Про здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на обєктах нагляду Державної кримінально-виконавчої служби України

З метою здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року N 1109 (зі змінами), та Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року N 1218 (зі змінами),

1. Затвердити такі документи (додаються):

1.1. Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд на об'єктах нагляду Державної кримінально-виконавчої служби України.

1.2. Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Державної кримінально-виконавчої служби України.

2. Головному державному санітарному лікарю Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент) забезпечити здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в центральному органі виконавчої влади з питань виконання покарань, його територіальних органах управління, кримінально-виконавчій інспекції, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах, закладах охорони здоров'я, підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України силами посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України.

3. Управлінню охорони здоров'я Департаменту подати цей наказ у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Привести нормативно-правові акти Департаменту у відповідність до цього наказу.

5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Департаменту від 01.12.2003 N 224 "Про здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2004 за N 23/8622.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Департаменту Калашник Н.Г., директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України Пономаренка А.М. та головного державного санітарного лікаря Департаменту Кожан Н.Є.

7. Наказ оголосити персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

1. Це Положення визначає мету, основні завдання та порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Державній кримінально-виконавчій службі України.

2. У цьому Положенні всі поняття вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

3. Метою державного санітарно-епідеміологічного нагляду є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства в територіальних органах управління Департаменту, кримінально-виконавчої інспекції, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах, закладах охорони здоров'я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України ( далі - об'єкти нагляду).

4. Основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду на об'єктах нагляду є:

контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, а також приписів, постанов і вимог, викладених у висновках, що видаються головним державним санітарним лікарем Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент);

контроль за санітарною та епідемічною ситуацією на об'єктах нагляду;

проведення санітарних та епідеміологічних розслідувань, спрямованих на встановлення причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей;

розроблення пропозицій щодо проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;

проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

статистичне спостереження у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей у зв'язку із шкідливим впливом факторів середовища життєдіяльності;

ужиття заходів щодо припинення порушень санітарного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень.

5. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд у Державній кримінально-виконавчій службі України здійснюється головним державним санітарним лікарем Департаменту, його заступником, іншими посадовими особами Держсанепідемслужби Державної кримінально-виконавчої служби України в порядку запобіжного та поточного нагляду.

6. Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють нагляд на територіях, на які поширюється їх діяльність, підпорядкованих їм об'єктах нагляду.

7. Запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється шляхом:

1) державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

2) видачі передбачених законодавством висновків та дозволів;

3) погодження:

проектів цільових програм розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України;

схем передпроектної документації, що стосується планування і забудови територій об'єктів нагляду;

санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

документів про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місць водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об'єктів;

проектної та технічної документації на будівництво, реконструкцію, уведення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, санітарно-захисних зон підприємств установ виконання покарань;

діяльності, пов'язаної з комунально-побутовим та медичним обслуговуванням персоналу та осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, навчанням та вихованням дітей і неповнолітніх;

4) визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики в разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;

5) проведення перевірки стану будівництва та видачі висновків на відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію;

6) видачі дозволів на:

виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

виробництво, переробку та реалізацію продуктів харчування і харчових добавок, гігієни та санітарії, косметично-парфумерних виробів, тютюнових виробів, товарів побутової хімії та дитячого асортименту;

виконання робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань;

іншу діяльність, для провадження якої відповідно до законодавства видається дозвіл державною санітарно-епідеміологічною службою.

8. До поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду входять:

контроль за дотриманням на об'єктах нагляду передбачених санітарним законодавством, санітарними та протиепідемічними (профілактичними) заходами, приписами, постановами, висновками, дозволами та реєстраційними свідоцтвами, умовами державної реєстрації вимог безпеки для здоров'я і життя людини;

контроль за організацією і проведенням керівниками об'єктів нагляду, персоналом та особами, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;

вивчення, аналіз і оцінку санітарної та епідемічної ситуації, прогнозування показників здоров'я персоналу та осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, залежно від стану середовища їх життєдіяльності, визначення факторів довкілля, що шкідливо впливають на стан здоров'я і життя людини;

видача обов'язкових для виконання приписів, постанов та висновків щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя персоналу та осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб;

ведення обліку інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень;

контроль за якістю та ефективністю використання дезінфекційних засобів;

установлення обмежень або заборони щодо відвідування об'єктів нагляду громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, увезення вантажів і товарів з окремих регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях;

проведення обстеження, розслідування, лабораторного та інструментального дослідження і випробування, а також санітарної, гігієнічної, токсикологічної, епідеміологічної та інших видів оцінки середовища життєдіяльності людини, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видача за їх результатами висновків щодо відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм;

підготовку та внесення в установленому порядку керівникам об'єктів нагляду пропозицій щодо проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, необхідності встановлення карантину.

9. Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд у Державній кримінально-виконавчій службі України як діяльність головного державного санітарного лікаря Департаменту, його заступника, інших посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється шляхом обстеження та перевірки об'єктів нагляду щодо дотримання і реалізації вимог безпеки для здоров'я і життя людини.

Обстеження та перевірка об'єктів нагляду проводиться вибірково за планами Держсанепідемслужби Державної кримінально-виконавчої служби України, позапланово - залежно від санітарної та епідемічної ситуації, а також за повідомленнями керівників об'єктів нагляду та за заявами громадян.

Плани обстеження та перевірка об'єктів нагляду затверджуються головним державним санітарним лікарем Департаменту. Позапланові обстеження та перевірка проводяться за рішенням головного державного санітарного лікаря Департаменту.

Періодичність обстеження та перевірки об'єктів нагляду встановлюються головним державним санітарним лікарем Департаменту на підставі результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи з урахуванням ступеня їх впливу на стан здоров'я і життя людини.

Обстеження та перевірка об'єктів нагляду посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюються за направленням головного державного санітарного лікаря Департаменту або його заступника.

Результати обстеження та перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем Департаменту.

10. Головний державний санітарний лікар Департаменту та його заступник мають право на територіях, на які поширюється їх діяльність, підпорядкованих їм об'єктах нагляду:

1) здійснювати нагляд за дотриманням керівниками об'єктів нагляду та громадянами санітарного законодавства, а також контроль за проведенням санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, виконанням програм охорони здоров'я персоналу та осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах;

2) розслідувати причини та умови виникнення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;

3) безоплатно отримувати від юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних, які перебувають або провадять діяльність на територіях об'єктів нагляду, матеріали і відомості, статистичні та інші дані, що характеризують санітарно-гігієнічний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я людей;

4) призначати державну санітарно-епідеміологічну експертизу, а в разі потреби визначати склад комісії для її проведення;

5) погоджувати:

проекти цільових програм розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України;

схеми передпроектної документації, що стосується планування і забудови територій об'єктів нагляду;

документи про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місця водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об'єктів;

проектну та технічну документацію на будівництво, реконструкцію, уведення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення;

документацію на розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій, виробничих процесів;

6) визначати необхідність профілактичних щеплень та інших заходів профілактики в разі загрози виникнення епідемій інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;

7) вимагати проведення регламентованих Міністерством охорони здоров'я України, а в разі потреби позачергових медичних оглядів згідно із законодавством;

8) проводити перевірку та видавати висновки на відповідність об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію, санітарним нормам;

9) затверджувати висновки;

10) видавати відповідно до законодавства дозволи на:

виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

виробництво, переробку та реалізацію продуктів харчування і харчових добавок, гігієни та санітарії, косметично-парфумерних виробів, тютюнових виробів, товарів побутової хімії та дитячого асортименту;

комунально-побутове та медичне обслуговування персоналу та осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, навчання та виховання дітей і неповнолітніх;

виконання робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань;

іншу діяльність, для провадження якої відповідно до законодавства видається дозвіл державної санітарно-епідеміологічної служби;

11) безперешкодно входити на територію і в приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням;

12) безоплатно вилучати зразки сировини, продукції, матеріалів для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи і необхідних видів лабораторного дослідження;

13) вносити обов'язкові для виконання пропозиції щодо усунення виявлених порушень санітарного законодавства, здійснювати в установленому законодавством порядку провадження у справах про порушення санітарного законодавства;

14) видавати постанови про накладення штрафу та в передбачених законодавством випадках застосовувати фінансові санкції за порушення санітарного законодавства;

15) у порядку, установленому головним державним санітарним лікарем України:

а) складати акти і протоколи про порушення санітарного законодавства;

б) видавати приписи, постанови, а також вносити пропозиції керівникам об'єктів нагляду:

про відсторонення від будь-яких видів діяльності, робіт, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які страждають на інфекційні хвороби або є носіями збудників інфекційних захворювань чи були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких установлюється Міністерством охорони здоров'я України;

про приведення нормативно-технічних, розпорядчих та інших документів у відповідність до вимог санітарного законодавства;

про обмеження діяльності об'єкта нагляду в разі виявлення порушення санітарного законодавства, що безпосередньо не впливає негативно на стан здоров'я людей, але може зумовлювати такий вплив;

в) видавати постанови про:

обмеження, тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єктів нагляду будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;

обмеження, тимчасову заборону або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів нагляду за проектами, що не мають позитивного висновку за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та в разі відступу від затвердженого проекту;

тимчасову заборону виробництва, заборону використання та реалізації хімічних речовин, продуктів харчування, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів широкого вжитку, джерел іонізуючого випромінювання у тому разі, коли не здійснено їх гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію, а також коли їх визнано шкідливими для здоров'я людей;

обмеження, зупинення або заборону проведення викидів (скидів) забруднюючих речовин у разі порушення санітарних норм;

вилучення з реалізації (конфіскацію) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством;

г) вносити керівникам об'єктів нагляду пропозиції про запровадження на відповідних територіях чи об'єктах особливих умов та режиму праці, навчання, пересування і перевезення, спрямованих на запобігання виникненню та ліквідацію захворювань;

ґ) скасовувати рішення посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України.

11. Інші посадові особи:

а) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, мають права, зазначені у підпунктах 1-3, 12, 13 пункту 10 цього Положення, а в підпунктах 14 і 15 - лише щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 41, статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1 і 170 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо складання акта і протоколу про порушення санітарного законодавства;

б) мають право безперешкодно входити на територію і в приміщення об'єктів нагляду за службовим посвідченням та направленням головного державного санітарного лікаря Департаменту або його заступника.

12. Головний державний санітарний лікар Департаменту підпорядковується Голові Департаменту, а з питань здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному санітарному лікарю України.

13. Головний державний санітарний лікар Департаменту:

забезпечує дотримання єдиних вимог щодо здійснення на територіях, на які поширюється його діяльність, підпорядкованих йому об'єктах державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

видає приписи, постанови, а також уносить пропозиції щодо вдосконалення порядку організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Державній кримінально-виконавчій службі України;

представляє державну санітарно-епідеміологічну службу Державної кримінально-виконавчої служби України в центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, у тому числі в судах;

інформує керівництво Департаменту про санітарну та епідемічну ситуацію на об'єктах нагляду, випадки виникнення особливо небезпечних та масових інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей, а також з інших питань, що належать до його компетенції;

організовує виконання доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, головного державного санітарного лікаря України, Голови Департаменту з питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

готує та подає щороку Голові Департаменту доповідь про санітарно-епідемічну ситуацію та стан дотримання санітарного законодавства на об'єктах нагляду.

Головний державний санітарний лікар Департаменту може делегувати повноваження своєму заступнику повністю або частково.

14. Рішення і дії посадових осіб Держсанепідемслужби Державної кримінально-виконавчої служби України, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, можуть бути оскаржені в порядку, установленому законодавством:

а) головного державного санітарного лікаря Департаменту та його заступника - у головного державного санітарного лікаря України або в суді;

б) інших посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України - у головного державного санітарного лікаря Департаменту або в суді.

Оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії.

У разі ухилення від виконання рішення орган чи посадова особа об'єкта нагляду несе відповідальність, а головний державний санітарний лікар Департаменту (його заступник) вживає заходів згідно із законодавством.

Головний державний санітарний лікар Департаменту протягом 10 днів розглядає скаргу та приймає відповідне рішення, яке є обов'язковим для виконання.

15. Державна санітарно-епідеміологічна служба Державної кримінально-виконавчої служби України провадить свою діяльність у взаємодії з іншими спеціально уповноваженими органами, що здійснюють державний нагляд і контроль, з підприємствами, установами і організаціями, громадськими організаціями, діяльність яких спрямована на профілактику захворювань, охорону здоров'я населення, довкілля, захист прав громадян на безпечні умови їх життєдіяльності.

16. Посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України, які користуються пасажирським транспортом під час виконання службових обов'язків, витрати на проїзд відшкодовуються органами виконання покарань, у яких вони працюють, за рахунок коштів, передбачених на утримання цих органів відповідно до затверджених кошторисів, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Під час службових відряджень зазначені особи мають право на позачергове придбання проїзних документів на всі види транспорту і розміщення в готелях.

17. За неналежне виконання службових обов'язків посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Державної кримінально-виконавчої служби України несуть відповідальність згідно із законодавством.