Щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ за операцією з припинення зобов’язань

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ за операцією з припинення зобов’язань та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно інформації наведеної в зверненні, Товариство має кредиторську заборгованість перед Постачальником згідно Договору про надання послуг від 02.12.2016 р. N 2/12 у сумі 244801,8 грн.

Одночасно Постачальник має заборгованість перед Товариством у зв’язку з отриманням передплати згідно Договору суборенди транспортних засобів від 02.12.2016 р. N 3/12 у сумі 208880,0 грн.

Між двома підприємствами підписано акт звіряння обсягу взаємних заборгованостей та розглянуто можливість зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також Товариством повідомлено про виконання грошових зобов’язань перед Постачальником, визначених актом звіряння, у сумі 35921,80 грн. (з урахуванням передплати у сумі 208880,0 грн.).

Поряд з цим, на теперішній час Постачальнику анульовано реєстрацію платника ПДВ.

Господарські відносини між підприємствами регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ) та не належать до сфери контролю ДФС.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Одночасно, відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З моменту досягнення згоди щодо припинення операцій з суборенди транспортних засобів (відмова покупця від їх отримання) суми ПДВ, включені Товариством до податкового кредиту під час придбання таких послуг суборенди транспортних засобів, які не будуть використані в оподатковуваних операціях, підлягають коригуванню шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами) (далі - Порядок N 1307).

Згідно з пунктом 11 Порядку N1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку складає зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" зазначається код ознаки 1-у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

У такій зведеній податковій накладній у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини "13" відповідно до пункту 8 Порядку N 1307 - складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 16 Порядку N 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку N 1307, у графі 2 розділу Б табличної частини податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

При цьому ПКУ та Порядком N 1307 не передбачено особливостей та виключень щодо заповнення графи 2 розділу Б табличної частини податкових накладних, які складаються у зв’язку з використанням в операціях, що не є господарською діяльністю.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.