Щодо праці надомників. Лист від 25.11.2015 №692/13/133-15

Міністерство соціальної політики України Лист від 25.11.2015 №692/13/133-15
Остання редакція від 25.11.2015. Прийняття
Реквізити

Видавник: Міністерство соціальної політики України

Тип Лист

Дата 25.11.2015

Номер 692/13/133-15

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 25.11.2015 р. N 692/13/133-15
Щодо праці надомників
У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто звернення та повідомляється.
У трудовому законодавстві України відсутнє чітке визначення терміна "надомна праця". Частиною восьмою статті 179 Кодексу законів про працю України визначено, що жінка або особи, зазначені у частині сьомій цієї статті (батько дитини, баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною), у період їхнього перебування у відпустці для догляду за дитиною, за їх бажанням, можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Разом з тим трудовим законодавством не заборонено укладати, як при прийнятті на роботу, так і згодом, трудові договори про роботу вдома з додержанням норм чинного законодавства.
Слід зазначити, що підпунктом 1.1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочого місця, схвалених протоколом Міністерства праці України від 21.06.95 р. N 4, передбачено, що надомниками є робітники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх мешкання. Їх робочі місця оснащені в основному інструментом, приладами та невеличкими верстатами.
Праця надомників регулюється Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. N 275/17-99 (далі - Положення), з урахуванням, що його норми, які суперечать законодавству України, не діють, а також колективним та трудовим договорами. На них поширюються норми КЗпП України.
Згідно з конвенцією Міжнародної організації праці 1996 року N 177 "Про надомну працю" термін "надомна праця" означає роботу, яку особа виконує:
• за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
• за винагороду;
• з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця.
Трудовий договір з надомниками укладається, як правило, у письмовій формі. В ньому мають бути найбільш повно викладені як основні, так і додаткові умови, що визначають взаємні обов'язки сторін. Прийняття на роботу надомника оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця.
Це своєрідний вид трудового договору про виконання роботи вдома, особистою працею, з матеріалів і з використанням знарядь і засобів праці, виділених підприємством або придбаних за рахунок його коштів.
Роботодавець може дозволити надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Праця надомників повинна бути спрямована, як правило, на виробництво товарів народного споживання і надання окремих видів послуг. Підприємство може використовувати працю надомників і для виготовлення (виконання) інших видів робіт, якщо за характером і технологією виробництва це можливо у надомних умовах та економічно доцільно.
Організація у надомних умовах трудових процесів допускається лише для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички для виконання даних робіт. Обстеження житлово-побутових умов громадян, що мають бажання працювати вдома, провадиться представниками роботодавця за участю представників профспілкового органу, а у відповідних випадках - і представників санітарного та пожежного нагляду.
Забороняється доручати надомникам виконання таких видів робіт, котрі створюють незручності для проживання сусідів.
Оплата праці надомників провадиться за відрядними розцінками за фактично виконані роботи або вироблену продукцію, що відповідає встановленим вимогам до її якості. За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов'язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо).
Враховуючи зазначене, на нашу думку, до власних інструментів і механізмів можна віднести комп'ютери, принтер, модем та офісні меблі, які є власністю працівника, з яким укладено трудовий договір про надомну працю. Разом з тим, це питання має бути вирішено при укладанні трудового договору про надомну праці.
Також слід зазначити, що оскільки надомники розподіляють робочий час на свій розсуд і оплата праці провадиться за фактично виконану роботу, табель обліку робочого часу на таких працівників не ведеться.
Водночас роботодавець зобов'язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань; тарифних ставок оплати праці; витрат, пов'язаних з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо).
Звертаємо увагу на те, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
Директор ДепартаментуО. Товстенко
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 25.11.2015 р. N 692/13/133-15
Щодо праці надомників
У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто звернення та повідомляється.
У трудовому законодавстві України відсутнє чітке визначення терміна "надомна праця". Частиною восьмою статті 179 Кодексу законів про працю України визначено, що жінка або особи, зазначені у частині сьомій цієї статті (батько дитини, баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною), у період їхнього перебування у відпустці для догляду за дитиною, за їх бажанням, можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Разом з тим трудовим законодавством не заборонено укладати, як при прийнятті на роботу, так і згодом, трудові договори про роботу вдома з додержанням норм чинного законодавства.
Слід зазначити, що підпунктом 1.1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочого місця, схвалених протоколом Міністерства праці України від 21.06.95 р. N 4, передбачено, що надомниками є робітники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх мешкання. Їх робочі місця оснащені в основному інструментом, приладами та невеличкими верстатами.
Праця надомників регулюється Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. N 275/17-99 (далі - Положення), з урахуванням, що його норми, які суперечать законодавству України, не діють, а також колективним та трудовим договорами. На них поширюються норми КЗпП України.
Згідно з конвенцією Міжнародної організації праці 1996 року N 177 "Про надомну працю" термін "надомна праця" означає роботу, яку особа виконує:
• за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
• за винагороду;
• з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця.
Трудовий договір з надомниками укладається, як правило, у письмовій формі. В ньому мають бути найбільш повно викладені як основні, так і додаткові умови, що визначають взаємні обов'язки сторін. Прийняття на роботу надомника оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця.