Про схвалення Стратегії реформування системи звітності у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

Схвалити Стратегію реформування системи звітності у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що додається.

У світовій практиці діють три моделі моніторингу фінансових операцій щодо їх належності до відмивання коштів або фінансування тероризму.

Перша модель передбачає повідомлення уповноваженого органу про всі фінансові операції, сума яких перевищує нормативно встановлену межу.

Друга модель передбачає інформування про фінансові операції, що викликають підозру.

Суть третьої моделі полягає у забороні на здійснення великих фінансових операцій з готівковими коштами без участі фінансових установ.

В Україні застосовуються всі три моделі. Водночас найбільш ефективною є друга модель, яка передбачає застосування підходу, що ґрунтується на оцінці ризику відмивання коштів та фінансування тероризму. Більш широке застосування зазначеної моделі дасть змогу суб’єктам первинного фінансового моніторингу та суб’єктам державного фінансового моніторингу бути більш ефективними та результативними у використанні ресурсів.

Запровадження підходу, що ґрунтується на оцінці ризику, вимагає від суб’єктів первинного фінансового моніторингу чіткого розуміння ризиків та здатності об’єктивно проводити їх оцінку.

З метою імплементації Україною оновлених рекомендацій FATF Верховною Радою України прийнято Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон).

Результати аналізу дотримання суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону свідчать, що виконання деяких вимог до подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції надто обтяжливе для суб’єктів первинного фінансового моніторингу та неефективне, а також призводить до значного збільшення обсягу видатків суб’єктів первинного фінансового моніторингу на проведення процедур фінансового моніторингу. Із загальної кількості ознак обов’язкового і внутрішнього фінансового моніторингу лише 10-15 відсотків використовуються суб’єктами первинного фінансового моніторингу під час подання інформації про фінансові операції Держфінмоніторингу.

Збільшення кількості повідомлень, що надходить до Держфінмоніторингу від суб’єктів первинного фінансового моніторингу, призвело до зниження ефективності їх опрацювання.

Процедура подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції Держфінмоніторингу є складною, містить багато інформації, яка з урахуванням відкритості багатьох державних реєстрів не завжди необхідна Держфінмоніторингу.

У 2015 році близько 89 відсотків інформації, поданої суб’єктами первинного фінансового моніторингу Держфінмоніторингу, є інформацією про фінансові операції, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.

Таким чином, перехід до нової структури звітності, якою передбачено зосередження уваги суб’єктів первинного фінансового моніторингу на фінансових операціях, стосовно яких виникла підозра на підставі оцінки та аналізу ризиків, дасть змогу значно підвищити ймовірність виявлення підозрілих фінансових операцій і незаконних фінансових потоків.

Водночас з урахуванням того, що процедура подання інформації Держфінмоніторингу не змінювалася більше десяти років, а кількість повідомлень, поданих суб’єктами первинного фінансового моніторингу до Держфінмоніторингу за зазначений період, зросла у десятки разів, нагальним є питання спрощення такої процедури з метою максимальної її автоматизації в частині обов’язкового фінансового моніторингу.

Для запровадження подачі в автоматичному режимі інформації про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, необхідно внести зміни до Закону в частині скорочення кількості ознак таких операцій.

Автоматизація процесу подання повідомлень про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, передбачає, зокрема, автоматичне формування 15-значного коду, що, у свою чергу, приведе до значних змін у програмному забезпеченні Держфінмоніторингу. Водночас у разі ухвалення зазначених змін банківськими установами приділятиметься більше уваги внутрішньому фінансовому моніторингу, що передбачатиме формування так званих "кейсів" для прискорення процесу опрацювання інформації про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, та подальшого її надсилання правоохоронним та розвідувальним органам.

У зв’язку із зазначеним та з метою виконання домовленостей у рамках меморандуму з Міжнародним валютним фондом необхідно удосконалити національне законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення шляхом врахування відповідних пропозицій експертів FATF, Міжнародного валютного фонду та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

Метою цієї Стратегії є законодавче, організаційне та інституційне удосконалення і спрощення процедури звітування суб’єктами первинного фінансового моніторингу про фінансові операції Держфінмоніторингу, що передбачає:

збільшення суми фінансової операції, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, визначеної статтею 15 Закону;

оптимізацію кількості ознак обов’язкового фінансового моніторингу з метою забезпечення можливості суб’єктів первинного фінансового моніторингу здійснювати відбір та подання інформації про фінансові операції Держфінмоніторингу в автоматичному режимі;

забезпечення переходу до застосування ризик-орієнтовного підходу під час подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації Держфінмоніторингу за умови, що кількість повідомлень про фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, які надходитимуть до Держфінмоніторингу, повинна становити не менше як 50 відсотків загальної кількості поданих повідомлень про фінансові операції;

оптимізацію процедури подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації Держфінмоніторингу, зокрема, у частині зменшення кількості інформації, яку необхідно зазначати під час подання повідомлень про фінансові операції Держфінмоніторингу;

спрощення процедури формування коду виду фінансової операції для забезпечення його формування в автоматичному режимі;

створення умов для зменшення кількості часу, що витрачається суб’єктами первинного фінансового моніторингу для заповнення одного повідомлення про фінансову операцію;

зниження рівня нормативного навантаження суб’єктів державного фінансового моніторингу на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема у частині підготовки інформації та документів, які передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, для забезпечення концентрації суб’єктів первинного фінансового моніторингу на проведенні аналізу фінансових операцій;

удосконалення законодавчих вимог до виявлення публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, близьких осіб або пов’язаних з ними осіб, а також заходів, які здійснюються щодо них суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Для досягнення зазначеної мети Мінфін разом із заінтересованими органами державної влади повинні забезпечити розроблення та прийняття законопроекту щодо реалізації цієї Стратегії, що дасть змогу комплексно удосконалити національне законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за такими напрямами:

оптимізація формату подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації Держфінмоніторингу;

перехід до застосування ризик-орієнтовного підходу під час подання інформації;

підвищення рівня адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Суб’єктам державного фінансового моніторингу необхідно розробити та прийняти нормативно-правові акти, спрямовані на реалізацію шляхів реформування системи звітності.

Реалізація цієї Стратегії дасть змогу удосконалити національне законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також забезпечити виконання рекомендацій експертів FATF, Міжнародного валютного фонду та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).