Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022—2027 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки, що додається.

Визначити державним замовником Програми Міністерство освіти і науки.

2. Міністерству освіти і науки разом з іншими заінтересованими органами державної влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки.

Державна цільова соціальна програма розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки (далі - Програма) спрямована на модернізацію системи професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до сучасних і перспективних потреб ринку праці, міжнародних стандартів і практик для забезпечення реалізації права громадян на якісну та доступну професійну (професійно-технічну) освіту, створення умов для формування і розвитку актуальних професійних компетентностей особи, що необхідні для її успішної професійної діяльності та самореалізації.

Україна має позитивний досвід вирішення актуальних питань щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти. З 2016 року за рахунок коштів державного бюджету (350 млн. гривень) на базі діючих закладів професійної (професійно-технічної) освіти утворено 184 навчально-практичні центри галузевого спрямування.

Водночас залишається низка актуальних проблем, які потребують розв’язання:

застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

неефективне багаторівневе управління професійною (професійно-технічною) освітою;

невідповідність освітніх програм, рівня якості підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти вимогам роботодавців та потребам особистості;

відсутність запроваджених на постійній основі аналізу та моніторингу потреб ринку праці, зокрема на місцевому рівні;

низька активність бізнесу та закладів професійної (професійно-технічної) освіти в процесі реалізації програм і проектів державно-приватного партнерства;

низький рівень престижності професійної (професійно-технічної) освіти в Україні;

низький рівень забезпечення доступності до здобуття професійної (професійно-технічної) освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема з інвалідністю;

низький рівень оплати праці та плинність кадрів закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

неадаптованість освітніх програм і строків навчання до потреб здобувачів освіти з урахуванням реалізації права на освіту впродовж життя;

недостатня кількість суб’єктів для підтвердження результатів навчання, отриманих шляхом неформальної та інформальної освіти з більшості професій.

Усупереч зростанню потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах відповідно до Середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці на 2020-2024 роки спостерігається суттєве зменшення обсягів регіонального замовлення в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Обсяг підготовки кваліфікованих робітників за кошти місцевих бюджетів протягом 2016-2019 років знизився на 16 відсотків.

Одним із шляхів забезпечення ефективної реалізації децентралізації системи управління професійною (професійно-технічною) освітою було визначено утворення регіональних рад професійної (професійно-технічної) освіти, однак їх ефективність стосовно впливу на прийняття управлінських рішень на місцевому (регіональному) рівні залишається вкрай низькою.

Повільно вирішується питання про передачу майна закладів професійної (професійно-технічної) освіти із державної в комунальну власність. Так, з 2016 року Урядом прийнято рішення про передачу цілісних майнових комплексів 124 державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад (20 відсотків загальної кількості, що підлягають передачі). Пасивність органів державної влади на місцевому рівні щодо прийняття цілісних майнових комплексів закладів професійної (професійно-технічної) освіти пов’язана, насамперед, із необхідністю забезпечення повного фінансування розвитку інфраструктури закладів професійної (професійно-технічної) освіти з місцевих бюджетів в умовах їх обмежених фінансових ресурсів.

За даними дослідження Світового банку "Навички для сучасної України", майже 70 відсотків підприємств, які брали участь в опитуванні, підтвердили, що випускники закладів загальної середньої, вищої та професійної (професійно-технічної) освіти не володіють практичними навичками або сучасними знаннями, і понад 58 відсотків відзначили невідповідність сформованих навичок випускників потребам роботодавців.

Недостатньо динамічно відбувається і модернізація освітнього простору: оновлення змісту професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням стрімких техніко-технологічних змін у галузях економіки, впровадження інноваційних технологій в освітній процес, технічне переоснащення закладів професійної (професійно-технічної) освіти, створення гнучких траєкторій для опанування повних/часткових кваліфікацій, затребуваних роботодавцями компетентностей.

Крім того, негативними чинниками, що гальмують розвиток системи професійної (професійно-технічної) освіти, є неконкурентна заробітна плата педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, слабка їх мотивація до впровадження нових освітніх технологій, низька якість підготовки педагогічних кадрів і відсутність системної роботи з формування кадрового резерву (як на керівні посади, так і на посади викладачів, майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти).

Нерозвиненість механізмів державно-приватного партнерства та соціального діалогу у сфері професійної (професійно-технічної) освіти призводить до недостатньої зацікавленості приватних партнерів в управлінні розвитком професійної (професійно-технічної) освіти та модернізації інфраструктури закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Критичною є ситуація, що пов’язана із забезпеченням інформаційної, архітектурної та транспортної доступності до освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти для різних категорій здобувачів освіти, зокрема осіб з особливими освітніми потребами, інвалідністю. Це суттєво гальмує процес розвитку інклюзивної професійної (професійно-технічної) освіти, а отже, унеможливлює конкурентоспроможність зазначеної категорії здобувачів освіти на ринку праці.

Результати дослідження Міжнародної організації праці "Перехід молоді від навчання до стабільної роботи" підтверджують непрестижність отримання професійної (професійно-технічної) освіти для молоді (майже 62,3 відсотка респондентів не були готові переорієнтуватися з отримання вищої освіти на отримання професійної (професійно-технічної) освіти).

Зменшення чисельності учнівського контингенту закладів професійної (професійно-технічної) освіти (із 315,6 тис. осіб у 2014 році до 240,7 тис. осіб у 2020 році) відбулося внаслідок скорочення частки молоді віком 15-24 роки в загальній чисельності постійного населення (із 11,3 відсотка до 9,5 відсотка), а також у зв’язку з неефективною профорієнтаційною роботою та недостатньою популяризацією робітничих професій.

До основних причин виникнення зазначених проблем належать:

відсутність системного підходу до вирішення питань щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти та недостатнє врахування потреб, інтересів, можливостей різних категорій здобувачів освіти (зокрема молоді з особливими освітніми потребами) залежно від професії, що отримується, статі, віку, місця проживання, стану здоров’я, відсутність децентралізованої моделі управління та фінансування системи професійної (професійно-технічної) освіти, орієнтованої на результати;

недостатній рівень фінансування професійної (професійно-технічної) освіти, незначні інвестиції в її модернізацію, відсутність актуальних деталізованих даних про стан ринку праці, що зумовлено недостатнім рівнем співпраці та міжсекторальної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, закладів професійної (професійно-технічної) освіти з бізнесом, інститутами громадянського суспільства, установами, що співпрацюють із системою професійної (професійно-технічної) освіти;

невідповідність компетентностей випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти сучасним вимогам до суспільного життя та ринку праці, повільні темпи впровадження інновацій у професійній (професійно-технічній) освіті, низький рівень забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти сучасними засобами навчання (підручники, навчальні посібники, симулятори, тренажери тощо), застарілість і неефективність програм із підвищення кваліфікації для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а також відсутність механізмів їх мотивації до інноваційної педагогічної діяльності та низький розмір заробітної плати;

невідповідність рівня володіння керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти інструментами стратегічного управління, проектного менеджменту, маркетингу, кластерного підходу сучасним вимогам;

відсутність можливостей для обміну професійним досвідом на міжнародному рівні;

низький розмір стипендіального забезпечення здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти;

недосконалість системи професійної орієнтації та професійного консультування учнівської молоді та дорослих, у тому числі осіб з інвалідністю, недостатнє врахування та забезпечення інклюзивного підходу під час організації освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, що знижує престижність здобуття професійної (професійно-технічної) освіти;

інертність щодо зміни ставлення до професійної (професійно-технічної) освіти як до другорядної ланки освіти, недостатнє розуміння її ролі як чинника економічного розвитку держави.

Метою Програми є створення умов для якісної підготовки кваліфікованих кадрів відповідно до пріоритетів державної освітньої політики, що орієнтована на розвиток і самореалізацію особистості, її участь у суспільному житті та інтеграцію в нього, а також рівного доступу до професійної (професійно-технічної) освіти і забезпечення потреб економіки у кваліфікованих кадрах.

Пріоритетними завданнями Програми є:

удосконалення системи професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням міжнародних стандартів і практик, сучасних і перспективних потреб ринку праці;

запровадження удосконаленої моделі фінансування діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням реальних потреб у фінансуванні для забезпечення освітнього процесу;

оновлення змісту професійної (професійно-технічної) освіти, розроблення та затвердження нових стандартів професійної (професійно-технічної) освіти з конкретних професій, впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання, забезпечення здобувачів професійної (професійно-технічної освіти) сучасними підручниками (навчальними посібниками) та їх електронними версіями;

запровадження ефективних механізмів забезпечення проходження здобувачами професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання, виробничої практики відповідно до вимог професійних компетентностей, професійних стандартів;

удосконалення роботи з професійної орієнтації учнівської молоді та професійного консультування здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти;

оновлення програм із підвищення кваліфікації для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а також створення умов для професійного стажування, зокрема оволодіння сучасними виробничими технологіями;

здійснення науково-методичного супроводу професійної (професійно-технічної) освіти;

підвищення престижності праці педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, запровадження мотиваційних фінансових інструментів оплати їх праці із визначенням відповідних критеріїв щодо особистого внеску педагогічних працівників, рівня викладання, наповнюваності груп тощо;

запровадження ефективних інструментів збору та оброблення статистичної інформації про стан ринку праці з метою прогнозування потреб у кадрах за професіями;

сприяння реалізації міжнародних проектів у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.

Існує два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає часткове проведення реформ, без системного підходу до розв’язання нагальних проблем професійної (професійно-технічної) освіти. Цей варіант є малоефективним та зорієнтованим на процес, а не на результат і забезпечує відтворення старого досвіду з мінімальним впровадженням нововведень.

Другий (оптимальний) варіант передбачає реалізацію комплексного підходу до розв’язання проблем, створює умови для забезпечення відповідності пропозицій сфери професійної (професійно-технічної) освіти потребам особистості, сучасним і перспективним потребам ринку праці.

Цей варіант передбачає застосування новітніх підходів та інструментів, що запроваджуються у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, з урахуванням рекомендацій українських та міжнародних експертів і досвіду країн ЄС.

Оптимальний варіант дає змогу забезпечити:

підвищення рівня відповідальності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, бізнесу та партнерських організацій за виконання пріоритетних завдань Програми, активізувавши вертикальну і горизонтальну співпрацю, обмін досвідом між ними;

підвищення рівня компетентностей фахівців на національному та регіональному рівні, а також спроможності закладів професійної (професійно-технічної) освіти, у тому числі із специфічними умовами навчання, інститутів громадянського суспільства, бізнес-компаній в організації та наданні якісних послуг у сфері професійної (професійно-технічної) освіти;

утворення і розвиток наглядових (піклувальних) рад закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

впровадження інклюзивного підходу та забезпечення рівних прав, а також доступу до послуг, можливостей, інформації для різних категорій здобувачів освіти, насамперед, для осіб з інвалідністю.

Оптимальний варіант передбачає розроблення та затвердження Програми, що сприятиме застосуванню комплексного підходу до виконання ключових завдань розвитку професійної (професійно-технічної) освіти.

Проблему передбачається розв’язати шляхом:

реалізації в системі професійної (професійно-технічної) освіти нової децентралізованої моделі управління та фінансування, орієнтованої на результати;

оновлення змісту і підвищення рівня якості професійної (професійно-технічної) освіти;

розвитку партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти;

популяризації професійної (професійно-технічної) освіти;

розбудови системи професійної орієнтації з метою залучення учнівської молоді та дорослого населення до навчання в системі професійної (професійно-технічної) освіти;

підвищення мотивації викладацького складу, залучення молодих кадрів до роботи в закладах професійної (професійно-технічної) освіти;

нормативного забезпечення процедур для підтвердження результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти;

реалізації програм міжнародної співпраці, академічної мобільності та обміну досвідом працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Координацію міжвідомчої та міжсекторальної співпраці щодо розв’язання пріоритетних завдань Програми здійснюватиме МОН.

Строк виконання Програми: 2022-2027 роки.

Виконання завдань і здійснення заходів Програми буде сприяти розвитку професійної (професійно-технічної) освіти та усуненню причин, які не дають можливості громадянам повною мірою реалізувати конституційне право на якісну та доступну професійну (професійно-технічну) освіту, а державі - поступальний економічний розвиток.

Виконання Програми дасть змогу:

завершити передачу цілісних майнових комплексів закладів професійної (професійно-технічної) освіти з державної в комунальну власність, а також повноважень з управління закладами професійної (професійно-технічної) освіти на обласний рівень і їх фінансування та/або містам - обласним центрам за їх ініціативи;

розширити автономію закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

забезпечити інклюзивність професійної (професійно-технічної) освіти;

покращити інформаційну, архітектурну та транспортну доступність до освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти для різних категорій здобувачів освіти, зокрема осіб з особливими освітніми потребами, інвалідністю;

створити інформаційну систему управління освітою (EMIS);

розробити і запровадити рамкову методику аналізу регіональних ринків праці з можливістю проведення щороку моніторингу, актуалізації відповідних даних - для планування освітньої діяльності і прогнозування потреб у кадрах за професіями;

підвищити рівень спроможності регіональних рад професійної (професійно-технічної) освіти з формування регіональної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти;

забезпечити розроблення/оновлення змісту професійної (професійно-технічної) освіти на основі компетентнісного підходу;

створити єдину освітню платформу для забезпечення дистанційного навчання у сфері професійної (професійно-технічної) освіти з постійним її наповненням курсами та навчальними онлайн-матеріалами за професіями (у тому числі для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами);

залучити перекладачів жестової мови до навчання осіб з інвалідністю із порушенням слуху, інших фахівців для навчання осіб із порушенням зору, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, а також із різними комбінаціями порушень;

розробити нові/модернізувати наявні програми з підвищення кваліфікації педагогічних працівників на основі національних та міжнародних практик, у тому числі через участь у Програмі ЄС "Еразмус+" та інших міжнародних програмах і проектах;

забезпечити постійний професійний розвиток керівників та інших педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, підвищити рівень їх цифрової грамотності;

удосконалити систему стажування педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти на виробництві та у сфері послуг у межах професійної діяльності;

забезпечити навчально-методичний і науково-методичний супровід професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема за участю наукових установ Національної академії педагогічних наук;

забезпечувати виконання закладами професійної (професійно-технічної) освіти державного та регіонального замовлення на підготовку кадрів не менш як на 95 відсотків;

запровадити систему незалежного оцінювання результатів навчання здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти;

забезпечувати працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти не менш як на 80 відсотків;

поширити практику здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за дуальною формою;

утворити в кожній області центри професійної досконалості, нові навчально-практичні центри (щороку не менше 30 навчально-практичних центрів за рахунок надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, не менше 3 - за рахунок коштів бізнесу);

удосконалити форми мотивації до роботи наставників на підприємствах, де здобувачі освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти проходять виробниче навчання, виробничу практику чи інші види практичного навчання;

створити комплексну систему проведення інформаційної кампанії щодо переваг професійної (професійно-технічної) освіти серед молоді із забезпеченням принципу гендерної рівності, недискримінації в доступі до здобуття професійної (професійно-технічної) освіти, у тому числі із залученням бізнесу;

осучаснити механізми професійної орієнтації та професійного консультування;

створити банк даних успішних закладів освіти, кращих практик організації освітнього процесу, зокрема у співпраці з роботодавцями, та кар’єрних досягнень випускників закладів освіти для пропагування переваг професійної (професійно-технічної) освіти;

збільшити чисельність учасників конкурсів фахової майстерності та партнерів їх проведення, у тому числі WorldSkills.

Оцінка стану виконання Програми проводиться МОН у співпраці з науково-дослідними установами, Радою з питань розвитку професійної (професійно-технічної) освіти при Президентові України, Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Координаційною радою з питань впровадження реформи у сфері освіти, Мінекономіки, Мінфіном, Мінрегіоном, Мінсоцполітики, Мінмолодьспортом, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, роботодавцями та їх об’єднаннями, інститутами громадянського суспільства.

У разі потреби щороку може здійснюватися перегляд запланованої діяльності, пошук і впровадження більш ефективних способів розв’язання проблем професійної (професійно-технічної) освіти.

Видатки на виконання Програми будуть здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів під час формування їх показників, розміру залученої міжнародної технічної допомоги, зокрема в рамках реалізації проекту ЄС EU4Skills.