Щодо включення до складу витрат суму сплачених відсотків, які нараховані платнику податків за користування кредитними коштами

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення від 29.06.2017 N 2906/1 (вх. ДФС від 10.07.2017 N Г/2547) щодо включення до складу витрат суму сплачених відсотків, які нараховані платнику податків за користування кредитними коштами та з урахуванням висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду, викладених у постанові від 31.03.2016 (справа N 804/16096/15), надає нову індивідуальну податкову консультацію щодо практичного застосування норм податкового законодавства.

Статтею - 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.

Відповідно до ст. 42 глави IV Господарського кодексу України підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Кодексу.

Так, відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Відповідно до пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу до переліку інших витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, належить, зокрема, вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 6 частини 1 ст. 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" N 2664-111 від 12.07.2001 року надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, серед інших є фінансовою послугою.

Крім того, п. 14 частини 1 ст. 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що до фінансових послуг відносяться банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

В свою чергу, Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року N 2121-III надані наступні тлумачення термінів:

банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків;

клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Згідно з частиною 1 ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" як кредитні в цій статті розглядаються зокрема банківські послуги щодо розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Таким чином, кредитування (тобто надання грошових коштів в позику під проценти банківською або іншою фінансовою установою) є банківською (фінансовою) послугою, в якій банк виступає надавачем такої послуги, а клієнт банку є користувачем послуг банку.

Як вбачається із обставин, викладених у зверненні, кредитні кошти залучаються підприємцем для придбання товарів, які використовуються в господарській діяльності. Тобто оплата процентів, нарахованих на кредитні кошти, що одержані від банку для закупівлі товарів, які використовуються в господарській діяльності, є вартістю придбаних банківських послуг, прямо пов'язаних з господарською діяльністю підприємця.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування може віднести до складу витрат витрати по сплаті відсотків банку при укладенні кредитних договорів з банками для потреб фінансово-господарської діяльності фізичної особи - підприємця за умови, якщо вони документально підтверджені первинними документами; пов'язані з отриманням доходів фізичної особи - підприємця; фактично сплачені; товари (послуги) фактично отримано фізичною особою - підприємцем.

Зазначаємо, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі N 804/16096/15, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно фізичною особою - підприємцем [...].