ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Справа "Соколовський та інші проти України"
(Заява № 44047/09 та 4 інші заяви)
| СТРАСБУРГ 03 вересня 2020 року |
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Соколовський та інші проти України"
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>), Голова,
Ладо Чантурія (<…>),
Аня Сайбер-Фор (<…>), судді,
та Енн-Марі Дуге (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
з огляду на:
заяви (№ 44047/09, № 57142/11, № 2087/12, № 9462/12 та № 53941/12), які подали у різні дати, зазначені в таблицях у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадяни України, відомості щодо яких наведені в таблицях у додатку (далі - заявники),
рішення повідомити про заяви Уряд України (далі - Уряд),
зауваження сторін,
після обговорення за зачиненими дверима 30 червня 2020 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ВСТУП
1. Ця справа стосується стверджуваного жорстокого поводження з заявниками працівників міліції та стверджувано неефективного розслідування їхніх відповідних скарг. Крім того, вона стосується інших скарг за усталеною практикою Суду (стаття 3 Конвенції (умови тримання під вартою) та пункт 1 статті 5 Конвенції (законність тримання під вартою)).
ФАКТИ
2. Деталі та відповідні факти щодо заявників наведені в таблицях у додатку.
3. Уряд представляв його Уповноважений, п. І. Ліщина.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
4. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ ТА НЕПРОВЕДЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
5. Заявники скаржилися на жорстоке поводження з ними працівників міліції та непроведення належного розслідування їхніх відповідних скарг. Вони посилалися на статті 3 і 13 Конвенції.
6. Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи, вважає, що зазначені скарги мають розглядатися лише за статтею 3 Конвенції (див., серед інших джерел, рішення у справі "Баришева проти України" (Barysheva v. Ukraine), заява № 9505/12, пункт 45, від 14 березня 2017 року). Це положення передбачає:
"Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.".
А. Прийнятність
1. Заяви, подані п. А. Соколовським, п. Р. Коковим та п. О. Ковалем (№ 44047/09), п. С. Пекничем (№ 2087/12), п. Л. Лиманцем (№ 9462/12) та п. М. Ротарьом (№ 53941/12)
7. Уряд не надав жодних зауважень щодо прийнятності зазначених скарг заявників.
2. Заява № 57142/11, подана п. А. Липовченком
8. Уряд стверджував, що ці скарги слід розглядати як подані поза межами встановленого шестимісячного строку, який має обчислюватися з дня винесення останньої постанови прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи за скаргами заявника на жорстоке поводження, тобто з 13 листопада 2008 року. Уряд також стверджував, що у будь-якому випадку ця скарга була явно необґрунтованою.
9. Заявник заперечив.
10. Насамперед Суд зазначає стосовно заперечення Уряду у зв’язку з шестимісячним строком, що ця заява була подана 01 вересня 2011 року протягом шести місяців з дати закінчення кримінального провадження щодо заявника (14 квітня 2011 року). Суд також зазначає, що подібні заперечення вже відхилялися в інших справах проти України (див., наприклад, рішення у справах "Каверзін проти України" (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, пункт 90-99, від 15 травня 2012 року, "Буглов проти України" (Buglov v. Ukraine), заява № 28825/02, пункт 63, від 10 липня 2014 року, та "Зякун проти України" (Zyakun v. Ukraine), заява № 34006/06, пункт 35, від 25 лютого 2016 року). Суд не вбачає жодних підстав відходити від цих висновків у цій справі, і тому вважає, що ця скарга не може бути відхилена у зв’язку з недотриманням шестимісячного строку.
11. Щодо тверджень Уряду про явну необґрунтованість скарг заявника, то беручи до уваги всі документи у матеріалах справи, зокрема медичні документи, що підтверджують наявність у заявника тілесних ушкоджень, Суд не вважає їх цілком безпідставними. Суд також зазначає, що ці скарги порушують питання фактів і права за Конвенцією, вирішення яких вимагає розгляду по суті. Тому Суд відхиляє заперечення Уряду у зв’язку з цим.
3. Загальний висновок Суду щодо усіх заяв
12. Суд зазначає, що скарги заявників за статтею 3 Конвенції не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції. Він також зазначає, що вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними.
В. Суть
13. Заявники стверджували, що було порушено як матеріальний, так і процесуальний аспекти статті 3 Конвенції у кожній з їхніх відповідних справ.
14. Уряд не подав жодних зауважень щодо суті заяви № 57142/11, поданої п. А. Липовченком. Стосовно решти заяв Уряд заперечив проти точки зору заявників, стверджуючи про відсутність порушень статті 3 Конвенції.
15. Розглядаючи факти цих справ у контексті встановлених у його практиці загальних принципів (див., в якості нещодавнього прикладу, рішення у справі "Буїд проти Бельгії" [ВП] (Bouyid v. Belgium) [GC], заява № 23380/09, пункти 81-90 та 114-123, ЄСПЛ 2015), Суд вважає, що на національному рівні заявники висунули правдоподібні скарги на жорстоке поводження. Ці скарги призвели до виникнення зобов’язання національних органів влади провести ефективне офіційне розслідування для встановлення походження тілесних ушкоджень заявників та, у разі потреби, психологічної травми, а також встановлення та покарання винних осіб, якщо твердження заявників про жорстоке поводження виявляться правдивими.
16. Водночас з огляду на прогалини у доказовій базі, а також суперечності у матеріалах справи на національному рівні та у фактичних доводах сторін (див. деталі в таблицях у додатку), Суд вважає неможливим встановити поза розумним сумнівом, що тілесні ушкодження заявників були отримані у стверджуваний спосіб. Суд вважає, що складнощі у встановленні суті тверджень заявників про жорстоке поводження спричинені непроведенням органами влади ефективного розслідування їхніх скарг (див., зокрема, рішення у справах "Тімофєєві проти Латвії" (Timofejevi v. Latvia), заява № 45393/04, пункт 81, від 11 грудня 2012 року, з подальшими посиланнями, та "Баришева проти України" (Barysheva v. Ukraine), заява № 9505/12, пункт 55, від 14 березня 2017 року).
17. З наявних у Суду документів вбачається, що проведені на національному рівні розслідування не свідчили про серйозні спроби встановити відповідні факти (див. конкретні відомості в таблицях у додатку).
18. Суд зазначає, що у згаданій справі "Каверзін проти України" (Kaverzin v. Ukraine), пункти 173-180, він встановив, що небажання органів державної влади забезпечити оперативне та ретельне розслідування скарг на жорстоке поводження з боку працівників правоохоронних органів становило системну проблему у розумінні статті 46 Конвенції. З огляду на обставини цих заяв і свою попередню практику Суд вважає, що вони є ще одним прикладом такого незабезпечення оперативного та ретельного розслідування.
19. Цих висновків достатньо для встановлення Судом, що заявники зазнали жорстокого поводження, яке має бути кваліфіковане як нелюдське та таке, що принижує гідність.
III. ІНШІ СКАРГИ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
А. Заява № 2087/12, подана п. С. Пекничем
20. Пан С. Пекнич також скаржився за пунктом 1 статті 5 Конвенції на те, що приблизно з 14 год. 40 хв. 15 січня 2011 року до 17 год. 30 хв. 17 січня 2011 року його було свавільно позбавлено свободи.
21. Уряд заперечив проти цієї точки зору, стверджуючи, що заявник залишався на свободі до офіційного затримання 17 січня 2011 року о 17 год. 30 хв.
22. Розглядаючи факти цієї справи у контексті встановлених у його практиці загальних принципів (див., серед інших джерел, рішення у справі "Креанге проти Румунії" [ВП] (<...>) [GC], заява № 29226/03, пункти 84 та 88-92, від 23 лютого 2012 року), Суд вважає версію подій заявника більш правдоподібною, узгодженою та логічною, ніж версію національних органів влади та Уряду, причому останній не надав задовільних і переконливих доказів для спростування тверджень заявника (див. розділ "С" у таблиці 3 у додатку). Отже, Суд доходить висновку, що протягом періоду, стосовно якого скаржився заявник, тримання його під вартою у відділі міліції як підозрюваного у справі про торгівлю наркотичними засобами було незадокументованим і невизнаним (див., для порівняння, рішення у справах "Бєлоусов проти України" (Belousov v. Ukraine), заява № 4494/07, пункти 83 і 84, від 07 листопада 2013 року, "Зякун проти України" (Zyakun v. Ukraine), заява № 34006/06, пункт 48, від 25 лютого 2016 року, та "Белей проти України" [Комітет] (Beley v. Ukraine) [Committee], заява № 34199/09, пункти 47-59, від 20 червня 2019 року).
23. Суд повторює, що, як встановлено в його численній практиці, невизнане тримання особи під вартою є абсолютним запереченням фундаментально важливих гарантій, закріплених статтею 5 Конвенції, та вказує на найбільш серйозне порушення цього положення (див., серед інших джерел, рішення у справах "Смолік проти України" (Smolik v. Ukraine), заява № 11778/05, пункти 45-48, від 19 січня 2012 року, "Гриненко проти України" (Grinenko v. Ukraine), заява № 33627/06, пункти 74-78, від 15 листопада 2012 року, та згадане рішення у справі "Бєлоусов проти України" (Belousov v. Ukraine), пункт 85).
24. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг.
В. Заява № 53941/12, подана п. М. Ротарєм
26. Пан М. Ротарь також скаржився за статтею 3 Конвенції на те, що умови тримання його під вартою у Харківському СІЗО № 27 були нелюдськими та такими, що принижують гідність (див. розділ "С" у таблиці 5 у додатку).
27. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі "Муршіч проти Хорватії" [ВП] (<...>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, "що принижують гідність" у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі "Муршіч проти Хорватії" (<...>), пункти 122-141, та рішення у справі "Ананьєв та інші проти Росії" (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).
28. У керівній справі "Мельник проти України" (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пункти 110-112, від 28 березня 2006 року (та нещодавню практику див. в рішенні у справі "Бекетов проти України" [Комітет] (Beketov v. Ukraine) [Committee], заява № 44436/09, пункти 125-130, від 19 лютого 2019 року), Суд встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
29. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.
30. Отже, скарги заявника за статтями 3 та 13 Конвенції є прийнятними та свідчать про порушення цих положень.
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".
32. З огляду на наявні в нього документи та свою практику Суд вважає за доцільне присудити заявникам суми, зазначені у таблицях в додатку. Він відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
33. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1.Вирішує об’єднати заяви.
2.Оголошує заяви прийнятними.
3.Постановляє, що було порушено статтю 3 Конвенції щодо усіх скарг на жорстоке поводження працівників міліції, висунутих усіма заявниками.
4.Постановляє, що було порушено пункт 1 статті 5 Конвенції у зв’язку зі скаргою, висунутою у заяві № 2087/12.
5.Постановляє, що було порушено статтю 3 Конвенції у зв’язку зі скаргою на умови тримання під вартою, висунутою у заяві № 53941/12.
6.Постановляє, що:
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
7.Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 03 вересня 2020 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
| В.о. заступника Секретаря | Енн-Марі ДУГЕ |
| Голова | Габріеле КУЦСКО-ШТАДЛЬМАЙЕР |
Додаток
| 1. Заява № 44047/09 п. Андрія Григоровича Соколовського, п. Руслана Аслановича Кокова та п. Олега Ілліча Коваля, громадян України 1979, 1981, 1977 років народження відповідно, що проживають у м. Чернівці, представляла пані Г. В. Назарова - юрист, яка практикує у м. Чернівці Подана 11 серпня 2009 року | |
| A. Скарга за статтею 3 Конвенції : матеріальний аспект | |
| Стверджуване жорстоке поводження | Ключові питання |
| 1. Дати/місця 11.04.08 - Управління по боротьбі з організованою злочинністю у Чернівецькій області (далі - УБОЗ) та у Шевченківському районному відділі міліції у м.Чернівці 2. Наданий заявниками опис жорстокого поводження Працівники міліції вимагали від заявників дати показання, що їхній друг Х напав на Y та Z. Вони погрожували, що інакше катуватимуть заявників і притягнуть їх та їхніх родичів до кримінальної відповідальності. Працівники міліції також неодноразово били заявників ногами, кулаками, долонями та книгами 3. Медичні та інші докази (i) п. Соколовський: (a) 14.04.2008 - Висновок № 896 (Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи): крововиливи на голові, правому плечі та лівому стегні; тілесні ушкодження, кваліфіковані як "легкі"; можливо зазнані 11.04.08 (b) 13.05.08 - довідка про проходження стаціонарного лікування з 18.04.08 до 13.05.08 (Чернівецька обласна психіатрична лікарня) (ii) п. Коков: 14.04.2008 - листок непрацездатності, яким було дозволено п’ятиденний лікарняний з 14.04.08 до 18.04.08 (Чернівецька міська поліклініка № 2) у зв’язку із "закритою черепною-мозковою травмою - забій голови"; (iii) п. Коваль: документи відсутні; згідно з твердженнями заявника він зазнав не видимих тілесних ушкоджень, а психологічної травми 4. Інші відповідні факти (i) 30.03.08 - X, друг заявника, двічі вистрелив з пістолета під патрон Флобера (маленький патрон для стрільби у ціль), поранивши Y та Z (ii) 08.04.08 - було порушено кримінальну справу щодо Х за обвинуваченням у хуліганстві (iii) 11.04.08 - заявники, допитані працівниками міліції як "свідки" (за відсутності захисника), надали показання, в яких викривали X (iv) 14.04.08 - заявники відмовилися від зазначених показань, як наданих під тиском (v) 04.08.15 - Шевченківський районний суд міста Чернівці закрив кримінальне провадження щодо Х у зв’язку із закінченням строку давності, встановивши, що він завдав тілесні ушкодження Y та Z, перевищивши розумні межі самооборони | (i) Скаргу п. Коваля на жорстоке поводження можна вважати небезпідставною (див., для порівняння, рішення у справах "Замфереско проти України" (Zamferesko v. Ukraine), заява № 30075/06, пункти 47-53, від 15 листопада 2012 року, та "Ушаков та Ушакова проти України" (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), заява № 10705/12, пункт 80, від 18 червня 2015 року, з подальшими посиланнями) (ii) Перші медичні огляди були проведені, а скарги на жорстоке поводження - подані через три дні після звільнення; відсутні переконливі докази щодо часу/способу заподіяння тілесних ушкоджень (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Козинець проти України" (Kozinets v. Ukraine), заява № 75520/01, пункти 56-58, від 06 грудня 2007 року, та "Кулик проти України" (Kulyk v. Ukraine), заява № 30760/06, пункти 82 і 83, від 23 червня 2016 року) |
| B. Скарга за статтею 3 Конвенції : процесуальний аспект | |
| Розслідування на національному рівні | Ключові питання |
| 1. Скаргу подано 14.04.08 до прокуратури Чернівецької області 2. Реагування органів влади (i) 24.04.08, 21.01.10, 10.03.10, 28.06.10 та 09.09.11 - постанови про відмову у порушенні кримінальної справи: відсутність ознак жорстокого поводження працівників міліції (прокуратура Чернівецької області); постанови були скасовані судами за скаргами заявників (недоліки у проведенні розслідування) (ii) незрозуміло, які дії, якщо будь-які взагалі були вжиті після скасування судом постанови від 09.09.11 (21.09.12, Шевченківський районний суд міста Чернівці): згідно з твердженнями Уряду документи, пов’язані з розслідуванням, були знищені як "старі". 3. Висновки Неможливо встановити поза розумним сумнівом походження тілесних ушкоджень, зазнаних п. Соколовським і п. Коковим. Можливо, вони отримані 30.03.08 під час бійки з Y та Z; або після звільнення з відділу міліції 11.04.08 та до звернення за медичною допомогою (14.04.08). У пана Коваля відсутні тілесні ушкодження: жорстокого поводження не було 4. Зібрані докази (i) 14.04.08 - п. Соколовський був оглянутий судово-медичним експертом (ii) різні дати - показання були відібрані у заявника, працівників міліції та медичних працівників | (i) Повноцінне розслідування не проводилось, а тільки неодноразові дослідчі перевірки (див. відповідні приклади, mutatis mutandis, в рішеннях у справах "Давидов та інші проти України" (Davydov and Others v. Ukraine), заяви № 17674/02 та № 39081/02, пункти 310-312, від 01 липня 2010 року, "Ляпін проти Росії" (Lyapin v. Russia), заява № 46956/09, пункти 129 і 132-136, від 24 липня 2014 року, та "Чернега та інші проти України" (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункт 167, від 18 червня 2019 року); (ii) Неодноразове повернення справи на додаткове розслідування у зв’язку з виявленими національними органами влади недоліками (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Бєлоусов проти України" (Belousov v. Ukraine), заява № 4494/07, пункт 56, від 28 листопада 2013 року, та "Аднаралов проти України" (Adnaralov v. Ukraine), заява № 10493/12, пункт 50, від 27 листопада 2014 року) (iii) Недостатні зусилля для збору об’єктивних доказів, зокрема не було проведено комплексну судово-медичну експертизу п. Кокова та п. Коваля; відсутня оцінка стверджуваної психологічної травми п. Коваля (див. відповідні приклади в згаданому рішенні у справі "Ушаков та Ушакова проти України" (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), пункт 93, та в рішенні у справі "Жердєв проти України" (Zherdev v. Ukraine), заява № 34015/07, пункт 97, від 27 квітня 2017 року) |
| C. Справедлива сатисфакція | |
| Доводи сторін | Присуджена Судом сума |
| Заявники: Матеріальна шкода: 1 700 євро кожному заявнику в якості відшкодування витрат на лікування Підтверджуючі документи: не надано Моральна шкода: 1 700 євро кожному заявнику Судові та інші витрати: 4 688 євро (спільно), еквівалентно таким сумам у гривнях у цінах 2009-2011 років: - 53 526 грн витрат на правову допомогу, понесених під час провадження у національних судах і Суді, та - 1 048 грн поштових витрат Підтверджуючі документи: квитанції про оплату сум, які вимагалися; таблиці перерахунку євро у гривні за період 2009-2011 роки Уряд: Матеріальна шкода: не надано жодних доказів будь-яких медичних витрат Моральна шкода: між зазначеним порушенням і стверджуваної шкодою відсутній причинно-наслідковий зв’язок Судові та інші витрати: надмірна сума витрат на правову допомогу; не всі поштові квитанції стосуються листування із Судом | Матеріальна шкода Вимога необґрунтована нічого не присуджується Моральна шкода: 1 700 євро кожному заявнику, як вимагалося Судові та інші витрати: 4 688 євро спільно для всіх заявників, як вимагалося додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявникам |
| 2. Заява № 57142/11 п. Олександра Миколайовича Липовченка, громадянина України 1979 року народження, проживає у м. Дністровську, Молдова Подана 01 вересня 2011 року | |
| A. Скарга за статтею 3 Конвенції : матеріальний аспект | |
| Стверджуване жорстоке поводження | Ключові питання |
| 1. Дати/місця (i) 21.05.08 - під час затримання за зберігання наркотичних засобів (ii) 21-23.05.08 - Київський районний відділ міліції в м. Одесі 2. Наданий заявником опис жорстокого поводження (i) 25.05.08 (пояснення, надані заявником у Київському районному відділі міліції в м. Одеси): під час затримання була застосована надмірна сила (скручування рук); відсутність жорстокого поводження у відділі міліції; звільнення з відділу міліції 23.05.08 близько 15 год. 00 хв. і перший прийом у лікаря близько 19 год. 00 хв; (ii) 14.10.09 (показання заявника в Київському районному суді міста Одеси): жорстоке поводження відбувалося у відділі міліції: працівники прагнули отримати неправдиві зізнавальні показання щодо вчинення злочину, пов’язаного з обігом наркотичних засобів; (iii) 25.05.11 та 27.10.15 (доводи заявника у Суді): жорстоке поводження як під час затримання, так і у відділі міліції; удари долонями по обличчю; биття рукою об край столу; погрози зламати руку; тримання під вартою протягом двох днів без надання їжі; звільнення з відділу міліції 23.05.08 близько 21 год. 30 хв., після якого одразу була проведена консультація з лікарем 3. Медичні та інші докази (i) 23/05/08 - довідка № 3115 (Одеська міська лікарня № 1, травматологічне відділення): заявник прибув близько 21 год. 40 хв.; діагноз: дисторзія лівого передпліччя та травматичний неврит променевого нерва (ii) 26/06/08 - Акт № 1928 судово-медичного дослідження (Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи): "пошкодження поверхневої гілки лівого променевого нерва..., яке могло виникнути у результаті здавлення м’яких тканин лівого передпліччя, можливо, незадовго до прибуття [пацієнта] до поліклініки"; тілесне ушкодження було кваліфіковане як "легке" 4. Інші відповідні факти: (i) 22.05.08 - щодо заявника було порушено кримінальне провадження (зберігання наркотичних засобів); згідно з його твердженнями наркотичні засоби були підкинуті працівниками міліції після його затримання (ii) 25.06.10 - Київський районний суд міста Одеси визнав заявника винним у зберіганні наркотичних засобів (покарання: штраф); вирок набрав законної сили 14.04.11 (у задоволенні апеляційної і касаційної скарг було відмовлено) | Наданий заявником опис є суперечливим щодо обставин, за яких йому було заподіяно тілесні ушкодження, та щодо того, чи звернувся він за медичною допомогою одразу після звільнення (див. відповідний приклад в рішенні у справі "Кирпиченко проти України" (Kirpichenko v. Ukraine), заява № 38833/03, пункт 73, від 02 квітня 2015 року) |
| B. Скарга за статтею 3 Конвенції : процесуальний аспект | |
| Розслідування на національному рівні | Ключові питання |
| 1. Скаргу подано 23.05.08, повідомлення про тілесні ушкодження було передано з міської лікарні № 1 до Київського районного відділу міліції 2. Реагування органів влади (i) 22.06.08, 07.11.08, 13.11.08 - постанови про відмову у порушенні кримінальної справи: відсутність ознак жорстокого поводження (прокуратура Київського району міста Одеси); перші дві постанови скасовані за скаргами заявника (недоліки у проведенні розслідування) (ii) 14.10.09 - Київський районний суд міста Одеси повідомив прокуратуру про скарги заявника на жорстоке поводження та наказав провести перевірку (iii) 27.10.09 - відповідь прокуратури: скарги вже розглядалися; є необґрунтованими (iv) 25.06.10, 31.08.10, 14.04.11 - суди, які розглядали кримінальну справу щодо заявника, відхиляли скарги, як необґрунтовані 3. Висновки походження тілесних ушкоджень незрозуміле; можливо, були отримані після звільнення з-під варти 4. Зібрані докази (i) 29.05.08 - заявника оглянув судово медичний експерт (ii) різні дати - показання були відібрані у заявника, працівників міліції та медичних працівників | (i) Повноцінне розслідування не проводилось, а тільки неодноразові дослідчі перевірки (див. відповідні приклади, mutatis mutandis, в рішеннях у справах "Давидов та інші проти України" (Davydov and Others v. Ukraine), заяви № 17674/02 та № 39081/02, пункти 310-312, від 01 липня 2010 року, "Ляпін проти Росії" (Lyapin v. Russia), заява № 46956/09, пункти 129 і 132-136, від 24 липня 2014 року, та "Чернега та інші проти України" (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункт 167, від 18 червня 2019 року); (ii) Неодноразове повернення справи на додаткове розслідування у зв’язку з виявленими національними органами влади недоліками (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Бєлоусов проти України" (Belousov v. Ukraine), заява № 4494/07, пункт 56, від 28 листопада 2013 року, та "Аднаралов проти України" (Adnaralov v. Ukraine), заява № 10493/12, пункт 50, від 27 листопада 2014 року); (iii) Поспішні висновки та відсутність ретельних зусиль для збору об’єктивних доказів (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Ушаков та Ушакова проти України" (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), заява № 10705/12, пункт 93, від 18 червня 2015 року, та "Баришева проти України" (Barysheva v. Ukraine), заява № 9505/12, пункт 60, від 14 березня 2017 року) |
| C. Справедлива сатисфакція | |
| Доводи сторін | Присуджена Судом сума |
| Заявник: Моральна шкода: має визначити Суд відповідного до його практики Уряд: Моральна шкода: жодної шкоди зазнано не було | Моральна шкода: 7 500 євро додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявнику |
| 3. Заява № 2087/12 п. Сергія Васильовича Пекнича, громадянина України 1975 року народження, що проживає у м. Хмельницькому, представляли п. Н.Н. Пашинський та пані В.А. Зарубицька - юристи, які практикують у м. Києві Подана 21 грудня 2011 року | |
| A. Скарга за статтею 3 Конвенції : матеріальний аспект | |
| Стверджуване жорстоке поводження | Ключові питання |
| 1. Дата/місце (i) 15.01.11 - під час затримання близько 14 год. 40 хв. (вул. Залізняка, м. Хмельницький) та у лісі дорогою з м. Хмельницького до м. Суми; (ii) 16-17.01.11 - Управління по боротьбі з організованою злочинністю у Сумської області (далі - УБОЗ) 2. Наданий заявником опис жорстокого поводження (i) 14.02.11 та 24.02.11 - (скарги заявника до прокуратури): застосування надмірної сили під час затримання: кинуто у багнюку, пов’язка на очах; було підкинуто наркотичні засоби; на службовому автомобілі відвезено до м. Суми (близько 660 км); незадокументоване тримання під вартою у приміщенні УБОЗу (два дні) - у наручниках, без їжі, спроба зґвалтування кийком та піддання психологічного тиску до надання згоди дати зізнавальні покарання (торгівля наркотичними засобами) (ii) 18.11.11 - (формуляр заяви) та 22.10.15 (зауваження): жодної згадки про спробу зґвалтування; був побитий в УБОЗі (інакше, ніж зазначено вище) (iii) різні дати у квітні 2013 року - (допити, проведені працівниками прокуратури) крім зазначених скарг, в УБОЗі працівник С неодноразово піднімав догори його закуті у кайданки руки, тоді як інші працівники міліції били по голові товстою книгою; здебільшого спав під час подорожі до м. Суми (iv) 11.12.15 - (під час огляду судово-медичним експертом): під час поїздки до м. Суми, неодноразово зупинялися у лісах, били заявника та піднімали догори його закуті у кайданки руки; в УБОЗі, висів у повітрі за сковані кайданками руки, прикріплені до мотузки, неодноразово били та катували струмом 3. Медичні та інші докази (i) 17.01.11 - витяг з журналу надання медичної допомоги (Сумський ізолятор тимчасового тримання (далі - ITT): після прибуття до ізолятора (о 21 год. 30 хв. 17.01.11) заявника оглянув медичний працівник - скарги та видимі тілесні ушкодження відсутні (ii) 20.01.11 - витяг з медичної картки № 346 (Сумський слідчий ізолятор (далі - СІЗО): після прибуття (20.01.11) скарги на біль у плечових і ліктьових суглобах, які помітно набрякнули; інші видимі тілесні ушкодження відсутні (iii) 28.12.15 - висновок експерта № 1297 (Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи): (а) декілька невеликих ділянок "зміненої шкіри" на нозі - можливо (але не обов’язково) загоєні опіки від дії електричного струму; (б) ділянка деформації правої реберної дуги - можливо (але не обов’язково) наслідок загоєння перелому ребра; та (c) плексит правого плечового суглоба з вираженим порушенням функції правої руки (парез та анестезія); не можна виключати твердження заявника щодо походження та часу заподіяння цих патологій, однак неможливо точніше відповісти на ці питання 4. Інші відповідні факти та документи: (i) 28.10.11 - постанова про обшук місця проживання заявника у зв’язку з підозрою у зберіганні наркотичних засобів, винесена у рамках розслідування кримінального провадження щодо загальнодержавної мережі торгівлі наркотичними засобами (Зарічний районний суд міста Суми) (ii) 15.01.11 - (а) протокол про "особистий огляд" (слідчий М Сумського відділу міліції): заявника зупинили на вул. Залізняка (м. Хмельницький) близько 14 год. 40 хв. і проводили його огляд до 15 год. 20 хв.; було вилучено невеликий пакет з білим порошком; (b) протокол обшуку (той самий слідчий): у присутності заявника проведено обшук у його квартирі (16 год. 00 хв. - 17 год. 30 хв.) (iii) 17.01.11 - (а) незазначений час: "явка з повинною" заявника начальнику Сумського УБОЗу - зізнання (участь у мережі торгівлі наркотичними засобами); (b) о 17 год. 30 хв., протокол про затримання: заявник затриманий у приміщенні Сумського УБОЗу після надання явки з повинною; (c) постанова про порушення кримінальної справи щодо заявника та декількох інших осіб; та (d) о 18 год. 10 хв. протокол про особистий огляд заявника в приміщенні УБОЗу: заявник не мав з собою жодних документів та іншого майна (iv) 20.11.11 - заявнику обрано запобіжний захід (Зарічний районний суд міста Суми) (v) 16.06.15 - заявника засуджено (за торгівлю наркотичними засобами) після визнанням ним своєї вини, обрано покарання у виді позбавлення волі на вже відбутий ним строк і звільнено із Сумського СІЗО (Ковпаківський районний суд міста Суми) (vi) 22.09.15 - справа передана на новий розгляд, оскільки заявник стверджував, що визнав свою вину лише тому, що впав у відчай через тривале тримання під вартою (Апеляційний суд Сумської області) | Наявні матеріали не дозволяють переконливо встановити, що заявник отримав тілесні ушкодження під час перебування під контролем працівників міліції: його власні версії подій щодо відповідних обставин є суперечливими, а медичні докази - непереконливими (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Олександр Смирнов проти України" (Aleksandr Smirnov v. Ukraine), заява № 38683/06, пункт 54, від 15 липня 2010 року, та "Євген Петренко проти України" (Yevgeniy Petrenko v. Ukraine), заява № 55749/08, пункти 78-81, від 29 січня 2015 року) |
| B. Скарга за статтею 3 Конвенції : процесуальний аспект | |
| Розслідування на національному рівні | Ключові питання |
| 1. Скаргу подано: (i) 18.01.11 слідчому М., який здійснював розслідування у кримінальній справі щодо заявника (батьком заявника) (ii) 09.02.11 Генеральному прокурору України (батьком заявника) 2. Реагування органів влади: (i) 23.03.11, 27.05.11, 21.10.11, 24.02.12, 28.05.12, 16.08.12 - постанови про відмову у порушенні кримінальної справи: ознаки жорстоко поводження відсутні (прокуратура Сумської області); скасовані за скаргами заявника (недоліки у проведенні розслідування) (ii) 17.12.12 - постанова про порушення кримінальної справи (Сумська місцева прокуратура) (iii) 04.02.14, 28.07.14, 14.05.15 постанови про закриття кримінальної справи (відсутність ознак жорстокого поводження); скасовані за скаргами заявника (недоліки у проведенні розслідування) 3. Поточний статус: Справа про жорстоке поводження розслідується повторно (постанова від 15.06.15, Зарічний районний суд міста Суми): (а) не всі надані судом попередні вказівки були виконані; (b) заявник не був належним чином поінформований про різні процесуальні дії або не мав достатньої можливості брати в них участь як потерпіла сторона | (i) Приблизно протягом двох років повноцінне розслідування не проводилось, а тільки неодноразові дослідчі перевірки (див. відповідні приклади, mutatis mutandis, в рішеннях у справах "Давидов та інші проти України" (Davydov and Others v. Ukraine), заяви № 17674/02 та № 39081/02, пункти 310-312, від 01 липня 2010 року, "Ляпін проти Росії" (Lyapin v. Russia), заява № 46956/09, пункти 129 і 132-136, від 24 липня 2014 року, та "Чернега та інші проти України" (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункт 167, від 18 червня 2019 року); (ii) Загальна тривалість провадження (вісім років) і неодноразове повернення справи на додаткове розслідування у зв’язку з виявленими національними органами влади недоліками (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Бєлоусов проти України" (Belousov v. Ukraine), заява № 4494/07, пункт 56, від 28 листопада 2013 року, та "Аднаралов проти України" (Adnaralov v. Ukraine), заява № 10493/12, пункт 50, від 27 листопада 2014 року) (iii) Затримки у проведенні важливих процесуальних дій, таких як призначення судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень заявника та обмежена участь заявника у розслідуванні, які були визнані національним судом (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Данілов проти України" (Danilov v. Ukraine), заява № 2585/06, пункт 70, від 13 березня 2014 року, та "Баришева проти України" (Barysheva v. Ukraine), заява № 9505/12, пункт 61, від 14 березня 2017 року) |
| C. Інші скарги за усталеною практикою | |
| Пункт 1 статті 5 Конвенції : стверджуване незадокументоване позбавлення свободи 1. Дати стверджуваного позбавлення свободи / затримання 15.01.11 (приблизно о 14 год. 40 хв.) - 17.01.11 (17 год. 30 хв.), Сумський УБОЗ 2. Підстави та документи, які регулюють стверджуване позбавлення свободи протягом зазначеного періоду: Жодних документів. Офіційні органи влади заперечили факт позбавлення свободи. Згідно з твердженнями слідчого М і працівників Сумського УБОЗу, заявник, якого М. запросив на допит 15.01.11 після обшуку його квартири, самостійно прибув до будівлі Сумського УБОЗу 17.01.11, аби добровільно зізнатися у торгівлі наркотичними засобами 3. Скарги заявника на національному рівні Такі самі, як і щодо скарги на жорстоке поводження (див. розділ "В") 4. Поточний стан розслідування Розслідування триває на підставі постанови Зарічного районного суду міста Суми від 15.06.15, в якій суд, зокрема, доручив прокуратурі з’ясувати: (а) де міг перебувати заявник у період з 15.01.11 до 17.01.11; (б) чому його викликали на допит до будівлі Сумського УБОЗу, а не до Сумського відділу міліції, де знаходився кабінет слідчого М., який нібито викликав його на допит; та (в) чому у заявника, який нібито поїхав до м. Суми самостійно, під час огляду о 18 год. 10 хв. 17.01.11 у зв’язку з документуванням його затримання не було виявлено жодних документів або іншого майна 5. Інші відповідні факти та документи: (i) див. розділ A (4); (ii) 06.07.11 - лист № 7015 від начальника Зарічанського районного відділення у м. Хмельницький захиснику заявника, в якому було визнано, що 16.01.11 батько заявника звернувся до відділення із заявою про зникнення його сина з 15.01.11. У листі також було зазначено, що у відповідь на заяву батька заявника поінформували, що Сумський УБОЗ повідомив Зарічанське відділення міліції про виявлення у заявника 15.01.11 наркотичного засобу, після чого його забрали до м. Суми для допиту (iii) 06-10.02.12 - показання, надані прокуратурі Хмельницької області, присутніми під час обшуку квартири понятими та сусідами (15.01.11 вони бачили заявника в наручниках та у супроводі працівників конвойної служби); та членами родини заявника (він зник на період з 15.01 до 17.01.11) (iv) У вироку Ковпаківського районного суду міста Суми від 16.06.15 (згодом скасованому за апеляційною скаргою) строк позбавлення волі заявника обчислювався, починаючи з "дня його затримання", зазначеного як 15.01.11 | |
| D. Справедлива сатисфакція | |
| Доводи сторін | Присуджена Судом сума |
| Заявник: Моральна шкода: 20 000 євро Судові та інші витрати: 9 997 євро витрат на правову допомогу, листування, поїздки та інші витрати, понесені під час провадження у національних судах і Суді Підтверджуючі документи: договори про надання правової допомоги; поштові квитанції, квитки на поїзд з м. Хмельницького до м. Суми для батька заявника; акт виконаних робіт п. Пашинським під час представлення інтересів заявника у Суді, в якому було вказано, що на справу заявника було витрачено двадцять шість годин (подання заяви та зауважень); квитанції про оплату послуг С, захисника, який представляв заявника під час кримінального провадження на національному рівні Уряд: Моральна шкода: вимога надмірна та неналежно обґрунтована Судові та інші витрати: вимога надмірна та неналежно обґрунтована, окрім компенсації витрат на поїздки та поштових витрат (підтверджених документами); витрати на правову допомогу, понесені заявником у зв’язку з представництвом його інтересів під час кримінального провадження на національному рівні, не стосуються предмета цієї справи | Моральна шкода: 10 000 євро Судові та інші витрати: 3 500 євро за всіма пунктами Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявнику |
| 4. Заява № 9462/12 п. Леоніда Сергійовича Лиманця, громадянина України 1989 року народження, що проживає у с. Висока Піч, представляв п. Ю. Л. Гузовський - юрист, який практикує у м. Житомирі Подана 23 січня 2012 року | |
| A. Скарга за статтею 3 Конвенції : матеріальний аспект | |
| Стверджуване жорстоке поводження | Ключові питання |
| 1. Дати/місця 16.05.09, у лісі біля селища Буки та у Житомирському районному відділі міліції 2. Наданий заявником опис жорстокого поводження Працівники міліції приїхали до будинку заявника та попросили його сісти до їхнього автомобіля для "розмови". Після того, як він це зробив, вони поїхали, зупинили автомобіль у лісі, витягнули заявника з автомобіля та вимагали від нього дати зізнавальні показання у вчиненні різних крадіжок, у тому числі крадіжки комп’ютерної техніки селищної ради 29.03.09. При цьому працівники міліції неодноразово били його кийками. Згодом вони посадили заявника назад до автомобіля та приїхали до відділу міліції. У кабінеті № 25 заявника поклали на підлогу обличчям униз. Двоє працівників міліції скрутили руки, а третій працівник міліції сів на його сідниці і скручував ноги. Згодом його посадили на стілець і вдарили в груди його власним коліном 3. Медичні та інші докази (i) 18.05.09 - акт судово-медичної експертизи № 1191 (Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи): у заявника (на той момент затриманого) не було жодних тілесних ушкоджень і скарг (ii) 21.05.09 - довідка (Житомирська обласна клінічна лікарня): забій м’яких тканин голови та грудей 4. Інші відповідні факти (i) 16.05.09 - заявника доставили до відділу міліції та затримали за обвинуваченням у вчиненні хуліганства у громадському місці під час перебування у стані алкогольного сп’яніння (ii) У відділі міліції заявник підписав документ, яким підтвердив, що був п’яний і вчинив хуліганство, в якому обвинувачувався. З огляду на матеріали справи він не давав жодних інших зізнавальних показань (iii) 18.05.09 - працівники міліції доставили заявника до Житомирського районного суду, який наклав на нього стягнення у вигляді триденного адміністративного арешту за хуліганство, у вчиненні якого від обвинувачувався (iv) 19.05.09 - (згідно з твердженнями Уряду) або вранці 20.05.09 (згідно з твердженнями заявника) заявника було звільнено з відділу міліції після відбуття цього стягнення (v) 25.01.10 - заявника затримали за обвинуваченням, що 14.01.10 він здійснив розбійний напад на пані Ш. і помістили під варту (vi) незазначена дата - заявнику пред’явили додаткове обвинувачення у крадіжці комп’ютерної техніки селищної ради 29.03.09 (vii) 24.11.10 - Житомирський районний суд визнав заявника винним за обома обвинуваченнями; подальші апеляційна та касаційна скарги заявника були залишені без задоволення судами двох інстанцій, і 22.07.11 його вирок набрав законної сили | Наявні матеріали не дозволяють переконливо встановити, що заявник отримав тілесні ушкодження під час перебування під контролем працівників міліції: зокрема під час огляду експертом, проведеного одразу після стверджуваного жорстокого поводження, не було задокументовано жодних тілесних ушкоджень/скарг; перший огляд, під час якого було зазначено про наявність тілесних ушкоджень, проведений щонайменше через двадцять чотири години після звільнення; відсутні докази, що під час перебування під вартою у відділі міліції заявник зізнався у вчиненні будь-якого епізоду крадіжки (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Козинець проти України" (Kozinets v. Ukraine), заява № 75520/01, пункти 56-58, від 06 грудня 2007 року, та "Кулик проти України" (Kulyk v. Ukraine), заява № 30760/06, пункти 82 і 83, від 23 червня 2016 року) |
| B. Скарга за статтею 3 Конвенції : процесуальний аспект | |
| Розслідування на національному рівні | Ключові питання |
| 1. Скаргу подано 18.05.09 до прокуратури Житомирського району (матір’ю заявника) 2. Реагування органів влади (i) 30.06.09, 21.09.09, 04.07.11, 03.04.12, 27.08.12 - постанови про відмову у порушенні кримінальної справи: ознаки жорстоко поводження відсутні (прокуратура Житомирського району) - скасовані судами: недоліки у проведенні розслідування (ii) 25.12.13 - порушено кримінальну справу (прокуратура Житомирського району) (iii) 30.07.14 - справу закрито: ознаки жорстоко поводження відсутні 3. Висновки походження тілесних ушкоджень незрозуміле; твердження про жорстоке поводження визнано необґрунтованими на підставі показань працівників міліції та акту судово-медичної експертизи від 18.05.09, в якому не було задокументовано жодних тілесних ушкоджень під час перебування під вартою 4. Зібрані докази (i) 18.05.08 - заявника оглянув судово-медичний експерт (ii) різні дати - показання були відібрані у заявника, його батьків, друзів, працівників міліції та судово-медичного експерта | (i) Затримка у порушенні кримінальної справи призвела до втрати доказів (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Олексій Михайлович Захаркін проти України" (Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine), заява № 1727/04, пункти 68 і 69, від 24 червня 2010 року, та "Савіцький проти України" (Savitskyy v. Ukraine), заява № 38773/05, пункт 105, від 26 липня 2012 року) (ii) Неодноразове повернення справи на додаткове розслідування у зв’язку з виявленими національними органами влади недоліками (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Бєлоусов проти України" (Belousov v. Ukraine), заява № 4494/07, пункт 56, від 28 листопада 2013 року, та "Аднаралов проти України" (Adnaralov v. Ukraine), заява № 10493/12, пункт 50, від 27 листопада 2014 року) (iii) Відсутність ретельних зусиль для збору об’єктивних доказів і вирішення суперечностей, зокрема не було призначено проведення судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень заявника після їхнього виявлення у лікарні, відсутність очних ставок між заявником і судово-медичним експертом, який не задокументував жодних тілесних ушкоджень (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Ушаков та Ушакова проти України" (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), заява № 10705/12, пункт 93, від 18 червня 2015 року, та "Баришева проти України" (Barysheva v. Ukraine), заява № 9505/12, пункт 60, від 14 березня 2017 року) |
| C. Справедлива сатисфакція | |
| Доводи сторін | Присуджена Судом сума |
| Заявник: Моральна шкода: 10 000 євро Судові та інші витрати: 150 євро (листування, фотокопіювання, переклад, телефонні дзвінки захиснику) Підтверджуючі документи: квитанції про оплату сум, якій вимагалися, у гривнях (далі - грн) Уряд: Моральна шкода: вимога - надмірна Судові та інші витрати: на розсуд Суду | Моральна шкода: 7 500 євро Судові та інші витрати: 150 євро Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявнику |
| 5. Заява № 53941/12 п. Мірчи Степановича Ротаря, громадянина України 1983 року народження, що проживає у м. Харкові, представляв п. А.А. Крістенко - юрист, який практикує у м. Харкові Подана 30 липня 2012 року | |
| A. Скарга за статтею 3 Конвенції : матеріальний аспект | |
| Стверджуване жорстоке поводження | Ключові питання |
| 1. Дата/місце (i) 09.09.11, на вулиці група осіб, яка підозрювала заявника у грабежі мобільного телефону у пасажира автобуса, переслідувала його та передала працівникам міліції (згідно з твердженнями заявника ці особи були працівниками міліції у цивільному одязі, які інсценували грабіж та здійснювали негласні слідчі дії) (ii) 09-12.09.11, у Червонозаводському районному відділі міліції у м. Харків 2. Наданий заявником опис жорстокого поводження (i) Коли заявник виходив з автобуса, два залучені працівниками міліції особи, які видавали себе за цивільних, раптово вдарили його в обличчя; коли він спробував втекти, ці особи, до яких долучилися ще декілька осіб, переслідували його, повалили його на землю, стримували, били його кулаками та ногами (ii) У відділі міліції працівники міліції били заявника руками та ногами, повалили його на підлогу, сіли на його тіло та скручували руки, погрожували зґвалтувати його, стискали його статеві органи та катували його струмом 3. Медичні та інші докази 09.09.11, 10.09.11 та 11.09.11 - записи бригади швидкої медичної допомоги Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова: струс головного мозку, крововилив в області скроні, садна на крилі носа, забій шийного відділу хребта, садна на стегні і руці 4. Інші відповідні факти: (i) 09.09.11 - порушено кримінальну справу щодо заявника (грабіж пасажира автобуса); заявника затримано та поміщено під варту (ii) під час допиту у відділі міліції заявник не надав жодних зізнавальних показань (iii) 03.04.13 - Червонозаводський районний суд міста Харкова визнав заявника винним за усіма пунктами обвинувачення; апеляційна та касаційна скарги заявника були залишені без задоволення судами двох інстанцій, 17.10.13 вирок набрав законної сили | Задокументовані тілесні ушкодження могли бути отримані під час сутички з цивільними особами (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), заяв № 16437/04, пункти 46-50, від 14 лютого 2008 року та "Кирпиченко проти України" (Kirpichenko v. Ukraine), заява № 38833/03, пункт 73, від 02 квітня 2015 року) |
| B. Скарга за статтею 3 Конвенції : процесуальний аспект | |
| Розслідування на національному рівні | Ключові питання |
| 1. Скаргу подано: 10.09.11 начальнику ізолятора тимчасового тримання (далі - ІТТ) 2. Відповідь органів влади: (i) 30.07.12 - постанова про відмову у порушенні кримінальної справи: ознаки жорстоко поводження відсутні (прокуратура Червонозаводського району міста Харкова) - скасована судом: недоліки у проведенні розслідування (ii) 29.12.12 - порушено кримінальне провадження (прокуратура Червонозаводського району міста Харкова) (iii) 31.01.13 - кримінальне провадження закрито; згодом повторно порушено (iv) 18.06.13 - кримінальне провадження закрито (постанову залишили без змін суди двох інстанцій) 3. Висновки: тілесні ушкодження, отримані до передачі заявника працівникам міліції; можливо, заподіяні невідомими цивільними особами, які переслідували його після вчинення ним грабежу 4. Зібрані докази: різні дати - показання були відібрані у заявника, працівників міліції та медичних працівників | (i) Затримка у порушенні кримінальної справи призвела до втрати доказів (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Олексій Михайлович Захаркін проти України" (Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine), заява № 1727/04, пункти 68 і 69, від 24 червня 2010 року та "Савіцький проти України" (Savitskyy v. Ukraine), заява № 38773/05, пункт 105, від 26 липня 2012 року) (ii) Відсутність ретельних зусиль для збору об’єктивних доказів і вирішення суперечностей, зокрема не було призначено судово-медичну експертизу тілесних ушкоджень заявника; відсутні спроби встановити та допитати цивільних осіб, причетних до заподіяння йому тілесних ушкоджень, і непроведення відтворення обстановки та обставин відповідної події (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Данілов проти України" (Danilov v. Ukraine), заява № 2585/06, пункт 70, від 13 березня 2014 року та і "Дрозд проти України" (Drozd v. Ukraine), заява № 12174/03, пункти 69-70, від 30 липня 2009 року) |
| C. Інші скарги за усталеною практикою | |
| Стаття 3 Конвенції : умови тримання під вартою Установа: Слідчий ізолятор (далі - СІЗО) № 27 у м. Харків Період тримання під вартою: 19.09.11-30.09.13 Конкретні скарги: переповненість (менше 2 квадратних метрів на ув’язненого), камера заражена паразитами, відсутність свіжого повітря, неналежна якість засобів гігієни, сон по черзі через брак ліжок; брудні заплямовані матраци та відсутність постільної білизни, відсутність туалетних засобів, відсутність і неякісна їжа, цвіль, сирість, неприємний запах, відсутність природного освітлення, відсутність приміщень для прання та повністю антисанітарні умови | |
| D. Справедлива сатисфакція | |
| Доводи сторін | Присуджена Судом сума |
| Заявник: Моральна шкода: 40 000 євро Судові та інші витрати: 173 635 грн витрат на правову допомогу, які мають бути сплачені безпосередньо захиснику заявника, пану А. Крістенко (з дати подання заяви) Підтверджуючі документи: (i)Договір про надання правової допомоги від 25.10.12 (ii) рахунок за надані послуги, в якому було вказано, що пан А. Крістенко витратив 71,75 годин на справу (підготовка формуляру заяви та зауважень, а також ведення листування) Інша відповідна інформація: заявнику було надано правову допомогу (850 євро) Уряд: Вимоги - надмірні | Моральна шкода: 10 000 євро Судові та інші витрати: 2 000 євро Мають бути сплачені безпосередньо захиснику заявника (пану А. Крістенко), як вимагалося Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявнику |