ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 22.05.2019 N 2292/6/99-99-15-03-02-15/ІПК |
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з відшкодування (компенсації) співвласником нежитлової будівлі на умовах спільної часткової власності витрат на сплату комунальних послуг та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).
Враховуючи те, що нежитлова будівля належить співвласникам на умовах спільної часткової власності, а умови постачання комунальних послуг не передбачають їх поділу між співвласниками, а також те, що між співвласниками нежитлової будівлі відсутні договірні відносини щодо взаємного постачання послуг, до складу вартості яких могла бути включена вартість комунальних послуг, сплата одним з співвласників вартості комунальних послуг та отримання ним від іншого співвласника компенсації частини вартості таких послуг у процентному відношенні залежно від кількості спожитих таким іншим співвласником за місяць комунальних послуг, не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ.
Таким чином, кошти, які надходять одному з співвласників нежитлової будівлі у вигляді компенсації вартості комунальних послуг, до бази оподаткування не включаються та податкові зобов'язання з ПДВ за такою операцією не визначаються.
При цьому, при формуванні податкового кредиту слід приймати до уваги те, що один із співвласників, який здійснює оплату комунальних послуг постачальнику у повному обсязі, не використовує весь обсяг таких послуг у власній господарській діяльності (частина вартості комунальних послуг компенсується іншим співвласником).
В зв'язку з цим на частину вартості комунальних послуг, яка не використана у власній господарській діяльності (компенсована іншим співвласником), мають бути нараховані податкові зобов'язання за правилами, встановлені пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.