Щодо надання податкової консультації

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Чи дозволено на різних об’єктах одного підприємства використовувати різне визначення обігів/ставок ПДВ?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.

Згідно із ст. 12 Закону N 265 на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону N 265 постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 (далі - Постанова N 199) затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування.

Пунктом 14 Постанови N 199 передбачено, що чеки всіх звітів РРО повинні містити такі загальні реквізити:

назву і адресу господарської одиниці;

індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери "ПН". У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер "ПН" - літери "ІД";

фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН";

заводський номер реєстратора;

логотип виробника.

Крім того, відповідно до п. 15 Постанови N 199 чек Х-звіту повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються з початку зміни до моменту формування Х-звіту):

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках;

суми ПДВ за кожною ставкою;

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж (надання) яких не підлягає обкладенню ПДВ;

загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п’ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі";

дату і час друкування чека Х-звіту.

Чек Z-звіту (фіскальний звітний чек) повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну):

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека);

суми ПДВ за кожною ставкою;

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п’ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі";

кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами;

номер, дату і час друкування фіскального звітного чека;

повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека (п. 17 Постанови N 199).

Також постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1224 затверджено Порядок обчислення і накопичення РРО сум податку на додану вартість.

Таким чином, жоден з нормативних документів не визначає конкретного літерного позначення відповідних ставок ПДВ.

Враховуючи викладене, суб’єктам господарювання мають право застосовувати РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.