Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних"

1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", що додається.

2. Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Державним агентством земельних ресурсів, Міністерством юстиції, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів, Міністерством оборони, Міністерством екології та природних ресурсів, Національною академією наук і Державним космічним агентством розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, та подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

Національна інфраструктура геопросторових даних (далі - інфраструктура даних) призначена для збирання, обробки, зберігання, поширення та ефективного використання інформації про визначені у певній системі просторово-часових координат об'єкти та явища, яка безпосередньо або опосередковано пов'язана з місцеположенням таких об'єктів на Землі.

На сьогодні на законодавчому рівні не визначені пріоритети, принципи і напрями реалізації єдиної державної політики у геоінформаційній сфері, що може істотно вплинути на рівень національної безпеки, ефективність діяльності державних інститутів у сучасних технологічних умовах інформаційної підтримки прийняття рішень.

Геоінформаційні системи формуються в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, кадастрових та інформаційних центрах відповідно до проблемного спрямування, що призводить до збільшення обсягу геопросторових даних, а також витрат, пов'язаних із створенням, супроводженням і використанням таких систем.

Необхідно визначити на законодавчому рівні функції органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, відповідальних за формування і ведення баз геопросторових даних, згідно з єдиними технічними регламентами і стандартами у сфері інфраструктури даних.

Застосування геоінформаційних технологій має важливе значення для проведення земельної реформи, формування кадастру нерухомості та природних ресурсів, підвищення рівня геоінформаційного забезпечення навігаційної інфраструктури транспортних коридорів, проведення моніторингу навколишнього природного середовища, інтегрування в міжнародні структури та глобальний інформаційний простір.

Сучасні геоінформаційні ресурси створюються в результаті застосування новітніх високих технологій, зокрема дистанційного зондування землі, цифрової фотограмметрії, GPS-вимірювання, використання баз даних та інформаційних комп'ютерних мереж, і мають багатогалузеве походження, багатоцільове і багатогалузеве застосування, а їх виробництво є трудомістким та затратним. Координати мільйонів об'єктів і явищ, які визначаються в єдиному геоінформаційному просторі, становлять геоінформаційні ресурси.

Метою цієї Концепції є визначення шляхів законодавчого врегулювання питання створення та розвитку геоінформаційних ресурсів.

Завданнями Концепції є:

визначення основних принципів державної політики з формування інфраструктури даних;

удосконалення нормативно-правового та організаційного забезпечення геоінформаційної діяльності, що дасть можливість забезпечити координацію робіт у сфері створення та використання геоінформаційних ресурсів на основі державних стандартів і технічних регламентів в єдиному інформаційному просторі України та його інтеграцію в європейський і світовий геоінформаційний простір;

розмежування повноважень суб'єктів створення геоінформаційних ресурсів на загальнодержавному та місцевому рівні;

правове врегулювання питання створення умов для ефективного забезпечення необхідною геопросторовою інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб на основі єдиних державних базових наборів геопросторових даних та сучасних інформаційних технологій;

сприяння на державному рівні формуванню ринку геоінформаційних ресурсів, послуг, систем і технологій з визначенням пріоритетів для вітчизняних виробників геоінформаційної продукції;

формування національної системи технічних регламентів на основі вітчизняних стандартів у сфері геоінформатики, гармонізованих з міжнародними стандартами;

забезпечення доступу споживачів до геопросторових даних із застосуванням телекомунікаційних технологій та глобальних інформаційних мереж;

установлення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері застосування інфраструктури даних, зокрема порядку їх створення і використання, а також за втрату та несанкціоноване знищення таких даних.

У проекті Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" (далі - Закон) необхідно передбачити:

принципи реалізації державної політики та загальні вимоги щодо формування інфраструктури даних і порядок створення єдиного геоінформаційного простору на основі застосування єдиних технічних регламентів, координатно-інформаційних моделей та базових наборів геопросторових даних на території держави;

механізм визначення суб'єктів формування інфраструктури даних, їх повноваження, порядок створення та оновлення баз геопросторових даних, організації обміну відповідною інформацією;

відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері застосування інфраструктури даних, зокрема порядку їх створення і використання, а також за втрату та несанкціоноване знищення таких даних.

Прийняття Закону сприятиме реалізації державної політики у сфері формування інфраструктури даних, підвищенню рівня нормативно-правового забезпечення геоінформаційної, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, в результаті якої створюються геопросторові дані, що використовуються для задоволення потреби держави і суспільства, а також оптимізації суспільних витрат, пов'язаних із створенням, зберіганням та використанням геоінформаційних ресурсів.

Економічна ефективність формування інфраструктури даних зумовлена підвищенням попиту органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також суб'єктів господарювання різної форми власності і громадян на геопросторові дані.

Реалізація Закону забезпечить надходження щороку без урахування результатів, пов'язаних із створенням єдиного інформаційного простору:

не менш як 5 млн. гривень у вигляді додаткових податкових платежів від надання геоінформаційних послуг;

не менш як 15 млн. гривень від використання програмних засобів геоінформаційних систем вітчизняного виробництва;

до 10 млн. гривень у результаті зменшення обсягу дублювання робіт;

до 15 млн. гривень від користування даними геоінформаційних систем в Інтернеті та зменшення обсягу витрат, пов'язаних з конвертуванням геопросторових даних.