Про Рекомендації парламентських слухань "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи"

Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи" (додаються).

2. Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2011 року поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи".

3. Апарату Верховної Ради України в установленому порядку забезпечити видання збірника матеріалів за результатами цих парламентських слухань.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Учасники парламентських слухань "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи", які відбулися 16 березня 2011 року, відзначають, що за час після аварії на Чорнобильській АЕС в Україні:

створено систему державного управління, визначено державну політику у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, у тому числі соціального захисту постраждалого населення;

відселені та евакуйовані десятки тисяч громадян з радіоактивно забруднених територій;

збудовано компактні населені пункти з відповідною інфраструктурою для переселених громадян;

визначено правовий режим зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

під опікою держави знаходяться сотні тисяч постраждалих громадян, які мають відповідні пільги та отримують компенсаційні виплати;

налагоджено дієве міжнародне співробітництво з реалізації міжнародних проектів на майданчику Чорнобильської АЕС.

Нормативно-правова база в частині діяльності зі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, створення і розвитку системи поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, є достатньо збалансованою і планомірно вдосконалюється.

Разом з тим ще досі існує ряд проблем, які потребують комплексного підходу до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та захисту постраждалого населення. Актуальними залишаються проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, невідкладним завданням є вирішення питань законодавчого вдосконалення системи пенсійного забезпечення; фінансування програми із забезпечення житлом, особливо критичної групи - інвалідів із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; забезпечення путівками на оздоровлення дорослих і дітей, якості надання санаторно-курортних послуг, виплати компенсації вартості санаторно-курортного лікування; забезпечення за рецептами лікарів безоплатними ліками; забезпечення безоплатного харчування потерпілих дітей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, відповідно до фізіологічних норм.

Соціально-психологічне напруження серед населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, викликає також скорочення фінансування щодо надання спеціалізованої медичної допомоги, забезпечення безоплатними ліками та житлом, відсутність оптимальної та прозорої системи організації оздоровлення.

Різке зростання соціальної напруги серед постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи напередодні 25-х роковин Чорнобильської катастрофи викликав підготовлений Урядом України та внесений на розгляд Верховної Ради України проект закону про гарантії держави щодо виконання рішень суду (реєстр. N 7562), яким передбачається заміна конкретизованих, законодавчо закріплених обсягів соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на надання і визначення розмірів цих гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України.

Аналіз досвіду реалізації положень законодавства з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи свідчить про недостатню наукову обґрунтованість мети діяльності з подолання її наслідків, завдань, що мають бути виконані для її досягнення, шляхів реалізації поставлених завдань, визначених для їх виконання термінів та ресурсів.

Нормативно-правова база з проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи потребує вдосконалення і адаптації до змін радіаційної ситуації на забруднених територіях. Також залишається законодавчо невизначеною довгострокова перспектива і господарське призначення зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Різниця між встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) розмірами компенсаційних виплат, доплат та допомог і встановленими постановами Кабінету Міністрів України, які застосовуються на практиці, призводить до загострення соціальних конфліктів. Зокрема, з цієї причини постраждалі масово звертаються до судових органів, вимагаючи виплати недоотриманих ними пенсій і компенсацій. Борги перед "чорнобильцями" постійно зростають.

Залишається невирішеною проблема узгодження норм Закону з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.

Про необхідність вдосконалення законодавчої бази з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи зазначалося у щорічних постановах Верховної Ради України з нагоди роковин катастрофи. Проте жоден із суб'єктів права законодавчої ініціативи не запропонував змін, що підвищували б ефективність соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечили б його реформування.

Подальший розвиток законодавства має базуватися на науково обґрунтованих сучасних уявленнях про дію іонізуючого випромінювання на організм людини, використанні дозових критеріїв, стану радіаційної ситуації, врахуванні реально отриманих населенням доз опромінення, динаміці стану здоров'я населення при визначенні заходів соціальної підтримки постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Державне управління у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи повинно стати науково обґрунтованим і стабільним. Потрібна така система управління з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка б об'єднала всі напрями - соціальний захист і реабілітація населення, яке постраждало внаслідок катастрофи; екологічне оздоровлення радіоактивно забруднених територій; економічне і соціальне відродження населених пунктів; узагальнення наукових даних та створення більш ефективної нормативно-правової бази щодо розв'язання всіх проблем, пов'язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи, дозволивши перейти до нової фази - відродження та розвитку.

Недостатнє фінансування за бюджетною програмою "Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення" зумовило зупинення впровадження комплексу протирадіаційних заходів на цих територіях та скорочення чисельності фахівців-радіологів в областях. Через брак коштів протягом 2009-2010 років не проводилася дозиметрична паспортизація населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, що унеможливлює об'єктивну оцінку радіаційної ситуації. Не повною мірою виконуються вимоги Закону щодо опублікування в загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації карт зон радіоактивного забруднення, переліку населених пунктів, віднесених до цих зон, та даних щорічних дозиметричних паспортизацій. Відсутність вільного доступу до такої інформації є одним із чинників збільшення соціально-економічної напруги на забруднених територіях та сприяє зростанню недовіри з боку населення до влади та її діяльності щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, інформаційна політика держави щодо чорнобильських питань та радіаційних ризиків позбавлена системності, не повною мірою стала ефективним інструментом подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Чорнобильська катастрофа є однією з найбільш трагічних подій в історії людства, та разом з тим - це яскравий приклад єднання країн світу перед глобальною загрозою. Зараз, через чверть віку після аварії, остаточне вирішення чорнобильських проблем більше ніж будь-коли залежить від зусиль міжнародної спільноти, її наполегливості та послідовності. Генеральна Асамблея ООН проголосила третє десятиліття після Чорнобильської катастрофи (2006-2016 роки) Десятиліттям реабілітації та сталого розвитку постраждалих регіонів, що передбачає зміцнення міжнародної співпраці та координації зусиль у справі повернення постраждалих громад до нормального життя.

Україна повністю виконує свої міжнародні зобов'язання відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Урядами країн "Великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС від 20 грудня 1995 року і, за підтримки світової спільноти, фінансує та реалізує на державному рівні весь комплекс робіт щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

Рішення про зняття енергоблоків з експлуатації і остаточне закриття Чорнобильської АЕС прийнято достроково до вичерпання проектного ресурсу енергоблоків. Зупинена Чорнобильська АЕС залишається ядерним об'єктом. Щодо безпеки, то вона продовжує перебувати в тому самому правовому і регламентному полі, що і діючі атомні електростанції.

У зв'язку з відсутністю не лише національного, а й світового досвіду в ліквідації наслідків подібних аварій перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему є найбільш складним завданням.

Роботи на об'єкті "Укриття" виконуються відповідно до міжнародного Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", який діє з 1998 року. Реалізація зазначеного Плану досягла нині найвідповідальнішого етапу. З початку його реалізації країнами-донорами внесено до Чорнобильського фонду "Укриття" понад 966,0 млн євро.

Але на сьогоднішній день Україні не вистачає близько 740 млн євро на завершення чорнобильських проектів. Загальна вартість усього Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", у тому числі і нового безпечного конфайнмента як його складової, за останніми оцінками, становить близько 1,55 млрд євро, тобто додатково необхідно близько 600 млн євро. Додаткового поповнення на суму 140,0 млн євро потребує також Рахунок ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР), у першу чергу на завершення будівництва нового сховища відпрацьованого ядерного палива.

Українська сторона у липні 2009 року на Асамблеї країн-донорів Чорнобильського фонду "Укриття" оголосила про свій додатковий внесок до Чорнобильського фонду "Укриття" у сумі 54,0 млн доларів США та законодавчо оформила його у 2010 році. Така заява була схвально сприйнята іншими сторонами, і Україна чекає, що країни-донори зроблять додаткові внески до Чорнобильського фонду "Укриття" та Рахунку ядерної безпеки ЄБРР, кошти з яких будуть спрямовуватися на реалізацію у першу чергу основних міжнародних проектів - спорудження нового безпечного конфайнмента та сховища відпрацьованого ядерного палива.

Українській стороні разом з країнами "Великої сімки" та Європейською Комісією необхідно активізувати роботу з країнами-донорами щодо додаткового наповнення коштами Чорнобильського фонду "Укриття" та Рахунку ядерної безпеки ЄБРР, а також залучення до реалізації Чорнобильських проектів потенційних країн-донорів.

При цьому з урахуванням об'єктивного зростання вартості робіт з будівництва нового безпечного конфайнмента та нового сховища відпрацьованого ядерного палива Українська сторона має і в подальшому брати консолідовану участь у наповненні Чорнобильського фонду "Укриття" та Рахунку ядерної безпеки ЄБРР коштами, необхідними для успішного завершення цих проектів, та проголосити про свій наступний додатковий внесок до цих фондів.

За рекомендаціями Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України прийнято ряд нормативно-правових актів, завдяки яким, а також організації ефективної взаємодії та координації діяльності зацікавлених організацій, за останні роки відбулися позитивні зрушення щодо зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Однак обсяги та темпи виконання робіт на майданчику Чорнобильської АЕС досі не можна вважати задовільними. Окремі питання правового характеру у взаєминах із західними і українськими партнерами планомірно вирішуються, але, можливо, не так оперативно.

Затверджена законом Загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему (далі - Програма) почала діяти з січня 2010 року. При цьому обсяги видатків на виконання заходів Програми, визначені державним бюджетом на відповідний рік, не забезпечують виконання заходів Програми у повному обсязі.

Водночас у середньому на 7-10 років затримуються терміни реалізації проектів міжнародної технічної допомоги. Як наслідок, зростає їх вартість, що викликає додаткове навантаження на державний бюджет.

Разом з тим, незважаючи на систематичне недофінансування видатків "чорнобильських" бюджетних програм, експлуатуюча організація - державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (далі - ДСП "ЧАЕС") і її трудовий колектив забезпечили безпеку зупинених енергоблоків, існуючого сховища відпрацьованого ядерного палива, об'єкта "Укриття", фізичний захист ядерних матеріалів, що знаходяться на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС, дотримання гарантій МАГАТЕ щодо їх зберігання.

Забезпечується виконання мінімально необхідних заходів щодо дотримання вимог законодавства, які спрямовані на зменшення обсягу винесення радіонуклідів за межі зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення.

Потребує перегляду концепція чорнобильської зони відчуження на території України з метою подальшого ефективного використання та розвитку промислового майданчика і виробничої інфраструктури Чорнобильської АЕС та зони відчуження, максимального залучення кваліфікованого персоналу Чорнобильської АЕС та трудового ресурсу м. Славутича.

Учасники парламентських слухань звертають увагу, що не забезпечено виконання Постанови Верховної Ради України від 18 квітня 2008 року N 276-VI "Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи" (21-ші роковини Чорнобильської катастрофи) щодо внесення змін до законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З метою вдосконалення діяльності щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, посилення захисту постраждалих громадян учасники парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:

Кабінету Міністрів України:

1. Надати Верховній Раді України звіт про стан виконання Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки, підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2014-2018 роки.

2. Забезпечити підтримання і підвищення рівня безпеки діючих АЕС України, дотримання вимог норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, втілення передової міжнародної практики та досвіду експлуатації.

3. До вересня 2012 року внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України:

про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з метою реформування системи соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не допустивши зниження досягнутого рівня соціального захисту;

про внесення змін до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" з метою створення правових механізмів стимулювання сталого розвитку цих територій, активізації виробничої діяльності та підвищення їх інвестиційної привабливості;

про перелік населених пунктів України, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4. У проекті Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2014-2018 роки та у проекті закону про Державний бюджет України на 2012 рік передбачити вирішення проблем поліпшення медичного забезпечення, оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та придбання для них ліків; комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та місць компактного переселення громадян; забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; радіаційного захисту населення та екологічного оздоровлення забруднених територій; інформування громадян про радіаційний стан територій; наукового забезпечення робіт та інформаційних систем.

5. Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях та їх комплексної реабілітації.

6. Забезпечити відповідно до розрахункових потреб фінансування заходів, спрямованих на виробництво радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції, відновлення і розвиток традиційних галузей сільськогосподарського виробництва на території, забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також робіт за бюджетною програмою "Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення".

7. За підсумками першого півріччя 2011 року подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" про збільшення видатків за бюджетними програмами:

"Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

"Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення";

"Наукове забезпечення робіт та інформаційні системи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи";

"Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС";

"Заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації атомних блоків та поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами на Чорнобильській АЕС".

8. Здійснити індексацію розміру пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

9. Під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на 2012 рік передбачити:

а) збільшення видатків за бюджетними програмами:

"Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

"Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення";

"Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

"Щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

"Наукове забезпечення робіт та інформаційні системи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи";

"Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС";

"Заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації атомних блоків та поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами на Чорнобильській АЕС";

"Внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" на реалізацію програми SIP";

"Внесок України до Рахунку ядерної безпеки ЄБРР";

"Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення";

б) фінансування за окремими кодами бюджетної класифікації заходів щодо:

забезпечення ліками громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

впорядкування територій у нижній течії річки Прип'ять та загальнозоологічному заказнику загальнодержавного значення "Чорнобильський спеціальний";

забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

в) цільове виділення коштів ДСП "ЧАЕС" на забезпечення витрат з відшкодування Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій особам, яким вона призначена на пільгових умовах, до отримання права на пенсію за віком.

10. Відкликати проект закону про гарантії держави щодо виконання рішень суду (реєстр. N 7562), поданий Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України.

11. Забезпечити проведення заходів, спрямованих на подальше удосконалення функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

12. Забезпечити створення ефективної системи оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема шляхом посилення вимог до відповідності придбаних путівок нозології захворювань, удосконалення механізмів закупівлі, розподілу санаторно-курортних путівок та створення прозорої системи черговості їх отримання, використання місцевої оздоровчої бази.

13. Розглянути питання щодо оптимізації надання медичної допомоги постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи населенню в спеціалізованих медичних закладах, управління питаннями медико-санітарного забезпечення постраждалих осіб та осіб, які зайняті в умовах постійного впливу радіаційного фактору, включаючи аспекти аварійної готовності, розробки рекомендацій та заходів щодо зниження опромінення.

14. З метою підвищення доступності та якості медичної допомоги дитячому населенню, зокрема постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, спільно з міжнародними організаціями забезпечити проведення моніторингу стану здоров'я дітей, підвищення рівня інформованості батьків, медичних та інших працівників різних сфер.

15. Провести у 2012 році та в наступні роки щорічно дозиметричну паспортизацію населених пунктів України та оприлюднити отримані дані, перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, та карти цих зон у загальнодержавних, регіональних і місцевих друкованих засобах масової інформації.

16. Розробити нову концепцію чорнобильської зони відчуження на території України та зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС з метою подальшого ефективного використання і розвитку промислового майданчика та виробничої інфраструктури Чорнобильської АЕС та зони відчуження, передбачивши в ній:

активне використання всіх можливостей промислового майданчика ЧАЕС і зони відчуження для потреб атомної та інших галузей промисловості України;

максимальне залучення кваліфікованого персоналу Чорнобильської АЕС та трудового ресурсу м. Славутича;

повернення в перспективі відчужених земель до використання в господарському комплексі України.

17. Вжити заходів щодо прискорення досягнення цілей та забезпечити дієвий контроль за дотриманням графіків виконання робіт та кошторисів видатків міжнародних проектів, що реалізуються на майданчику Чорнобильської АЕС, у першу чергу за проектами будівництва нового безпечного конфайнмента та нового сховища відпрацьованого ядерного палива.

18. Внести пропозиції щодо врегулювання питання відшкодування податку на додану вартість у рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги на майданчику Чорнобильської АЕС та звільнення від цивільної відповідальності за ядерну шкоду генеральних підрядників та/або їх субпідрядників за проектами будівництва нового безпечного конфайнмента та нового сховища відпрацьованого ядерного палива.

19. Надати Верховній Раді України інформацію про стан виконання першочергових заходів, передбачених Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами, в частині створення в зоні відчуження об'єктів інфраструктури для безпечного поводження з радіоактивними відходами, в першу чергу з відходами чорнобильського походження.

20. Створити умови і забезпечити відповідне фінансування польових досліджень, зберігання та експонування виявлених та врятованих на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення історико-етнографічних предметів, археологічних пам'яток, архівних документів та інших культурних цінностей з метою їх збереження та внесення до Музейного фонду України і Національного архівного фонду України, а також надати приміщення для створення музею-архіву народної культури українського Полісся.

21. Розглянути питання про надання в установленому порядку статусу національної Державній установі "Науковий центр радіаційної медицини" Національної академії медичних наук України.

22. Забезпечити виділення коштів на реконструкцію реабілітаційного центру для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Державної установи "Науковий центр радіаційної медицини" Національної академії медичних наук України.

23. Знайти можливість придбання для клініки Державної установи "Науковий центр радіаційної медицини" Національної академії медичних наук України медичного обладнання - магнітно-резонансного томографа.