Щодо відображення середньої заробітної плати мобілізованих працівників, виплаченої у 2014 році

Головне управління ДФС у Запорізькій області розглянуло звернення щодо відображення середньої заробітної плати мобілізованих працівників, виплаченої у 2014 році та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до частини другої ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року N 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" та ст. 119 Кодексу законів про працю України за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада) і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 N 105 (набула чинності з 17.03.2015). Постановою КМУ від 12.04.2017 N 254 були внесені зміни до Порядку, зокрема, у п. 1 зазначено, що цей Порядок визначає механізм виплати компенсації за 2014 - 2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам - підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі - працівники), за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті за програмою "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за 2014 - 2015 роки".

Відповідно до п. 4 Порядку для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи, організації, фермерські господарства, сільськогосподарські виробничі кооперативи незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичні особи - підприємці протягом трьох місяців з дня набрання чинності постановою КМУ від 12.04.2017 N 254 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року N 105" подають органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання структурному підрозділу соціального захисту населення копій зазначених звітів (з урахуванням звітів, поданих у 2015 році), а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2.

Пунктом 142.1 ст. 142 Кодексу, у редакції, чинній до 01.01.2015, встановлено, що до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають, зокрема, нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень.

Оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час, відноситься до фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час (п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5).

Враховуючи наведене, оскільки у 2014 році був відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, суми виплаченої середньої заробітної плати робітникам, які перебували у трудових відносинах з платником податку і проходили військову службу за призовом під час мобілізації, враховувались у складі відповідних витрат платниками при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток (в залежності від того, де використовувалась праця таких фізичних осіб - у складі витрат, що формують собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), адміністративних витрат або витрат на збут).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, у редакції, чинній з 01.01.2017, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, податкові зобов'язання з податку на прибуток визначаються виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень Кодексу.

Тому у разі отримання компенсації виплат мобілізованих працівників платник податку при визначенні фінансового результату до оподаткування враховує суму такої компенсації згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Разом з тим при формуванні резерву сумнівних боргів виникають різниці у порядку, визначеному п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;.

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Крім цього, повідомляємо, що згідно п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.