Про господарські суди

Відповідно до Конституції Української РСР правосуддя в господарських відносинах здійснюється арбітражним судом.

Арбітражний суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами.

Організація і діяльність арбітражного суду визначаються Конституцією Української РСР, цим Законом, Арбітражним процесуальним кодексом Української РСР, іншими законодавчими актами Української РСР, а також міждержавними договорами й угодами, ратифікованими у встановленому порядку.

Завданнями арбітражного суду є:

захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин;

сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;

внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Арбітражний суд утворюється на засадах призначення всіх арбітрів Верховною Радою Української РСР і здійснює правосуддя на принципах:

1) законності;

2) незалежності, в тому числі й від органів законодавчої та виконавчої влади, і підкорення тільки законові;

3) рівності сторін перед законом і арбітражним судом;

4) арбітрування;

5) гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або коли є обгрунтовані заперечення однієї із сторін;

6) обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов арбітражного суду.

В Українській РСР діють Вищий арбітражний суд Української РСР, арбітражний суд Кримської АРСР, арбітражні суди областей, м. Києва, які становлять єдину систему арбітражних судів.

Верховною Радою Української РСР за поданням Голови Вищого арбітражного суду можуть утворюватись й інші ланки арбітражних судів (міські, міжрайонні, районні арбітражні суди тощо).

Арбітражний суд Кримської АРСР, арбітражний суд області, м. Києва:

1) вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції;

2) переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови цього арбітражного суду;

3) вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, вносить пропозиції Вищому арбітражному суду Української РСР, спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів;

4) веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

5) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Арбітражний суд Кримської АРСР, арбітражний суд області, м. Києва складається з голови, першого заступника голови, заступників голови та арбітрів.

Для вирішення організаційних питань арбітражний суд Кримської АРСР, арбітражний суд області, м. Києва може утворювати президію арбітражного суду, склад якої затверджується президією Вищого арбітражного суду Української РСР за поданням голови арбітражного суду Кримської АРСР, голови арбітражного суду області, м. Києва.

Арбітражний суд Кримської АРСР очолює голова арбітражного суду.

Арбітражний суд області, м. Києва очолює голова відповідного арбітражного суду.

Голова арбітражного суду:

1) може прийняти до свого провадження в межах компетенції відповідного арбітражного суду вирішення господарського спору в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом Української РСР; переглядає рішення, ухвалу, постанову по справі;

2) розподіляє обов'язки між заступниками голови та арбітрами арбітражного суду;

3) забезпечує підбір і підготовку кандидатів у арбітри;

4) затверджує структуру, штатний розпис та кошторис витрат на утримання арбітражного суду;

5) організовує діяльність арбітражного суду і несе відповідальність за виконання завдань, покладених на арбітражний суд, видає в межах своїх повноважень накази та інші акти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату арбітражного суду, застосовує щодо них заходи заохочення і накладає дисциплінарні стягнення;

6) вносить Голові Вищого арбітражного суду Української РСР подання щодо призначення Верховною Радою Української РСР заступників голови та арбітрів, встановлення чисельності працівників і асигнувань відповідного арбітражного суду;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Заступники голови арбітражного суду:

1) можуть прийняти до свого провадження в межах компетенції відповідного арбітражного суду вирішення господарського спору в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом Української РСР; переглядають рішення, ухвалу, постанову по справі;

2) здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату арбітражного суду;

3) здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством.

Вищий арбітражний суд Української РСР є найвищим органом у вирішенні господарських спорів і здійсненні нагляду щодо рішень, ухвал, постанов арбітражних судів Української РСР та контролю за їх діяльністю.

Вищий арбітражний суд Української РСР складається з Голови, першого заступника Голови, заступників Голови та арбітрів і діє у складі:

пленуму Вищого арбітражного суду;

президії Вищого арбітражного суду;

арбітражних колегій по розгляду спорів та перегляду рішень, ухвал, постанов.

Вищий арбітражний суд Української РСР:

1) вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції Арбітражним процесуальним кодексом Української РСР, іншими законодавчими актами Української РСР, міждержавними договорами й угодами; може в межах підвідомчості арбітражних судів Української РСР прийняти до свого провадження будь-який господарський спір;

2) переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Кримської АРСР, арбітражних судів областей, м. Києва;

3) вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, забезпечує однаковість практики, аналізує статистику вирішення господарських спорів; дає роз'яснення арбітражним судам з питань практики застосування законодавства Української РСР, яке регулює відносини в господарській сфері та порядок вирішення господарських спорів. Роз'яснення Вищого арбітражного суду є обов'язковими для арбітрів і учасників господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого дано таке роз'яснення;

4) веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

5) здійснює організаційне керівництво арбітражним судом Кримської АРСР, арбітражними судами областей, м. Києва, несе відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їх діяльності, перевіряє і поширює позитивний досвід роботи арбітражних судів республіки;

6) забезпечує підбір і підготовку кандидатів у арбітри, підвищення кваліфікації працівників арбітражних судів, організовує роботу по матеріально-технічному забезпеченню арбітражних судів і створенню належних умов для їх діяльності, нормативному забезпеченню, веденню статистичного обліку;

7) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Вищому арбітражному суду відповідно до Конституції Української РСР належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді Української РСР.

Голова Вищого арбітражного суду Української РСР:

1) організовує діяльність Вищого арбітражного суду і несе відповідальність за виконання завдань, покладених на Вищий арбітражний суд, видає в межах своїх повноважень накази та інші акти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату Вищого арбітражного суду, вживає заходи заохочення і накладає дисциплінарні стягнення на голову арбітражного суду Кримської АРСР, голів арбітражних судів областей, м. Києва, їх заступників, арбітрів цих арбітражних судів, арбітрів та працівників апарату Вищого арбітражного суду;

2) здійснює організаційне керівництво роботою арбітражних судів Української РСР;

3) розподіляє обов'язки між заступниками Голови та арбітрами Вищого арбітражного суду;

4) затверджує структуру, штатний розпис, кошторис витрат на утримання Вищого арбітражного суду, положення про структурні підрозділи Вищого арбітражного суду;

5) вносить у Верховну Раду Української РСР подання щодо:

призначення заступників Голови та арбітрів Вищого арбітражного суду, голови, його заступників та арбітрів арбітражного суду Кримської АРСР, голів, їх заступників та арбітрів арбітражних судів областей, м. Києва;

затвердження складу президії Вищого арбітражного суду;

встановлення чисельності арбітрів та інших працівників Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Кримської АРСР, арбітражних судів областей, м. Києва і асигнувань на їх утримання;

тлумачення законів Української РСР;

6) забезпечує підготовку матеріалів з питань, що підлягають розгляду на президії та пленумі Вищого арбітражного суду, вносить на розгляд ці питання, скликає президію і пленум та головує на їх засіданнях;

7) може прийняти до свого провадження в межах підвідомчості арбітражних судів Української РСР вирішення господарського спору та переглянути рішення, ухвалу, постанову по справі в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом Української РСР;

8) вносить у президію Вищого арбітражного суду протести на рішення, ухвали, постанови, прийняті заступниками Голови Вищого арбітражного суду або в засіданнях під їх головуванням;

9) вносить у пленум Вищого арбітражного суду подання про перегляд постанов президії Вищого арбітражного суду;

10) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Заступник Голови Вищого арбітражного суду Української РСР за своїми функціональними обов'язками:

1) є головою арбітражної колегії Вищого арбітражного суду;

2) може прийняти до свого провадження в межах підвідомчості арбітражних судів Української РСР вирішення господарського спору в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом Української РСР, та переглянути рішення, ухвалу, постанову по справі;

3) здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату Вищого арбітражного суду;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Пленум Вищого арбітражного суду Української РСР діє у складі:

Голови Вищого арбітражного суду (головуючий), його заступників, арбітрів Вищого арбітражного суду, голови арбітражного суду Кримської АРСР, голів арбітражних судів областей, м. Києва за посадою.

Пленум скликається не менш як двічі на рік. Про час його скликання члени пленуму повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до засідання. В цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які вносяться на розгляд пленуму. Засідання пленуму є правомочним при наявності не менш як двох третин його складу.

Постанови пленуму приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів пленуму і підписуються головуючим на засіданні.

Пленум Вищого арбітражного суду Української РСР:

1) вирішує найважливіші питання діяльності арбітражних судів Української РСР;

2) заслуховує повідомлення голови арбітражного суду Кримської АРСР, голів арбітражних судів областей, м. Києва про виконання покладених на них завдань і практику застосування законодавства;

3) розглядає матеріали узагальнення арбітражної практики та статистики і дає керівні роз'яснення, що є обов'язковими для органів, які вирішують господарські спори, а також підприємств, організацій, державних та інших органів, посадових осіб;

4) приймає рішення за висновками Конституційного Суду Української РСР про відповідність роз'яснень пленуму Вищого арбітражного суду Конституції Української РСР;

5) переглядає за поданням Голови Вищого арбітражного суду постанови президії Вищого арбітражного суду з господарських спорів;

6) обирає кваліфікаційну колегію, яка проводить атестацію, арбітрів арбітражних судів;

7) розглядає інші питання вдосконалення правового регулювання господарських відносин, які вносяться президією або членами пленуму Вищого арбітражного суду.

Президія Вищого арбітражного суду Української РСР утворюється у складі Голови Вищого арбітражного суду (головуючий) та заступників Голови за посадою і кількох арбітрів.

Кількість членів і склад президії Вищого арбітражного суду затверджуються Верховною Радою Української РСР за поданням Голови Вищого арбітражного суду.

Засідання президії Вищого арбітражного суду є правомочними при наявності не менш як двох третин членів президії.

Рішення президії Вищого арбітражного суду приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії і підписуються головуючим у засіданні.

Засідання президії Вищого арбітражного суду проводяться не менш як один раз на місяць.

Президія Вищого арбітражного суду Української РСР:

1) вирішує питання організації та діяльності, підбору кадрів арбітражних судів Української РСР;

2) заслуховує повідомлення голови арбітражного суду Кримської АРСР, голів арбітражних судів областей, м. Києва, арбітрів арбітражних судів Української РСР та звіти керівників структурних підрозділів Вищого арбітражного суду;

3) переглядає за протестом Голови Вищого арбітражного суду в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови, прийняті Вищим арбітражним судом, та переглядає за нововиявленими обставинами справи, постанови з яких було прийнято самою президією Вищого арбітражного суду;

4) розглядає матеріали узагальнення практики і аналізу статистики, у період між засіданнями пленуму Вищого арбітражного суду дає роз'яснення щодо практики застосування законодавства Української РСР, яке регулює відносини в господарській сфері та порядок розгляду господарських спорів з наступним затвердженням на пленумі;

5) вносить питання для розгляду їх на пленумі Вищого арбітражного суду;

6) розглядає інші питання, які вносяться Головою чи членом президії Вищого арбітражного суду.

Склад арбітражної колегії затверджується президією Вищого арбітражного суду Української РСР з числа арбітрів Вищого арбітражного суду.

Арбітражна колегія:

вирішує господарські спори, віднесені Арбітражним процесуальним кодексом Української РСР та іншими законодавчими актами до компетенції Вищого арбітражного суду;

переглядає в порядку нагляду рішення та ухвали Вищого арбітражного суду, рішення, ухвали і постанови арбітражного суду Кримської АРСР, арбітражних судів областей та м. Києва;

переглядає за нововиявленими обставинами рішення, ухвали, постанови, які було прийнято цією колегією.

Голова Вищого арбітражного суду у необхідних випадках має право залучати арбітрів однієї колегії для розгляду справ в іншій колегії.

Арбітром є посадова особа арбітражного суду.

Арбітру надаються повноваження, необхідні для вирішення господарського спору, які визначаються цим Законом, Арбітражним процесуальним кодексом Української РСР.

Голова Вищого арбітражного суду Української РСР, його заступник, голова арбітражного суду Кримської АРСР, голови арбітражних судів областей, м. Києва, їх заступники мають статус арбітра.

На посаду арбітра Вищого арбітражного суду Української РСР призначається особа, яка досягла на день призначення 30 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше п'яти років.

На посаду арбітра арбітражного суду Кримської АРСР, арбітражних судів областей та м. Києва призначається особа, яка досягла на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше трьох років.

Арбітр незалежний у здійсненні правосуддя і підкоряється тільки законові. Втручання в судову діяльність арбітра забороняється.

Вплив на арбітра в будь-якій формі з метою перешкодити всебічному, повному і об'єктивному розгляду конкретної справи тягне за собою відповідальність за законодавством Української РСР.

Засоби масової інформації не мають права у своїх повідомленнях формувати громадську думку до розгляду конкретної справи або іншим чином впливати на арбітра до прийняття рішення.

Арбітра не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, або заарештовано без згоди Верховної Ради Української РСР, а в період між сесіями - Президії Верховної Ради Української РСР.

Голова Вищого арбітражного суду Української РСР, призначається Верховною Радою Української РСР за поданням Голови Верховної Ради Української РСР безстроково.

Заступник Голови Вищого арбітражного суду Української РСР, голова арбітражного суду Кримської АРСР, голови арбітражних судів областей, м. Києва та їх заступники, арбітр арбітражного суду призначаються Верховною Радою Української РСР за поданням Голови Вищого арбітражного суду Української РСР безстроково.

Арбітр при вирішенні господарського спору повинен точно виконувати вимоги законодавства, бути об'єктивним та неупередженим, забезпечувати високу культуру арбітражного процесу.

Вимоги арбітра, що ставляться в межах повноважень арбітражного суду, є обов'язковими для посадових осіб, державних, кооперативних, громадських та інших органів, господарських та інших організацій і підприємств, до яких вони звернуті.

Арбітр має право вносити у пленум чи президію Вищого арбітражного суду Української РСР пропозиції щодо роз'яснення застосування законодавства, яке регулює відносини в господарській сфері та порядок вирішення господарських спорів.

Арбітр вивчає та узагальнює арбітражну практику, вносить пропозиції щодо запобігання порушенням законності у сфері господарських відносин.

Арбітр може очолювати структурний підрозділ апарату арбітражного суду.

Підприємництво та робота арбітра в інших державних, кооперативних і громадських підприємствах, в установах, організаціях або інших органах не допускається, за винятком педагогічної і науково-дослідницької діяльності.

Арбітра може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності на загальних підставах у випадках та в порядку, встановлених законодавством Української РСР про працю.

Скасування або зміна рішення, ухвали, постанови з господарського спору самі по собі не тягнуть дисциплінарної відповідальності арбітра, який брав участь у їх прийнятті, якщо при цьому не були допущені навмисне порушення закону або несумлінність.

Арбітра може бути увільнено від виконання своїх обов'язків:

за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню роботи;

внаслідок обрання, призначення або переведення на іншу роботу;

за власним бажанням;

по досягненні пенсійного віку.

Арбітр звільняється з посади за порушення законності або скоєння вчинку, не сумісного з подальшим перебуванням на посаді.

Увільнення від виконання своїх обов'язків та звільнення з посади провадяться:

Голови Вищого арбітражного суду Української РСР - за поданням Голови Верховної Ради Української РСР Президією Верховної Ради Української РСР з наступним внесенням на затвердження Верховної Ради Української РСР;

арбітрів усіх арбітражних судів - за поданням Голови Вищого арбітражного суду Української РСР Президією Верховної Ради Української РСР з наступним внесенням на затвердження Верховної Ради Української РСР.

Арбітри арбітражних судів в Українській РСР проходять атестацію, за результатами якої їм присвоюються кваліфікаційні категорії. Положення про кваліфікаційну атестацію арбітрів затверджується Президією Верховної Ради Української РСР.

Кваліфікаційна колегія арбітражних судів створюється з метою визначення рівня професійної підготовки арбітра.

Кваліфікаційна колегія арбітражних судів обирається пленумом Вищого арбітражного суду Української РСР з числа арбітрів арбітражних судів.

Кількісний склад, повноваження та порядок діяльності кваліфікаційної колегії визначається Положенням, яке затверджується Президією Верховної Ради Української РСР.

Місцеві Ради народних депутатів зобов'язані не пізніше шести місяців після призначення арбітра забезпечити його окремою квартирою (будинком) відповідно до законодавства Української РСР. Арбітр користується правом на додаткову жилу площу.

Арбітр користується пільгами на встановлення квартирного телефону, влаштування дітей в дошкільні заклади незалежно від їх відомчої підпорядкованості та при вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством Української РСР.

Для підготовки науково обгрунтованих рекомендацій з питань організації та діяльності арбітражного суду, розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства, порядку і практики розгляду господарських спорів при Вищому арбітражному суді Української РСР утворюється науково-консультативна рада з провідних вчених та інших висококваліфікованих спеціалістів.

Склад науково-консультативної ради та порядок її організації і діяльності затверджуються президією Вищого арбітражного суду.

Арбітражні суди ведуть у встановленому порядку статистичний облік.

Вищий арбітражний суд Української РСР аналізує статистичні дані і використовує їх для вдосконалення діяльності арбітражних судів.

Вищий арбітражний суд Української РСР здійснює зв'язки з органами, що вирішують господарські спори в інших державах, на підставі угод і договорів.

Вищий арбітражний суд Української РСР, арбітражний суд Кримської АРСР, арбітражні суди областей, м. Києва взаємодіють із засобами масової інформації та громадськими організаціями у роботі по попередженню порушень законності, а також координують свою діяльність із правоохоронними органами Української РСР та інших держав щодо запобігання порушенням законодавства у сфері господарських відносин.

Вищий арбітражний суд Української РСР розробляє пропозиції щодо організації і діяльності третейських судів на території Української РСР.

Вищий арбітражний суд Української РСР має друкований орган.

Чисельність арбітрів та інших працівників Вищого арбітражного суду Української РСР, арбітражного суду Кримської АРСР, арбітражних судів областей, м. Києва встановлюється Верховною Радою Української РСР.

Структура апарату та штатний розпис Вищого арбітражного суду затверджуються його Головою.

Для вивчення, узагальнення практики, аналізу статистики, попередження правопорушень у сфері господарських відносин, систематизації і кодифікації законодавства та виконання інших функцій, пов'язаних з діяльністю Вищого арбітражного суду, утворюються управління, відділи, інші структурні підрозділи. В апараті Вищого арбітражного суду є посади спеціалістів та інших працівників.

Структура апарату та штатний розпис арбітражного суду Кримської АРСР, арбітражних судів областей, м. Києва затверджуються головами цих арбітражних судів, які в разі необхідності можуть утворити відділи, визначивши організацію, завдання і порядок їх діяльності. В апараті арбітражного суду Кримської АРСР, в апаратах арбітражних судів областей, м. Києва є посади спеціалістів та інших працівників.

Фінансування арбітражних судів здійснюється за рахунок республіканського бюджету. Розмір асигнувань на утримання арбітражних судів затверджується Верховною Радою Української РСР за поданням Голови Вищого арбітражного суду Української РСР.

Порядок і розміри оплати праці працівників арбітражних судів встановлюються Кабінетом Міністрів Української РСР.

Кошторис витрат на утримання Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Кримської АРСР, арбітражних судів областей, м. Києва затверджується головою відповідного арбітражного суду.

Матеріально-технічне, транспортне забезпечення та обслуговування Вищого арбітражного суду здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів Української РСР.

Матеріально-технічне, транспортне забезпечення та обслуговування арбітражного суду Кримської АРСР здійснюється Управлінням справами Ради Міністрів Кримської РСР.

Матеріально-технічне, транспортне забезпечення та обслуговування арбітражних судів областей, м. Києва здійснюється виконавчими комітетами обласних і Київської міської Рад народних депутатів.

Посадовим особам, призначеним чи затвердженим Верховною Радою Української РСР, посвідчення встановленого зразка видаються Президією Верховної Ради Української РСР.

Спеціалісти та інші працівники арбітражних судів, посади яких підлягають кваліфікаційній атестації, проходять її в порядку, визначеному президією Вищого арбітражного суду Української РСР.

Вищий арбітражний суд Української РСР, арбітражний суд Кримської АРСР, арбітражні суди областей, м. Києва є юридичними особами, мають самостійний кошторис, поточний, а при необхідності - й інші рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба Української РСР та своїм найменуванням.