Угода між Урядом Російської Федерації та Урядом України про співробітництво в галузі технічного захисту інформації

Уряд Російської Федерації та Уряд України, що далі іменуються Сторонами,

керуючись Угодою про науково-технічне співробітництво в рамках держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 13 березня 1992 року, Угодою про загальні умови та механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 23 грудня 1993 року та іншими документами, прийнятими в рамках Співдружності Незалежних Держав,

усвідомлюючи, що неврегульованість відносин в галузі володіння, користування, розпорядження інформацією, яка проявляється у відсутності обмежень або наявності надмірних обмежень на її поширення, може завдати шкоди державам Сторін,

враховуючи взаємну заінтересованість в реалізації Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних таємниць від 22 січня 1993 року,

домовилися про таке:

У цій Угоді терміни вживаються в такому значенні:

"технічний захист інформації" - комплекс заходів щодо запобігання витоку інформації технічними каналами, несанкціонованому доступу до неї, навмисним програмно-технічним впливам з метою руйнування (знищення) або спотворення інформації в процесі її створення, зберігання, оброблення та пересилання;

"засоби технічного захисту інформації" - технічні засоби, призначені для захисту інформації, засоби, в яких вони реалізовані, а також засоби контролю ефективності захисту інформації;

"конфіденційна інформація" - інформація, на поширення якої згідно з законодавством держав Сторін накладаються обмеження і для захисту якої вживаються належні заходи з огляду на її цінність і невідомість третім особам;

"інформаційні ресурси" - окремі документи та групи документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших інформаційних системах);

"комплексний технічний контроль" - контроль стану захищеності об'єктів різного призначення від технічних засобів усіх видів розвідки.

Сторони будують свої відносини в галузі технічного захисту інформації на основі взаємної поваги, рівності Сторін, їх інтересів і визнання прав у галузі національної безпеки, охорони інтелектуальної власності згідно із загальновизнаними нормами та принципами міжнародного права.

Питання, не врегульовані цією Угодою, а також міжнародними угодами, учасниками яких є держави обох Сторін, вирішуватимуться згідно із законодавствами Російської Федерації та України.

Відносини в галузі забезпечення безпеки та експлуатації засобів криптографічного захисту інформації, а також в галузі виявлення електронних і програмних закладних пристроїв регулюються окремими міжнародними договорами, які готуються відповідними компетентними органами.

Кожна Сторона вживає необхідних заходів до забезпечення захисту конфіденційної інформації, переданої їй іншою Стороною, відповідно до нормативних актів, які регулюють питання захисту державної, службової та іншої таємниці, що охороняється законом на території її держави, а також згідно з Угодою про взаємне забезпечення збереження міждержавних таємниць від 22 січня 1993 року.

Сторони зобов'язуються не передавати конфіденційну інформацію іншим державам, юридичним та фізичним особам без згоди Сторони, від якої цю інформацію одержано.

Сторони будуть проводити консультації й обмінюватися досвідом роботи з удосконалення забезпечення технічного захисту національних інформаційних ресурсів, створення та гармонізації національних систем стандартизації, метрології, сертифікації, ліцензування і страхування в частині технічного захисту інформації, формування єдиних термінів у цій сфері.

Сторони співробітничатимуть у галузі:

розроблення і використання нормативно-методичних документів у сфері технічного захисту інформації, в тому числі документів з протидії іноземним технічним розвідкам, захисту від несанкціонованого доступу до інформації;

підготовки, використання і підвищення кваліфікації кадрів на основі узгоджених кваліфікаційних вимог до випускників відповідних вищих навчальних закладів, спеціалістів з технічного захисту інформації;

розроблення, виробництва, постачання науково-технічної продукції і засобів технічного захисту інформації та їх використання;

розроблення правових актів з питань володіння, користування і розпорядження інформацією;

надання послуг з комплексного технічного контролю стану захищеності від технічних засобів розвідки об'єктів різного призначення, в тому числі автоматизованих систем управління;

проведення спільних наукових конференцій, симпозіумів, виставок з питань збирання, аналізу й обміну інформацією про стан, тенденції розвитку і світові досягнення у галузі технічного захисту інформації;

розвитку зв'язків між Державною технічною комісією при Президентові Російської Федерації та Державною службою України з питань технічного захисту інформації.

Сторони визнають дійсними документи про освіту і кваліфікацію спеціалістів, про присвоєння вчених ступенів та звань у сфері захисту інформації, видані державними та іншими офіційно прирівняними до них установами на територіях держав обох Сторін.

З метою реалізації цієї Угоди Сторони будуть проводити ділові зустрічі та створювати спільні робочі групи.

Номенклатура, обсяги та строки поставок засобів технічного захисту інформації, захищеної техніки, приладів, обладнання, матеріалів і комплектуючих виробів до них визначаються щорічно окремим двостороннім протоколом між Державною технічною комісією при Президентові Російської Федерації та Державною службою України з питань технічного захисту інформації за погодженням з митними органами держав обох Сторін.

Фінансування заходів, що проводяться в межах цієї Угоди, здійснюється Сторонами в порядку і на умовах, передбачених ними.

У разі виникнення суперечок щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди Сторони будуть розв'язувати їх шляхом переговорів. За погодженням Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення.

Ця Угода набуває чинності з дати її підписання, буде діяти протягом п'яти років та автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна із Сторін не повідомить за 6 місяців до закінчення поточного періоду в письмовій формі іншу Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди.

Вчинено в місті Києві 14 червня 1996 року у двох примірниках, кожний російською та українською мовами, причому обидва тексти автентичні.