• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Методики визначення критеріїв євроінтеграційної складової державних цільових програм

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України  | Наказ, Методика від 16.03.2005 № 62
Реквізити
  • Видавник: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України
  • Тип: Наказ, Методика
  • Дата: 16.03.2005
  • Номер: 62
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України
  • Тип: Наказ, Методика
  • Дата: 16.03.2005
  • Номер: 62
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
16.03.2005 N 62
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 квітня 2005 р.
за N 438/10718
Про затвердження Методики визначення критеріїв євроінтеграційної складової державних цільових програм
З метою впорядкування роботи, спрямованої на здійснення моніторингу виконання та аналізу стану фінансування центральними органами виконавчої влади заходів із забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику визначення критеріїв євроінтеграційної складової державних цільових програм, що додається.
2. Департаменту європейської інтеграції:
подати цей наказ у десятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
довести цей наказ разом з адміністративно-господарським департаментом до відома міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для використання у роботі.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора департаменту європейської інтеграції Рябцеву Н.В.
Виконуючий обов'язки Міністра
ПОГОДЖЕНО:
Міністерство фінансів України
Заступник Міністра
С.Романюк


В.В.Лісовенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства економіки
та з питань європейської
інтеграції України
16.03.2005 N 62
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 квітня 2005 р.
за N 438/10718
МЕТОДИКА
визначення критеріїв євроінтеграційної складової державних цільових програм
1. Загальні положення
1.1. Ця Методика визначає основні засади і вимоги щодо організації і проведення аналізу державних цільових програм (далі - ДЦП) та їх проектів на наявність євроінтеграційної складової (далі - аналіз).
1.2. Методика розроблена з метою застосування єдиних підходів до визначення відповідності положень ДЦП критеріям євроінтеграційної складової, а також для проведення замовниками та виконавцями ДЦП аналізу забезпечення фінансування євроінтеграційної складової.
1.3. Органи державної влади, керуючись цією Методикою, визначають євроінтеграційну складову ДЦП, за якими вони є виконавцями/співвиконавцями, та забезпечують проведення їх аналізу. Результати аналізу викладаються в письмовій формі і підписуються керівником органу державної влади.
1.4. Про результати аналізу органи державної влади інформують Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерство юстиції України та Міністерство фінансів України.
2. Терміни, що вживаються у цій Методиці, мають таке значення:
євроінтеграційна складова - частина програмного документа (його окремі дії, проекти) або проекту, що належить до сфери питань євроінтеграції;
євроінтеграційні заходи - дії, кінцевою метою яких є правове, економічне, інституційне тощо наближення України до Європейського Союзу (далі - ЄС);
адаптація законодавства (зближення) - це процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність із acquis communautaire;
acquis communautaire - правова система ЄС, яка включає акти законодавства ЄС (але не обмежується ними), прийняті в рамках ЄС, спільної зовнішньої політики та політики безпеки, співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ;
гармонізація (приведення у відповідність) - це процес приведення національних стандартів у відповідність із стандартами ЄС;
імплементація - здійснення, виконання державою міжнародних правових норм;
діяльність у сфері євроінтеграції - сукупність дій, пов'язаних із створенням умов інтеграції України до ЄС;
інституційне забезпечення - утворення нових або реорганізація (удосконалення) існуючих інституцій (структур), а також дії щодо кадрової підготовки з метою організаційного забезпечення діяльності цих інституцій та процесу євроінтеграції в цілому;
інформаційна підтримка - комплекс інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на взаємопроникнення в інформаційний простір України та ЄС з метою формування в українському суспільстві проєвропейської, а в європейському - проукраїнської більшості, а також спрямованих на підтримку євроінтеграційного курсу України громадськістю;
Копенгагенські критерії - критерії вступу країн Центральної та Східної Європи до ЄС, які були прийняті у червні 1993 року на засіданні Європейської Ради в Копенгагені і підтверджені в грудні 1995 року на засіданні Європейської Ради в Мадриді.
3. Критерії визначення євроінтеграційної складової ДЦП
Критерії євроінтеграційної складової визначаються відповідно до передбачених ДЦП дій за такими напрямами:
3.1. Створення нормативно-правової бази, адаптованої до норм ЄС (адаптація законодавства України до законодавства ЄС та гармонізація вітчизняних технічних стандартів із світовими та європейськими)
У рамках цього напряму передбачається:
здійснення перекладу актів acquis communautaire українською мовою;
проведення порівняльного аналізу регулювання правовідносин у відповідних сферах в Україні та ЄС;
підготовка рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність із acquis communautaire та розроблення на їх підставі проектів нормативно-правових актів;
проведення експертизи щодо відповідності проектів законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються, acquis communautaire;
розроблення проектів законів, інших нормативно-правових актів, спрямованих на адаптацію законодавства України до acquis communautaire;
залучення юридичних радників;
відрядження з відповідною метою;
організація і проведення семінарів, конференцій, симпозіумів тощо.
3.2. Політичні, економічні та соціальні перетворення і структурні реформи, спрямовані на досягнення Україною Копенгагенських критеріїв
Діяльність у цьому напрямі передбачає реалізацію чинних та розроблення нових програмних документів, кінцевою метою яких відповідно до Копенгагенських критеріїв є:
1) стабільність інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав національних меншин (політичні критерії):
забезпечення свободи парламентських, президентських виборів і виборів до місцевих органів влади;
створення та розширення діяльності демократичних інституцій, неурядових організацій, незалежних засобів масової інформації;
прийняття законодавчих актів і створення відповідних установ, що надійно захищають права меншин;
посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією;
вирішення питань правового забезпечення та посилення боротьби з відмиванням коштів;
створення надійно діючих інститутів у сфері юстиції і внутрішніх справ;
здійснення заходів з протидії дискримінації в усіх сферах суспільного життя;
гарантії незалежності судової влади, поліпшення функціональних судів;
захист особистих свобод;
2) наявність дієвої ринкової економіки та здатність витримувати конкурентний тиск і дію ринкових сил у межах ЄС (економічні критерії):
макроекономічна стабільність, яка дає змогу суб'єктам господарювання приймати рішення в атмосфері стабільності та передбачуваності;
здійснення адміністративної реформи та структурних реформ;
наявність ринкових інститутів;
лібералізація цін та торговельного режиму;
відповідне правове забезпечення ринкових перетворень, включаючи регулювання права власності, виконання законів і контрактів;
поліпшення умов конкуренції;
створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності;
достатня частка малих підприємств у структурі економіки;
створення сприятливого інвестиційного клімату;
достатня кількість людських та матеріальних ресурсів, включаючи інфраструктуру (енергопостачання, телекомунікації, транспорт тощо), рівень освіти та дослідницької діяльності;
підвищення кваліфікації робочої сили;
поліпшення структури та диверсифікація експорту;
здійснення промислової політики, спрямованої на зниження матеріало- та енергоємності виробництва;
відсутність перешкод для доступу на ринок та виходу з нього;
суспільний консенсус щодо найважливіших питань економічної політики;
розвиненість фінансового сектору;
ступінь впливу урядової політики і законодавства на конкуренцію шляхом проведення торговельної політики, політики конкуренції, надання державної допомоги;
здійснення соціальної політики.
Крім того, в ході визначення євроінтеграційної складової ДЦП доцільно керуватися критеріями ринковості економіки, що визначені у Базовому антидемпінговому регламенті ЄС, а саме:
конвертування валюти за ринковим курсом;
наявність єдиної чіткої системи бухгалтерських записів та проведення незалежного аудиту;
відсутність деформаційного впливу старої системи на витрати виробництва та фінансовий стан компанії;
забезпечення правових гарантій щодо визначеності та стабільності діяльності компанії відповідно до норм чинного законодавства про власність та банкрутство;
відсутність втручання держави у прийняття компаніями рішень та розміщення ресурсів;
3) здатність узяти на себе зобов'язання, що випливають із членства в ЄС, включаючи суворе дотримання завдань політичного, економічного, валютного союзу ("членські" критерії):
визначення, прийняття, виконання та правове застосування acquis communautaire - ключового аспекту підготовки до членства в ЄС, що вимагає не лише включення до національного законодавства, а й забезпечення його дієвого застосування acquis communautaire через відповідним чином пристосовані адміністративні та судові структури.
3.3. Набуття Україною членства у світових та європейських структурах, імплементація міжнародних угод
Цей напрям передбачає:
розширення договірно-правової бази інтеграції (підготовка до підписання та підписання міжнародних угод, конвенцій, протоколів тощо);
утворення за участю України нових міжнародних об'єднань;
заходи щодо виконання взятих зобов'язань.
3.4. Розширення співробітництва з ЄС та його державами-членами, у тому числі на регіональному рівні, реалізація спільних з ЄС проектів або участь у проектах ЄС
Основним продуктом за цим напрямом діяльності є розширення договірно-правової бази співробітництва, що передбачає:
підготовку та підписання договорів, протоколів, планів, проектів;
здійснення заходів з імплементації цих документів та виконання взятих за ними зобов'язань;
утворення та організацію діяльності спільних суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб тощо.
3.5. Інституційне забезпечення процесу євроінтеграції має на меті утворення нових або реорганізацію (удосконалення) існуючих інституцій (структур), а також проведення роботи щодо кадрового забезпечення діяльності цих інституцій та процесу євроінтеграції в цілому, у тому числі стажування спеціалістів за кордоном, вивчення ними мов країн-членів ЄС.
3.6. Інформаційна підтримка процесу євроінтеграції передбачає:
роботу, пов'язану із створенням та функціонуванням загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського права;
видання бюлетенів, збірників нормативних актів, інших матеріалів, що належать до його компетенції;
організацію і проведення семінарів, конференцій, симпозіумів, інших заходів.
3.7. Реалізація інших заходів у рамках Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 11.06.98 N 615/98, Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14.09.2000 N 1072/2000, Плану дій "Україна - Європейський Союз", схваленого на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом (м. Брюссель, 21.02.2005), відповідно до окремо визначених процедур.
Директор департаменту європейської
інтеграції Міністерства економіки
та з питань європейської інтеграції
України



Н.Рябцева