• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про схвалення Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат

Кабінет Міністрів України  | Розпорядження, Стратегія від 16.01.2007 № 11-р
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Стратегія
  • Дата: 16.01.2007
  • Номер: 11-р
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Стратегія
  • Дата: 16.01.2007
  • Номер: 11-р
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 16 січня 2007 р. N 11-р
Київ
Про схвалення Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат
( Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1049-р від 28.11.2007 )
2. Мінприроди за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької облдержадміністрацій у тримісячний строк розробити та затвердити в установленому порядку план заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.
( Пункт 2 в редакції Розпорядження КМ N 1049-р від28.11.2007 )
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 33
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 16 січня 2007 р. N 11-р
СТРАТЕГІЯ
виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат
Ця Стратегія визначає основні напрями і шляхи виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (далі - Карпатська конвенція).
Мета та завдання Стратегії
Мета Стратегії полягає у забезпеченні збереження та відновлення унікальних природних комплексів Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне, оздоровче і ресурсне значення, запобіганні негативному впливові на гірські екосистеми та організації скоординованої з екологічної точки зору діяльності в Карпатському регіоні.
Завданнями Стратегії є:
організація скоординованої діяльності Сторін Карпатської конвенції;
формування збалансованої з екологічної точки зору політики і розроблення програм просторового планування, спрямованих на охорону та сталий розвиток Карпат;
проведення системних прикладних наукових досліджень;
здійснення заходів щодо впровадження альтернативної енергетики.
Забезпечення збереження, збалансованого використання і відтворення біо- та ландшафтного різноманіття в Карпатах, зокрема, передбачає:
1) формування Карпатської екомережі в рамках національної екомережі - складової Всеєвропейської екомережі;
2) розроблення заходів щодо біо- та екобезпеки Карпат;
3) розроблення і здійснення першочергових заходів щодо екологічно збалансованого та інтегрованого управління водними ресурсами і річковими басейнами;
4) розроблення і здійснення заходів щодо екологічно збалансованого ведення лісового та сільського господарства, зокрема розроблення планів інтегрованого управління земельними ресурсами з урахуванням потреб щодо охорони гірських екосистем та ландшафтів шляхом впровадження невиснажливих методів ведення сільського господарства;
5) розроблення планів щодо управління лісами у Карпатах, впровадження невиснажливих методів ведення лісового господарства та недопущення суцільних рубок на екологічно вразливих територіях;
6) впровадження науково обгрунтованої системи екологічно безпечного ведення землекористування в межах річкових басейнів;
7) сприяння розробленню екологічно збалансованої політики у галузі транспорту, зокрема здійснення першочергових заходів щодо розвитку екологічно збалансованої транспортної системи, в тому числі мережі лісових автодоріг з урахуванням ландшафтних та екосистемних характеристик довкілля, збереження біо- та ландшафтного різноманіття територій, по яких проходять міграційні шляхи тварин, і тих, що мають особливе значення для ведення туризму та іншої діяльності;
8) надання підтримки впровадженню екологічно збалансованого ведення туризму, в тому числі створення правових та економічних умов для розвитку екологічного туризму;
9) проведення оцінки впливу на довкілля Карпатського регіону:
забезпечення належного функціонування системи моніторингу довкілля;
організація проведення оцінки впливу на довкілля;
підготовка матеріалів до Карпатського огляду про стан довкілля;
10) сприяння підвищенню рівня обізнаності громадськості із станом справ та залучення її до участі у прийнятті рішень стосовно охорони та сталого розвитку Карпат:
створення умов для формування у громадян розуміння фундаментальної ролі біо- та ландшафтного різноманіття в життєдіяльності людини і суспільства;
розроблення та втілення місцевих планів дій щодо екологічно збалансованого розвитку.
Напрями реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії в рамках виконання Карпатської конвенції передбачає у сфері:
1) нормативно-правового забезпечення:
удосконалення механізму контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства;
удосконалення економічного механізму природокористування з метою забезпечення невиснажливого використання природних ресурсів та підготовка пропозицій стосовно розроблення заохочувальних заходів щодо екологізації виробничої діяльності;
поліпшення законодавчого забезпечення екологічно збалансованої діяльності суб'єктів господарювання, зокрема в частині збереження біо- та ландшафтного різноманіття;
визначення як першочергових питань збереження біо- та ландшафтного різноманіття під час провадження виробничої діяльності насамперед в аграрному, лісовому, транспортному, промисловому та енергетичному секторах економіки, інших видів діяльності, пов'язаних з природокористуванням;
забезпечення прозорості прийняття рішень, пов'язаних із станом довкілля, на всіх рівнях виконавчої влади з метою збереження біо- та ландшафтного різноманіття та впровадження невиснажливого використання природних ресурсів;
2) організаційного забезпечення:
обґрунтування здатності виконання Україною функцій постійного Секретаріату Карпатської конвенції та визначення місця його розташування в Україні;
утворення Координаційної ради з питань виконання Карпатської конвенції і забезпечення її функціонування;
удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування і громадських організацій щодо дотримання вимог Карпатської конвенції;
розроблення та здійснення заходів щодо виконання Карпатської конвенції на місцевому рівні;
активізація співробітництва органів державної влади, наукових і громадських організацій, суб'єктів підприємницької діяльності та місцевих територіальних громад;
3) фінансового забезпечення:
удосконалення системи справляння платежів за використання природних ресурсів;
здешевлення кредитів комерційних банків, що надаються для здійснення) заходів із забезпечення невиснажливого використання природних ресурсів та їх відтворення.
Фінансування заходів з виконання Карпатської конвенції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, Державного і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел;
4) науково-освітнього забезпечення:
розроблення проекту програми наукової підтримки виконання Карпатської конвенції, організація і залучення до цієї роботи відповідних наукових установ та експертів;
підготовка матеріалів до Карпатського огляду про стан довкілля;
визначення меж української частини Карпат та її опис;
забезпечення фінансування науково-дослідної діяльності, розроблення процедури відбору науково-дослідних робіт;
організація проведення екологічного аудиту в Карпатах;
проведення екологічної експертизи під час провадження інвестиційної, управлінської і господарської діяльності, що впливає на стан довкілля в Карпатах;
організація роботи з проведення оцінки ризиків впливу виробничої діяльності на довкілля та стратегічної екологічної системної оцінки;
підвищення рівня екологічної освіти і виховання;
створення інтернет-порталу для висвітлення положень Карпатської конвенції;
активізація пропаганди з питань екологічно збалансованого розвитку Карпат серед широких верств населення, зокрема:
- створення кінофільмів, теле- і радіопередач, активізація роботи регіональних телевізійних каналів та радіопрограм;
- збільшення обсягу випуску друкованих видань, присвячених збереженню і невиснажливому використанню біо- та ландшафтного різноманіття Карпат;
- створення системи регіональних екологічно-просвітницьких центрів;
- започаткування культурних, музичних і виставкових заходів;
- підтримка традиційних фольклорних фестивалів;
5) міжнародного співробітництва:
зміцнення співробітництва у сфері збереження біо- та ландшафтного різноманіття з міжнародними організаціями, насамперед із Всесвітнім екологічним фондом, Програмою ООН з довкілля, Програмою розвитку ООН, Організацією ООН з питань харчування та сільського господарства, розроблення міжнародних проектів з охорони та екологічно збалансованого розвитку Карпат та участь у їх виконанні;
розширення співробітництва Сторін Карпатської конвенції шляхом укладення двосторонніх міжнародних договорів у рамках Конвенції;
підготовка пропозицій щодо поліпшення співробітництва з Європейським Союзом з метою гармонізації нормативно-правової бази;
забезпечення здійснення в Карпатах заходів, визначених відповідними міжнародними договорами, Стороною яких є Україна;
зміцнення регіонального і транскордонного співробітництва шляхом укладення відповідних міжнародних документів, планів дій та виконання спільних проектів і програм;
сприяння формуванню екомережі Карпат у рамках національної екомережі - складової Всеєвропейської екомережі і виконанню вимог Всеєвропейської стратегії збереження біо- та ландшафтного різноманіття;
врахування рекомендацій конференцій Сторін Конвенції про охорону біологічного різноманіття, зокрема щодо Робочої програми із збереження гірського біорізноманіття;
поглиблення співпраці з ЮНЕСКО;
сприяння виконанню міжнародних договорів, Стороною яких є Україна, зокрема вимог:
- Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (розвиток регіональної мережі територій спеціального збереження - Смарагдової мережі Європи);
- Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (зокрема включення до Списку всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО букових пралісів Карпат);
участь у забезпеченні розвитку Світової мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО (створення українсько-румунського біосферного заповідника у Марамороських горах та на Закарпатті).
Очікувані результати
Реалізація Стратегії дасть змогу:
уникнути безповоротної втрати частини біо- та ландшафтного різноманіття, забезпечити підтримання екологічної рівноваги на території Карпат;
впровадити в практику господарювання елементи екологічно безпечного збалансованого використання природних ресурсів Карпат та оптимізувати природно-ресурсний потенціал, насамперед рекреаційний, туристичний і біоресурсний, переорієнтувати відповідні сектори економіки на екологічно спрямоване та економічно більш вигідне в стратегічній перспективі господарювання;
удосконалити економічний механізм та концептуальні підходи до невиснажливого використання природних ресурсів і збереження біо- та ландшафтного різноманіття;
впровадити збалансоване та інтегроване управління водними ресурсами та річковими басейнами;
удосконалити систему екологічного виховання, освіти та інформування;
забезпечити координацію діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадських організацій щодо виконання Карпатської конвенції;
активізувати міжнародну співпрацю щодо охорони та екологічно збалансованого розвитку Карпат, забезпечити виконання зобов'язань України у цій сфері.
Етапи реалізації Стратегії
На першому етапі реалізації Стратегії (2007-2012 роки) передбачається запровадити екологічно збалансований підхід до збереження і невиснажливого використання біо- та ландшафтного різноманіття, оптимізувати управління земельними, водними ресурсами, річковими басейнами, сільським та лісовим господарством, транспортом, туризмом та плануванням інфраструктури, поліпшити правове забезпечення з питань збереження та невиснажливого використання біорізноманіття з метою приведення його у відповідність з міжнародними вимогами, удосконалити систему регулювання невиснажливого використання біоресурсів з урахуванням інтересів різних секторів економіки та місцевого населення, а також активізувати процес формування екомережі Карпат.
На другому етапі (2013-2020 роки) буде забезпечено державний і громадський контроль за виконанням вимог Карпатської конвенції, впроваджено ефективний механізм управління Карпатською екомережею та її компонентами.
На обох етапах повинен проводитися постійний моніторинг і контроль за здійсненням заходів.