Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021—2025 роки, що додається.

2. Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості разом з Державним космічним агентством, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021—2025 роки.

3. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 629 "Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2018—2022 роки" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 72, ст. 2441).

Космічна діяльність забезпечує реалізацію загальнодержавних інтересів у сфері національної безпеки та оборони, галузей, що визначають економічний розвиток, загальний науково-технічний та технологічний рівень, забезпечення сталого розвитку, а також сприяє поліпшенню якості життя громадян України.

Україна має статус космічної держави завдяки науковому, інженерному, виробничому потенціалу та ряду заходів, здійснених у 1992—2020 роках: міжнародні комерційні проекти, збереження важливих ланок розроблення та виробництва ракетно-космічної техніки, запуск українських супутників тощо.

Сучасна космічна економіка характеризується появою нових комерційних застосувань, залученням приватної ініціативи, впровадженням нових організаційних форм та посиленням конкуренції.

Аналіз космічних програм різних країн свідчить про розмаїтість обраних напрямів космічної діяльності — від здійснення повного циклу розроблення та використання космічних засобів до вибору вузького кола власних компетенцій.

Україна має великий досвід у сфері розвитку космічних технологій та повинна капіталізувати його відповідно до сучасних вимог та світових тенденцій.

Державна підтримка космічної галузі національної економіки відповідно до Закону України "Про космічну діяльність" та Стратегії національної безпеки України потребує встановлення оптимального балансу між джерелами фінансування з державного бюджету та іншими джерелами (кошти інвестиційних та інноваційних фондів, власні кошти підприємств). За відсутності належної державної підтримки космічної галузі програмним методом розробки конкурентоспроможної ракетно-космічної техніки стануть неможливими, внаслідок чого постраждають довгострокові соціально-економічні інтереси держави.

Основними причинами виникнення проблеми є:

відсутність загальної стратегії розвитку космічної діяльності;

недостатня ефективність системи державного управління космічною діяльністю, практична відсутність державного замовлення;

невиконання стратегічних проектів, започаткованих у попередні роки;

недостатня ефективність господарської діяльності державних підприємств, що займаються виробництвом ракетно-космічної техніки, старіння виробничої та дослідно-експериментальної бази;

недосконалість законодавчої бази, відсутність стратегії залучення приватного сектору, технологічних стартапів та міжнародних інвесторів для участі у світовій космічній діяльності та виробництві ракетно-космічної техніки для світового ринку;

різке скорочення кадрового потенціалу, відплив молоді та зниження престижності роботи у космічній галузі.

Проблеми, що виникли, мають системний характер, чинна модель космічної діяльності вичерпала себе; розв’язання зазначених проблем потребує застосування комплексу заходів, зокрема запровадження нового механізму управління, стратегічного планування, послідовної науково-технічної політики на основі сучасного програмного підходу.

Метою Програми є забезпечення ефективного використання космічного потенціалу і підвищення його впливу на розв’язання актуальних завдань соціально-економічного, екологічного, інформаційного, наукового та освітнього розвитку суспільства, забезпечення реалізації інтересів держави у сфері національної безпеки та оборони.

Можливі три варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає збереження наявних підходів до провадження космічної діяльності, мінімальну фінансово-політичну підтримку з боку держави, а також залучення незначних обсягів позабюджетних ресурсів. Наслідком цього буде швидке згортання космічної діяльності, зупинка фінансування космічних проектів, в тому числі відсутність національної системи дистанційного зондування Землі.

Другий варіант передбачає провадження космічної діяльності на комерційних засадах з виключно регуляторною функцією держави, розвиток тільки тих космічних технологій, що мають високий рівень комерційної привабливості на світовому ринку. Це призведе до втрати деяких технологій з технологічного ланцюжка створення ракетно-космічної техніки, а також відсутності державної підтримки перспективних досліджень.

Третій варіант (оптимальний) передбачає створення умов для забезпечення реалізації державних інтересів на національному і міжнародному рівні та досягнення економічної ефективності від провадження космічної діяльності шляхом розвитку власних компетенцій у стратегічно важливих напрямах, залучення приватних компаній та міжнародних інвестицій разом з фінансовою підтримкою з боку держави.

Реалізація оптимального варіанта дасть змогу забезпечити розв’язання першочергових державних завдань, розвиток інноваційних технологій, їх застосування у сферах високої соціальної значущості, активізацію міжнародної співпраці в інтересах виконання спільних ініціатив та проектів.

Передбачаються такі шляхи розв’язання проблеми:

створення дієвої системи управління космічною діяльністю, зокрема запровадження сучасного механізму державного регулювання та саморегулювання; ефективна комунікація органів державного управління та неурядових організацій, експертного середовища, підприємств різних форм власності;

організація робіт, що забезпечать кінцевий результат: здійснення заходів космічних програм на основі системних проектів; розділення функцій замовників, виконавців та користувачів продукції та послуг космічної діяльності;

створення та забезпечення розвитку внутрішнього ринку космічних технологій, інформації та послуг: сприяння впровадженню передових космічних технологій у цивільний сектор (spin-off) та цивільних технологій у космічну індустрію (spin-in);

сприяння відновленню та підтримці науково-технічного та випробувального потенціалу підприємств космічної індустрії;

організація наукових досліджень та інноваційних розробок у перспективних напрямах космічної діяльності; розвиток космічної освіти та поширення знань;

забезпечення надходження інвестицій у космічну індустрію з приватного сектору та в результаті міжнародного партнерства;

сприяння розвитку нових космічних компаній у приватному секторі та їх інтеграції до проектів Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України.

Способами реалізації загальнодержавних інтересів України у сфері космічної діяльності повинні бути:

заходи із впровадження космічних технологій, сервісів та інформації у державні та галузеві програми; підготовка кваліфікованих користувачів;

державна підтримка науково-технічних проектів, спрямованих на забезпечення розвитку та модернізацію інфраструктури як фактор залучення зовнішніх інвестицій; поєднання бюджетної підтримки, державно-приватного партнерства та залучення інвестицій;

комплексне оновлення космічного законодавства: формування системи законів та підзаконних актів на нових ринково-орієнтованих засадах відповідно до міжнародного права та права Європейського Союзу;

стимулювання та розширення міжнародного співробітництва, здійснення спільних проектів та розробок, зокрема в рамках програми ЄС "Горизонт-Європа" та в рамках співпраці з Європейським космічним агентством, NASA та іншими провідними космічними агенціями;

здійснення повномасштабної співпраці з приватним сектором економіки.

Строк виконання Програми — п’ять років.

Виконання Програми дасть змогу:

забезпечити новий рівень виконання стратегічних державних завдань у сфері національної безпеки та оборони;

поетапно створити національну систему космічного спостереження на основі вітчизняних та іноземних орбітальних засобів та інформаційних технологій як інноваційний інструмент цифровізації економіки, забезпечення сталого розвитку, контролю надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, співпраці з міжнародною системою GEOSS у розв’язанні глобальних та регіональних проблем;

створити та розвивати супутникове угруповання космічного спостереження на основі вітчизняних платформ та сканерів середнього та високого розрізнення з метою задоволення національних потреб та забезпечення спільної роботи з європейською системою COPERNICUS;

забезпечити створення технічних та правових умов для розвитку:

- вітчизняних телекомунікаційних систем з використанням геостаціонарних та низькоорбітальних систем супутникового зв’язку та мовлення;

- вітчизняних наземних систем координатно-часового та навігаційного забезпечення з використанням глобальних навігаційних супутникових систем GPS, GALILEO, BEIDOU тощо;

розробити комплекс новітніх зразків ракетно-космічної техніки (агрегати, двигуни, системи управління) в рамках системних проектів створення перспективних ракет-носіїв легкого класу для забезпечення доступу до космосу та участі у міжнародних проектах;

забезпечити виконання робіт з розроблення критичних технологій виготовлення ракетно-космічної техніки та розв’язання проблем імпортозаміщення;

підготувати та розпочати реалізацію наукових та прикладних проектів дослідження навколоземного простору (космічна погода, вивчення атмосфери, орбітальні сервіси) з використанням вітчизняних платформ наносупутників, зокрема університетських;

забезпечити розроблення новітніх приладів, технологій та засобів для входження у перспективні міжнародні проекти, зокрема дослідження Місяця;

забезпечити комерціалізацію перспективних розробок космічної галузі через створення стартап-акселератора та центру трансферу технологій;

розробити та впровадити комплекс заходів, спрямованих на виявлення об’єктів права інтелектуальної власності, та створити систему патентування новітніх технічних рішень в космічній сфері;

забезпечити реалізацію ефективної кадрової політики, розвиток системи підготовки та перепідготовки кадрів;

здійснити заходи щодо розширення співпраці з Європейським космічним агентством з метою набуття членства України в цій організації;

забезпечити активну участь України у роботі міжнародних організацій з питань космічної діяльності, в міжнародних космічних виставках та салонах;

забезпечити максимальний соціально-економічний ефект для держави від провадження космічної діяльності (стійке зростання сукупного доходу суб’єктів космічної діяльності державного і недержавного сектору економіки, створення до 2000 додаткових робочих місць);

забезпечити розвиток науково-технічного та інтелектуального потенціалу України, підвищення престижу науково-технічної діяльності шляхом цільового фінансування ініціативних проектів і досліджень на конкурсній основі.

Ефективність заходів Програми забезпечуватиметься шляхом здійснення заходів стратегічного управління, зосередження зусиль на напрямах, що дають важливі суспільні результати, підвищення науково-технологічного рівня в результаті пріоритетного співробітництва з Європейським Союзом, орієнтації на власні переваги та компетенції, підтримки інновацій, реформування державних підприємств та залучення приватної ініціативи.

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік з урахуванням його можливостей, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми з державного бюджету на 2021—2025 роки становить близько 15 млрд. гривень.