ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Справа "Яковлєва проти України" (Заява № 50704/15)
СТРАСБУРГ
14 грудня 2023 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Яковлєва проти України"
Європейський суд з прав людини п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Мартіньш Мітс (<…>), Голова,
Катержіна Шімачкова (<…>),
Микола Гнатовський (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 23 листопада 2023 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 03 жовтня 2015 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості про заявницю та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
4. Заявниця скаржилася на те, що була позбавлена можливості подати зауваження на апеляційну скаргу відповідача у її справі. Вона також висунула інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ
( Див. текст )
5. Заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 Конвенції на порушення принципу рівності сторін у зв’язку з неврученням їй національними судами апеляційної скарги відповідача або неповідомленням її будь-яким іншим чином про апеляційну скаргу, подану у її справі.
6. Суд нагадує, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі "Руїз-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт (див. рішення у справі "Діліпак та Каракайя проти Туреччини" (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див., рішення у справах "Авотіньш проти Латвії" [ВП] (<...>) [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та "Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів" (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитися із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року).
7. Тому на національні суди може покладатися обов’язок з’ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та у разі потреби зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі "Ганкін та інші проти Росії" (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та інші заяви, пункт 36, від 31 травня 2016 року). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див. рішення у справі "Заводнік проти Словенії" (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня 2015 року, з подальшими посиланнями).
8. У керівних справах "Лазаренко та інші проти України" (Lazarenko and Others v. Ukraine), заява № 70329/12 та 5 інших заяв, від 27 червня 2017 року, та "Стрижак проти України" (Strizhak v. Ukraine), заява № 72269/01, від 08 листопада 2005 року, Суд вже встановив порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали та за відсутності будь-яких доказів належного інформування заявниці, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цієї скарги. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що національний суд, розглянувши подану у справі заявниці апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявниці або чи була заявниця повідомлена про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив її можливості надати зауваження щодо поданої у її справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
II. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ
11. Заявниця також висунула інші скарги, які також порушували питання за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених у таблиці в додатку.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
( Див. текст )
12. З огляду на наявні у нього документи та свою практику Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену в таблиці у додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною.
2. Постановляє, що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з несправедливістю цивільного провадження.
3. Постановляє, що було порушено Конвенцію та протоколи до неї у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю в додатку).
4. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 14 грудня 2023 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
В.о. заступника Секретаря | Вікторія МАРАДУДІНА |
Голова | Мартіньш МІТС |
ДОДАТОК
ЗАЯВА
зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції (неповідомлення заявника про подання іншою стороною провадження зауважень або неповідомлення про засідання)
( Див. текст )
№ заяви, дата подання | П.І.Б. заявника, рік народження | Предмет спору | Дата проведення засідання/ ухвалення рішення суду першої інстанції, назва суду | Дата проведення засідання/ ухвалення рішення апеляційного суду, назва суду | Дата ухвалення касаційної скарги, за наявності, назва суду | Конкретні порушення, усталена практика, інша відповідна інформація | Інші скарги за усталеною практикою | Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди і компенсації судових та інших витрат (в євро)-1 |
50704/15 03.10.2015 | Світлана Леонідівна ЯКОВЛЄВА 1948 | Перерахунок пенсії | 12.08.2010 Заводський районний суд міста Миколаєва | 04.06.2014 Одеський апеляційний адміністративний суд | 14.04.2015 Вищий адміністративний суд України | Неповідомлення заявницю про апеляційну скаргу відповідача та про провадження в апеляційному суді | Ст. 1 Першого протоколу - втручання у мирне володіння майном; - скасування рішення всупереч принципу юридичної визначеності: орган Пенсійного фонду України подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ухвалене на користь заявниці (про яке він знав принаймні з вересня 2011 року) 10.01.2014, посилаючись як на єдину підставу для затримки на проведення "інвентаризації" рішень у справах з питань нарахування пенсії. Апеляційний суд безпідставно поновив строк для подання апеляційної скарги і скасував рішення (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункти 43 -47, від 03 квітня 2008 року) | 650 |
__________
-1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці.