Про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів"

Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула лист про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) та повідомляє таке.

Товариство повідомило, що здійснює свою господарську діяльність із зберігання, навантаження-розвантаження пального (крім скрапленого природного газу, бензолу, метанолу) на території складу нафтопродуктів. Зазначений склад є митним складом відкритого типу. Свою діяльність Товариство здійснює виключно на підставі договорів зберігання, реалізації палива не здійснює.

У звязку з тим, що Товариство здійснює свою господарську діяльність виключно за договорами зберігання, ніякої реалізації або виготовлення палива у будь-який спосіб не здійснює, не є платником акцизного податку, Товариство просить надати письмову консультацію з приводу доцільності відкриття акцизного складу Товариством.

Відповідно до п. 1 ст. 424 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс), митний склад - це відповідним чином облаштоване складське приміщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів під митним контролем.

Митний склад відкритого типу призначається для зберігання під митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України згідно із зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними як утримувачем цього складу, так і будь-якими іншими особами (п. 4 ст. 424 Митного кодексу).

Законом України від 23 грудня 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" передбачено ряд зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), які набувають чинності з 01.07.2019 року.

Так, відповідно до пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження- розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до пп. 14.1.224. п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ)

Згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі, (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважається реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Крім того, Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481, зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Зокрема, ст. 15 Закону N 481 встановлено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на зберігання пального визначено ст. 15 Закону N 481.

Отже, враховуючи викладене вище та той факт, що Товариство здійснює свою господарську діяльність із зберігання, навантаження-розвантаження пального (крім скрапленого природного газу, бензолу, метанолу) на підставі договорів зберігання, в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212, пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу Товариство вважається платником акцизного податку, в розумінні пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - розпорядником акцизного складу та територія складу нафтопродуктів підпадає під визначення поняття акцизний склад, у відповідності до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податку, якому надано таку консультацію.