Про схвалення Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації

1. Схвалити Стратегію розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 року, що додається.

2. Затвердити план заходів щодо реалізації Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 року, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади:

забезпечити виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням;

подавати щокварталу до 25 числа наступного місяця Міністерству охорони здоров’я інформацію про стан виконання плану заходів для її узагальнення та подання до 30 числа Кабінетові Міністрів України.

На сьогодні імунопрофілактика визнана одним з найуспішніших і економічно ефективних заходів у сфері громадського здоров’я. Щороку завдяки заходам з імунопрофілактики вдається врятувати від 2 до 3 млн. дітей у всьому світі. Глобальне охоплення населення профілактичними щепленнями дає змогу щороку запобігти настанню 1,5 млн. летальних випадків від інфекційних хвороб.

Основними цілями імунопрофілактики є збереження здоров’я населення через зниження рівня захворюваності, смертності та інвалідності від інфекційних хвороб, формування колективного імунітету та зниження витрат системи охорони здоров’я на лікування інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики.

Для забезпечення і підтримання епідемічного благополуччя в Україні щодо інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, необхідно забезпечити рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я обсяг охоплення населення профілактичними щепленнями.

В Україні за останні п’ять років склалася нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики. Захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває некерованого характеру, про що свідчить чергування періодів підйому і спаду захворюваності, зменшення міжепідемічного періоду.

Внаслідок недостатнього рівня фінансової підтримки системи охорони здоров’я в попередні роки, громадської недовіри до профілактичних щеплень, відсутності довгострокової стратегії імунопрофілактики та стратегічного багаторічного планування постачання імунобіологічних препаратів фіксуються критичні рівні охоплення населення обов’язковими профілактичними щепленнями та нестабільний рівень забезпечення медичними імунобіологічними препаратами.

Основними причинами виникнення проблеми є:

відсутність стратегічного багаторічного планування постачання медичних імунобіологічних препаратів;

несвоєчасне та не в повному обсязі постачання медичних імунобіологічних препаратів до регіонів.

Фінансування за залишковим принципом таких важливих напрямів, як безпека ін’єкцій, контроль за належним дотриманням умов "холодового ланцюга", епідеміологічний нагляд за інфекційними хворобами, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, призвело до зниження рівня охоплення профілактичними щепленнями, зокрема дітей першого року життя. З року в рік накопичувалася "нещеплена" група дітей та суттєво знижувався рівень колективного імунітету.

Суттєве зниження рівня охоплення населення профілактичними щепленнями в Україні частково зумовлено активізацією антивакцинальної пропаганди, що знижувало рівень прихильності населення до імунопрофілактики.

Однією з причин є низький рівень поінформованості медичної спільноти про сучасні дані, засновані на доказах щодо ефективності та безпеки вакцин. Це пов’язано з відсутністю адекватного потребам часу інформаційного наповнення програм до- та післядипломної підготовки лікарів та середнього медичного персоналу.

Відсутність нормативно-правових підстав для довгострокового планування потреби в медичних імунобіологічних препаратах стала однією з вагомих причин погіршення ситуації стосовно планування та фінансування заходів з імунопрофілактики, що не дало змоги системно здійснювати заходи із зміцнення боротьби з інфекційними хворобами, обґрунтовувати довгострокову потребу у фінансових ресурсах для оптимальної реалізації програми імунопрофілактики на державному рівні.

Основними проблемами у сфері імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, є:

відсутність належного рівня фінансування заходів з імунопрофілактики;

низький рівень поінформованості батьків та медичної спільноти про сучасні дані, засновані на доказах щодо ефективності та безпеки вакцин;

складні механізми державної реєстрації та ввезення на територію України лікарських засобів;

неефективний контроль за належним дотриманням умов "холодового ланцюга" під час зберігання та транспортування імунобіологічних препаратів;

неузгодженість норм законодавчих актів стосовно обмеження допуску дітей, щодо яких відсутні відомості про обов’язкові профілактичні щеплення відповідно до календаря профілактичних щеплень, до організованих дитячих колективів;

відсутність механізму притягнення до юридичної відповідальності батьків та/або інших законних представників за відмову від вакцинації дітей;

наявність технічних бар’єрів для проведення профілактичних щеплень під час здійснення медичної практики суб’єктами господарювання незалежно від форми власності;

наявність необґрунтованих медичних протипоказань для вакцинації.

Метою Стратегії є забезпечення зниження рівня захворюваності інфекційними хворобами, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, смертності та інвалідності внаслідок інфекційних хвороб з використанням високоякісних, безпечних продуктів і технологій, які за певних умов будуть доступними всім верствам населення.

Стратегію передбачається реалізувати до 2022 року.

Напрямами реалізації Стратегії є:

забезпечення пріоритетності здійснення заходів з імунопрофілактики населення, удосконалення законодавства та забезпечення стабільного фінансування зазначених заходів;

забезпечення доступу населення до ефективних, безпечних та економічно обґрунтованих заходів з імунопрофілактики;

формування у населення, медичної спільноти та представників державної влади усвідомлення цінності та необхідності імунопрофілактики та забезпечення соціального попиту на обов’язкові профілактичні щеплення;

оптимізація і забезпечення сталого функціонування систем проведення моніторингу та оцінки ефективності заходів з імунопрофілактики.

Для реалізації Стратегії передбачається:

запровадження належного фінансування заходів з імунопрофілактики з урахуванням результатів проведеного аналізу наслідків недостатнього рівня охоплення населення щепленнями та формування економічних прогнозів для системи охорони здоров’я та економіки країни загалом;

розроблення порядку визначення потреби в медичних імунобіологічних препаратах (вакцинах) та медичних виробах, які використовуються для профілактичних щеплень, і виконання багаторічних планів заходів щодо проведення профілактичних щеплень;

підвищення ефективності системи закупівлі медичних імунобіологічних препаратів та медичних виробів, які використовуються для профілактичних щеплень, шляхом проведення щорічного аналізу такої системи закупівлі;

забезпечення здійснення заходів з імунопрофілактики з метою охоплення цільових груп населення, які не вакциновані в повному обсязі відповідно до календаря профілактичних щеплень;

забезпечення державного фінансування закупівлі медичних імунобіологічних препаратів, призначених для проведення екстреної профілактики та лікування інфекційних хвороб, що супроводжуються високим рівнем летальності (дифтерія, сказ, правець, ботулізм, туляремія);

проведення комплексного перегляду та гармонізації з міжнародними стандартами нормативно-правових актів, що регулюють питання імунопрофілактики;

визначення механізму координації і зміцнення співробітництва центральних органів виконавчої влади, закладів охорони здоров’я, професійних об’єднань та представників громадянського суспільства, залучених до здійснення заходів з імунопрофілактики;

спрощення механізму державної реєстрації та ввезення на територію України лікарських засобів, які включені до переліку засобів для попередження загроз виникнення епідемії інфекційних хвороб та отруєнь, для оптимізації конкурентного середовища на вітчизняному ринку медичних імунобіологічних препаратів шляхом розширення їх асортименту;

удосконалення нормативно-правових актів щодо процедури реєстрації (перереєстрації) медичних імунобіологічних препаратів (вакцин/сироваток);

удосконалення процедури щодо виявлення, реєстрації, повідомлення, ведення систематичного обліку, звітності, розслідування випадків несприятливих подій після імунізації та встановлення причинно-наслідкового зв’язку між несприятливими подіями та медичним імунобіологічним препаратом, що застосовувався;

забезпечення доступу до послуг з вакцинації та належної якості їх надання, усунення технічних бар’єрів для проведення профілактичних щеплень під час здійснення медичної практики суб’єктами господарювання незалежно від форми власності з дотриманням вимог щодо безпеки імунізації та матеріально-технічного оснащення приміщень;

проведення перегляду та удосконалення освітніх програм з питань імунопрофілактики в закладах освіти, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти у сфері охорони здоров’я, для розширення і оновлення розділів з імунології та інфекційних хвороб відповідно до сучасної доказової бази і статистичних даних, запровадження підходів до навчання медичних працівників на робочому місці;

впровадження в практику планування комунікаційної роботи результатів моніторингу громадської думки щодо імунопрофілактики;

забезпечення суспільства в цілому та органів охорони здоров’я, зокрема, науково обґрунтованою, сучасною, достовірною інформацією про значущість і користь імунопрофілактики, у тому числі щодо ризиків, пов’язаних з інфекційними хворобами, порівняно з ризиками імунопрофілактики;

застосування різноманітних традиційних і нових засобів поширення інформації про імунопрофілактику;

удосконалення систем моніторингу та епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами (дифтерія, поліомієліт, гепатит В, кір, краснуха тощо), яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, з урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду і забезпечення їх функціонування на перехідному етапі розбудови системи громадського здоров’я;

підвищення якості даних про імунопрофілактику і забезпечення проведення їх аналізу та використання його результатів на регулярній основі на всіх рівнях з метою підвищення ефективності програмної діяльності через впровадження в практику стандартних операційних процедур;

розроблення порядку оперативного реагування на надзвичайні події, пов’язані із спалахами інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики;

забезпечення проведення моніторингу дотримання оптимальних температурних режимів зберігання і транспортування медичних імунобіологічних препаратів від підприємства-виробника до споживача.

Реалізація Стратегії спрямована на досягнення таких результатів:

охоплення вакцинацією трьома дозами адсорбованої коклюшно-дифтерійно-правцевої вакцини не менше ніж 95 відсотків населення на національному рівні, зокрема на обласному рівні не менше ніж 90 відсотків;

доотримання не менше ніж 80 відсотками цільових груп населення, які пропустили планову імунізацію в 2008-2016 роках, однієї дози вакцини проти дифтерії, правця, кору, краснухи та епідемічного паротиту відповідно до віку шляхом здійснення додаткових заходів з імунопрофілактики (турова імунізація, національні дні імунізації або форсована планова імунізація);

охоплення вакцинацією трьома дозами поліомієлітної вакцини не менше ніж 95 відсотків населення; відсутність випадків передачі дикого і циркулюючого вакциноспорідненого вірусу поліомієліту;

переривання більше ніж на 12 місяців передачі ендемічних вірусів кору та краснухи;

охоплення вакцинацією першою дозою вакцини проти гепатиту В (у перші 24 години після народження) 95 відсотків населення;

забезпечення МОЗ фінансування заходів з імунопрофілактики в межах календаря профілактичних щеплень;

відсутність перебоїв в поставках і формування необхідних (у тому числі буферних - 25 відсотків річної потреби) запасів якісних та безпечних вакцин і медичних виробів, які використовуються для профілактичних щеплень, на всіх адміністративних рівнях.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів у межах асигнувань, передбачених на відповідний рік, міжнародної технічної допомоги, благодійної та іншої безповоротної допомоги та інших джерел.