Про схвалення Концепції Державної програми "Питна вода Криму" на 2006-2020 роки

Схвалити Концепцію Державної програми "Питна вода Криму" на 2006-2020 роки, що додається.

Раді міністрів Автономної Республіки Крим і Севастопольській міськдержадміністрації разом з Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства за участю МОЗ, Мінфіну, Мінекономіки, Держводгоспу, Мінприроди, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінпаливенерго та Мін'юсту розробити і до 1 листопада 2005 р. подати на розгляд Кабінетові Міністрів України проект Державної програми "Питна вода Криму" на 2006-2020 роки.

Незадовільний стан питного водопостачання Криму є однією з основних причин, що стримує сталий розвиток цього регіону, негативно впливає на конкурентоспроможність курортної зони не тільки українського, а й міжнародного значення.

До нагальних проблем у водопостачанні Кримського регіону належать:

низька забезпеченість жителів Криму централізованим питним водопостачанням, особливо в курортний сезон;

недостатні потужності і навіть відсутність систем водовідведення, зокрема в мм. Севастополі та Балаклаві;

нераціональне використання та значні витрати питної води під час її виробництва, транспортування та споживання;

великі витрати матеріальних та енергетичних ресурсів;

постійне збільшення втрат питної води та витрат на її виробництво.

Однією з найгостріших проблем є незадовільний технічний стан централізованих систем водопостачання та водовідведення, з яких більше половини вичерпали строк експлуатації.

Відсутність протягом тривалого часу єдиного економічного механізму щодо фінансування реконструкції та розвитку систем централізованого водопостачання та водовідведення призвела до негативних наслідків.

В аварійному і ветхому стані перебуває 40 відсотків водопровідних мереж в Автономній Республіці Крим та 50 відсотків - у м. Севастополі, тоді як у середньому по Україні - 33 відсотки та відповідно 43,7 і 39 відсотків каналізаційних мереж (у середньому по Україні - 29 відсотків).

Насосне обладнання застаріло, його знос становить 69 відсотків, що порівняно з 2003 роком більше на 7 відсотків.

Такий технічний стан централізованих систем водопостачання та водовідведення зумовлений незадовільним фінансово-економічним становищем підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.

Заборгованість споживачів послуг на 1 червня 2005 р. в Автономній Республіці Крим становила 132,8 млн. гривень., з них населення - 25,6 млн., пільги, субсидії - 1,2 млн., бюджетні організації - 11,5 млн., промисловість - 94,5 млн., в м. Севастополі - 25,6 млн., з них населення - 7,6 млн., пільги, субсидії - 0,1 млн., бюджетні організації - 1,5 млн., промисловість - 16,4 млн. гривень.

У структурі експлуатаційних затрат найбільшу питому вагу - 30 відсотків - становить електроенергія, 22 відсотки - заробітна плата, 14 відсотків - амортизаційні відрахування, 7 відсотків - матеріали і реагенти.

У водопровідно-каналізаційному господарстві через середній тариф собівартість послуг відшкодовується в Автономній Республіці Крим на 83, у м. Севастополі - на 92 відсотки при середньому показнику по Україні 90,5 відсотка. При цьому через тарифи для населення відшкодовується вартість послуг з водопостачання тільки на 19 відсотків в Автономній Республіці Крим, 34 відсотки - в м. Севастополі та послуг з водовідведення відповідно на 18 та 21 відсоток (дотацію для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства в бюджетах Автономної Республіки Крим та м. Севастополя не передбачено).

Значна частина невідшкодованих населенням витрат на виробництво і надання послуг з водопостачання та водовідведення перекладається на споживачів другої категорії. У більшості населених пунктів промислові тарифи перевищують тарифи для населення у 10-20 разів. У м. Щолкіне тарифи для споживачів другої категорії перевищують тарифи для населення у 55 разів, водовідведення - 100 разів, у м. Керчі - 55 разів.

Незадовільне фінансово-економічне становище підприємств водопровідно-каналізаційного господарства не дає змоги проводити в повному обсязі роботи з капітального ремонту мереж і споруд, що призводить до того, що у багатьох населених пунктах Криму питна вода подається (періодично або постійно) з відхиленням від норм стандарту. Жодним підприємством не передбачається включення до складу тарифів інвестиційної складової.

У дев'яти населених пунктах та м. Севастополі якість питної води з місцевих джерел за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам стандарту.

На південному березі Криму спостерігається нерівномірність водовіддачі підземних джерел, яка істотно збільшується під час танення снігу у горах (протягом 3-4 місяців) і зменшується в інші пори року. Не завершено роботу із затвердження державних запасів підземних вод питної якості. Загірське водосховище взагалі перебуває в аварійному стані. Близьким до аварійного є стан Міжгірного водосховища, втрати води на фільтрацію в якому досягають близько 15 млн. куб. метрів на рік. Потребують реконструкції водозабірні споруди водоналивних водосховищ, які забезпечують водопостачання мм. Керчі, Феодосії та Судака. Через дефіцит та надмірно високу вартість ресурсів прісної води практично припинився розвиток рисівництва, що є одним з вагомих факторів розвитку економіки Криму.

На всій території Криму питна вода у населені пункти подається за графіком, що призводить до погіршення її якості.

Потребують реконструкції каналізаційно-очисні споруди. Скидання недостатньо очищених стічних вод, особливо у мм. Севастополі та Балаклаві, призводить до забруднення навколишнього природного середовища і прибережних зон Чорного та Азовського морів.

На розвиток систем водопостачання та водовідведення у республіканському та місцевих бюджетах передбачається недостатній обсяг коштів. Державні ж трансферти на його фінансування використовувалися лише для здійснення заходів із запобігання аварійним ситуаціям.

Ще складнішою є ситуація з водопостачанням сільських населених пунктів. У пробах питної води, відібраних на 605 сільських водопроводах, питома вага проб з відхиленнями від санітарних норм перевищує середній показник по Криму у 2-2,5 раза. Жителі понад 30 сільських населених пунктів користуються привізною питною водою.

Метою Програми є забезпечення сталого збалансованого розвитку централізованого питного водопостачання, відведення та очищення стічних вод у Криму, задоволення потреб споживачів у якісній питній воді за прийнятну економічно обґрунтовану ціну, забезпечення доступу до неї в межах встановлених нормативів питного водопостачання, вирішення питань охорони підземних вод та скидання забруднюючих речовин у морські води.

Для досягнення зазначеної мети необхідно розв'язати завдання щодо підвищення ефективності та надійності функціонування систем водопровідно-каналізаційного господарства, удосконалення механізму водокористування, у тому числі за рахунок державної підтримки.

Програма розробляється за такими напрямами:

перший - підвищення ефективності управління водними ресурсами для забезпечення потреб усіх галузей економіки, проведення інституційних перетворень у сфері централізованого питного водопостачання та водовідведення;

другий - забезпечення фінансової самодостатності підприємств - надавачів послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, визначення оптимальних джерел покриття витрат підприємств та розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, запровадження диференціації оплати споживачами послуг у цій сфері залежно від їх кількості і якості;

третій - проведення заходів з реконструкції та модернізації систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, очищення стічних вод, зменшення енергоємності виробництва, наближення рівня показників використання ресурсів, нормативних витрат і втрат до вимог Європейського Союзу, створення привабливих умов для залучення коштів приватного сектору в розвиток системи;

четвертий - моніторинг стану виконання Програми за визначеними виробничо-фінансовими показниками, проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо її цілей і завдань, очікуваних результатів та необхідності підтримки громадськості в питаннях реформування суспільних відносин у цій сфері.

З цією метою передбачається здійснити:

за першим напрямом:

- упорядкування (розмежування) функцій у сфері централізованого питного водопостачання між Урядом Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Оптимізація кількості підприємств та чисельності працюючих у єдиній системі централізованого питного водопостачання цього регіону, в тому числі у сільських населених пунктах;

- створення у складі Міністерства будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим структурного підрозділу (в межах загальної чисельності апарату зазначеного Міністерства) з метою координації роботи з розв'язання проблем сталого функціонування і розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Криму та забезпечення державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання у цій сфері;

- організація та проведення інвентаризації мереж і споруд централізованого питного водопостачання та водовідведення, визначення власника кожного об'єкта, завершення передачі об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства у комунальну власність, у тому числі в сільських населених пунктах;

- визначення рівня інженерної забезпеченості сільських населених пунктів об'єктами водопостачання та водовідведення, переліку об'єктів та обсягів їх будівництва в найближчий період з метою повного задоволення реальних потреб населення у питній воді;

- запровадження регіонального управління інженерною інфраструктурою, пов'язаною з виробництвом та постачанням питної води; оптимізація кількості підприємств та чисельності працюючих у єдиній системі централізованого питного водопостачання цього регіону, в тому числі у сільських населених пунктах;

- розроблення типових угод про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення;

за другим напрямом:

- приведення тарифів на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення для усіх споживачів у відповідність з економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво;

- вирішення питання про встановлення тарифів на електроенергію для підприємств централізованого водопостачання, що використовується для забезпечення водопостачання сіл, на рівні тарифів для побутових потреб населення;

- упорядкування нормативно-правової бази щодо затвердження та використання державних запасів питної води;

- поступове зменшення субсидіювання населення за рахунок інших груп споживачів;

- запровадження диференційованих тарифів на послуги з централізованого питного водопостачання з урахуванням обсягів їх споживання, постійних та змінних статей витрат підприємств за умови оснащення житлового фонду будинковими приладами обліку;

- фінансування з державного бюджету реконструкції та будівництва мереж і споруд централізованого питного водопостачання та водовідведення як таких, що мають загальнодержавне значення, в межах видатків, що спрямовуються на фінансування Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки;

за третім напрямом:

- розроблення стратегічних планів розвитку підприємств, пріоритетне інвестування заходів, пов'язаних з підвищенням ефективності використання енергоресурсів, цілодобовим наданням споживачам послуг з централізованого питного водопостачання;

- запровадження механізму кредитного фінансування інвестиційних проектів;

- підготовка та реалізація пілотних проектів із залученням коштів міжнародних фінансових організацій, укладення договорів лізингу тощо; запровадження концестиційного механізму з метою залучення коштів приватного сектору для проведення заходів з реконструкції та модернізації систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, розроблення та виготовлення установок малої потужності для кондиціювання питної води;

за четвертим напрямом:

- забезпечення реалізації програмних завдань;

- створення системи ефективного зворотного зв'язку, що дасть можливість своєчасно відстежувати та коригувати відхилення у виконанні Програми, через розроблення:

системи індикаторів для оцінки ступеня досягнення цілей;

процедур та графіків проведення моніторингу, включаючи підготовку звітів щодо його результатів.

Моніторинг спрямовується на оцінку результатів виконання Програми, зокрема щодо ступеня відповідності очікуваним прогнозним показникам та визначеним напрямам досягнення мети:

діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

фактичного стану житлово-комунального господарства;

досягнення окремих цілей.

Реалізація заходів, передбачених Програмою, здійснюватиметься в 2006-2020 роках.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів:

Державного бюджету України (з урахуванням заходів, які фінансуються у рамках Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки);

бюджетів Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;

міжнародних фінансових організацій;

приватного сектору;

підприємств водопровідно-каналізаційного господарства відповідно до програм їх розвитку, затверджених органами місцевого самоврядування;

інших джерел.

Виконання Програми дасть можливість забезпечити:

відновлення джерел питного водопостачання, їх охорону та раціональне використання;

поліпшення санітарно-епідемічної ситуації щодо забезпечення питною водою населення Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;

підвищення якості послуг з питного водопостачання та водовідведення;

збільшення обсягів послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, особливо в сільській місцевості.