КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 4 червня 2008 р. N 520 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1030 від 04.12.2019 )
Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 205 від 27.03.2013 )
Відповідно до статті 22 Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" Кабінет Міністрів України
постановляє:
( Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 205 від 27.03.2013 )
1. Затвердити мінімальні ставки винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер, згідно з додатком.
2. Міністерствам та іншим органам виконавчої влади, Національній академії наук та галузевим академіям наук, які беруть участь у закупівлі, трансфері та використанні технологій, провести протягом 2008-2009 років моніторинг впливу виплати мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер, на фінансовий стан підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади та перебувають у віданні академій наук, забезпечити надіслання МОН до 1 лютого наступного року звіту про його результати для узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 15 березня зазначеного періоду.
Прем'єр-міністр України | Ю.ТИМОШЕНКО |
Інд. 42 |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 4 червня 2008 р. N 520
МІНІМАЛЬНІ СТАВКИ
винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер
------------------------------------------------------------------
| Продукція (товари, що |Мінімальна ставка винагороди, |
| виготовляються, і послуги, що | відсотків доходу, одержаного |
| надаються з використанням | від реалізації продукції |
| нової технології) | |
|---------------------------------+------------------------------|
|1. Продукція масового виробництва| 0,5 |
|---------------------------------+------------------------------|
|2. Продукція індивідуального | 1 |
| виробництва | |
| (спеціального призначення для | |
| обмеженого кола споживачів) | |
|---------------------------------+------------------------------|
|3. Продукція з унікальними | 3 |
| ознаками та властивостями | |
| (товари, що виготовляються, та| |
| послуги, що надаються | |
| виходячи з нагальних потреб | |
| економіки або для | |
| невідкладного забезпечення | |
| безпеки держави та охорони | |
| життя і здоров'я людей; обсяги| |
| такої продукції обмежені, її | |
| споживачі визначені в | |
| установленому порядку, а | |
| освоєння технології потребує | |
| безпосередньої участі її | |
| автора (авторів) | |
------------------------------------------------------------------
Примітки: 1. Мінімальна ставка винагороди визначається у відсотках доходу, одержаного від реалізації продукції, в тій частині, одержання якої обумовлене застосуванням нової технології або її складових згідно з умовами договору про трансфер цієї технології.
2. Авторові (авторам) технології або її складових, що створені в результаті виконання ним творчої (інтелектуальної) роботи, який є власником майнових прав на них, та особам, які здійснюють трансфер технології і є власниками майнових прав на неї, виплачується по 50 відсотків мінімальної ставки винагороди. У договорі про трансфер технології сторони можуть встановити інший розмір винагороди з визначенням порядку її розподілу.
3. У разі коли технологія містить кілька складових, мінімальна ставка винагороди авторам кожної складової встановлюється в укладених ними договорах залежно від тієї частини, яку визначено сторонами договору про трансфер технології для кожної із складових, а також від творчого вкладу кожного автора у розроблення технології або у створення відповідної її складової. Якщо договір співавторами технології не укладається, винагорода між ними розподіляється в однакових частинах.
4. У разі коли технологія містить складові, що у процесі виготовлення продукції використовуватимуться лише частково (зокрема під час освоєння технології, для виконання налагоджувальних робіт, здійснення контрольних випробувань та визначення характеристик продукції), тобто такі складові можуть тимчасово не використовуватися, але необхідні для здійснення процесу виготовлення товарів і надання послуг, порядок та умови виплати винагороди за їх використання встановлюються у договорі про трансфер технології.