забезпечення підготовки та супроводу сімей, в які реінтегровано або влаштовано дітей, які перебували в закладах, які здійснюють інституційний догляд та виховання, забезпечення їх спроможності здійснювати догляд та виховання дітей з інвалідністю;
операційна ціль 2. Спрямування фінансових, кадрових, матеріальних, інфраструктурних ресурсів закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання, на надання послуг з підтримки дітей та сімей з дітьми, розвиток сімейних форм виховання відповідно до потреб дітей, які в них перебували, та потреб територіальних громад.
Завданнями, спрямованими на досягнення операційної цілі 2, є:
запровадження механізмів оцінювання фінансових, кадрових, матеріальних, інфраструктурних та інших ресурсів закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання, визначення способів і доцільності їх використання після реформування закладів, зокрема для надання послуг з підтримки дітей та сімей з дітьми, розвитку сімейних форм виховання;
розроблення та забезпечення впровадження планів реформування закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання, відповідно до визначених потреб дітей, які в них перебувають, їх сімей, комплексного оцінювання кадрових, матеріальних, інфраструктурних ресурсів закладів та потреб територіальних громад.
Для досягнення стратегічної цілі 5 "Забезпечення можливості дітей та осіб, які мають досвід альтернативного догляду та виховання, налагоджувати соціальні відносини, які сприяють їх успішній інтеграції у життя територіальних громад" визначено такі операційні цілі:
операційна ціль 1. Підготовка дітей та осіб віком від 14 до 23 років, які отримують альтернативний догляд та виховання, до самостійного життя в територіальних громадах.
Завданнями, спрямованими на досягнення операційної цілі 1, є:
організація надання дітям, які отримують альтернативний догляд та виховання, зокрема дітям з інвалідністю, індивідуальної підтримки та допомоги у підготовці до самостійного життя;
створення умов для подальшої освіти та підвищення економічної спроможності дітей, які отримують альтернативний догляд та виховання, створення умов їх взаємної підтримки та сприяння соціальній інтеграції;
операційна ціль 2. Реалізація дітьми та особами, які мають досвід альтернативного догляду та виховання, права на самостійне життя у територіальній громаді та забезпечення можливості для їх самореалізації.
Завданнями, спрямованими на досягнення операційної цілі 2, є:
запровадження державних та місцевих постійно діючих програм соціального захисту дітей та осіб, які мають досвід альтернативного догляду та виховання, що передбачають, зокрема, заходи, спрямовані на задоволення потреб дітей та осіб з інвалідністю;
створення умов для повноцінної участі в житті суспільства та територіальної громади дітей та осіб (у тому числі з інвалідністю), які мають досвід альтернативного догляду та виховання.
Для досягнення стратегічної цілі 6 "Створення організаційно-правових умов для забезпечення реалізації цієї Стратегії" визначено такі операційні цілі:
операційна ціль 1. Забезпечення координації дій суб’єктів, відповідальних за реалізацію цієї Стратегії.
Завданнями, спрямованими на досягнення операційної цілі 1, є:
впровадження механізмів міжвідомчої взаємодії та координації дій;
запровадження міжсекторальної взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями та бізнесом;
операційна ціль 2. Підвищення спроможності системи забезпечення та захисту прав дитини.
Завданнями, спрямованими на досягнення операційної цілі 2, є:
створення впорядкованої та збалансованої на всіх рівнях організаційної моделі управління системою забезпечення та захисту прав дитини;
удосконалення механізму забезпечення прав та найкращих інтересів дітей в цивільному судочинстві;
забезпечення належної реалізації права дитини на врахування її думки під час вирішення питань, що стосуються її життя;
забезпечення цифровізації процесів у сфері забезпечення та захисту прав дитини, надання послуг дітям та їх сім’ям;
проведення моніторингу ефективності діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення захисту прав дитини та розвитку сімейних форм виховання;
впровадження механізмів проведення моніторингу дотримання прав дитини під час реформування закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання;
операційна ціль 3. Посилення кадрового потенціалу у сфері забезпечення та захисту прав дитини.
Завданнями, спрямованими на досягнення операційної цілі 3, є:
забезпечення необхідного кадрового потенціалу у сфері забезпечення та захисту прав дитини, соціальної підтримки сімей з дітьми відповідно до потреб жителів кожної територіальної громади;
забезпечення високого рівня професійної компетентності та вмотивованості працівників служб у справах дітей та працівників, які проводять соціальну роботу та надають соціальні послуги дітям та сім’ям з дітьми;
операційна ціль 4. Розроблення та впровадження фінансових механізмів, необхідних для реалізації цієї Стратегії.
Завданнями, спрямованими на досягнення операційної цілі 4, є:
забезпечення ефективного фінансування реалізації цієї Стратегії;
запровадження механізму реалізації цієї Стратегії центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;
операційна ціль 5. Підвищення рівня поінформованості громадян щодо неприпустимості виховання дитини в закладах, які здійснюють інституційний догляд та виховання, важливості забезпечення сприятливого та безпечного сімейного середовища для повноцінного фізичного, емоційного та соціального розвитку дитини.
Завданнями, спрямованими на досягнення операційної цілі 5, є:
запровадження ефективних механізмів комунікації щодо цілей, завдань та стану реалізації цієї Стратегії;
формування культури сприйняття дитини в суспільстві.
На кожному етапі реалізації цієї Стратегії передбачається розроблення та виконання операційного плану заходів з її реалізації на відповідний період, що визначає поетапне виконання завдань, спрямованих на досягнення визначених цією Стратегією цілей, та орієнтовний обсяг необхідних ресурсів.
З урахуванням мети цієї Стратегії та за умови виконання в повному обсязі передбачених цією Стратегією завдань прогнозується до 2028 року:
збільшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають в сімейних формах виховання, до 95 відсотків;
зменшення кількості дітей, які отримують інституційний догляд та виховання, на 30 відсотків, а таких дітей віком до трьох років - на 80 відсотків порівняно з показниками 2023 року;
збільшення кількості дітей з інвалідністю та/або дітей з особливими освітніми потребами, які отримують соціальні, медичні і освітні послуги в територіальних громадах, на 30 відсотків.
Реалізація цієї Стратегії також дасть змогу:
забезпечити за потреби тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, віком до трьох років до сімей знайомих, родичів, сімей патронатних вихователів, сімейних форм виховання;
підвищити рівень задоволення сімей з дітьми підтримкою, яка надається їм державою, та доступності універсальних і соціальних послуг;
збільшити кількість батьків, які отримують підтримку родичів, територіальної громади та держави в догляді та вихованні дітей з інвалідністю;
створити умови для інтеграції та повноцінної участі у житті територіальної громади дітей з інвалідністю та їх сімей;
забезпечити розвиток усиновлення та створення достатньої кількості сімейних форм виховання для влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
забезпечити возз’єднання із сім’ями дітей, які повернулися з місць депортації, після примусового переміщення чи перебування на тимчасово окупованій території, евакуйовані з території, де ведуться чи можуть вестися бойові дії, чи влаштування до сімейних форм виховання або усиновлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та надати їм необхідну підтримку;
забезпечити влаштування до сімейних форм виховання або усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) із закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання;
забезпечити успішну інтеграцію в суспільство дітей та осіб, які мають досвід інституційного догляду та виховання, перебування в сімейних формах виховання;
підвищити рівень обізнаності громадян щодо права кожної дитини, у тому числі дитини з інвалідністю, на зростання в сімейному оточенні, негативних наслідків інституційного догляду та виховання, права на висловлення думки.
Суб’єкти, відповідальні за реалізацію цієї Стратегії
Суб’єктами, відповідальними за реалізацію цієї Стратегії, є Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, у тому числі організації, діяльність яких спрямована на забезпечення захисту прав дітей та осіб з інвалідністю, міжнародні донори України, медіа.
Забезпечення зростання дитини в сім’ї повинно бути пріоритетним завданням, закріпленим у всіх документах органів державної влади, пов’язаних із забезпеченням прав та найкращих інтересів дітей.
Відповідно до повноважень суб’єкти, відповідальні за реалізацію цієї Стратегії, забезпечують:
Кабінет Міністрів України - загальну координацію та контроль за реалізацією цієї Стратегії шляхом прийняття необхідних для її реалізації актів Кабінету Міністрів України, протокольних рішень Кабінету Міністрів України, а також доручень Прем’єр-міністра України;
Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей - узгодження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань реалізації цієї Стратегії та операційного плану заходів з її реалізації, системний підхід до організації та координації заходів з реалізації цієї Стратегії, планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх здійснення, визначення інноваційних проектів з реалізації цієї Стратегії та залучення фінансування від міжнародних партнерів для їх реалізації;
Мінсоцполітики - відповідність державної політики, а також стандартів і практик у сферах соціального захисту населення, усиновлення та захисту прав дитини завданням та принципам цієї Стратегії; разом з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей реформування закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання, у тому числі дитячих будинків-інтернатів, притулків та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей; надання методичної підтримки центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування з питань реалізації цієї Стратегії;
МОН:
- відповідність державної політики, а також стандартів і практик у сфері освіти завданням та принципам цієї Стратегії, зокрема щодо розвитку освітніх послуг, що надаються в територіальних громадах закладами дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), передвищої, вищої, позашкільної освіти;
- разом з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей розроблення пропозицій щодо внесення змін до законодавства та вжиття організаційних заходів до забезпечення освіти дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти та реформуванням закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання, у тому числі закладів, у складі яких є пансіон та інтернат, дитячих будинків;
МОЗ:
- формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я з урахуванням завдань та принципів цієї Стратегії;
- взаємодію з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей в частині забезпечення нормативно-правового регулювання та організації заходів щодо підвищення якості та доступності медичних послуг, які надаються дітям та сім’ям з дітьми, зокрема послуг у сфері психічного здоров’я, послуг з реабілітації, надання медичної допомоги вагітним жінкам i породіллям, патронажу новонароджених, реформування будинків дитини;
Мін’юст - разом з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей розроблення пропозицій щодо внесення змін до законодавства та вжиття організаційних заходів до нормативно-правового врегулювання питання запровадження спеціалізації суддів із розгляду справ, що виникають із сімейних правовідносин і стосуються захисту прав та законних інтересів дітей, сприяння у дотриманні стандартів правосуддя, дружнього до дитини, на усіх етапах розгляду справ за участю дітей, розвитку системи пробації для дітей, розроблення механізму посилення участі дитини у судових процесах, що стосуються її подальшого життя;
МЗС - нормативно-правове удосконалення механізму захисту прав та інтересів дітей - громадян України за кордоном, розроблення механізму організації допомоги у поверненні таких дітей в Україну та сприяння вжиттю вичерпних заходів до їх повернення в Україну;
Мінфін - урахування цілей та завдань, визначених цією Стратегією, під час забезпечення формування та реалізації державної фінансової, бюджетної політики, державної політики у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;
Державна служба у справах дітей:
- реалізацію державної політики у сферах захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання, усиновлення з урахуванням завдань та принципів цієї Стратегії;
- разом із Мінсоцполітики та Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей розвиток системи усиновлення, сімейних форм виховання, організаційно-методичного забезпечення соціальної підтримки та соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітним сім’ям, сім’ям, у яких виховуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають в складних життєвих обставинах, а також реформування закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання, у тому числі дитячих будинків-інтернатів, притулків та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей;
Нацсоцслужба:
- реалізацію державної політики у сферах соціального захисту населення, захисту прав дитини, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дитини з урахуванням цілей та завдань цієї Стратегії;
- разом із Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей координацію діяльності відповідних органів та закладів, здійснення заходів з профілактики складних життєвих обставин, надання соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітям з інвалідністю;
обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації (військові адміністрації) - відповідність регіональної політики завданням та принципам цієї Стратегії, координацію дій з її реалізації у відповідних областях, мм. Києві та Севастополі, районах, визначення потреб населення регіону в соціальних послугах, розроблення та фінансування регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, організацію надання високоякісних реабілітаційних, медичних, комплексних спеціалізованих соціальних послуг дітям із забезпеченням їх транспортної доступності, надання виконавчим органам сільських, селищних, міських рад необхідної методичної підтримки щодо розвитку сімейних форм виховання, вжиття інших заходів до забезпечення прав та найкращих інтересів дітей, провадження діяльності з усиновлення;
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації) - утворення координаційних рад та разом із Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей реформування закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання, що функціонують у відповідному регіоні, незалежно від типу, форми власності та підпорядкування;
сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі утворення) ради та їх виконавчі органи - створення належних умов для забезпечення соціального благополуччя територіальної громади, сприятливих умов для догляду та виховання дітей у сім’ях, доступність послуг та підтримки, що відповідають потребам дітей та сімей з дітьми, визначення потреб територіальної громади в соціальних послугах, планування та фінансування видатків для задоволення потреб дітей та сімей з дітьми, що мешкають у територіальній громаді, в послугах та підтримці, що відповідають їх потребам, своєчасне виявлення вразливих сімей з дітьми та організацію надання їм необхідних послуг та підтримки, здійснення повноважень органів опіки та піклування, зокрема в частині представництва інтересів дітей та прийняття рішень, які стосуються їх подальшого життя з урахуванням найкращих інтересів дітей, влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які залишилися без батьківського піклування, до сімейних форм виховання, реінтеграцію дітей, які отримують інституційний догляд та виховання, в сім’ї, підтримку і супровід таких сімей;
міжнародні партнери (за їх згодою) - проведення експертизи цієї Стратегії щодо її відповідності європейським і міжнародним стандартам забезпечення прав та найкращих інтересів дітей, а також надання фінансової підтримки на умовах співфінансування для ефективної реалізації цієї Стратегії та виконання її завдань відповідно до успішних світових практик та стандартів ЄС;
громадські об’єднання, зокрема ті, діяльність яких спрямована на забезпечення захисту прав осіб з інвалідністю (за їх згодою), - проведення громадської експертизи цієї Стратегії щодо її відповідності європейським і міжнародним стандартам забезпечення прав та найкращих інтересів дітей із залученням осіб, які мають досвід перебування (проживання) у закладах, які здійснюють інституційний догляд та виховання, та сімейних формах виховання, а також сприяння створенню ринку соціальних послуг, у тому числі шляхом утворення надавачів соціальних послуг недержавного сектору та забезпечення співпраці з органами місцевого самоврядування;
медіа, громадські об’єднання, особи, які мають досвід перебування (проживання) у закладах, які здійснюють інституційний догляд та виховання, та сімейних формах виховання, - сприяння формуванню громадської думки про пріоритетність прав і найкращих інтересів дітей, зокрема прав дітей на активну участь у суспільному житті, врахування їх думки, нетерпимість до порушень прав дітей, важливість зростання кожної дитини в сім’ї для її подальшого благополуччя, а також інклюзивності та безбар’єрності територіальних громад.
Можливості та обмеження реалізації цієї Стратегії
Цю Стратегію розроблено для забезпечення проведення реформи системи догляду та підтримки дітей та її пріоритетності як умови вступу України до ЄС. Крім того, ЄС продемонстрував готовність підтримувати реформу системи догляду та підтримки і надавати необхідні фінансові ресурси. Гуманітарна допомога та кошти, що надаються на відновлення України, також можуть сприяти досягненню цілей цієї Стратегії, зокрема проведенню реформи системи догляду та підтримки дітей як пріоритету для інвестування в людський капітал України та вступу України до ЄС.
Для успішного проведення реформи системи догляду та підтримки дітей необхідно значні фінансові ресурси.
Значний ризик у проведенні реформи пов’язаний із збройною агресією Російської Федерації проти України, що зумовлює підвищення рівня бідності, призводить до розлучення сімей, знищення об’єктів соціальної інфраструктури, перешкоджає розвитку послуг для дітей і сімей з дітьми, сімейних форм виховання та обмежує необхідні для цього ресурси. Водночас наявність цього ризику підвищує необхідність якнайшвидшого проведення реформи.
Перешкодами для проведення реформи може стати вплив дезінформації та існуванням, зокрема, переконань, що діти з інвалідністю та діти з особливими освітніми потребами не можуть отримати належний догляд у сім’ї, а також негативне ставлення як до сімей, які потребують соціальних послуг, так і до соціальних послуг загалом. Якщо їх належним чином не враховувати, такі переконання та норми можуть перешкоджати проведенню реформи системи догляду та підтримки дітей.
Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії
Реалізація цієї Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів, необхідних для реалізації цієї Стратегії, визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Держава вживатиме заходів до залучення інвестицій, гуманітарної та міжнародної технічної допомоги для реалізації цієї Стратегії і забезпечуватиме проведення моніторингу їх цільового використання.
Порядок проведення моніторингу, оцінювання результатів реалізації Стратегії та звітування
Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей проводить моніторинг та оцінювання реалізації цієї Стратегії і подає щороку Кабінетові Міністрів України інформацію про вжиті заходи, а також про зміни, запропоновані для внесення до цієї Стратегії та операційного плану заходів з її реалізації. Суб’єкти, відповідальні за реалізацію цієї Стратегії, подають Координаційному центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей інформацію, необхідну для проведення моніторингу, зокрема для визначення вихідних значень моніторингу реалізації цієї Стратегії.
Під час проведення оцінювання результатів реалізації цієї Стратегії можуть враховуватися адміністративні дані, статистична інформація, результати соціологічних досліджень, опитувань громадськості, проведених органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 26 листопада 2024 р. № 1201-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ
на 2024-2026 роки з реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 роки
( Див. текст )