Щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 15.07.2019 №3265/6/99-99-12-01-04-15/ІПК
Остання редакція від 15.07.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 15.07.2019

Номер 3265/6/99-99-12-01-04-15/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
15.07.2019 N 3265/6/99-99-12-01-04-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (в редакції з 01.07.2019 р., далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, з урахуванням змін, внесених до Кодексу та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зверненні Товариство поінформувало, що є юридичною особою за законодавством України, яка зареєстрована платником акцизного податку на паливо та здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою смарт-карт на пальне. Фактично передача пального постачальниками здійснюється безпосередньо покупцям шляхом заправки транспортних засобів покупця за умови пред'явлення смарт-карти, без проміжної передачі пального Товариством, однак юридично факт отримання пального Товариством та подальшої його передачі покупцям фіксується у видаткових накладних.
По факту, Товариство фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального з акцизного складу не здійснює та немає потреби у власних автозаправних станціях, місцях зберігання пального та інших об'єктах, які можуть розцінюватись як акцизний склад, виходячи із специфіки постачання. Відпуск пального здійснюється безпосередньо покупцям шляхом заправки транспортних засобів на автозаправних станціях постачальника.
З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Що розуміється під поняттям "фізична передача пального"?
2. Чи вважається Товариство платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 та пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в редакції з 01.07.2019 р.?
3. Чи відноситься Товариство до розпорядників акцизного складу? Чи потрібно Товариству реєструвати акцизний склад, якщо фактично відпуск здійснюється з автозаправних станцій постачальника? Якщо так, то що саме реєструвати Товариству в якості акцизного складу та як здійснити таку реєстрацію?
4. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на оптову торгівлю пальним? До якого органу звертатись із заявою про отримання ліцензії на оптову торгівлю пальним?
Щодо питання 1, 2
Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.1411п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу.
Реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, всі операції з фізичної передачі пального, крім (відпуску, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) та при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу, будуть вважатися реалізацією пального та суб'єкт господарювання, який здійснюватиме такі операції вважатиметься платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.
Щодо питання 3
Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) передбачено ряд змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро- горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Кодексом передбачено, що один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу платники податку зобов'язані з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.
Слід зазначити, що з 01.07.2019 р. вводиться в дію Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у відповідності до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. N 408( далі - Порядок N 408).
Відповідно до п. 5 Порядку N 408 передбачено, що без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі.
Кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
До реєстру платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів:
ідентифікаційні дані:
- для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;
- для юридичних осіб, що уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання і внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Кодексу;
- для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
реєстраційні дані - дата реєстрації особи як платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного податку/акцизного складу;
дані про акцизні склади - дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад.
Також, п. 6 Порядку N 408 передбачено, що на підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.
У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку - розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.
Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
На заяву накладається кваліфікований електронний підпис керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи - підприємця або її представника.
Датою і часом подання заяви до контролюючого органу є дата і час, зазначені у квитанції про доставку заяви (перша квитанція).
У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об'єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу.
У разі реєстрації нового акцизного складу такому акцизному складу засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично присвоюється уніфікований номер, який є єдиним у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і зберігається за акцизним складом до моменту анулювання його реєстрації.
За уніфікованим номером акцизний склад реєструється та обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Присвоєний під час реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового уніфікований номер акцизного складу, з якого реалізовано/на який отримано пальне або спирт етиловий, є обов'язковим реквізитом, що зазначається під час складання акцизної накладної.
Рекомендована форма заяви розміщена на офіційному вебпорталі ДФС та, починаючи з 19.06.2019 р., може застосовуватися для реєстрації, у т.ч. в Електронному кабінеті.
Таким чином, якщо платник акцизного податку здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу, він вважатиметься розпорядником акцизного складу та, враховуючи вищезазначені норми законодавства, зобов'язаний зареєструвати такий акцизний склад.
Щодо питання 4
Законом N 2628 внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 р. N 481/95-ВР " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01.07.2019 р.
Зокрема ст. 15 Закону N 481 передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкти господарювання можуть подати документи для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним на розгляд до органу ліцензування на адресу Державної фіскальної служби України: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
Таким чином, якщо суб'єкт господарювання здійснює діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам, він зобов'язаний отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним.
Слід зазначити, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 41 Кодексу).
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
15.07.2019 N 3265/6/99-99-12-01-04-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (в редакції з 01.07.2019 р., далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, з урахуванням змін, внесених до Кодексу та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зверненні Товариство поінформувало, що є юридичною особою за законодавством України, яка зареєстрована платником акцизного податку на паливо та здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою смарт-карт на пальне. Фактично передача пального постачальниками здійснюється безпосередньо покупцям шляхом заправки транспортних засобів покупця за умови пред'явлення смарт-карти, без проміжної передачі пального Товариством, однак юридично факт отримання пального Товариством та подальшої його передачі покупцям фіксується у видаткових накладних.
По факту, Товариство фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального з акцизного складу не здійснює та немає потреби у власних автозаправних станціях, місцях зберігання пального та інших об'єктах, які можуть розцінюватись як акцизний склад, виходячи із специфіки постачання. Відпуск пального здійснюється безпосередньо покупцям шляхом заправки транспортних засобів на автозаправних станціях постачальника.
З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Що розуміється під поняттям "фізична передача пального"?
2. Чи вважається Товариство платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 та пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в редакції з 01.07.2019 р.?