Про повернення алкогольних напоїв

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо повернення алкогольних напоїв та повідомляє.

Абзацом тринадцятим частини першої статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481) визначено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має право реалізовувати ці товари лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону N 481).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону N 481 оптова торгівля, зокрема, алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Документальному оформленню товарних операцій передує укладання відповідних правочинів. Договір поставки (купівлі-продажу) є основним правовим документом, який визначає права й обов'язки постачальників та покупців. Серед істотних (основних) його умов є реквізити сторін, найменування, кількість і вартість товару, терміни постачання та умови прийому останнього, порядок розрахунків між сторонами та їх відповідальність за порушення договірних зобов'язань.

У випадку якщо суб'єкт господарювання, який має лише ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому суб'єкту господарювання, який має відповідні ліцензії, передбаченні Законом N 481, в тому числі постачальнику алкогольних напоїв, і при цьому оформив документи, як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої їх реалізації (видаткові накладні, податкові накладні, а також, товарно-транспортні накладні встановленого зразка N 1-ТН /алкогольні напої), то до такого суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 17 Закону N 481, як за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Також інформуємо, що згідно з пунктом 1 Положення Про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236 (далі - Положення N 236), ДФС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Положення N 236 не передбачає повноважень ДФС щодо формування та реалізації державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).