• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Кабінет Міністрів України  | Розпорядження, Стратегія від 25.01.2017 № 61-р
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Стратегія
  • Дата: 25.01.2017
  • Номер: 61-р
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Стратегія
  • Дата: 25.01.2017
  • Номер: 61-р
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 25 січня 2017 р. № 61-р
Київ
Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій
1. Схвалити Стратегію реформування системи Державної служби з надзвичайних ситуацій, що додається.
2. Державній службі з надзвичайних ситуацій подавати щороку до 10 лютого Кабінетові Міністрів України звіт про хід виконання схваленої цим розпорядженням Стратегії.
Прем'єр-міністр УкраїниВ.ГРОЙСМАН
Інд. 75
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 січня 2017 р. № 61-р
СТРАТЕГІЯ
реформування системи Державної служби з надзвичайних ситуацій
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Стратегія
Існуюча система ДСНС не дає змоги в повному обсязі виконувати покладені на Службу завдання з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення належного рівня безпеки життєдіяльності населення, його захисту від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій.
Сили цивільного захисту та засоби ДСНС не завжди забезпечують своєчасне реагування на надзвичайні ситуації, пожежі та інші небезпечні події через віддаленість їх від місць виникнення таких подій, а також мають обмежені можливості щодо створення ефективного та дієвого угруповання сил для подолання негативних наслідків масштабних надзвичайних ситуацій, у тому числі в особливий період.
Система державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки має надмірний регуляторний вплив на суб’єктів господарювання, що призводить до зниження рівня довіри таких суб’єктів та населення, а також негативно позначається на інвестиційному кліматі в державі.
З огляду на зазначене, а також зміни, що відбуваються в державі у зв’язку з децентралізацією влади, реформуванням системи безпеки і оборони держави, передачею окремих повноважень щодо організації та забезпечення пожежогасіння та реагування на надзвичайні ситуації від державних органів до органів місцевого самоврядування, зумовлюють необхідність проведення реформування системи ДСНС.
Основними причинами виникнення проблеми є:
надмірна кількість об’єктів, на яких проводяться перевірки щодо дотримання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту, що призводить до неякісного їх проведення органом державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки;
економічно недосконала організація реагування на надзвичайні ситуації, пожежі та інші небезпечні події, оскільки більшість заходів фінансується з державного бюджету, що не дає змоги утримувати необхідну кількість державних пожежно-рятувальних підрозділів, здійснювати їх належне комплектування, матеріально-технічне забезпечення і оснащення;
віддаленість державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС від окремих населених пунктів у сільській місцевості, що призводить до
несвоєчасного надання ними допомоги населенню під час виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій;
невідповідність матеріально-технічного забезпечення сил цивільного захисту, які входять до системи ДСНС, сучасним вимогам (понад 80 відсотків одиниць спеціальної техніки експлуатуються більш як 30 років та підлягають заміні), застарілий парк авіаційної техніки і відсутність сучасних рятувальних морських суден, що ускладнює виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо авіаційних робіт з пошуку і рятування у зоні, яка включає територію України та акваторію Чорного і Азовського морів, у межах якої Україна забезпечує авіаційний пошук і рятування, відсутній резерв техніки, матеріальних та технічних засобів для створення спеціальних формувань ДСНС на особливий період.
Мета Стратегії
Метою Стратегії є реформування системи ДСНС та підвищення її спроможності щодо забезпечення виконання у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони завдань з протидії загрозам національній безпеці у сфері цивільного захисту.
Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк реалізації Стратегії
Розв’язання проблеми передбачається здійснити шляхом:
переходу від системи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки до системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та профілактики пожеж;
удосконалення законодавства щодо виконання основних завдань (функцій) у сфері пожежної та техногенної безпеки органами місцевого самоврядування;
надання методичної та практичної допомоги органам місцевого самоврядування щодо утворення нових та реформування існуючих пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах;
оптимізації структури та чисельності ДСНС на всіх рівнях, реорганізації сил цивільного захисту, які входять до системи ДСНС, з урахуванням покладених на них завдань;
нарощування матеріально-технічної бази сил цивільного захисту та їх технічного переоснащення сучасною технікою.
Реалізацію Стратегії передбачається здійснювати трьома етапами протягом 2017-2020 років.
На першому етапі (2017 рік) передбачається:
підготовка пропозицій щодо внесення змін до законів щодо:
- нормативно-правового врегулювання питання щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом обов’язкового проведення планових перевірок тільки суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності та державних установ, а також запровадження страхування цивільно-правової відповідальності суб’єктів господарювання із середнім та незначним ступенем ризику за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам або їх майну, іншим юридичним особам унаслідок виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі на об’єкті нерухомості, який їм належить, або на об’єкті, який належить до сфери їх управління (користування), як альтернативи плановим заходам державного нагляду (контролю);
- імплементації Директиви 2012/18/ЄС Європейського парламенту та Ради від 4 липня 2012 р. про контроль значних аварій, пов’язаних із небезпечними речовинами (СЕВЕЗО III), зокрема в частині визначення критеріїв щодо здійснення контролю держави за об’єктами підвищеної небезпеки;
- передачі майнових комплексів державних пожежно-рятувальних підрозділів та іншого майна ДСНС з державної в комунальну власність;
- покладення на органи місцевого самоврядування повноважень із забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій;
- стимулювання участі громадян у місцевій і добровільній пожежній охороні;
- посилення відповідальності керівників суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо пожежної та техногенної безпеки шляхом запровадження дієвих адміністративних санкцій;
підготовка пропозицій щодо внесення змін до актів Кабінету Міністрів України щодо:
- перегляду критеріїв, які визначають ступінь ризику від провадження господарської діяльності, з метою зменшення кількості суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
- визначення нормативних показників розміщення державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС, пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони в адміністративно-територіальних одиницях та розмежування їх функцій з урахуванням досвіду країн - членів Європейського Союзу;
реалізація у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Тернопільській областях пілотних проектів щодо організації здійснення заходів цивільного захисту об’єднаних територіальних громад;
визначення необхідної кількості пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах, їх чисельності, місць дислокації з урахуванням часу прибуття до місця виклику (10 хвилин у місті та 20 хвилин у сільській місцевості), фінансово-економічного обґрунтування їх створення і утримання;
надання методичної та практичної допомоги органам місцевого самоврядування щодо утворення пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської та Тернопільської областей з урахуванням часу їх прибуття до найвіддаленішого населеного пункту у сільській місцевості не більше 20 хвилин з моменту отримання повідомлення про виникнення пожежі або надзвичайної ситуації;
оснащення пожежно-рятувальною технікою та спеціальним обладнанням існуючих пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської та Тернопільської областей за їх погодженням, у тому числі за рахунок надлишкового майна та техніки ДСНС, виконання місцевих, державних і міжнародних гуманітарних програм;
передача окремим об’єднаним територіальним громадам Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської та Тернопільської областей за їх погодженням майнових комплексів державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС у сільських населених пунктах, в яких відсутні об’єкти підвищеної небезпеки або соціально значущі об’єкти;
надання об’єднаним територіальним громадам методичної допомоги щодо утворення пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони, включення їх до розрахунку сил реагування на надзвичайні ситуації та пожежі, організація підготовки їх персоналу на базі навчальних центрів (пунктів) ДСНС, розроблення типових статутів (положень) та організаційно-штатних структур;
формування структурних підрозділів (або призначення окремих посадових осіб) з питань цивільного захисту у складі виконавчих органів об’єднаних територіальних громад Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської та Тернопільської областей;
підвищення спроможності підрозділів ДСНС, які виконують піротехнічні роботи, здійснювати гуманітарне розмінування території від вибухонебезпечних предметів, зокрема:
- імплементація міжнародних стандартів щодо протимінної діяльності;
- утворення та оснащення регіональних підрозділів з гуманітарного розмінування у Донецькій та Луганській областях;
- оснащення підрозділів ДСНС, які виконують піротехнічні роботи, сучасними зразками техніки та спеціального обладнання;
підвищення рівня соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту шляхом запровадження механізму їх стимулювання за участь у гасінні пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
формування волонтерського руху у сфері цивільного захисту.
На другому етапі (2018 рік) передбачається:
реорганізація сил цивільного захисту ДСНС, до складу яких будуть входити:
- аварійно-рятувальні, спеціальні та спеціалізовані підрозділи, які безпосередньо підпорядковуються апарату ДСНС, підприємства, основна діяльність яких пов’язана з проведенням робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території України та за її межами;
- регіональні аварійно-рятувальні підрозділи, здатні виконувати комплекс аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виникнення яких можливе у відповідному регіоні. Зазначені підрозділи в разі потреби залучаються до проведення аварійно-рятувальних робіт в інших регіонах України, а також на території іноземних держав;
- державні пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС, які здатні здійснювати гасіння пожеж і виконувати комплекс першочергових аварійно-рятувальних робіт у разі можливого виникнення небезпечних подій і надзвичайних ситуацій на відповідній території та функціонуватимуть в обласних і районних центрах, містах, віднесених до відповідних груп цивільного захисту або в яких розташовані об’єкти підвищеної небезпеки. Зазначені підрозділи в разі потреби залучаються для проведення аварійно-рятувальних робіт на території відповідного регіону;
- об’єктові пожежно-рятувальні підрозділи, що забезпечують охорону об’єктів від пожеж на підставі договорів;
надання методичної та практичної допомоги органам місцевого самоврядування щодо утворення пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах з урахуванням часу прибуття 10 хвилин у місті та до найвіддаленішого населеного пункту у сільській місцевості не більше 20 хвилин з моменту отримання повідомлення про виникнення пожежі або надзвичайної ситуації;
підготовка пропозицій щодо удосконалення кваліфікаційних вимог до фахівців у сфері цивільного захисту, забезпечення підготовки на базі навчальних закладів ДСНС робітничих кадрів для пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах;
оснащення пожежно-рятувальною технікою та спеціальним обладнанням існуючих пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах за їх погодженням, у тому числі за рахунок надлишкового майна та техніки ДСНС, виконання місцевих, державних і міжнародних гуманітарних програм;
передача об’єднаним територіальним громадам за їх погодженням майнових комплексів державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС у сільських населених пунктах, в яких відсутні об’єкти підвищеної небезпеки або соціально значущі об’єкти;
формування структурних підрозділів (або призначення окремих посадових осіб) з питань цивільного захисту в складі виконавчих органів об’єднаних територіальних громад;
забезпечення подальшого нарощування матеріально-технічної бази державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС та їх технічне переоснащення сучасною технікою, аварійно-рятувальними засобами та спеціальним обладнанням за рахунок державних і регіональних програм, залучення міжнародної технічної допомоги;
ведення обліку сил цивільного захисту, визначення зон відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС, пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони, комунальних аварійно-рятувальних служб об’єднаних територіальних громад;
інтеграція ДСНС до системи органів державного ринкового нагляду з віднесенням до повноважень ДСНС здійснення ринкового нагляду стосовно засобів цивільного, протипожежного захисту, піротехнічних виробів.
На третьому етапі (2019-2020 роки) передбачається:
оптимізація організаційної структури ДСНС на центральному, регіональному, територіальному та об’єктовому рівні, до складу якої входять:
- апарат ДСНС;
- територіальні органи ДСНС;
- сили цивільного захисту, які входять до системи ДСНС центрального, регіонального, місцевого та об’єктового рівня;
- навчальні заклади, навчальні та науково-дослідні установи;
- підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління ДСНС;
визначення структурних підрозділів апарату та територіальних органів ДСНС, що укомплектовуватимуться особами начальницького складу служби цивільного захисту;
ліквідація підрозділів, що дублюють функції, зменшення кількості підрозділів, які виконують контролюючі функції;
підготовка пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів щодо:
- удосконалення єдиної державної системи цивільного захисту з урахуванням реформування системи ДСНС, місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні;
- удосконалення механізму мобілізаційного розгортання спеціальних формувань ДСНС в особливий період та в разі проведення цільової мобілізації;
- розмежування повноважень у сфері цивільного захисту з метою уникнення їх дублювання на регіональному і місцевому рівні між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з урахуванням реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні;
- запровадження системи управління техногенною та пожежною безпекою на основі ризико-орієнтованого підходу і європейських стандартів щодо оцінювання і аналізу ризиків пожежної та техногенної безпеки суб’єктів господарювання;
реорганізація державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС, приведення їх структури та чисельності у відповідність з обсягами покладених на них завдань;
оптимізація організаційно-штатної структури аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС, які безпосередньо підпорядковані ДСНС;
створення резерву служби цивільного захисту відповідно до законодавства та здійснення підготовки осіб, включених до такого резерву;
уточнення зон відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС на території регіону, підвищення їх можливостей щодо реагування на імовірні надзвичайні ситуації;
уведення в експлуатацію повітряних суден, призначених для виконання авіаційних робіт з пошуку і рятування, пожежогасіння, транспортування та інших завдань, з урахуванням вимог міжнародних стандартів, розміщення їх у регіонах (або поряд з ними) з високими показниками ризику виникнення надзвичайних ситуацій;
технічне переоснащення сучасною технікою, аварійно-рятувальними засобами та спеціальним обладнанням сил цивільного захисту, які входять до системи ДСНС;
накопичення оперативного матеріального резерву, який створюється ДСНС для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;
переоснащення мобільних медичних формувань ДСНС (мобільних медичних пунктів) сучасною медичною технікою та медичним майном;
удосконалення механізму взаємодії з іншими структурами забезпечення національної безпеки шляхом подальшого розвитку державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС, утворення відповідних регіональних центрів та налагодження їх взаємодії з Головним ситуаційним центром та іншими ситуаційними центрами складових сектору безпеки і оборони;
модернізація системи централізованого оповіщення населення на центральному та регіональному рівні;
створення системи оповіщення на рівні об’єднаних територіальних громад;
переобладнання вузлів зв’язку територіальних органів та підрозділів ДСНС, створення комплексів засобів зв’язку для мобільних пунктів ДСНС;
створення та забезпечення функціонування автоматизованої системи управління телекомунікаційними мережами, центру обробки даних, комплексної підсистеми інформаційної підтримки прийняття рішень з питань надзвичайних ситуацій, у тому числі комплексної системи захисту інформації;
модернізація та оснащення системи гідрометеорологічних спостережень, автоматизації збирання і передачі гідрометеорологічної інформації та інформації про забруднення навколишнього природного середовища.
Очікувані результати
Реалізація Стратегії сприятиме забезпеченню:
належного рівня безпеки життєдіяльності населення, захисту суб’єктів господарювання і територій від загрози виникнення надзвичайних ситуацій;
створення ефективної сучасної європейської системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та профілактики пожеж;
удосконалення системи реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та інші небезпечні події, скорочення часу прибуття пожежно-рятувальних підрозділів до місця виклику (до 10 хвилин у місті та до 20 хвилин у сільській місцевості);
зменшення збитків національної економіки та населення у разі виникнення пожеж, надзвичайних ситуацій, небезпечних гідрометеорологічних явищ;
створення оптимальної системи управління єдиною державною системою цивільного захисту та підвищення ефективності її функціонування.
Механізм реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом виконання актів законодавства, а також розроблення нормативно-правових актів, необхідних для реформування системи ДСНС.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Джерелами фінансування реалізації Стратегії є кошти державного та місцевих бюджетів, міжнародна технічна допомога та інші джерела, не заборонені законодавством.