбінацією часу і температури, яка дає еквівалентний результат.
Реакція на виявлення лужної фосфатази під час дослідження продуктів безпосередньо після термічних обробок має бути негативною.
7. Високотемпературна обробка досягається шляхом витримки за високої температури, яка є неперервною протягом короткого часу,- не нижче ніж 135 °C у поєднанні з помірним часом експозиції, щоб оброблений продукт не містив жодних живих мікроорганізмів чи спор, здатних рости у асептичних умовах закритого контейнера за температури навколишнього середовища.
Високотемпературна обробка має бути достатньою, щоб продукти залишалися мікробіологічно стабільними після 15-денної інкубації за температури 30 °C у закритих контейнерах чи протягом семиденної інкубації за температури 55 °C у закритих контейнерах або після будь-якого іншого методу, який свідчитиме про застосування належної термічної обробки.
8. Оператори ринку, які здійснюють термічну обробку та переробку молока чи молозива, повинні дотримуватись процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, вимог щодо відповідності санітарним заходам, які територіальний орган компетентного органу може встановити під час видачі експлуатаційного дозволу або проведення перевірок, доводити відповідність затвердженим мікробіологічним критеріям для встановлення показників безпечності харчових продуктів.
( Пункт 8 розділу IX в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 595 від 22.08.2022 )
X. Особливості пакування і нанесення позначок для молока та молочних продуктів
1. Забороняється відокремлення процесу пакування молочних продуктів від технологічного циклу виробництва продукції (окрім пакування масла, сиру, сухих молочних продуктів структурними підрозділами одного переробного підприємства або переробними підприємствами, що входять до складу одного об’єднання).
2. Тара й упаковка для молока та молочних продуктів мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених для використання з цією метою відповідно до чинного законодавства України.
3. Споживча тара одразу після наповнення герметизується на потужності, на якій проводилася остання термічна обробка рідких молочних продуктів і продуктів на основі молозива, засобами асептичного та герметичного фасування, що виключають забруднення. Система герметизації має бути розроблена так, щоб факт її відкриття був візуально розпізнаваним та легко контрольованим.
4. Оператори ринку не повинні допускати використання назв молочних продуктів та традиційних молочних продуктів, а також їх похідних у власних назвах продуктів і торговельних марках, якщо ці продукти виробляються з використанням сировини немолочного походження, крім дозволених харчових добавок та функціональних інгредієнтів.
5. Маркування молока, молозива та молочних продуктів здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України. Маркування має чітко визначати таке:
для продуктів, виготовлених із молока, процес виготовлення для яких не передбачає термічної обробки чи іншої фізичної або хімічної обробки,- слова "із молока сирого";
для молозива - слово "молозиво";
для продуктів на основі молозива - слова "із молозива".
Допускаються такі винятки:
ідентифікаційна позначка замість реєстраційного номера потужності може містити дані про те, де саме (на первинному чи подальшому пакуванні) зазначено вказаний номер;
для пляшок повторного використання ідентифікаційна позначка може містити лише реєстраційний номер потужності.
6. Вимоги пункту 5 цього розділу обов’язково застосовуються до продуктів, призначених для роздрібного продажу.
7. Оператори ринку повинні забезпечити, щоб на пакуванні було нанесено ідентифікаційну позначку відповідно до таких положень:
залежно від способу презентації різних продуктів тваринного походження ідентифікаційна позначка може наноситися безпосередньо на продукт, первинне чи подальше пакування або може бути надрукована на етикетці, прикріпленій до продукту, первинного чи подальшого пакування. Позначка також може мати форму бирки з тривкого матеріалу, яку не можна зняти, не пошкодивши;
ідентифікаційна позначка наноситься до того, як продукт залишає потужність виробництва або переробки;
якщо пакування та/або первинна упаковка продукту знімається або якщо продукт підлягає подальшій переробці на іншій потужності, на такий продукт має наноситися нова позначка. У таких випадках нова позначка має містити реєстраційний номер потужності, на якій такі операції проводилися;
позначка має бути читабельною і незмивною, літери - розбірливими. Вона має бути легко помітною для компетентних органів;
позначка має містити реєстраційний номер потужності. Якщо потужність виробляє одночасно харчові продукти, до яких застосовуються ці Вимоги, та харчові продукти, до яких вони не застосовуються, оператори ринку харчових продуктів можуть застосовувати однакову ідентифікаційну позначку для обох типів харчових продуктів;
якщо продукти розміщуються в упаковках, призначених для безпосереднього постачання кінцевим споживачам, цілком достатньо нанести позначку лише на зовнішній бік упаковки;
якщо позначка наноситься безпосередньо на продукт, фарби, що використовують, мають відповідати вимогам чинного законодавства України про використання барвників у харчових продуктах.

Генеральний директор
директорату безпечності та
якості харчової продукції



М. Мороз