Про затвердження Методики розрахунку обсягів тіньової економіки

Відповідно до пункту 4 розділу 1 Заходів щодо детінізації національної економіки на 2006-2007 роки, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 N 367-р,

Затвердити Методику розрахунку обсягів тіньової економіки, що додається.

1. Ця Методика розроблена з метою визначення обсягів тіньової економіки відповідно до розрахованої незареєстрованої економічної діяльності.

2. Ця Методика базується на комплексному аналізі тіньового сектору з виявленням потенційно можливих тіньових видів економічної діяльності, тіньових схем та методів їх застосування в Україні, а також з дослідженням причин, законодавчих та інституційних неузгодженостей, що створюють передумови для виникнення тіньового сектору.

3. Ця Методика визначає основні показники та методи обрахування незареєстрованої тіньової діяльності з метою отримання достовірної оцінки її обсягів та визначення її рівня у співвідношенні до офіційного ВВП.

4. Ця Методика застосовується Міністерством економіки України для інтегральної оцінки обсягів тіньової діяльності в цілому з економіки та за окремими видами економічної діяльності. Інші органи виконавчої влади в межах своєї компетенції можуть використовувати цю Методику та визначений розмір тіньового сектору економіки та його складових для прийняття управлінських рішень.

1. Незареєстрована економічна діяльність утворюється:

1.1 на статистичній основі внаслідок:

ігнорування обов'язків звітувати про свою діяльність перед відповідними фінансовими органами;

несвоєчасного надходження даних (проблеми, пов'язані з реєстрами суб'єктів господарювання або іншими джерелами даних);

ненадходження даних (обумовлено "недоліками статистичного охоплення" або відсутністю відповідей при опитуванні);

неактуалізації інформації (пов'язано з недоліками статистичної надійності реєстрів суб'єктів господарювання);

1.2 на економічній основі внаслідок:

ухилення роботодавців від реєстрації з метою уникнення сплати податків;

заниження даних з метою зменшення сплати податків.

2. Для цілей цієї Методики поняття "тіньова економіка" визначається як:

2.1 незаконне виробництво, до якого належать:

виробництво товарів (надання послуг), збут та розповсюдження яких заборонено законом;

відсутність дозволу на здійснення певного виду діяльності (виробництво товарів чи надання послуг);

2.2. Приховане виробництво, складовими якого є легальні види діяльності, але приховані від державних органів контролю з метою:

уникнення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

недотримання певних норм: рівня середньої зарплати, тривалості робочого часу, правил техніки безпеки на робочому місці тощо;

уникнення статистичної звітності та статистичного анкетування.

3. Окремо виділяється неформальний сектор, основою якого є інституційні одиниці, що характеризуються:

низьким рівнем організаційної структури;

зайнятістю, що ґрунтується на родинних зв'язках або соціальних відносинах, відмінних від формальних трудових договорів.

Економічна діяльність у неформальному секторі не враховується в обсягах виробництва за умови виробництва товарів та надання послуг для власного споживання, за винятком виробництва продуктів харчування, будівництва та поточного ремонту для власних потреб.

4. У зв'язку з відсутністю прямих методів оцінки тіньової економіки інтегральна оцінка обсягів тіньової економіки використовує низку непрямих методів, усереднене значення результатів яких представляє об'єктивну характеристику стану та тенденцій розвитку тіньового сектору економіки.

5. Найбільш прийнятними для визначення обсягів незареєстрованої економічної діяльності в умовах статистичної бази, що діє, є фінансовий, монетарний, електричний методи та метод "витрати населення - роздрібна торгівля".

1. Ця Методика визначення обсягів незареєстрованої економічної діяльності за допомогою фінансового методу орієнтована на дослідженні економічної діяльності підприємств (об'єднань), установ, організацій (далі - підприємства), які звітують згідно з фінансовими формами звітності, зокрема за формою N 2 "Звіт про фінансові результати" (додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 397/3690 (із змінами).

2. Ця Методика визначає обсяги дорахувань валової доданої вартості (далі - ВДВ) на обсяги прихованого виробництва через показник рівня тінізації. Періодичність розрахунків - річна та квартальна - здійснюється на початку поточного періоду за даними минулого періоду.

3. Ця Методика розрахунків показників містить такі етапи розрахунку рівня тінізації:

розрахунок співвідношення вхідних-вихідних цін у відповідному виді економічної діяльності;

розрахунок впливу зміни масштабів виробництва;

розрахунок впливу технологічного чинника;

розрахунок частки тіньової економічної діяльності.

3.1. Розрахунок співвідношення вхідних-вихідних цін

3.3. Розрахунок впливу технологічного чинника

Між фізичним зносом основних засобів (далі - ОЗ) та витратами на їх експлуатацію існує лінійна залежність, яка виражається через умовний коефіцієнт пропорційності бета, що характеризує збільшення питомих технологічних витрат у проміжних витратах, пов'язаних із зносом (або оновленням) фондів. Тоді зміна частки проміжних витрат у валовому доході за рахунок цього фактора може бути записана так:

бета - технологічний коефіцієнт, який характеризує збільшення витрат на ремонт і експлуатацію устаткування залежно від його зносу (експертна оцінка), бета = 0,1;

3.4. Розрахунок частки тіньової економічної діяльності

3.4.1. Обсяг тіньового сектору дорівнює обсягу прихованої доданої вартості. Валовий дохід складається з валової доданої вартості та проміжного споживання. У результаті тіньових операцій одна частина виробленого продукту відображається у звітах (В1 = ВДВ1 + П1), а інша - приховується (В2 = ВДВ2 + П2). Отже, сумарний випуск можна відобразити як:

де ВДВ - валова додана вартість;

П - проміжне споживання.

Послідовність розрахунків показників представлена в додатку 1. Позиція 22 відображає рівень прихованих доходів (тінізації) за весь період.

3.4.3. Частка прихованого виробництва (доходу) визначається шляхом віднімання від показника загальної зміни частки доданої вартості показника її зміни від впливу об'єктивних чинників погіршення умов виробництва. Рівень тінізації (приховування доходів) за період є сумою показників зміни частки доданої вартості (її приховування) за роками (кварталами).

3.4.4. Схема розрахунку коефіцієнта умовно-постійних витрат наведена у додатку 2.

1. Методика визначення обсягів незареєстрованої економічної діяльності за монетарним методом базується на аналізі співвідношення готівки в обігу і грошової маси М1 або М2. Вважається, що збільшення попиту на готівку в обігу, яка обертається поза банківськими рахунками, означає зростання обсягів тіньових операцій, і навпаки. Обсяги тіньової економіки обчислюються за формулою

де Д - банківські депозити;

Г - готівка в обігу (гроші поза банками - M0);

М2 - грошова маса М2;

t, 0 - t та базовий роки.

2. Базовому періоду відповідає I квартал 1992 року. Джерелом вхідних даних є банківська статистика.

1. Методика визначення обсягів незареєстрованої економічної діяльності за електричним методом ґрунтується на припущенні, що приросту реального ВВП повинен відповідати приріст витрат електроенергії. Перевитрати електроенергії над приростом ВВП розглядаються як витрати на тіньове виробництво (тіньовий ВВП). Цей підхід ураховує фактор технічного прогресу, згідно з яким тенденції у відносній економії енергоносіїв на технологічні потреби у виробництві продукції враховуються при порівнянні динаміки витрат електроенергії за повним електробалансом і динаміки ВВП.

2. Таким чином, відносна економія енергоносіїв, яка спостерігається в обліку технологічних витрат, повинна відображатись у співвідношеннях між загальними витратами електроенергії (за електробалансом) та ВВП і сприяти або досягненню більшої економії електроенергії у внутрішньому споживанні, або отриманню відповідної додаткової продукції (ВВП).

3. Для розрахунку показників необхідні такі форми статистичної звітності: "Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії" (форма N 11-мтп, затверджена наказом Держкомстату України від 15.09.2005 N 271, "Електробаланс, склад енергетичного устаткування і звіт про роботу електростанцій (електрогенераторних установок)" (форма N 24-енергетика, затверджена наказом Держкомстату України від 19.07.2005 N 196. Послідовність розрахунків наведена в додатку 3.

1. Методика визначення обсягів незареєстрованої економічної діяльності за методом "витрати населення - роздрібна торгівля" полягає у порівнянні витрат населення на товари з обсягами роздрібної торгівлі цими товарами. Різниця між обсягами витрат населення на товари та обсягами роздрібної торгівлі цими товарами вважається купівлею товарів у тіньовому секторі

де В - витрати домогосподарств на придбання товарів;

Р - обсяг роздрібної торгівлі.

2. Джерелом вхідних даних є статистична інформація.

1. Інтегральний коефіцієнт розраховується як сума зважених відповідних коефіцієнтів за вищезазначеними методами.

3. Вага кожного методу визначається внеском відповідного інституційного сектору економіки у ВВП.

Так, фінансовий та електричний методи мають ступінь охоплення 0,77, який визначається часткою сектору нефінансових корпорацій у виробництві ВВП.

Монетарний метод пов'язаний з використанням готівкових коштів в обороті товарів та послуг, тому розповсюджується приблизно на 0,65 обсягу ВВП, а саме: частка сектору споживчих витрат домогосподарств в обсязі ВВП становить 0,527; частка індивідуальних споживчих витрат сектору загального державного управління - 0,097 х 0,2 та частка сектору індивідуального будівництва в секторі валового нагромадження капіталу - 0,186 х 0,9.

Метод "витрат населення - роздрібна торгівля" поширюється тільки на сектор домашніх господарств з часткою 0,527 в обсязі ВВП. Складовою сектору домашніх господарств є підсектор "споживання товарів" з часткою 0,442 у ВВП. У зв'язку з існуванням проблеми ухилення багатих верств населення від подібних обстежень вага коефіцієнта методу "витрат населення - роздрібна торгівля" коригується також і на частку доходів, які не охоплюються. Результати досліджень свідчать, що якраз у заможних верств населення і акумулюються основні обсяги тіньових доходів.

Офіційний ВВП у даний час включає певну частку тіньової економіки, яка розраховувалась статистичним управлінням Держкомстату України (згідно методики, затвердженої наказом Держкомстату України від 31.12.2004 N 680) і оцінена приблизно на рівні 20% обсягу ВВП. З урахуванням цієї частки маємо такий рівень тіньової економіки у співвідношенні з офіційним ВВП: