Про схвалення Концепції Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки

1. Схвалити Концепцію Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки, що додається.

Визначити МОЗ державним замовником Програми.

2. МОЗ розробити та подати Кабінетові Міністрів України у квітні 2006 р. проект Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки.

Хвороби системи кровообігу займають значне місце в загальній структурі смертності населення і становлять 62,2 відсотка. У 2004 році в Україні зареєстровано 7,6 млн. хворих на ішемічну хворобу серця і майже 3 млн. - на судинно-мозкові захворювання. Щороку вперше виявляється близько 2 млн. хворих з такою патологією, причому кожний другий з них в працездатному віці. В розвинутих країнах Західної Європи та Північної Америки в результаті запровадження в 70-х роках лікувально-профілактичних програм досягнуто зниження смертності від інфаркту міокарда, серцевих аритмій, вроджених вад серця, інсультів у середньому на 40-60 відсотків.

Проведені дослідження свідчать про надзвичайну поширеність факторів ризику серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань в Україні: у 33,5 відсотка дорослого населення виявлена артеріальна гіпертензія, 56,8 - мають надлишкову вагу, 44 відсотки чоловіків та 16,5 відсотка жінок курять.

Рівень інвалідності та смертності, зумовлених хворобами системи кровообігу, свідчить про недостатню ефективність заходів, що вживаються в Україні для їх подолання.

Високий рівень смертності від серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань зумовлений такими факторами:

недостатнє виявлення захворювань на ранніх, доклінічних стадіях;

низький рівень оснащеності закладів охорони здоров'я обладнанням, необхідним для проведення своєчасної діагностики, лікування та надання інтенсивної допомоги, незадовільна організація процесу діагностики та лікування;

відсутність системи активного запобігання інфарктам та інсультам на основі стандартизованої системи диспансеризації населення, єдиного підходу до надання медичної допомоги хворим із серцево-судинною і судинно-мозковою патологією;

недостатнє бюджетне фінансування (рівень фінансування дає змогу лише на 25 відсотків задовольнити потребу у витратних матеріалах, обладнанні та реагентах);

недостатня поінформованість населення про фактори ризику та можливість запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням.

Найпоширеніші захворювання системи кровообігу (ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, порушення ритму серця, вроджені та набуті вади серця, судинно-мозкові захворювання) потребують створення чіткої системи надання медичної допомоги з моменту виявлення до реабілітації.

Таким чином, серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання є соціальною проблемою, для розв'язання якої необхідні державна підтримка, координація зусиль усіх органів виконавчої влади. З цією метою повинна бути розроблена Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки.

Метою Програми є запобігання та зниження рівня захворюваності серцево-судинного і судинно-мозкового профілю, інвалідності та смертності від її ускладнень, а також збільшення тривалості і підвищення якості життя хворих.

Одним з варіантів розв'язання проблеми є надання медичної допомоги хворим серцево-судинного і судинно-мозкового профілю шляхом забезпечення бюджетного фінансування на рівні минулих років.

У Державному бюджеті України на 2006 рік передбачено 26 млн. гривень лише на закупівлю обладнання, необхідного для лікування серцевосудинних і судинно-мозкових хвороб. Проте лікувально-профілактичні заклади слід забезпечити не тільки відповідним медичним обладнанням, а і витратними матеріалами та реактивами.

Найефективнішим шляхом розв'язання проблеми є виконання Програми, що дасть змогу забезпечити взаємодію лікувально-профілактичних закладів та запровадити системний підхід до діагностики та лікування хворих; зменшити фінансовий тягар на родини пацієнтів; знизити рівень смертності від інфарктів міокарду, мозкових інсультів, що сприятиме зниженню рівня загальної смертності; здійснити заходи реінтеграції у суспільство цієї категорії хворих.

Для розв'язання проблеми у Програмі необхідно передбачити заходи щодо:

удосконалення правової, соціальної та економічної бази надання медичної допомоги хворим серцево-судинного і судинно-мозкового профілю;

створення системи виявлення хворих на ранніх, доклінічних стадіях серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань;

ведення сучасних протоколів та стандартизованих схем запобігання інфарктам та інсультам;

запровадження у системі післядипломної медичної освіти спеціалізацій "інтервенційна радіологія" та "дитяча кардіологія";

створення нових та удосконалення спеціалізованих кардіореанімаційних та інсультних центрів і відділень з відповідним матеріально-технічним забезпеченням, оснащення лікувально-профілактичних закладів сучасним діагностичним обладнанням;

проведення в повному обсязі ангіографій, стентувань, аортокоронарних шунтувань, каротидної ендартеректомії, імплантацій штучних водіїв ритму серця та електрофізіологічних методів лікування;

проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення, зокрема з висвітленням у засобах масової інформації факторів ризику, розвитку системи медичної реабілітації та трудової реадаптації хворих серцево-судинного і судинно-мозкового профілю.

Виконання Програми дасть змогу:

збільшити середню тривалість життя населення України;

знизити рівень смертності від інсультів на 12 відсотків, від ішемічної хвороби серця - на 10 та первинної інвалідності, зумовленої серцево-судинними і судинно-мозковими захворюваннями у працездатному віці - на 5 відсотків;

зменшити втрати, викликані тимчасовою та стійкою непрацездатністю.

Фінансування Програми планується здійснювати в межах видатків, які передбачаються у державному бюджеті МОЗ та іншим органам виконавчої влади, що беруть участь у виконанні Програми, та за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, інших джерел.

Необхідний обсяг фінансування Програми з державного бюджету становитиме 774,349 млн. гривень.