Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати. Закон від 19.10.2000 №2050-III

Верховна Рада України Закон від 19.10.2000 №2050-III
Остання редакція від 11.02.2003. Внесення змін (закон від 16.01.2003 N 429-IV /429-15/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 19.10.2000

Номер 2050-III

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 49, ст.422 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 429-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87 N 431-IV від 16.01.2003 )
Стаття 1. Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії;
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Стаття 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 431-IV від 16.01.2003 )
Стаття 4. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Стаття 5. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Стаття 6. Компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
( Абзац четвертий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 429-IV від 16.01.2003 )
Стаття 7. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Стаття 8. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 19 жовтня 2000 року
N 2050-III
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати
Стаття 1. Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії;
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Стаття 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Стаття 4. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Стаття 5. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Стаття 6. Компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;