Про надання розяснення

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 14.11.2018 №4818/6/99-99-12-01-02-15-ІПК
Остання редакція від 14.11.2018. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 14.11.2018

Номер 4818/6/99-99-12-01-02-15-ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
14.11.2018 N 4818/6/99-99-12-01-02-15-ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула лист Товариства щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року N 891 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку" (далі - Постанова N 891) та в межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація надається з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Державна фіскальна служба України реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи (п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236).
У запиті Товариство поінформувало, що являється користувачем резервуарів N 1, N 2, N 3. Резервуари N 1 та N 2 поєднані трубопроводом який належить іншому суб'єкту господарювання та надає Товариству послуги по транспортуванню нафтопродуктів. Резервуари N 2 та N 3 поєднані трубопроводом користувачем яких є один суб'єкт господарювання.
З урахуванням викладено, Товариство звертається з проханням надати інформацію щодо особливостей утворення роботи акцизних складів, обладнання складів витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку, а саме:
1. Що є акцизним складом у випадку коли є резервуари N N 1, 2, що розташовані за різними адресами і якими користується Товариство та трубопровід яким транспортуються нафтопродукти який належить іншому суб'єкту господарювання. Кожен резервуар та трубопровід окремо чи як єдиний акцизний склад?
2. Якщо резервуари N N 1, 2 та трубопровід, вважати єдиним акцизним складом, тоді хто є розпорядником акцизного складу та хто повинен подавати відомості відповідно до Постанови N 891?
3. Хто і де має встановлювати витратоміри лічильники?
4. Чи обов'язково встановлювати витратоміри-лічильники під час внутрішнього переміщення нафтопродуктів в межах одного складу, в тому числі у технологічних цілях?
5. Чи можна віднести до "інших операцій" та вважати фізичним відпуском пального та фізичним отриманням пального операцій з переміщення пального з одного резервуару в інший резервуар в межах одного акцизного складу чи різних акцизних складів, поєднаних системою трубопроводів?
6. Чи можна віднести до "інших операцій" та вважати фізичним відпуском пального розливи чи інше знищення пального внаслідок аварії, пошкодження резервуару, трубопроводів, а також природні втрати внаслідок фізичних властивостей нафтопродуктів?
7. Чи можна віднести до "інших операцій" та вважати фізичним відпуском пального операції з видачі пального у транспортний засіб для наступного транспортування (переміщення) пального на інші склади?
8. У яких місцях необхідно встановлювати витратоміри-лічильники: на трубопроводі у місцях виходу нафтопродукту з резервуару чи на трубопроводі у місцях видачі нафтопродукту (на усіх точках (стояках) пункту наливу)?
Щодо питань 1, 2.
Акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження- розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу (пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, зокрема, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження- розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження- розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (п. 14.1.224 ст. 14 Кодексу).
Резервуар - це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 4 п. 2 Постанови N 891).
Підпунктом 4 пункту 2 Постанови N 891 визначено, що обіг пального - будь-які операції, що передбачають:
фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);
фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Трубопровід це штучна споруда, призначена для транспортування газу або рідини, а також інших твердих речовин у вигляді суспензії під дією різниці тиску у різних перетинах, яка є частиною технологічного комплексу з виробництва, оброблення (перероблення), змішування, навантаження- розвантаження, зберігання пального.
Оскільки суб'єкт господарювання, що надає послуги по транспортуванню палива трубопроводом не здійснюючи операції з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, то розпорядником акцизного складу є Товариство з урахуванням правовстановлюючих документів на користування зазначеними резервуарами.
Щодо питання 3, 4, 8.
Реєстр - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (пункт 5 Постанови N 891).
Відповідно до своїх функціональних обов'язків та вимог Постанови N 891, Державна фіскальна служба України не визначає місця встановлення засобів вимірювання.
Суб'єкт господарювання розробляє технологічну схему встановлення засобів вимірювання, розраховує та підбирає перелік засобів вимірювання витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального та рівнемірів-лічильників рівня пального, виходячи з об'ємів зберігання пального, діаметрів трубопроводів, пунктів наливу та інших технологічних аспектів у сфері обігу палива та забезпечить повноту обліку обігу пального.
Щодо питання 5 "інші операції".
Транспортування (переміщення, перекачування) палива з одного резервуара до іншого у межах одного акцизного складу буде вважатись технологічною операцією, яку суб'єкт господарювання здійснює виходячи зі своїх потреб, яка не відноситься до "інших операцій", при цьому зазначені дії повинні враховуватись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.
Транспортування (переміщення, перекачування) палива з одного акцизного складу до іншого якщо такі належать (використовуються) різними суб'єктами господарювання відносяться до "інших операцій" в розумінні підпункту 4 пункту 2 Постанови N 891, при цьому зазначені дії повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.
Щодо питання 6 "інші операції".
Знищення пального внаслідок аварії, пошкодження резервуарів, а також природні втрати відносяться до "інших операцій" в розумінні підпункту 4 пункту 2 Постанови N 891, що повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.
Поряд з цим повідомляємо, що знищення пального внаслідок аварії, пошкодження резервуарів, а також природні втрати регулюються Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. N 281/171/578/155 та іншими нормативними актами.
Щодо питання 7 "інші операції".
На сьогоднішній день Кодексом та Постановою N 891 не визначено поняття як видача пального.
Підпунктом 4 пункту 2 Постанови N 891 визначено, що обіг пального - будь-які операції, що передбачають:
фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);
фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, транспортування палива з одного акцизного складу до іншого якщо такі належать (використовуються) різними суб'єктами господарювання відносяться до "інших операцій" в розумінні підпункту 4 пункту 2 Постанови N 891, при цьому зазначені дії повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.
Крім цього повідомляємо, на сьогодні у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики опрацьовуються зміни до Податкового кодексу України з метою встановлення чітких вимог до акцизних складів, де розпорядник здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального.
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
14.11.2018 N 4818/6/99-99-12-01-02-15-ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула лист Товариства щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року N 891 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку" (далі - Постанова N 891) та в межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація надається з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Державна фіскальна служба України реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи (п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236).
У запиті Товариство поінформувало, що являється користувачем резервуарів N 1, N 2, N 3. Резервуари N 1 та N 2 поєднані трубопроводом який належить іншому суб'єкту господарювання та надає Товариству послуги по транспортуванню нафтопродуктів. Резервуари N 2 та N 3 поєднані трубопроводом користувачем яких є один суб'єкт господарювання.
З урахуванням викладено, Товариство звертається з проханням надати інформацію щодо особливостей утворення роботи акцизних складів, обладнання складів витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку, а саме: