Про схвалення Концепції Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років, що додається.

Визначити Державну службу з надзвичайних ситуацій державним замовником Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років.

2. Державній службі з надзвичайних ситуацій разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати в установленому порядку у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років.

Необхідними умовами для надійного функціонування системи гідрометеорологічних спостережень і спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування достовірною та своєчасною інформацією про гідрометеорологічні умови, стан забруднення довкілля та надання їм гідрометеорологічних прогнозів є оснащення національної гідрометеорологічної служби сучасними засобами вимірювальної техніки, застосування новітніх технологій, розвиток науково-методичної бази для проведення спостережень і прогнозування.

Підприємствами, установами та організаціями національної гідрометеорологічної служби використовується близько 19,5 тисяч одиниць приладів і гідрометеорологічного обладнання різного призначення. Більшість технічних систем, приладів і обладнання гідрометеорологічного та аналітичного призначення вже морально застаріли. Понад 80 відсотків із них працюють із вичерпаним технічним ресурсом експлуатації, а близько 50 відсотків потребують негайної заміни. Рівень покриття території України радіолокаційною інформацією становить лише 15 відсотків. Наявна мережа радіолокаційних спостережень також практично вичерпала свій технічний ресурс, на сьогодні функціонує лише один сучасний доплерівський метеорологічний радіолокатор.

В Україні немає ефективної радіолокаційної системи, систематичні спостереження за гідрометеорологічними умовами, станом атмосфери, забрудненням навколишнього природного середовища не автоматизовані, що унеможливлює своєчасне виявлення, ідентифікацію небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, завчасне попередження про ймовірність їх виникнення.

Не відповідає сучасним вимогам і рівень технічного оснащення мережі спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, що значною мірою унеможливлює виконання завдань, покладених на національну гідрометеорологічну службу як одного з основних суб’єктів державної системи моніторингу стану довкілля. Зазначену мережу було оснащено понад 40 років тому, а отже, її технічні можливості сьогодні вкрай обмежені. Зокрема прилади і обладнання, що використовується для моніторингу стану забруднення водних ресурсів та атмосферного повітря, не відповідають стандартам ЄС щодо технології проведення моніторингу та інформування споживачів про стан довкілля і потребують негайної модернізації та заміни.

Не відповідає сучасним вимогам рівень технічного оснащення мережі радіаційного моніторингу гідрометеорологічної служби, яка має необхідний потенціал для проведення радіаційного моніторингу навколишнього природного середовища і може забезпечити інформаційну підтримку виконання завдань та прийняття рішень в умовах радіаційних аварій.

Таким чином, проблема, яка потребує розв’язання, полягає в тому, що на сьогодні у сфері гідрометеорологічної діяльності немає сучасних автоматизованих дистанційних комплексів для проведення гідрометеорологічних спостережень і спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, не використовуються передові технології гідрометеорологічного прогнозування, немає змоги на європейському рівні забезпечувати гідрометеорологічною інформацією суб’єктів галузей економіки та населення, у багатьох випадках не є можливим завчасне прогнозування таких стихійних гідрометеорологічних явищ, як катастрофічні зливи, шквали, смерчі, швидкоплинні паводки на гірських річках у Карпатах, та запобігання їх виникненню.

Основні причини виникнення проблеми, що знижує ефективність роботи підприємств, установ та організацій національної гідрометеорологічної служби та негативно позначається на якості гідрометеорологічного забезпечення, мають технічний і фінансовий характер.

Причинами технічного характеру є:

моральна застарілість і фізична зношеність засобів вимірювальної техніки, які використовують підприємства, установи та організації сфери управління ДСНС, що провадять гідрометеорологічну діяльність (значна частина засобів вимірювальної техніки не відповідає міжнародним стандартам, зокрема вимогам Всесвітньої метеорологічної організації, Міжнародної організації цивільної авіації та стандартам ЄС);

практична відсутність сучасних автоматизованих технологій і систем проведення спостережень;

відсутність в Україні до 2000 року галузі гідрометеорологічного приладобудування, а надалі - державної підтримки вітчизняного виробника гідрометеорологічного обладнання.

Серед причин фінансового характеру можна назвати такі.

За результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, які спрямовані на гідрометеорологічну діяльність, проведеного в 2018 році Рахунковою палатою, було встановлено, що видатки на придбання приладів і обладнання в 2017 році забезпечено на рівні 7,5 відсотка потреби, а в 2006-2015 роках (10 років) кошти взагалі не виділялися.

Не вдалося модернізувати національну гідрометеорологічну службу в межах виконання Загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки, затвердженої Законом України "Про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки", строк дії якої закінчився і яку не було продовжено.

Коштів державного бюджету, виділених у 2020 році за бюджетною програмою "Гідрометеорологічна діяльність", вистачає лише для підтримки функціонування підприємств, установ та організацій національної гідрометеорологічної служби.

У зв’язку із загальнодержавним значенням гідрометеорологічних спостережень та відповідністю пріоритетам державної політики у сфері гідрометеорології, необхідністю розв’язання проблеми щодо підвищення рівня забезпечення гідрометеорологічною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил, галузей економіки та населення, необхідністю виконання Угоди про асоціацію в частині моніторингу стану навколишнього природного середовища, а також неможливістю розв’язання зазначеної проблеми засобами галузевого управління виникла потреба у розробленні Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років.

Метою Програми є досягнення відповідного сучасним вимогам рівня забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил, галузей економіки, населення інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов, попередження про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища та інформування про стан забруднення навколишнього природного середовища.

Під час визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми було проаналізовано:

досвід проведення модернізації національних гідрометеорологічних служб Польщі, Румунії, Словаччини;

стан виконання Загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки, затвердженої Законом України "Про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки";

можливості українських науково-дослідних установ і підприємств-виробників щодо виготовлення засобів вимірювальної техніки гідрометеорологічного призначення.

Можливими видаються два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає придбання переважної більшості технічних засобів і технологій у іноземних виробників, зокрема Фінляндії, Німеччини, США, Японії. У такий спосіб модернізували свої гідрометеорологічні служби країни Східної Європи.

До недоліків цього варіанта необхідно віднести високу вартість закордонних засобів вимірювальної техніки і валютні витрати на її придбання та обслуговування.

Другий варіант (оптимальний) передбачає:

часткове переоснащення національної гідрометеорологічної служби переважно вітчизняними засобами вимірювальної техніки і впровадження новітніх технологій;

придбання закордонних технічних засобів і технологій, аналоги яких відсутні в Україні, а саме: метеорологічних радіолокаторів доплерівського типу, автоматизованих постів спостереження за станом забруднення водних ресурсів та атмосферного повітря тощо.

Реалізація оптимального варіанта дасть змогу:

врахувати коротко- та довгострокові інтереси національної гідрометеорологічної служби щодо здійснення її технічного і технологічного переоснащення, підтримання працездатності, подальшого оновлення техніки та технологій;

забезпечити економію валютних ресурсів держави за рахунок впровадження вітчизняних засобів вимірювальної техніки, вартість яких менша за вартість зарубіжних аналогів;

використати результати виконаних в Україні державних цільових науково-технічних програм;

забезпечити зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, що працюють у галузі гідрометеорологічного приладобудування.

Підвищити якість і розширити перелік видів спостережень за гідрометеорологічними умовами і станом забруднення навколишнього природного середовища, які проводять підприємства, установи та організації національної гідрометеорологічної служби відповідно до стандартів ЄС, шляхом переоснащення сучасними приладами та обладнанням:

метеорологічної радіолокаційної мережі спостережень - доплерівськими метеорологічними радіолокаторами з метою створення в перспективі єдиного метеорологічного радіолокаційного поля в Україні та його інтеграції в європейське радіолокаційне поле;

мережі авіаційних метеорологічних станцій - автоматизованими системами вимірювань, обробки та доведення інформації;

наземної метеорологічної мережі спостережень - автоматизованими метеорологічними станціями;

річкової та морської прибережної гідрологічної мереж спостережень - автоматизованими гідрометеорологічними станціями (постами);

мережі спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища та аналітичних лабораторій;

мережі озонометричних спостережень - спектрофотометрами, озонометрами-фотометрами.

Крім цього, передбачається запровадження нових додаткових видів спостережень, що відповідають стандартам ЄС у частині моніторингу стану водних ресурсів та атмосферного повітря.

Це дасть змогу підвищити справджуваність і завчасність надання гідрометеорологічних прогнозів, якість забезпечення гідрометеорологічного інформацією споживачів шляхом:

впровадження сучасних інформаційних і геоінформаційних моделюючих систем і технологій відстеження, аналізу та прогнозування гідрометеорологічних процесів і явищ;

удосконалення відповідно до міжнародних стандартів інформаційної інфраструктури гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування;

розширення номенклатури та підвищення якості послуг із гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування споживачів, зокрема гідрометеорологічною інформацією та рекомендаціями для населення з питань раціонального і безпечного використання геліоатмосферних ресурсів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відпочинку, лікування тощо;

розширення форм та методів спеціалізованого гідрометеорологічного обслуговування галузей економіки, функціонування яких залежить від погодних умов;

впровадження сучасних інформаційно-мережевих технологій з урахуванням функціонування майбутньої єдиної національної інформаційної мережі гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування її як складової частини Глобальної інформаційної системи Всесвітньої метеорологічної організації.

Результати досліджень, виконаних у 2007 році експертами Міжнародного банку реконструкції та розвитку разом із спеціалістами національної гідрометеорологічної служби, показали, що економічна ефективність від інвестицій, спрямованих на модернізацію та технічне переоснащення підприємств, установ та організацій національної гідрометеорологічної служби, є такою, що кожна вкладена в переоснащення гривня матиме віддачу від чотирьох до 11 гривень за рахунок здійснення заходів, спрямованих на зменшення втрат від прогнозованого небезпечного і стихійного гідрометеорологічного явища. Суттєвий додатковий економічний ефект від розвитку національної гідрометеорологічної служби отримають і окремі галузі економіки. Так, сільське господарство потенційно може отримати вигоду (шляхом уникнення втрат, яким вдалося запобігти) в обсязі 2,1-3,1 відсотка валового внутрішнього продукту по галузі сільського господарства. Підвищення рівня прогнозування та запобігання небезпечним і стихійним гідрометеорологічним явищам сприятиме покращенню соціальних умов проживання населення, особливо в паводконебезпечних регіонах, підвищенню рівня безпеки у транспортній галузі, особливо щодо авіаційних перевезень, розв’язанню проблем щодо забруднення довкілля.

Реальна економічна вигода для держави від реалізації Програми буде більшою, оскільки в оцінках не враховано додатковий економічний ефект, який отримають від покращення забезпечення гідрометеорологічною інформацією такі напрями господарювання, як ведення фермерського господарства і розвиток туристичної галузі.

Реалізація Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.

Орієнтовний обсяг фінансування для виконання Програми становить 308,6 млн. гривень.

Обсяг фінансування визначається щороку під час складання проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням реальних можливостей бюджету.